Исследование влияния экстракта бета-каротина "Lyc-o-beta" из гриба BLAKESLEA TRISPORA на организм крыс

  • Авторы: Н.М. Дмитруха, Т.К. Короленко, О.С. Лагутина, А.В. Рязанов
  • УДК: 615.9:(547.979.8:582.281.21)
Скачать вложения:

Дмитруха Н.Н., доктор биол. наук, Короленко Т.К., кандидат мед. наук, Лагутина О.С., Рязанов А.В., кандидат мед. наук
ГУ «ИНСТИТУТ МЕДИЦИНЫ ТРУДА НАМН УКРАИНЫ», Г. КИЕВ, УКРАИНА

РЕЗЮМЕ. В статье представлены результаты определения влияния экстракта бета-каротина “Lyc-o-beta” из гриба Blakeslea trispora на организм крыс по данным гематологических, биохимических и иммунологических исследований. Показано, что 30-ти кратное внутрижелудочное введение крысам Вистар экстракта бета-каротина способствовало приросту массы тела животных, повышению уровня каротиноидов и витамина А в крови, не вызывало изменений в составе периферической крови и процессе синтеза гема, стимулировало неспецифическую резистентность, оказывало мембрано- и гепатопротекторное действие.
Ключевые слова: экстракт бета-каротина, гематологические, биохимические, иммунологические исследования.

Каротиноїди є широко розповсюдженим класом рослинних пігментів. Вони також містяться в бактеріях, водоростях, комахах, проте тварини не здатні синтезувати їх de novo і отримують з рослинною їжею. Основним джерелом каротиноїдів для людини є природнi рослинні продукти. Використання рослин в якості джерела каротиноїдів володіє рядом недоліків: має сезонний характер, залежить від екологічного стану ґрунтів і врожаю рослин, істотно знижується через їхні хвороби. До того ж біодоступність каротиноїдів із соку овочів невелика, через наявність у складі білкових комплексів, що значно ускладнює їхнє вивільнення [1].

Штучно каротиноїди отримують за допомогою хімічного синтезу, а з розвитком біотехнології особливе значення надається їх одержанню за допомогою мiкроорганiзмiв. Мікробіологічний синтез бета-каротину є найбільш виправданим промисловим способом його виробництва як з технологічної, так і з економічної точок зору. «Мікробіологічні» каротиноїди, в тому числі бета-каротин, отримують з клітин міцеліальних грибів, дріжджів, бактерій, актиноміцетів і водоростей [2].

Одним з поширених продуцентів бета-каротину є гриб Blakeslea trispora. В Україні розроблено технологiю його промислового культивування з метою отримання бета-каротину для харчової промисловостi, виготовлення лiкарських i кормових препаратiв [3, 4].

За останнi роки пiдвищився iнтерес до застосування каротиноїдів у зв'язку з їх антиоксидантною, антимутагенною, антиканцерогенною та радiопротекторною дiєю на живий органiзм. Особлива увага цій проблемі приділяється через зростаюче забруднення навколишнього середовища різними хiмiчними та радіоактивними речовинами [5-7]. Проте використання біотехнологічного каротину потребує дослідження його безпечності для здоров’я людини.

Мета роботи. Дослідження особливості впливу екстракту бета-каротину з гриба Blakeslea trispora на організм щурів в умовах субхронічного експерименту.

Матеріали і методи дослідження. У відповідності з метою роботи головним об’єктом дослідження був екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta”, виробником якого є компанія LycoRed Ltd (Беєр-Шева, Ізраїль). Сировину — біомасу бета-каротину з гриба Blakeslea trispora, що іде на виробництво екстракту “Lyc-O-Beta”, виготовляє Товариство з обмеженою відповідальністю НВП «ВІТАН» (Україна).

Субхронічний експеримент виконаний на 60 статевозрілих щурах самцях лінії Вістар масою 160-180 г. Всі тварини перебували в стаціонарних умовах віварію, на стандартному харчовому і водному режимах. Щури були розділені на три дослідні серії (в серії три контрольні і три дослідні групи, по 10 тварин в кожній групі). Дослідним щурам 1 серії впродовж 7 днів внутрішньошлунково вводили екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta”, розчинений в соняшниковій олії у дозі 0,08 мг/кг маси тіла щура з урахуванням того, що середньодобова доза бета-каротину для людини становить 6 мг. Дослідні тварини 2 і 3 серії отримали 30-ти кратне введення розчину екстракту бета-каротину в тій же дозі. Контрольним тваринам аналогічним способом вводили 1,0 мл соняшникової олії. Тварин 3 серії виводили з експерименту через 30 днів після припинення введення препарату (постекспозиційний період). Кров та внутрішні органи у тварин забирали під час декапітації під наркозом (етамінал натрію, 50 мг/кг). Всі дослідження проводили у відповідності з «Good Laboratory Practice Standarts» та «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах» [8, 9].

