Toxicometrical type of potential anti-iscemic drug OK-7 in experiment

  • Authors: V.D. Lukianchuk, D.S. Kravets, I.O. Zhytina
  • UDC: 615.099:661.718.6:616-092.9
Download attachments:

В.Д. Лук`янчук, Д.С. Кравець, І.О. Житіна

Луганський державний медичний університет, Україна

SUMMARY. The results of calculating and experimental information of toxicometrical of coordination compound of germanium with potassium and citric acid belongs to the group of low-toxic substances (ІV class) and does not make the special danger for warm-blooded animals, including man.
Key words: substance OK-7, toxicity, safety.

Профілактика та лікування судинних ушкоджень головного мозку, зокрема ішемічного інсульту — найактуальніша медико-соціальна проблема сьогодення [1]. Останні дані літератури свідчать, що судинні захворювання головного мозку знаходяться на третьому місці серед причин смерті і дорівнюють 11,3% у загальній структурі смертності. При цьому частка ішемічних церебральних розладів становить 71,24% серед всіх церебральних захворювань. Саме тому велику увагу останнім часом приділяють розробці та впровадженню нових високоефективних медичних технологій, засобів лікування та лікарської профілактики [2].

В останнє десятиріччя в лабораторії кафедри фармакології ЛугД-МУ проводяться дослідження фармакології нового класу елементоорганічних сполук — координаційних комплексів германію з біолігандами як перспективних потенційних засобів фармакотерапії екстремальних кисневодефіцитних станів різного ґенезу, в тому числі і гострої ішемії головного мозку [3, 4, 5]. Комплексними токсикометричними дослідженнями встановлено низьку токсичність та небезпечність германієорганічних сполук [6, 7, 8, 9].

У результаті проведеного нами скринінгу виявлено: в ряду комплексів, які містять германій з різними біолігандами, найбільшу активність, що перевершує референтний препарат — пірацетам ("Фармак", Україна), на моделі гострої ішемії головного мозку виявляє координаційна сполука германію з лимонною кислотою та калієм під лабораторним шифром ОК-7.

У сучасній системі доклінічних досліджень медикаментів центральне місце посідає лікарська токсикометрія, основним завданням якої є адекватна оцінка співвідношення фармакотерапевтичної ефективності потенційних ліків та тих небажаних ефектів, які можуть виникнути при їх застосуванні [10, 11].

Мета роботи: комплексний токсикометричний аналіз потенційного церебропротектора ОК-7 в умовах внутрішньоочеревинного введення.

Матеріали та методи дослідження

Досліди виконані на білих нелінійних щурах масою 160-220 г обох статей. Досліджувану сполуку (ОК-7) вводили одноразово внутрішньоочеревинно у вигляді 10% водного розчину в різних дозах 500 мг/кг, 750 мг/кг, 850 мг/кг та 1000 мг/кг.

Параметри гострої токсичності ОК-7 (LD16, LD50, LD84) в умовах що досліджувались, визначили за допомогою пробіт-аналізу [12]. Величину LD99 розраховували за формулою [13]: LD99 = LD50 +2,3 ((LD84–LD16) : 2).

Для отримання всебічної токсикометричної характеристики досліджуваного субституенту нами були розраховані наступні показники небезпеки [10,14]: величина, що є зворотною до середньосмертельної дози (абсолютна токсичність) — 1/LD50, діапазон смертельних доз (зона гострої токсичної дії) — LD84/LD16, функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз) — S, сумарний показник токсичності — 1/(LD50·S), тангенс кута нахилу кривої летальності — tgα, інтегральний показник токсичності — 1/LD50·tgα. Криву летальності в координатах "Пробіти-доза, (мг/кг)" будували шляхом лінеаризації одержаних дослідних даних методом найменших квадратів [12]. Екстраполяцію токсикометричних параметрів, одержаних в експерименті, на людину провели методом [15] із використанням констант біологічної активності.

Результати дослідження та їх обговорення

Отримані в експерименті дані про відсоток загибелі тварин залежно від дози сполуки ОК-7, що була введена в організм тварин, представлені в табл. 1, а крива летальності в координатах "Пробіти-доза, мг/кг" на рис. 1.

