Toxicodinamics of anticholiesterase substance and realization of cardiotoxic effects of phoshhororganic compounds through cholinergic system

  • Authors: N.N. Seredynska
  • UDC: 615.015.9—615.22
Download attachments:

Н.М. Серединська, д.мед.н.

Інститут фармакології та токсикології НАМН України, м. Київ

SUMMARY. Analysis the literature data for toxicodynamic properties appropriated to phosphororganic compounds (PhOC) and for effectiveness of therapy with sntoxication agents in particular by antidotes and acetylcholinesterase reactivators is presented. Effect of the o-alkyl-S-(b-N-N-dialkylaminoethyl)-methyltiophosphonate and phtoranhydride 1,2,2-trimethylpropyldimethylphosphonate on contractile function of the myocardium, induced of hemodynamics and coronary circulation in the reactivators of dipiroxim and budaxim acetylcholinesterase in remouval of cardiotoxic action of the above mentioned PhOC os shown. Reinforcement of negative effect of the PhOC on some indices of cardiovascular system functionating in administration of these drug agents also is established. The received data testify that cardiovascular system functionating in PhOC intoxication canDt be explained by influence of these compounds only on cholinergic and mediator systems.
Key words: Phosphororganic compounds, toxicodynamics, contractile myocardium function, coronary circulation, dipiroxim, budaxim.

Фосфорорганічні сполуки — похідні фосфонової кислоти: о-алкіл-S-(b-N,N-діалкіламіно-етил)метилтіофосфонат (I) та фторангідрид 1,2,2-триметилпропілди-метилфосфонат (II) — негативно впливають на серцево-судинну систему експериментальних тварин, викликаючи істотне пригнічення скорочувальної функції міокарда, порушення гемодинаміки та кровопостачання міокарда через значні зміни коронарного кровотоку та опору коронарних судин. [1, 2]. Кардіотоксичні ефекти фосфорорганічних сполук (ФОС) унеможливлюють належне функціонування серцево-судинної системи та призводять до загибелі тварин, які не перебувають на штучному диханні [1]. Отже, необхідна фармакологічна корекція не лише загальних токсичних симптомів, що супроводжують інтоксикацію ФОС і також призводять до загибелі тварин, а й симптомів, які характеризують ураження серцевого м'яза та судин.

Загальноприйнятою є думка щодо впливу фосфорорганічних отрут на холінергічну медіаторну систему. Саме збуджуючим впливом на парасимпатичну нервову систему ФОС, накопиченням ацетилхоліну при пригніченні активності ацетил-холінестерази та їх взаємодії з холінореактивними структурами (мускаринові та нікотинові рецептори) пояснюється вплив цих отрут на функціонування нервової, дихальної, серцево-судинної, видільної та інших систем і органів [2-10, 31]. Антихолінестеразні речовини викликають міоз, салівацію, м'язові фасцикуляції, судоми, бронхорею, що, безумовно, пов'язано з холіно-реактивністю цих сполук [7, 8, 12]. Водночас при інтоксикації ФОС виникають порушення нервово-м'язової передачі [13], зміни поведінкових реакцій, пам'яті та працездатності [14, 15], недостатність кровообігу [16-18], гіпоксія [19, 20]. ФОС викликають суттєві зміни білкового обміну, знижуючи вміст протеїнкіназ у мозку та м'язах, впливають на синтез та експресію мРНК, порушують функціонування ферментних систем [21-25, 31]. До речі, виникнення судом пов'язують також зі змінами вмісту та фосфорилюванням білка в гіпокампі. Встановлено, що ФОС концентраційно залежно знижують активність природних кілерів (NK), лімфокін-активованих лімфоцитів, цитотоксичних Т-лімфоцитів (досліди in vitro) [21]. Поліорганотропність ФОС підтверджується клінічно зареєстрованими випадками паротиту та порушенням зору через подразнення очей [26, 27]. Антихолінестеразні речовини суттєво впливають на процеси перекисного окислення ліпідів, порушують енергетичний метаболізм у печінці та мозку [28, 29].

Так, під впливом зоману підвищується активність Nа+, К+-АТФази, Са2+-АТФази, Мg2+-АТФази в мозочку, в гіпокампі, знижується вміст АТФ та зростає рівень АМФ у мозку. Численні літературні дані свідчать про мембрано- та цитотоксичну дію ФОС, що характеризується безпосереднім впливом на мембрани та органели клітин. Зокрема, показано, що паратіон взаємодіє з ізольованою еритроцитарною мембраною, знижуючи іонний транспорт та водну проникність у зоні полярних ліпідних головок [30, 31]. Карбофос знижує ефективність мікро-циркуляції в нирках, збільшує об'єм ниркових тілець і капсул клубочків [32]. Метилпаратіон змінює ультраструктуру клітин: розширює мітохондрії, змінює гладенький ендоплазматичний ретикулум, викликає некроз ядер та утворення ліпідних вакуолей [33]. ФОС знижують пізнавальну активність, пригнічують імунітет, викликають гіпотермію [34-36]. ФОС притаманний високий нейротоксичний потенціал [37-39], що, перш за все, в умовах роботи на підприємствах по знищенню хімічного озброєння, праці на сільськогосподарських плантаціях, при суїцидальних та терористичних актах, може характеризуватися синдромом "відставленої нейротоксичності". Специфічною називають дію ФОС на печінку, що характеризується морфологічними ознаками: жирова дрібно- та крупнокраплева дистрофія гепатоцитів, набряк паренхіми. Отруєння цими токсикантами веде до активації синтезу NО як в гострому періоді інтоксикації, так і потому. Показано, що тяжкість інтоксикації, ступінь цитолітичного і холестатичного ефектів, цитопенія в печінці прямо пропорційні ступеню порушення синтезу NО. Пригнічення детоксикаційної та білоксинтезуючої функцій печінки також пов'язують з пригніченням активності NО [40].