Під час експерименту масу тіла контрольних та дослідних щурів визначали методом зважування, через кожні 7 календарних днів. Абсолютну масу внутрішніх органів визначали зважуванням на електронних вагах Axis BTU210 (Польща), їх відносну масу розраховували на 100 г маси тіла.

Для визначення стану периферичної крові використано гематологічний аналізатор Micros 60 (HORIBA, Франція) [10]. На основі загального аналізу крові розраховано індекси співвідношення лейкоцитів [11], які відображають кількість клітин, що беруть участь у неспецифічному та специфічному захисті організму. Вміст цинкпротопорфірину в крові як біомаркера порушення синтезу гему, вимірювали за допомогою гемофлюориметра 206Д (США) [12]. Для оцінки неспецифічної резистентності в усіх групах тварин визначали фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) периферичної крові, фагоцитарний індекс (ФІ) — % фагоцитуючих нейтрофілів на 100 клітин та фагоцитарне число (ФЧ) — середнє число часточок латексу, поглинутих одним нейтрофілом. Для оцінки метаболічних (окисно-відновних) процесів у фагоцитах застосовували метод відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест) у двох варіантах (спонтанний і стимульованний) [13].

Вміст каротиноїдів та вітаміну А в сироватці крові визначали за методом Bessey в модифікації А.А. Анісімової [14]. Дослідження показників, що характеризують функціональний стан печінки: білірубін, аланінаміно-трансфераза (АЛТ), аспартатамінотрансфераза (АСТ), лужна фосфатаза (ЛФ), загальний холестерин (ХС) та тригліцериди (ТР), визначали за допомогою біохімічного аналізатора «Hymalyzer 2000» з використанням стандартних тест-наборів ELITECH [15].

Статистичний аналіз отриманих даних виконали з використанням програми Microsoft Office Exсel 2003 (S/N 74017-40-000010-57409) з розрахунком середнього арифметичного (М), середнього відхилення (σ), похибки середнього арифметичного (m). Відмінність показників реєстрували з урахуванням t критерію Стьюдента та вірогідної різниці одержаних результатів (Р≤0,05).

Результати дослідження та їх обговорення.

Визначення маси тіла та внутрішніх органів щурів у динаміці експерименту є досить важливим показником, порушення якого за дії шкідливих речовин свідчить про виражений ступінь токсичного ураження організму та інтегрально віддзеркалює його функціональний стан. За нормальних умов цей показник є досить стабільним та рекомендується як обов’язковий при вивченні дії хімічних агентів [16]. Аналіз отриманих даних показав, що маса тіла дослідних щурів після 7-ми кратного внутрішньошлункового введення їм екстракту бета-каротину не відрізнялась від маси тварин контрольної групи. Проте вона збільшилась після 30-ти введень препарату порівняно з масою тварин у контрольній групі (на 32,9 %) (рис. 1).

Рис. 1. Зміна маси тіла піддослідних щурів у динаміці експерименту за умови введення їм екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta”.

У постекспозиційний період (ПЕП) через 30 днів після припинення введення бета-каротину маса тіла дослідних щурів також була більшою за контрольні значення (на 12,8 %). Отже, приріст маси тіла в дослідних групах тварин може свідчити про позитивний вплив на організм екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta”.

Важливим показником токсичного ураження будь-якого органу є відносна маса та структурні зміни, які в подальшому відбиваються на його функції. Зростання маси тіла піддослідних щурів супроводжувалось змінами відносної маси внутрішніх органів порівняно з контрольною групою (табл. 1).

Таблиця 1

Відносна маса органів щурів після внутрішньошлункового введення їм екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta”, (M±m)

Так, після 7-ми кратного введення піддослідним щурам екстракту бета-каротину спостерігалось збільшення відносної маси печінки на 28,5 % і тимуса на 42,9 % (р<0,05 порівняно з контрольною групою). Маса інших органів суттєво не відрізнялась від контрольних значень.

Після 30-ти введень розчину бета-каротину в дослідній групі щурів встановлено збільшення відносної маси селезінки (на 45,9%, p<0,05) та тимуса (на 18,8 %, p<0,1), що може вказувати на стимуляцію цим препаратом імунних реакцій у різних лінках імунної системи. Через 30 днів ПЕП у піддослідних щурів маса внутрішніх органів не відрізнялась від контрольних значень.

Вплив екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” на показники периферичної крові щурів.

Клітини крові одними з перших зазнають негативного впливу різних чинників, які надходять в організм. Основними механізмами гематотоксичної дії ксенобіотиків є порушення еритропоезу, пригнічення процесу синтезу гему і глобіну, мембрано- та цитотоксична дія, що призводить до зниження тривалості життя клітин крові та їхніх морфофункціональних змін [17].