Таблиця 1

Залежність загибелі тварин від доз ОК-7,що вводяться (n=6)

Рис. 1. Крива летальності щурів в умовах одноразового внутрішньоочеревинного введення ОК-7

Ці дані слугували базовими і були покладені в основу розрахунків основних параметрів токсичності LD16, LD50, LD84 та LD99, що наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Параметри гострої токсичності (мг/кг) ОК-7 в умовах внутрішньоочеревинного введення (n=6)

Оцінюючи ступінь токсичності ОК-7 в умовах внутрішньоочеревинного введення згідно з класифікацією Сидорова К.К. [16], що передбачує розподіл речовин на класи залежно від величин їх середньосмертельних доз та шляхів надходження токсинів в організм, в результаті експерименту дійшли висновку: досліджуваний субституент належить до IV класу токсичності, тобто до "малотоксичних" речовин.

З метою більшої наочності токсикометричної характеристики ОК-7 побудовано криву в координатах "Доза — параметр", що наведена на рис.2.

Проводячи порівняльну оцінку параметрів токсичності, привертає увагу досить значний інтервал між величинами параметрів токсичності, що визначились (див. рис. 2).

Рис. 2. Графічне зображення параметрів токсичності ОК-7 в умовах експерименту, що вивчаються ( n=6 )

Це вказує на те, що зона токсичної дії ОК-7 має значну широту, що зумовлює, у відомому значенні, безпеку досліджуваної координаційної сполуки германію.

Вже на даному етапі дослідження як попередній висновок можна стверджувати, що потенційний церебропротектор протиішемічного типу дії, є відносно практично безпечним засобом. Крім цього, наявність параметрів гострої токсичності ОК-7 робить можливим співвіднести ризик та користь при застосуванні досліджуваної координаційної сполуки в медичній практиці, а також передбачити можливість виникнення побічних реакцій.

На сьогодні неможливо всебічно характеризувати ступінь небезпеки ксенобіотиків лише за величинам їх середньосмертельних доз чи концентрацій. З метою усунення цього недоліку в лікарській токсикології використовується ряд розрахункових методів для визначення різних параметрів, що у повному обсязі характеризують ступінь потенційної та реальної небезпеки виникнення гострого смертельного отруєння

[9,10]. З огляду на це нами проведено відповідні розрахунки параметрів токсикометрії, що вказують на ступінь небезпеки потенційного нейропротектора, що вивчається. Отримані при цьому результати наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Показники небезпеки розвитку гострого смертельного отруєння ОК-7 в умовах внутрішньоочеревиного введення

Аналізуючи отримані дані, слід відзначити, що величина абсолютної токсичності ОК-7 порівняно невелика та становить 0,0012·10-3 кг/мг при діапазоні смертельних доз 1,4113. При цьому величина варіабельності смертельних доз (функція кута нахилу) складає 1,1881. При аналізі значень сумарного та інтегрального показників встановлено, що майбутній лікарський засіб ОК-7 для лікування ішемічного інсульту головного мозку не становить високої потенційної загрози виникнення та розвитку гострого смертельного отруєння в умовах внутрішньоочеревинного застосування.

Отже, отримані параметри небезпеки виникнення гострих інтоксикацій ОК-7 при його інтраперитонеальному введенні свідчить про відносну безпечність потенційного церебропротектора, що досліджується.

У подальшому була проведена екстраполяція одержаних в експерименті результатів на людину з використанням найбільш адекватного у даному випадку методичного прийому — констант біологічної активності [13] та обчислення на їх основі параметрів, що характеризують ступінь потенційної та реальної небезпеки виникнення гострого смертельного отруєння. Одержані в роботі розрахунки параметрів токсичності та небезпеки для людини представлені в таблицях 4 та 5, відповідно.

Таблиця 4

Параметри токсичності (мг/кг) ОК-7для людини, що отримані методом екстраполяції

Таблиця 5

Показники небезпеки розвитку гострого смертельного отруєння ОК-7 для людини

Аналіз даних, наведених у таблицях 4 і 5, дозволяє дійти висновку, що потенційний церебропротектор ОК-7 є малотоксичною та майже безпечною сполукою також і для людини, за умов внутрішньовенного застосування, що відповідає внутрішньоочеревинному введенні щурам.