Незважаючи на різноманітність клінічних симптомів інтоксикації, обумовлену поліорганністю дії ФОС і особливостями патогенезу інтоксикації, найбільш поширеними для лікування цих отруєнь сьогодні є засоби, що впливають на нормалізацію функціонування холінергічної медіаторної системи. Для лікування отруєнь ФОС застосовуються М-холіноблокатори і реактиватори ацетилхолінестерази, а також протисудомні засоби [41-45]. Це стосується як отруєнь фосфорорганічними пестицидами, що можуть бути використані й при суїцидальних та терористичних діях, так і можливих отруєнь із застосуванням або знищенням зброї масового ураження, найбільш агресивними представниками якої, за сучасними даними, є зоман, зарин, табун, GF, VX, деякі представники з яких вже були застосовані, зокрема при терористичних актах [46, 47]. Відомо, що основним засобом антидотної терапії ФОС дотепер залишається, беззаперечно, атропін. Полеміка на сторінках наукової преси щодо доз атропіну не припиняється, але останнім часом з'являється все більше даних щодо обережності та доцільності його застосування. Так, спостерігається негативний вплив холінолітика на серцево-судинну систему, зокрема доведено, що застосувувати атропін слід лише за умов повного пригнічення ацетилхолінестерази [43, 48]. Особлива увага приділяється поєднаному використанню атропіну та оксимів як реактиваторів ацетилхолінестерази [47, 49]. Найбільш поширеними й перспективними щодо реактивації ацетилхолінестерази вважаються пралідоксим та його похідні, обідоксим, Н-оксими: HI-6, HIП-7, метоксим [13, 43, 47, 50, 51, 52]. Триває вивчення ефективності карбоксиму та дипіроксиму, токсогоніну, 2-РАМ, HS-3, HS-6, фізостигміну [42, 51, 52, 53]. За експериментальними даними, найбільш ефективними засобами лікування уражених бойовими отруюючими речовинами є Н-оксими, які зберігають життя тваринам при надходженні до організму надлетальних доз [47]. Пралідоксим, обідоксим, карбоксим ефективні при інтоксикації менш токсичними ФОС. Водночас, наприклад, лікувальна ефективність (реактивуюча активність) обідоксиму проявляється при досить високих дозах (750 мг/добу) [16, 47, 50]. Відомі випадки, коли інфузія обідоксиму навіть у таких дозах не приводила до повноцінної реактивації ацетилхолінестерази [13] через повторне пригнічення її активності ФОС, що тривалий час перебуває в крові у високій концентрації. Атропін з пралідоксимом не убезпечили від загибелі 50 % людей, які з метою самогубства застосували фосфорорганічні інсектициди (малатіон, диметоат, діазенон та ін) [54]. Застосування фізостигміну потребує надобережності через негативний вплив, як і атропіну, на серцево-судинну систему [55]. Нині вивчається ефективність нових оксимів, серед яких біс-фенілімідазольний оксим 2В та імідазолій-хінуклідиновий оксим ВМ-1 [56]. Показано, що при одночасному їх застосуванні з атропіном (10 мг/кг) спостерігався відчутний антидотний ефект за умов інтоксикації дихлофосом, пропоксуром; ВМ-1 забезпечував 100 % захист мишей при отруєнні 4ЛД50 зомана та 3,2 ЛД50 табуна.

Кардіотропні ефекти ФОС пояснюються як такі, що залежать від збудження парасимпатичної нервової системи, яка обумовлює розвиток негативних іно- та хронотропних ефектів і які з'являються в токсикогенному та соматичному періодах інтоксикації, як такі, що обумовлені відставленою нейротоксичністю тощо.

Щоб визначитися, чи опосередковані кардіотоксичні ефекти ФОС, зокрема (I) та (II), впливом на холінергічну медіацію, доцільно було провести наступні експериментальні дослідження щодо комплексного вивчення стану серцево-судинної системи, тобто аналізу співвідношення скорочувальної функції міокарда, коронарного кровотоку, загальної та кардіогемодинаміки й участі холінергічної системи в реалізації цього співвідношення при застосуванні табельних антидотів та реактиваторів холінестерази. Вибір відповідних лікарських засобів для досліджень обумовлений як механізмом їхньої дії (центральний і периферичний), так і нормативними рекомендаціями щодо терміну застосування цих засобів з урахуванням розвитку, тяжкості інтоксикації тощо та необхідних доз.

Для експериментальної роботи було відібрано реактиватор периферичної дії дипіроксим та антидот само- та взаємодопомоги будаксим, який повинен бути в арсеналі військових медиків.

Зрозуміло, що неабияке значення для розвитку інтоксикації ФОС і для реалізації впливу на серцево-судинну систему лікарських засобів, має наркотизація тварин. Адже численні клінічні симптоми інтоксикації маскуються під дією наркотичних засобів. Тому дослідження ролі холінергічної медіації в опосередкуванні впливу ФОС на серцево-судинну систему проведено на ненар-котизованих (на прикладі (I) в дозі 2ЛД50) та наркотизованих собаках при застосуванні (I) та (II) в еквітоксичних дозах: 6ЛД50.

Експерименти проведено на статевозрілих собаках обох статей, масою 12-18 кг. Досліди на ненаркотизованих тваринах виконані за умов місцевої (шия) анестезії (0,5 % розчин новокаїну, підшкірно); при цьому проведено катетеризацію лівого шлуночка серця, висхідної частини дуги аорти. Наркотизованим (етамінал натрію, 30 мг/кг, внутрішньоочеревинно) тваринам, перебуваючим в умовах штучної вентиляції легень, відкритої грудної клітки, торако- та перикардіотомії, крім катетеризації лівого шлуночка серця та аорти, проводили виділення огинаючої частини лівої низхідної коронарної артерії.

Стан інотропної функції міокарда оцінювали за показниками: тиску крові в порожнині лівого та правого шлуночків серця (ЛШТ і ПШТ, відповідно, мм рт.ст.), швидкості скорочення та розслаблення міокарда dp/dtmax та dp/dtmin, відповідно; мм рт. ст./с); сили скорочення та часу активації скорочення серцевого м'яза (Р-dp/dt та t-dp/dt, мм рт. ст. та с, відповідно). Ці показники аналізувалися паралельно з показниками загальної гемодинаміки: системного артеріального тиску крові (систолічного, діастолічного, середнього — АТсистол., АТ діастол., САТ, мм рт. ст., відповідно), частоти серцевих скорочень (ЧСС, 1/хв); наявності та характеру аритмій, ударного та хвилинного об'ємів крові (УОК, мл/удар, та ХОК, мл/хв, відповідно), загального периферичного опору судин (ЗПОС, D%). Стан коронарного кровообігу оцінювали за величиною об'ємної швидкості коронарного кровотоку (КК, мл/хв/100г), що реєструвалася електромагнітним флоуметром з використанням манжеточного датчика.

Дипіроксим у дозі 5,0 мг/кг маси тіла тварини внутрішньом'язово вводили на перших клінічних ознаках інтоксикації ФОС (тремор задніх кінцівок, м'язів передньої черевної стінки, у деяких тварин — салівація; 17-20 хв). Спостереження за тваринами проводили протягом 300 хв після введення (I) в дозі 2ЛД50. Встановлено, що дипіроксим сприяє припиненню судом у собак на 90-110 хв після введення (I). В наступний період у тварин відмічався лише легкий тремор. Крім того, дипіроксим запобігав зупинці дихання у собак, що мала місце при їх ураженні (I). Однак, дипіроксим не зменшував прояви гіпотензивної реакції, причому було зареєстровано прогресивне зниження і АТсист., і АТдіаст. (табл. 1), більш значиме, ніж при введенні самої отрути [1]; не попереджував зниження ЛШТ. При застосуванні дипіроксиму спостерігалося зниження dp/dtmax. на 30-46 % (150-240 хв) та P-dp/dt (на 15-30 %). Ці зміни супроводжувалися зменшенням ЧСС на 13-20 % протягом 90 хв інтоксикації, а далі, в наступні 90 хв інтоксикації, дипіроксим завадив прояву негативного хронотропного ефекту. Подальшого пригнічення досліджуваних показників не відбувалося впродовж 7-8 год після введення (I).