Під час експерименту встановлено, що введення піддослідним щурам екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” не викликало суттєвих змін у клітинному складі периферичної крові (табл. 2). Так, після 7-ми кратного введення піддослідним тваринам екстракту бета-каротину спостерігалось збільшення відносної кількості моноцитів, що може вказувати на стимуляцію неспецифічної імунної відповіді. Після 30-ти введень препарату у тварин дослідної групи показники периферичної крові були на рівні контрольних значень, проте спостерігалось достовірне зниження рівня цинкпротопорфірину (ЦПП). Через 30 днів ПЕП вміст ЦПП у крові дослідних щурів був нижчим за контрольну групу. За даними літератури [16], збільшення рівня ЦПП є біомаркером розвитку анемії, оскільки при анемії внаслідок порушення процесу включення заліза в молекулу протопорфірину замість гему утворюється цинкпротопорфірин і рівень його в крові зростає. Отже, зменшення в крові рівня ЦПП може свідчити про позитивний вплив бета-каротину на процес синтезу гему. У дослідних щурів у ПЕП було визначено зниження відносної кількості лімфоцитів і збільшення паличкоядерних нейтрофілів, що вказує на перерозподіл клітин специфічного і неспецифічного захисту.

Таблиця 2

Показники периферичної крові щурів після введення розчину екстракту бета-каротину, (M±m)

В якості інтегральної оцінки стану специфічного і неспецифічного захисту організму обчислювали ряд індексів співвідношення популяцій лейкоцитів за методом Осіна А.Я. [11].

Під час дослідження визначали індекс співвідношення лімфоцитів і нейтрофілів (ІСЛН), який відображає баланс клітин специфічного і неспецифічного захисту; індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів (ІСНМ), який свідчить про стан компонентів мікрофагальної та макрофагальної систем; індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів (ІСЛМ) — вказує на взаємодію афекторної та ефекторної ланок імунної відповіді, а також індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів (ІСЛЕ), що орієнтовно відображає співвідношення клітин, які беруть участь у реакціях гіперчутливості уповільненого і негайного типів.

Після 7-ми введень піддослідним щурам препарату визначено зниження всіх розрахованих індексів (рис. 2). Це є свідченням того, що імунокомпетентні клітини крові є найбільш чутливими до впливу екзогенних чинників і першими прореагували на надходження до організму екстракту бета-каротину. Після 30-ти введень екстракту у щурів було визначено достовірне зниження ІСНМ, ІСЛМ і ІСЛЕ, що може вказувати на стимуляцію макрофагального ланцюга імунної відповіді та зниження числа клітин, які беруть участь у формуванні реакції гіперчутливості негайного типу.

Рис. 2. Зміни індексів співвідношення окремих популяцій лейкоцитів: у контрольних щурів і тих, яким вводили екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta” в динаміці експерименту.
* — позначена достовірна відмінність у порівнянні з контролем (р<0,05).

Через 30 днів ПЕП значення ІСЛН у групі дослідних тварин дещо збільшилось, а ІСЛМ і ІСЛЕ наблизились до значень у контрольній групі тварин, що може свідчити про включення клітинних елементів специфічного імунітету. Виявлене збільшення ІСНМ у дослідних щурів порівняно з контрольними може бути наслідком перерозподілу клітин мікрофагальної та макрофагальної систем.

Вплив екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” на показники неспецифічної резистентності організму щурів

Введення дослідним щурам розчину екстракту бета-каротину сприяло не тільки змінам кількості клітин, що беруть участь у забезпеченні неспецифічної резистентності організму, а й їхньої функціональної (фагоцитарної та бактерицидної) активності (табл. 3). Так, 7-ми кратне введення екстракту бета-каротину викликало підвищення фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) периферичної крові, зокрема ФІ — на 65,4 % та ФЧ — на 30,3 %. Після 30-ти введень екстракту бета-каротину ФАН дослідних щурів також збільшилась (ФІ — на 16,5 %, а ФЧ — на 27,5 %) порівняно з контролем. Через 30 днів ПЕП у групі дослідних щурів визначено підвищену ФАН (ФІ — на 64,1%, а ФЧ — на 41,5 %). Оскільки фагоцитоз — це неспецифічна реакція, яка направлена на поглинання і перетравлення різних чужорідних агентів (мікробів, вірусів, фрагментів клітин, та ін.), отже, виявлене збільшення ФІ і ФЧ після введення екстракту бета-каротину може вказувати на стимуляцію неспецифічної резистентності організму і, таким чином, підвищення його опірності до інфекцій.

