Богоявленська В.Ф.
ДП "Український науково-дослідний інститут промислової медицини", м. Кривий Ріг, Україна

Метою роботи було визначення впливу основних аерогенних ксенобіотиків в період внутрішньоутробного розвитку на формування постнатальних поведінкових реакцій у потомства першого покоління (F1).

Для вивчення показників постнатального розвитку потомства F1 була відібрана партія нелінійних щурів. Після підтвердження вагітності піддослідних самиць (n=23) поміщали в затравочну камеру, в якій вони впродовж 20 годин на добу піддавалися дії газової суміші протягом 20 днів. Середні максимально разові концентрації для оксидів азоту становили 2,9 мг/м³, SO₂ — 0,86 мг/ м³, СО — 9,0 мг/м³, пилу — 1,09 мг/ м³.

Для вивчення особливостей постнатального розвитку покоління F1 розраховували коефіцієнти життєздатності, лактації та виживання, визначали динаміку маси тіла потомства. Функціональний стан ЦНС вивчали за допомогою поведінкових реакцій: методів "відкритого поля" та "відкритої площадки", сумаційно-порогового показника (СПП) тощо.

Встановлено статистично значиме зниження маси тіла піддослідних тварин (n=132) з народження до 1,5-місячного віку (р<0,05, р<0,01). Статистичне значиме збільшення маси тіла піддослідних тварин у порівнянні з контрольними (n=170) встановлено у віці 2-місяці (р< 0,01). При настанні статевозрілого віку (2,5 місяці) маса тіла тварин обох груп практично вирівнялась. Фізіологічний розвиток тварин обох груп проходив згідно вікових норм.

Результати тесту "відкритого поля" показали, що у піддослідного потомства статистично значимо знижується горизонтальна рухова активність (Х-критерій > Х05). У піддослідних щурят достовірно зменшується (Х-критерій > Х05) число вертикальних стійок порівняно з контролем. Зміна вертикальної рухової активності відображає більш глибокі зміни у функціонуванні ЦНС. Встановлено, що з віком у щурів контрольної групи поступово зменшується горизонтальна і вертикальна рухова активності; у піддослідних тварин простежується більш швидке зниження локомоторної рухливості. Зниження рухової активності протягом тестування тварин вказують на онтогенетично обумовлене посилення процесів гальмування в ЦНС.

Результати тесту відкритої площадки, в основу якого покладений "норковий рефлекс" гризунів, підтвердили попередні висновки щодо зменшення рухової активності піддослідних тварин, як по відношенню до контрольної групи, так і у віковій динаміці.

Порівняльний аналіз СПП і часу реакції між двома групами не виявив однозначної закономірності. В цілому значення СПП та час реакції підтвердили положення, що в головному мозку піддослідних тварин змінюється рівновага між процесами гальмування і збудження у порівнянні з контрольними тваринами.

Ряд авторів, зокрема Гаркави Л.Х. и соавт., Симонов П.В., розглядають гальмування в ЦНС як охоронне, за допомогою якого організм захищає себе від багатьох різних слабких подразників, на які можна не реагувати. Позамежне гальмування, яке розвивається у кінці стадії тривоги стресу, різко знижує чутливість до діючого стресорного фактору, і якщо його величина не збільшується, то повторна дія такого подразника вже не визиває стрес. Таким чином, організм є захищеним гальмуванням з двох сторін: від дії малих подразників — первинним охоронним гальмуванням; від переподразненння, виснаження — вторинним позамежним гальмуванням. Результати проведених досліджень показали, що в період внутрішньоутробного розвитку комплекс хімічних речовин — аерогенних ксенобіотиків, притаманних гірничо-металургійному регіону, впливає на процеси функціонування ЦНС тварин: у піддослідного потомства, починаючи з 1,5-місячного віку і до настання тваринами статевої зрілості, вірогідно (Х-критерій>Х05) знижується локомоторна рухова активність, що вказує на зміну рівноваги між процесами гальмування та збудження в корі головного мозку.