Таблиця 1

Вплив дипіроксиму на показники скорочувальної функції міокарда та гемодинаміки в ненаркотизованих собак (n=5) при введенні (I) в дозі 2ЛД50

Таким чином, застосування реактиватора АХЕ периферичної дії усуває прояв негативного хронотропного ефекту з 90 до 180 хв після введення (I), але збільшує гіпотензивну реакцію та пригнічення деяких показників скорочувальної функції міокарда у ненаркотизованих собак.

Зважаючи на рекомендації щодо застосування дипіроксиму при отруєннях різної тяжкості, викликає певний інтерес встановлення його ролі в опосередкуванні кардіотоксичного впливу за умов позамежного розбалансування співвідношення між скороченням, розслабленням, киснезабезпеченням та споживанням кисню міокардом, яке спостерігається при введенні тваринам високих доз отрут (6ЛД50).

При введенні дипіроксиму в дозі 5 мг/кг маси тіла тварини через 5 хв після ураження (I) в дозі 6ЛД50 встановлено, що реактиватор АХЕ не усуває порушень скорочувальної функції міокарда, а в деякі проміжки часу навіть погіршує її стан у порівнянні з тваринами, яким вводили саму отруту. Так, більш відчутно знижувався ЛШТ у період з 30 до 90 хв інтоксикації (табл. 2), чого не спостерігалося при введенні лише (I) [1], знижувалася dp/dtmax., різко пригнічувалася dp/dtmin. Водночас, зміна P-dp/dt була менш помітною (на 21 % у тварин даної групи, а у тварин, яким введено лише (I), на 28 %).

Таблиця 2

Вплив дипіроксиму на показники скорочувальної функції міокарда та гемодинаміки у наркотизованих собак при введенні (I) та (II) в дозах 6ЛД50

Дипіроксим дещо зменшував пригнічення КК, яке спостерігалося при введенні (I) (на 20 та 150 хв). Гемодинамічні показники істотніше змінювалися при застосуванні дипіроксиму: розвивалися гіпотензивна реакція та брадикардія (р1<0,05).

Отже, введення дипіроксиму не нормалізує скорочувальну функцію міокарда, гемодинаміку та коронарний кровотік у тварин, уражених (I) у дозі 6ЛД50.

Тваринам, ураженим (II) в дозі 6ЛД50 при введенні дипіроксиму в дозі 5,0 мг/кг, внутрішньом'язово, через 5 хв після отрути встановлено, що реактиватор АХЕ попереджував зміни показників скорочувальної функції міокарда, таких як ЛШТ, dp/dtmax., dp/dtmin., P-dp/dt (р1<0,05). Водночас, дипіроксим не сприяв нормалізації ЧСС, а також не впливав на продуктивність міокарда. Незважаючи на те, що покращувалися інотропна функція серця, процеси релаксації міокарда за даних умов досліду, однак суттєво погіршувалося кровозабезпечення серцевого м'яза, що проявлялося значним зниженням об'ємної швидкості коронарного кровотоку після введення дипіроксиму, зокрема на 40-63 % від вихідного значення, починаючи з 15 хв інтоксикації, причому ця зміна була більш значимою, ніж при введенні самої отрути (р1<0,05; [1]).

Виходячи з вищеописаних даних, можна стверджувати, що реактиватор АХЕ периферичної дії дипіроксим не сприяє нормалізації скорочувальної функції міокарда за умов ураження (I), не нормалізує цю функцію при введенні (II), особливо негативно впливаючи на процеси розслаблення серця. Дипіроксим не усуває негативний хронотропний ефект, не сприяє покращанню гемодинамічних показників при введенні обох отрут. Дипіроксим не покращує коронаропостачання міокарда, а при введенні (II) навіть посилюється пригнічення коронарного кровоток у, в порівнянні з групою тварин, яким було введено лише отруту.

Враховуючи те, що до табельних антидотів само- та взаємодопомоги відноситься також будаксим, одним з компонентів якого є дипіроксим, вважалося за доцільне вивчити вплив будаксиму на функціонування серцево-судинної системи за умов ураження досліджуваними отрутами в еквітоксичних дозах (6ЛД50).

Представлені у табл. 3 дані свідчать, що при введенні будаксиму на 4-й хв інтоксикації (I) спостерігалося значне пригнічення ЛШТ, dp/dtmax., dp/dtmin., P-dp/dt (р1<0,05), починаючи з 30 хв, і далі зберігалася тенденція до зменшення цих показників, тоді як при введенні лише (I) пригнічення цих показників, крім dp/dtmin., відбувалось у віддалені періоди інтоксикації [1]. Крім того, при введенні будаксиму спостерігалося зменшення показників кардіогемодинаміки (УОК, ХОК), зростав ЗПОС, а при введенні лише (I) в деякі проміжки часу мало місце збільшення продуктивності міокарда.

Таблиця 3

Вплив будаксиму на показники скорочувальної функції міокарда та гемодинаміку в наркотизованих собак при введенні (I) та (II) в дозах 6ЛД50

Значно погіршував будаксим і стан коронарного кровотоку: КК змінювався набагато більше за умов застосування будаксиму, ніж при введенні лише (I).

Введення будаксиму на тлі (II) також призводило до посилення пригнічення показників скорочувальної функції міокарда в перші 40 хв інтоксикації (ЛШТ на 17,7 %, dp/dtmax. на 34 %, dp/dtmin. на 25 %, P-dp/dt на 23,8 %) в порівнянні з тваринами, яким було введено лише (II) в дозі 6ЛД50. Далі, хоча й не спостерігалося достовірних змін цих показників, все ж з'являлася тенденція до їх пригнічення, особливо це стосувалося змін щодо швидкості розслаблення та сили скорочення серцевого м'яза. Введення будаксиму не сприяло усуненню брадикардії та гіпотензивної реакції.

Водночас, будаксим на тлі ураження (II) сприяв деякому покращенню коронарного кровотоку, адже максимальне зменшення його об'ємної швидкості спостерігалося лише на 30-40 хв на 13-18 % від вихідного значення, в порівнянні з впливом будаксиму при введенні (I). Однак, якщо порівнювати стан КК при введенні лише (II), коли відбувалось навіть збільшення цього показника (на 40-90 хв інтоксикації на 15,6 % щодо вихідних значень, [1]), то можна стверджувати, що будаксим дуже негативно впливає на кровозабезпечення міокарда саме в зазначений період, адже за умов його застосування відбувалося зменшення КК. Збільшення КК (статистично недостовірне) спостерігається через 90 хв.