Таким чином, результати комплексного визначення токсикометричного профілю ОК-7 дозволяють зробити висновок, що досліджуваний потенційний лікарський засіб є практично безпечним як для щурів, так і для людини. Це може слугувати експериментальним підґрунтям для подальшого, більш поглибленого, фармакологічного дослідження нового церебропротектора протиішемічної дії.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Виленский Б.С. Инсульт — современное состояние проблемы / Б.С. Виленский // Неврологический журнал. — 2008. — №2. — С. 4-10.

2. Малахов В.А. Озонотерапия в неврологии / В.А. Малахов, Т.Т. Джанелидзе // Международный неврологический журнал. — 2008. — №2(18). — С. 152-159.

3. Чадова Л.В. Скринінг і порівняльна оцінка ефективності проти ішемічних засобів серед координаційних сполук германію з біолігандами при гострій церебро-васкулярній недостатності / Л.В. Чадова, І.Й. Сейфулліна, В.М. Ткаченко // Одеський медичний журнал. — 2005. — №6 — С. 19-22.

4. Скрининг потенциальных церебропротекторов в ряду новых координационных соединений германия с комплексонами и гидроксикарбоновыми кислотами на модели тотальной ишемии головного мозга / В.Д. Лукьянчук, Е.В. Крылова, В.Й. Сейфуллина [и др.] // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. — 2008. — №4. — С. 123-126.

5. Скрининг потенциальных антигипоксантов с термопротекторными свойствами в ряду координационных соединений германия с различными биолигандами / В.Д. Лукьянчук, Н.В. Витохина, И.И. Сейфуллина [и др.] // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. — 2008. — №4. — С. 120-122.

6. Чадова Л.В. Токсикометрія потенційного церебропротектора МІГУ-1 / В.Д. Лук'янчук, Д.С. Кравець, Л.В.Чадова // Інтегративна антропологія. — 2008. — №1. — С. 46-49.

7. Высоцкий А.А. Токсикометрические исследования потенциального церебропротектора ОК-3 / В.Д. Лукьянчук, А.А. Высоцкий, Д.С. Кравец // Современные проблемы токсикологии. — 2007. — №2. — С. 52-54.

8. Рисухина Н.В. Токсикометрические параметры МИГУ-6 — Потенциального средства для лечения синдрома длительного раздавливания / Н.В. Рисухина, И.И. Сейфуллина, Е.Э. Марцинко // Современные проблемы токсикологии. — 2007. —№3. — С. 59-60.

9. Лук'янчук В.Д. Токсикометричні параметри потенційного церебропротектора ВІТІН-1 / В.Д. Лук'янчук, О.В. Крилова // Український біофармацевтичний журнал. — 2009. — Т1, №3. — С. 4-7.

10. Лукьянчук В.Д. Методические основы лекарственной токсикометрии на доклиническом этапе / В.Д. Лук'янчук / Вісник фармакології та фармації. — 2008. — №7. — С. 20-23.

11. Лукьянчук В.Д. Токсикометрия лекарственных средств на доклиническом этапе: состояние проблемы, дискуссионные аспекты / В.Д. Лукьянчук // Современные проблемы токсикологии. — 1998. — №2. — С. 12-14.

12. Прозоровский В.Б. Использование метода наименьших квадратов для пробит-анализа кривых летальности / В.Б. Прозоровский // Фармакология и токсикология. — 1962. — Т. 23, №1. — С. 115-120.

13. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов / [Е.А. Антонович, Ю.С. Каган, Е.И. Спыну и др.] — Киев, 1988. — 212 с.

14. Саноцкий И.В. Основные понятия токсикологии / И.В. Саноцкий // Методы определения токсичности и опасности химических веществ. — М.: Медицина, 1970. — С. 9-29.

15. Рыболовьев Ю.Р. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологической активності / Ю.Р. Рыболовьев, Р.С. Рыболовьев // Докл. АН СССР. — 1979. — Т.247, №6. — С. 1513-1516.

16. Сидоров К.К. Токсикология новых промышленных химических веществ / К.К. Сидоров — М.:Медицина, 1973. — Вып.3. — 47 с.

 

REFERENCES

1. Vilenskij B.S. Insul't — sovremennoe sostoyanie problemy / B.S. Vilenskij // Nevrologicheskij zhurnal. — 2008. — №2. — S. 4-10.

2. Malakhov V.A. Ozonoterapiya v nevrologii / V.A. Malakhov, T.T. Dzhanelidze // Mezhdunarodnyj nevrologicheskij zhurnal. — 2008. — №2(18). — S. 152-159.