Таким чином, будаксим не усуває негативні інотропну, хронотропну та гіпотензивну реакції. Будаксим, введений на тлі ураження (II), не погіршує стан коронарного кровотоку, на відміну від ураження (I). Отже, наведені в одному з джерел [1] порушення функціонування серцево-судинної системи не можна пояснити лише зміною рівня ацетилхоліну та активності АХЕ, а, отже, впливом на холінореактивні структури. Результати представлених досліджень — яскраве свідчення того, що вплив на холінергічну медіацію за допомогою табельних антидотно-лікувальних засобів не є достатньо ефективним щодо нормалізації діяльності серцево-судинної системи. За даними літератури відомо, що досліджувані лікувальні засоби суттєво впливають на активність АХЕ, знижуючи рівень ацетилхоліну [10, 42, 44, 49]. Однак, як бачимо, прояв негативних іно-, хронотропного ефектів, розвиток гіпотензії, порушення кровозабезпечення міокарда, зниження продуктивності серця не залежать тільки від активності АХЕ, рівня АХ. Саме це переконує в тому, що не лише холінергічна медіаторна система бере участь у реалізації кардіотоксичного впливу ФОС. Підтвердженням цьому є й дані літератури [3, 4, 10, 17, 40, 41, 42, 57, 58], які вказують, що існують неантихолінестеразні мішені летальних ефектів ФОС, які свідчать про збільшення захисного індексу антидотно-лікувальних рецептур при використанні модуляторів гістамінергічної системи, про зниження антидотної потужності лікувальних засобів у результаті активації адренергічної системи, про зменшення токсичності (II) та усунення аритмії при отруєнні ним в результаті застосування блокаторів α2-адренорецепторів тощо. З представлених даних щодо токсикодинаміки ФОС є очевидним, що антихолінестеразні речовини опосередковують токсичну дію не лише через холінореактивні структури. Тому можна стверджувати, що холінергічна медіаторна система не єдина мішень для дії ФОС. Отже, в реалізації впливу цих отрут на організм і серцево-судинну систему беруть участь інші медіаторні системи. Це обумовлює необхідність пошуку фармакологічних засобів, здатних корегувати функціонування цих систем за умов отруєння ФОС.

 

ЛИТЕРАТУРА

1. Серединська Н.М. Порівняльна оцінка кардіотоксичного впливу ФОС у дослідах на наркотизованих собаках / Н.М. Серединська // Ж-л Акад. мед. наук України, 2006. —Т.12, №2. — С. 368-377.

2. Трахтенберг И.М. Проблема кардиовазотоксического действия экзогенных химических веществ / И.М. Трахтенберг, В.А. Тычинин / Укр. кардиол. ж-л, 2003. — №5. — С. 108-113.

3. Прозоровский В.Б. Некоторые теоретические и клинические проблемы токсикологии фосфорорганических инсектицидов / В.Б. Прозоровский, Г.А. Ливанов // Токсикол. вестн. —1997. — №3. — С. 2-10.

4. Гистаминоблокаторы повышают эффективность специфической антидотной профилактики отравлений мышей ингибиторами холинэстеразы / В.Б. Прозоровский, В.Г. Скопичев, Ж.А. Дитяева, А.В. [и др.] // Эксперим. и клин. фармакол. — 2000. — Т. 63, №4. — С. 64-67.

5. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов / Ю.С. Каган — К.: Здоров'я, 1981. — 176с.

6.    Голиков С.Н. Общие механизмы токсического действия / С.Н. Голиков, Н.В. Саноцкий, Л.А. Тиунов — М.: Медицина, 1986. — 280 с.

7. Голиков С.Н. Холинэстеразы и антихолинэстеразные вещества / С.Н. Голиков, В.И. Розенгарт —Л.: Медицина, 1964. — 382 с.

8. Ливанов Г.А. Острые отравления ФОС (патогенез, клиника, диагностика, лечение) / Г.А. Ливанов, М.Л. Калмансон, В.Б. Прозоровский — С.Пб.: Изд. С-ПбМАПО, 1996. —19 с.

9. Прозоровсикй В.Б. Особенности механизма действия фосфорорганических инсектицидов / В.Б. Прозоровский. — Науч.тр. НИИ (МБЗ) ГосНИИИ воен. мед. — 2002. — Ч.3. — С. 223-236.

10. Evidence for nonacetylcholinesterase targets of organophosphorus nerve agent: Supersensitiviy of acetyl-cholinesterase knockout mouse to VX lethality / E.G.Duysen, B.Li, W. Xie [et al.] // J. Pharmacol. and Exp. Ther. — 2001. — Vol. 299, N2. — P. 528-535.

11. Warheit D.B. Current concepts on the pathogenesis of selected biological and chemical agenis /D.B. Warheit. — 12 North American ISSX Meeting, Providence, R.I., Oct. 12-16, 2003 // Drug Metab. Rev. — 2003. — Vol. 35, N2. — P. 23.

12. Clinical manifestations of VX poisoning following percutaneous exposure in the domestic white pig / R.P.Chilcott, C.H. Dalton, I.Hill [et all.] // Hum. and Exp. Toxicol. — 2003. — Vol. 22, N5. — P. 255-261.

13. Toxicity of parathion, cholinesterase status and neuromuscular function during antidotal therapy in a fatal case of parathion poisoning / F. Eyer, M. Haberkorn, N. Felgenhauer [at al.] // Тез. (21 Centres and Clinical Toxicologists, Barcelona, May 16-19, 2001). — J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2001. — Vol. 39, N3. — P.318.

14. Алимов Н.И. О влиянии малых доз зомана на функциональное состояние организма собак / Н.И. Алимов, А.Ю. Павлов, С.Г. Седунов [и др.] // Медико-биол. пробл. противолуч. и противохим. защиты: Сб. мат-лов Росс. науч. конф., С-Пб, 20-21 мая, 2004. — С-Пб, 2004. — С. 47-48.

15. Миронов С.В. Нарушения физической работоспособности после отравлений антихолинэстеразными веществами / С.В. Миронов, В.М. Поспелов, А.Г. Свешников, А.И. Елькин // Науч. тр. ГИУВ МО РФ. — 2003. — Т.1, С. 38-39.

16. Haberkorn M. Clinical couse and analytical data of nineteen organophsphate intoxications / M. Haberkorn, N. Felgenhauer, I. Meyer, T. Zilker // Тез. (21 Centres and Clinical Toxicologists, Barcelona, May 16-19, 2001). — J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2001. — Vol. 39, N3. — P. 257.

17. Joosen M.J.A. Cardivasculr effects of the adenosine A1 receptor agonist N6-cyclopentyladenosine (CPA) decisive for its therapeutic efficacy in sarin poisoning / M.J.A. Joosen, T.J.H. Bueters, H.P.M. Helden // Arch. Toxicol. — 2004. — Vol. 78, N1. — P. 34-39.