3. Chadova L.V. Skryninh i porivnyal'na ocinka efektyvnosti proty ishemichnykh zasobiv sered koordynacijnykh spoluk hermaniyu z biolihandamy pry hostrij cerebro-vaskulyarnij nedostatnosti / L.V. Chadova, I.J. Sejfullina, V.M. Tkachenko // Odes'kyj medychnyj zhurnal. — 2005. — №6 — S. 19-22.

4. Skrining potencial'nykh cerebroprotektorov v ryadu novykh koordinacionnykh soedinenij germaniya s kompleksonami i gidroksikarbonovymi kislotami na modeli total'noj ishemii golovnogo mozga / V.D. Luk'yanchuk, E.V. Krylova, V.J. Sejfullina [i dr.] // Ukraїns'kij zhurnal ekstremal'noї medicini іmenі G.O. Mozhaєva. — 2008. — №4. — S. 123-126.

5. Skrining potencial'nykh antigipoksantov s termoprotektornymi svojstvami v ryadu koordinacionnykh soedinenij germaniya s razlichnymi bioligandami / V.D. Luk'yanchuk, N.V. Vitokhina, I.I. Sejfullina [i dr.] // Ukraїns'kij zhurnal ekstremal'noї medicini іmenі G.O. Mozhaєva. — 2008. — №4. — S. 120-122.

6. Chadova L.V. Toksykometriya potencijnoho cerebroprotektora MIHU-1 / V.D. Luk'yanchuk, D.S. Kravec', L.V.Chadova // Intehratyvna antropolohiya. — 2008. — №1. — S. 46-49.

7. Vysockij A.A. Toksikometricheskie issledovaniya potencial'nogo cerebroprotektora OK-3 / V.D. Luk'yanchuk, A.A. Vysockij, D.S. Kravec // Sovremennye problemy toksikologii. — 2007. — №2. — S. 52-54.

8. Risukhina N.V. Toksikometricheskie parametry MIGU-6 — Potencial'nogo sredstva dlya lecheniya sindroma dlitel'nogo razdavlivaniya / N.V. Risukhina, I.I. Sejfullina, E.E. Marcinko // Sovremennye problemy toksikologii. — 2007. —№3. — S. 59-60.

9. Luk'yanchuk V.D. Toksykometrychni parametry potencijnoho cerebroprotektora VITIN-1 / V.D. Luk'yanchuk, O.V. Krylova // Ukrains'kyj biofarmacevtychnyj zhurnal. — 2009. — T1, №3. — S. 4-7.

10. Luk'yanchuk V.D. Metodicheskie osnovy lekarstvennoj toksikometrii na doklinicheskom etape / V.D. Luk'yanchuk / Visnyk farmakolohii ta farmacii. — 2008. — №7. — S. 20-23.

11. Luk'yanchuk V.D. Toksikometriya lekarstvennykh sredstv na doklinicheskom etape: sostoyanie problemy, diskussionnye aspekty / V.D. Luk'yanchuk // Sovremennye problemy toksikologii. — 1998. — №2. — S. 12-14.

12. Prozorovskij V.B. Ispol'zovanie metoda naimen'shikh kvadratov dlya probit-analiza krivykh letal'nosti / V.B. Prozorovskij // Farmakologiya i toksikologiya. — 1962. — T. 23, №1. — S. 115-120.

13. Metodicheskie ukazaniya po gigienicheskoj ocenke novykh pesticidov / [E.A. Antonovich, Yu.S. Kagan, E.I. Spynu i dr.] — Kiev, 1988. — 212 s.

14. Sanockij I.V. Osnovnye ponyatiya toksikologii / I.V. Sanockij // Metody opredeleniya toksichnosti i opasnosti khimicheskikh veschestv. — M.: Medicina, 1970. — S. 9-29.

15. Rybolov'ev Yu.R. Dozirovanie veschestv dlya mlekopitayuschikh po konstantam biologicheskoj aktivnostі / Yu.R. Rybolov'ev, R.S. Rybolov'ev // Dokl. AN SSSR. — 1979. — T.247, №6. — S. 1513-1516.

16. Sidorov K.K. Toksikologiya novykh promyshlennykh khimicheskikh veschestv / K.K. Sidorov — M.:Medicina, 1973. — Vyp.3. — 47 s.

Надійшла до редакції 09.03.2010 р.