18. Значение оценки фонового состояния психического здоровья у населения, проживающего в зоне защитных мероприятий вокруг объектов уничтожения химического оружия / Ю.В. Филиппова, В.Л. Филиппов, Н.В. Криницын [и др.]// Медико-биол. пробл. противолуч. и противохим. защиты: Сб. мат-лов Росс. науч. конф., С-Пб, 20-21 мая, 2004. — С-Пб, 2004. — С. 207-208.

19. Беспалюк Г.Н. Морфофункциональный анализ и коррекция состояния внутренних органов и крови при отравлении карбофосом: авто-реф. дисс… на соискание научн. степени канд мед. наук: Рос. гос. мед. ун-т. — М, 2005. — 26 с.

20. Мартынов А.В. Нарушение функции дыхания у больных с отравлениями кардиотоксическими ядами (клофелин, карбофос): автореф. дис. на соискание научн. степени канд. мед. наук: Урал. мос. мед. акад. — Екатеринбург, 2005. — 24 с.

21. Organophosphorus pesticides markedly inhibit the activities of natural killer, cyclotoxic T lymphocyte and lymphokine-activated killer: A proposed inhibiting mechanismvia granzyme inhibition / N.N. Li, H. Takahashi, K. Takeda [et al.] // Toxicology. — 2002. —Vol. 172, N3. — P. 181-190.

22. Shaikih N. Effects of Rogor 30 E (organo phosphate) on muscle protein in the freshwater fish Lepidocephalecthyes themnalis / N. Shaikih, S.G. Yeragi // J. Ecotoxicol. and Environ. monit. — 2004. — Vol. 14, N3. — P. 233-235.

23. Early changes in MAP2 protein in the rat hippocampus following soman intoxication / G. Lallement, C. Masqueliez, D. Baubichon et al. // Drug and Chem. Toxicol. — 2003. — Vol. 26, N 4. — P. 219-229.

24. Effects of organophosphorus hydrolysing enzymes on obidoxime-induced reactivation of organophosphate-inhibited human acetyl-cholineterase / Herkenhoff S., Szinicz L., Rstogi V.K. et al. // Arch. Toxicol. —2004. — Vol. 78, N6. — P. 338-343.

25. Sarin (nerve agent GB) — induced differential expression of mRNA coding for the acetylcholinesterase gene in the rat central nervous system / T.V. Damodaran, K.H. Jones, A.G. Patel, M.B. [et al.] // Biochem. Pharmacol. —2003. — Vol. 65, N12. — P. 2041-2047.

26. Exposure to organophosphate perticides in a general population living in a rice gorwing area: An exploratory study / A.M. Garcia, M.C. Sabater, M.T. Mendoza [et al.] // Bull. Environ. Contam. and Toxicol. — 2000. — Vol. 65, N6. — P. 764-771.

27. Gokel Y. Perotitis due to organophosphate intoxication / Y. Gokel, B. Gulalp, A. Acikalin / J. Toxicol. Chin. Toxicol. — 2002. — Vol. 40, N5. — P. 563-565.

28. Антиоксидантные эффекты производных пиримидина и бензимидазола при острых отравлениях (молекулярные механизмы и эффективность коррекции перекисного окисления липидов) / [В.А. Мышкин, Р.Б. Ибатуллина, А.И. Савлуков [и др.] — Уфа, 2003. — 189 с.

29. Влияние зомана на активность АТ-Фазы и содержание АТФ, АДФ, АМФ в мозгу у крыс. / Y.P.Li, Z.J.Dong, J.Q. Zhao [et al.] // Disan junyi daxue xuebao = Acta acad. med. mil. tertiae. — 2003. — Vol. 25, N12. — P. 1042-1044.

30. The organophosphorus insecticide parathion changes properties of naturl and model membranes / M. Suwalsky, P. Ramos, F. Villena [et al.] // Pestic. Biochem. and Physiol. — 2001. — Vol. 70, N2. — P. 74-85.

31. Нагиев Э.Р. Структурно-функциональное состояние мембран эритроцитов при остром отравлении метафосом и введении перфторана / Э.Р. Нагиев, М.М. Газимагомедова // Биомед. химия. — 2003. — Т. 49, №2. —С. 138-144.

32. Пугачев В.М. Сравнительный анализ показателей функционального состояния почек и микроциркуляции кожи при отравлении карбофосом / В.М. Пугачев // Пробл. экспертизы в мед. — 2003. — Т. 3, №1. — С. 19-20.

33. Li H. In vitro cytotoxicity of the organophosphorus insecticide methyl-parathion to FG-9307, the gill cell line of flounder (Paralichthys olivaceus) /H. Li, S. Zhang // Cell Biol. and Toxicol. —2002. — Vol. 18, N4. — P.235-241.

34. Drugs with anticholinergic properties and cognitive performance in the elderly: Results from the PAQUID Study / N. Lechevallier-Michel, M. Molimard, J.F. Dartigues [et al.] — 2005. — Vol. 59, N2. — P.143-151.

35. Immunosuppression in the northem leopard frog (Rana pipiens) induced by pesticide exposure / M.K. Gilbertson, G.D. Haffner, K.G. Drouillard et al. // Environ. Toxicol. and Chem. — 2003. —Vol. 22. — N1. — P. 101-110.

36. Yang Y.L. Role of endogenous arginine vasopressin in soman — induced hypothermia in rats / Y.L. Yang, L.H. Liu, Y. Zhang // Zhongguo bingli shengli zazhi = Chin. J. Pathophysiol. —2003. — Vol. 19, N2. — P. 240-243.

37. Махаева Г.Ф. Оценка нейротоксичного потенциала ряда метил — и фенилфосфонатов с использованием стабильного препарата нейротоксичной эстеразы мозга кур / Г.Ф. Махаева, В.В. Малыгин, И.В. Мартынов / Докл. РАН. — 2001. — Т. 377, №1. — С. 125-128.

38. A clinical neurological, neurophysiological and neuropsychological study of sheep farmers and dippers exposed to organophosphate pesticides / G.A. Jamal, S.Hnsen, A. Pilkington [et al.] // Occup. and Environ. Med. — 2002. —Vol. 59, N7. — P. 434-441.

39. Клиника и патогенез отставленной нейро-эндокринной токсичности VХ, подлежащего уничтожению на территории России / В.Я. Шульга, В.А .Петрунин, С.Н. Шокин и др. // Мат-лы Рос. науч.-практ. конф. с междунар. участ. "Современные проблемы военной и экстремальной терапии". — С-Пб. — 2005. — С. 78-84.

40. Лисовец Д.Г. Клинико-лабораторная и морфологическая характеристика токсической гепатологии при острых пероральных отравлениях дихлорэтаном, карбофосом и этиле-нгликолем (клинико-экспериментальное исследование) : автореф. дис. на соискание научн.степени канд. наук. — С-Пб, 2001. — 20 с.

41. Amifostine protects aganst acute soman toxicity in rats / S. Dobrie, M. Jokanovie, S.R. Milovanovie, [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P. 443-444.

42. A study to establish an efficient means for delivering antidotal therapy at nerve agent destruction facilities / S.P. Nechiporenko, E.P. Zatcepin / North American Congress of Clinical Toxicology Annuel Meeting, Chicago, Sept.4-9, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N5. — P. 723.

43. Loke W.-K. O — substituted derivatives of pralidoxime : Muscarinic properties and protection against soman effects in rats / W.-K. Loke, M.-K. Sim, M.L. Go // Eur. J. Pharmacol. — 2002. — Vol. 442, N3. — P. 279-287.

44. On the atropine demand in organophosphate poisoned patiens / H. Thiermann, F. Worek, I. Szinicz [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P. 455-456.

45. Профилактика и интенсивная терапия острых отравлений у детей и подростков / В.И. Черний, Б.С. Шейман, Н.П. Гребняк [и др.]// Киев. — 110 с.

46. Okudera H. Clinical features on nerve gas terrorism in Matsumoto / Р. Okudera // J. Clin.Neurosci. — 2002. —Vol. 9, N1. — P. 17-21.

47. Kassa J. Review of oximes in the antidotal treatment of poisoning by organophosphorus nerve agents / J. Kassa // J.Toxicol. Clin. Toxicol. —2002. — Vol. 40, N6. — P. 803-816.

48. Atropine modulated myocardial repo-larisation in acute organophosphate poisonings / Z. Peteska, D.G. Naumovski, Gj. Pilivski [et al.] // EUROTOX 2002, Budapest, 15-18 Sept., 2002 // Toxicol. Lett. — 2002. — Vol. 135, N1. — P. 78-79.

49. Atropine therapy in organophosphate intoxication / M.E.C. Leenders, J.W. Fijen, F. Spoelstra [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P.454-455.

50. Effectiveness of obidoxime in organophosphate poisoning / H. Thiermann, F. Worek, I. Szinicz [et al.] // North American Congress of Clinical Toxicology Annuel Meeting, Chicago, Sept.4-9, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N5. —P. 647.

51. Dishovsky C. Pharmacology and toxicology of oxime reactivators of cholinesterase : 41 Congress of the European Societies of Toxicology 'EUROTOX 2003', Florence, Sept. 28 — Oct.1, 2003 / C. Dishovsky // Toxicol. Lett. — 2003. — Vol. 14, N1. — P. 90.

52. Kirti S Pawar et al. Continuous pralidoxime infusion versus repeated bolus injection to treat organophosphorus pesticide poisoning a randomized controlled trial / Kirti S Pawar [et al.] // Lancet. Dec. 16, 2006. — Vol. 368. — P. 2136-2142.

53. Антидоты фосфорорганических отравляющих веществ / А.Н. Петров, Г.А. Софронов, С.П. Нечипоренко [и др. // Росс. хим. ж-л, 2004. — Vol. XXLVIII, №2. — С. 110-116.

54. The use of physostigmine in anticholinergic syndrome / J. Kes, A. Sturer, Th. Heddaus [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N4. — P. 474.

55. Acute organophosphate insecticide poisoning : Antidotes and intensive care management / S. Vucinic, D. Joksovic, V. Todorovic [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N4. — P. 444-445.

56. Efficiency of phenylimidazolum and guinuclidinium oxime in organophos-phorus and carbamates intoxication / B. Radie, A.-M. Domijan, A. Lucie [et al.] // EUROTOX 2002, Budapest, 15-18 Sept., 2002 // Toxicol. Lett. — 2002. —Vol. 135, N1. — P. 87.

57. Особенности цитокинового профиля при подостром отравлении токсичными химикатами / П.Ф. Забродский, В.Г. Мандыч, Е.П. Забродская [и др.] // Токсикол. вест., 2008. — №6. — С. 9-13.

58. Антитела-антидоты при нейтрализации фосфорорганических соединений / И.Н. Куркова, А.В. Решетняк, О.М. Дурова [и др.] // Доклады Академии Наук, 2009. — Т. 425, №4. — С. 549-552.

 

REFERENCES

1. Seredyns'ka N.M. Porivnyal'na ocinka kardiotoksychnoho vplyvu FOS u doslidakh na narkotyzovanykh sobakakh / N.M. Seredyns'ka // Zh-l Akad. med. nauk Ukrainy, 2006. —T.12, №2. — S. 368-377.

2. Trakhtenberg I.M. Problema kardiovazotoksicheskogo dejstviya ekzogennykh khimicheskikh veschestv / I.M. Trakhtenberg, V.A. Tychinin / Ukr. kardiol. zh-l, 2003. — №5. — S. 108-113.

3. Prozorovskij V.B. Nekotorye teoreticheskie i klinicheskie problemy toksikologii fosfororganicheskikh insekticidov / V.B. Prozorovskij, G.A. Livanov // Toksikol. vestn. —1997. — №3. — S. 2-10.

4. Gistaminoblokatory povyshayut effektivnost' specificheskoj antidotnoj profilaktiki otravlenij myshej ingibitorami kholinesterazy / V.B. Prozorovskij, V.G. Skopichev, Zh.A. Dityaeva, A.V. [i dr.] // Eksperim. i klin. farmakol. — 2000. — T. 63, №4. — S. 64-67.

5. Kagan Yu.S. Obschaya toksikologiya pesticidov / Yu.S. Kagan — K.: Zdorov'ya, 1981. — 176s.

6. Golikov S.N. Obschie mekhanizmy toksicheskogo dejstviya / S.N. Golikov, N.V. Sanockij, L.A. Tiunov — M.: Medicina, 1986. — 280 s.

7. Golikov S.N. Kholinesterazy i antikholinesteraznye veschestva / S.N. Golikov, V.I. Rozengart —L.: Medicina, 1964. — 382 s.

8. Livanov G.A. Ostrye otravleniya FOS (patogenez, klinika, diagnostika, lechenie) / G.A. Livanov, M.L. Kalmanson, V.B. Prozorovskij — S.Pb.: Izd. S-PbMAPO, 1996. —19 s.

9. Prozorovsikj V.B. Osobennosti mekhanizma dejstviya fosfororganicheskikh insekticidov / V.B. Prozorovskij. — Nauch.tr. NII (MBZ) GosNIII voen. med. — 2002. — Ch.3. — S. 223-236.

10. Evidence for nonacetylcholinesterase targets of organophosphorus nerve agent: Supersensitiviy of acetyl-cholinesterase knockout mouse to VX lethality / E.G.Duysen, B.Li, W. Xie [et al.] // J. Pharmacol. and Exp. Ther. — 2001. — Vol. 299, N2. — P. 528-535.

11. Warheit D.B. Current concepts on the pathogenesis of selected biological and chemical agenis /D.B. Warheit. — 12 North American ISSX Meeting, Providence, R.I., Oct. 12-16, 2003 // Drug Metab. Rev. — 2003. — Vol. 35, N2. — P. 23.

12. Clinical manifestations of VX poisoning following percutaneous exposure in the domestic white pig / R.P.Chilcott, C.H. Dalton, I.Hill [et all.] // Hum. and Exp. Toxicol. — 2003. — Vol. 22, N5. — P. 255-261.

13. Toxicity of parathion, cholinesterase status and neuromuscular function during antidotal therapy in a fatal case of parathion poisoning / F. Eyer, M. Haberkorn, N. Felgenhauer [at al.] // Тез. (21 Centres and Clinical Toxicologists, Barcelona, May 16-19, 2001). — J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2001. — Vol. 39, N3. — P.318.

14. Alimov N.I. O vliyanii malykh doz zomana na funkcional'noe sostoyanie organizma sobak / N.I. Alimov, A.Yu. Pavlov, S.G. Sedunov [i dr.] // Mediko-biol. probl. protivoluch. i protivokhim. zaschity: Sb. mat-lov Ross. nauch. konf., S-Pb, 20-21 maya, 2004. — S-Pb, 2004. — S. 47-48.

15. Mironov S.V. Narusheniya fizicheskoj rabotosposobnosti posle otravlenij antikholinesteraznymi veschestvami / S.V. Mironov, V.M. Pospelov, A.G. Sveshnikov, A.I. El'kin // Nauch. tr. GIUV MO RF. — 2003. — T.1, S. 38-39.

16. Haberkorn M. Clinical couse and analytical data of nineteen organophsphate intoxications / M. Haberkorn, N. Felgenhauer, I. Meyer, T. Zilker // Тез. (21 Centres and Clinical Toxicologists, Barcelona, May 16-19, 2001). — J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2001. — Vol. 39, N3. — P. 257.

17. Joosen M.J.A. Cardivasculr effects of the adenosine A1 receptor agonist N6-cyclopentyladenosine (CPA) decisive for its therapeutic efficacy in sarin poisoning / M.J.A. Joosen, T.J.H. Bueters, H.P.M. Helden // Arch. Toxicol. — 2004. — Vol. 78, N1. — P. 34-39.

18. Znachenie ocenki fonovogo sostoyaniya psikhicheskogo zdorov'ya u naseleniya, prozhivayuschego v zone zaschitnykh meropriyatij vokrug ob'ektov unichtozheniya khimicheskogo oruzhiya / Yu.V. Filippova, V.L. Filippov, N.V. Krinicyn [i dr.]// Mediko-biol. probl. protivoluch. i protivokhim. zaschity: Sb. mat-lov Ross. nauch. konf., S-Pb, 20-21 maya, 2004. — S-Pb, 2004. — S. 207-208.

19. Bespalyuk G.N. Morfofunkcional'nyj analiz i korrekciya sostoyaniya vnutrennikh organov i krovi pri otravlenii karbofosom: avto-ref. diss… na soiskanie nauchn. stepeni kand med. nauk: Ros. gos. med. un-t. — M, 2005. — 26 s.

20. Martynov A.V. Narushenie funkcii dykhaniya u bol'nykh s otravleniyami kardiotoksicheskimi yadami (klofelin, karbofos): avtoref. dis. na soiskanie nauchn. stepeni kand. med. nauk: Ural. mos. med. akad. — Ekaterinburg, 2005. — 24 s.

21. Organophosphorus pesticides markedly inhibit the activities of natural killer, cyclotoxic T lymphocyte and lymphokine-activated killer: A proposed inhibiting mechanism via granzyme inhibition / N.N. Li, H. Takahashi, K. Takeda [et al.] // Toxicology. — 2002. —Vol. 172, N3. — P. 181-190.

22. Shaikih N. Effects of Rogor 30 E (organo phosphate) on muscle protein in the freshwater fish Lepidocephalecthyes themnalis / N. Shaikih, S.G. Yeragi // J. Ecotoxicol. and Environ. monit. — 2004. — Vol. 14, N3. — P. 233-235.

23. Early changes in MAP2 protein in the rat hippocampus following soman intoxication / G. Lallement, C. Masqueliez, D. Baubichon et al. // Drug and Chem. Toxicol. — 2003. — Vol. 26, N 4. — P. 219-229.

24. Effects of organophosphorus hydrolysing enzymes on obidoxime-induced reactivation of organophosphate-inhibited human acetyl-cholineterase / Herkenhoff S., Szinicz L., Rstogi V.K. et al. // Arch. Toxicol. —2004. — Vol. 78, N6. — P. 338-343.

25. Sarin (nerve agent GB) — induced differential expression of mRNA coding for the acetylcholinesterase gene in the rat central nervous system / T.V. Damodaran, K.H. Jones, A.G. Patel, M.B. [et al.] // Biochem. Pharmacol. —2003. — Vol. 65, N12. — P. 2041-2047.

26. Exposure to organophosphate perticides in a general population living in a rice gorwing area: An exploratory study / A.M. Garcia, M.C. Sabater, M.T. Mendoza [et al.] // Bull. Environ. Contam. and Toxicol. — 2000. — Vol. 65, N6. — P. 764-771.

27. Gokel Y. Perotitis due to organophosphate intoxication / Y. Gokel, B. Gulalp, A. Acikalin / J. Toxicol. Chin. Toxicol. — 2002. — Vol. 40, N5. — P. 563-565.

28. Antioksidantnye effekty proizvodnykh pirimidina i benzimidazola pri ostrykh otravleniyakh (molekulyarnye mekhanizmy i effektivnost' korrekcii perekisnogo okisleniya lipidov) / [V.A. Myshkin, R.B. Ibatullina, A.I. Savlukov [i dr.] — Ufa, 2003. — 189 s.

29. Vliyanie zomana na aktivnost' AT-Fazy i soderzhanie ATF, ADF, AMF v mozgu u krys. / Y.P.Li, Z.J.Dong, J.Q. Zhao [et al.] // Disan junyi daxue xuebao = Acta acad. med. mil. tertiae. — 2003. — Vol. 25, N12. — P. 1042-1044.

30. The organophosphorus insecticide parathion changes properties of naturl and model membranes / M. Suwalsky, P. Ramos, F. Villena [et al.] // Pestic. Biochem. and Physiol. — 2001. — Vol. 70, N2. — P. 74-85.

31. Nagiev E.R. Strukturno-funkcional'noe sostoyanie membran eritrocitov pri ostrom otravlenii metafosom i vvedenii perftorana / E.R. Nagiev, M.M. Gazimagomedova // Biomed. khimiya. — 2003. — T. 49, №2. —S. 138-144.

32. Pugachev V.M. Sravnitel'nyj analiz pokazatelej funkcional'nogo sostoyaniya pochek i mikrocirkulyacii kozhi pri otravlenii karbofosom / V.M. Pugachev // Probl. ekspertizy v med. — 2003. — T. 3, №1. — S. 19-20.

33. Li H. In vitro cytotoxicity of the organophosphorus insecticide methyl-parathion to FG-9307, the gill cell line of flounder (Paralichthys olivaceus) /H. Li, S. Zhang // Cell Biol. and Toxicol. —2002. — Vol. 18, N4. — P.235-241.

34. Drugs with anticholinergic properties and cognitive performance in the elderly: Results from the PAQUID Study / N. Lechevallier-Michel, M. Molimard, J.F. Dartigues [et al.] — 2005. — Vol. 59, N2. — P.143-151.

35. Immunosuppression in the northem leopard frog (Rana pipiens) induced by pesticide exposure / M.K. Gilbertson, G.D. Haffner, K.G. Drouillard et al. // Environ. Toxicol. and Chem. — 2003. —Vol. 22. — N1. — P. 101-110.

36. Yang Y.L. Role of endogenous arginine vasopressin in soman — induced hypothermia in rats / Y.L. Yang, L.H. Liu, Y. Zhang // Zhongguo bingli shengli zazhi = Chin. J. Pathophysiol. —2003. — Vol. 19, N2. — P. 240-243.

37. Makhaeva G.F. Ocenka nejrotoksichnogo potenciala ryada metil — i fenilfosfonatov s ispol'zovaniem stabil'nogo preparata nejrotoksichnoj esterazy mozga kur / G.F. Makhaeva, V.V. Malygin, I.V. Martynov / Dokl. RAN. — 2001. — T. 377, №1. — S. 125-128.

38. A clinical neurological, neurophysiological and neuropsychological study of sheep farmers and dippers exposed to organophosphate pesticides / G.A. Jamal, S.Hnsen, A. Pilkington [et al.] // Occup. and Environ. Med. — 2002. —Vol. 59, N7. — P. 434-441.

39. Klinika i patogenez otstavlennoj nejro-endokrinnoj toksichnosti VKh, podlezhaschego unichtozheniyu na territorii Rossii / V.Ya. Shul'ga, V.A .Petrunin, S.N. Shokin i dr. // Mat-ly Ros. nauch.-prakt. konf. s mezhdunar. uchast. "Sovremennye problemy voennoj i ekstremal'noj terapii". — S-Pb. — 2005. — S. 78-84.

40. Lisovec D.G. Kliniko-laboratornaya i morfologicheskaya kharakteristika toksicheskoj gepatologii pri ostrykh peroral'nykh otravleniyakh dikhloretanom, karbofosom i etile-nglikolem (kliniko-eksperimental'noe issledovanie) : avtoref. dis. na soiskanie nauchn.stepeni kand. nauk. — S-Pb, 2001. — 20 s.

41. Amifostine protects aganst acute soman toxicity in rats / S. Dobrie, M. Jokanovie, S.R. Milovanovie, [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P. 443-444.

42. A study to establish an efficient means for delivering antidotal therapy at nerve agent destruction facilities / S.P. Nechiporenko, E.P. Zatcepin / North American Congress of Clinical Toxicology Annuel Meeting, Chicago, Sept.4-9, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N5. — P. 723.

43. Loke W.-K. O — substituted derivatives of pralidoxime : Muscarinic properties and protection against soman effects in rats / W.-K. Loke, M.-K. Sim, M.L. Go // Eur. J. Pharmacol. — 2002. — Vol. 442, N3. — P. 279-287.

44. On the atropine demand in organophosphate poisoned patiens / H. Thiermann, F. Worek, I. Szinicz [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P. 455-456.

45. Profilaktika i intensivnaya terapiya ostrykh otravlenij u detej i podrostkov / V.I. Chernij, B.S. Shejman, N.P. Grebnyak [i dr.]// Kiev. — 110 s.

46. Okudera H. Clinical features on nerve gas terrorism in Matsumoto / Р. Okudera // J. Clin.Neurosci. — 2002. —Vol. 9, N1. — P. 17-21.

47. Kassa J. Review of oximes in the antidotal treatment of poisoning by organophosphorus nerve agents / J. Kassa // J.Toxicol. Clin. Toxicol. —2002. — Vol. 40, N6. — P. 803-816.

48. Atropine modulated myocardial repo-larisation in acute organophosphate poisonings / Z. Peteska, D.G. Naumovski, Gj. Pilivski [et al.] // EUROTOX 2002, Budapest, 15-18 Sept., 2002 // Toxicol. Lett. — 2002. — Vol. 135, N1. — P. 78-79.

49. Atropine therapy in organophosphate intoxication / M.E.C. Leenders, J.W. Fijen, F. Spoelstra [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. —2003. — Vol. 41, N4. — P.454-455.

50. Effectiveness of obidoxime in organophosphate poisoning / H. Thiermann, F. Worek, I. Szinicz [et al.] // North American Congress of Clinical Toxicology Annuel Meeting, Chicago, Sept.4-9, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N5. —P. 647.

51. Dishovsky C. Pharmacology and toxicology of oxime reactivators of cholinesterase : 41 Congress of the European Societies of Toxicology 'EUROTOX 2003', Florence, Sept. 28 — Oct.1, 2003 / C. Dishovsky // Toxicol. Lett. — 2003. — Vol. 14, N1. — P. 90.

52. Kirti S Pawar et al. Continuous pralidoxime infusion versus repeated bolus injection to treat organophosphorus pesticide poisoning a randomized controlled trial / Kirti S Pawar [et al.] // Lancet. Dec. 16, 2006. — Vol. 368. — P. 2136-2142.

53. Antidoty fosfororganicheskikh otravlyayuschikh veschestv / A.N. Petrov, G.A. Sofronov, S.P. Nechiporenko [i dr. // Ross. khim. zh-l, 2004. — Vol. XXLVIII, №2. — S. 110-116.

54. The use of physostigmine in anticholinergic syndrome / J. Kes, A. Sturer, Th. Heddaus [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N4. — P. 474.

55. Acute organophosphate insecticide poisoning : Antidotes and intensive care management / S. Vucinic, D. Joksovic, V. Todorovic [et al.] // 23 International Congress of the Europen Association of Pisons Centres and Clinical Toxicologists, Rome, May 20-23, 2003 // J. Toxicol. Clin. Toxicol. — 2003. — Vol. 41, N4. — P. 444-445.

56. Efficiency of phenylimidazolum and guinuclidinium oxime in organophos-phorus and carbamates intoxication / B. Radie, A.-M. Domijan, A. Lucie [et al.] // EUROTOX 2002, Budapest, 15-18 Sept., 2002 // Toxicol. Lett. — 2002. —Vol. 135, N1. — P. 87.

57. Osobennosti citokinovogo profilya pri podostrom otravlenii toksichnymi khimikatami / P.F. Zabrodskij, V.G. Mandych, E.P. Zabrodskaya [i dr.] // Toksikol. vest., 2008. — №6. — S. 9-13.

58. Antitela-antidoty pri nejtralizacii fosfororganicheskikh soedinenij / I.N. Kurkova, A.V. Reshetnyak, O.M. Durova [i dr.] // Doklady Akademii Nauk, 2009. — T. 425, №4. — S. 549-552.

Надійшла до редакції 15.05.2010