Таблиця 3

Показники фагоцитарної та бактерицидної активності нейтрофілів крові щурів після введення екстракту бета-каротину, (М±m)

Після введення екстракту бета-каротину бактерицидна активність нейтрофілів крові за даними НСТ-тесту спонтанного не змінювалась порівняно з контрольною групою тварин. Значення НСТ-тесту стимульованого, який характеризує резервні можливості фагоцитів, після 7-ми введень екстракту бета-каротину, а також через 30 днів ПЕП були нижчими за контрольні (на 16,3 % і 15,3 % відповідно).

Останнє може бути обумовлене впливом бета-каротину, який як антиоксидант сприяв пригніченню надмірного утворення реактивних форм кисню у фагоцитах.

Одержані результати кореспондують з даними інших авторів [18], які вказують на те, що вітамін А стимулює фагоцитарну активність лейкоцитів й інші показники неспецифічного імунітету, прискорює проліферацію клітин, підвищує синтез антитіл, як антиоксидант знижує процес перекисного окиснення та утворення вільних радикалів.

Вплив екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” на біохімічні показники плазми крові.

Внутрішньошлункове введення щурам екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” призвело до збільшення вмісту каротиноїдів та вітаміну А у крові порівняно з контрольною групою в усі терміни спостереження (рис. 3). Зокрема, після 7-ми введень екстракту вміст каротиноїдів збільшився на 15,8%, а вітаміну А в 2,6 раза. Після 30-ти введень та 30 днів ПЕП у сироватці крові дослідних щурів вміст каротиноїдів зріс на 41,1 % і 27,8 %, а вітаміну А підвищився на 86,6 % і 26,3 % відповідно (р<0,05 порівняно з контрольною групою ). Підвищений вміст каротиноїдів і вітаміну А у крові тварин дослідних груп, особливо після 30-ти введень обумовлений щоденним введенням їм екстракту бета-каротину. Припинення введення препарату щурам у ПЕП призвело до зниження вмісту каротиноїдів і вітаміну А порівняно з попередніми серіями експерименту. Слід відзначити, що зовнішніх проявів каротинемії у піддослідних щурів виявлено не було.

Рис.3. Вміст каротиноїдів та вітаміну А у сироватці крові контрольних і дослідних щурів за умови внутрішньошлункового введення їм екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta”;
* — достовірна відмінність у порівнянні з контролем (р<0,05)

Отже, отримані дані дозволяють рекомендувати екстракт бета- каротину “Lyc-O-Beta” для поповнення нестачі вітаміну А в організмі.

Як відомо, при надходженні до організму вітаміну А (ретинолу) в кількості, що перевищує фізіологічні потреби, його надлишки відкладаються в печінці, формуючи депо. При зниженому надходженні з їжею його запаси з печінки виділяються в кровотік, підтримуючи концентрацію в сироватці крові на нормальному рівні. Печінка також є головним місцем синтезу «ретинол-зв’язуючого білка», з яким вітамін А специфічно зв'язується в крові. Вітамін А сприяє утворенню глікогену в печін-

ці і м'язах, підвищенню вмісту холестерину в крові, йому належить важлива роль в окисно-відновних процесах. Вітамін А спричиняє значний вплив на стан клітинних мембран, тканинне дихання, функціонування ендокринних залоз [19].

У щурів, яким вводили екстракт бета-каротину, були встановлені наступні зміни біохімічних показників крові, що характеризують функціональний стан печінки (табл. 4).

Таблиця 4

Біохімічні показники сироватки крові щурів після введення їм екстракту бета-каротину, (M±m)

Встановлено, що після 7-ми кратного введення піддослідним щурам екстракту бета-каротину, мало місце достовірне підвищення активності ферменту ЛФ (на 60,6% по відношенню до контролю, p<0,01) та зменшення активності АСТ (на 17,1%). Вміст загального білірубіну, холестерину та тригліцеридів у дослідній групі тварин був на рівні контрольних значень, що свідчить про нормальну роботу печінки, а підвищення активності ЛФ може вказувати на посилене виділення цього ферменту клітинами печінки у жовчні протоки. Після 30-ти введень екстракту бета-каротину у дослідних щурів активність ЛФ була на рівні контрольних значень, проте виявлено достовірне зниження активності ферменту АЛТ (на 28,8%) і незначне зменшення активності АСТ (на 10,8%), що може вказувати на стабілізацію клітинних мембран під впливом екстракту бета-каротину. У дослідній групі тварин спостерігалось також підвищення холестерину і тригліцеридів (на 6,3% і 7,9% відповідно), проте воно було недостовірним. У ПЕП у групі щурів, яким вводили екстракт бета-каротину, було відзначено несуттєве збільшення рівня білірубіну та достовірне зниження активності ферментів ЛФ (на 32,6%) і АЛТ (на 21,0%) (табл. 4).

Як відомо, висока активність АЛТ і АСТ у сироватці крові свідчить про деструктивні процеси у печінці, підшлунковій залозі, серці, які спричиняють збільшення виходу трансаміназ з клітин у кров [14]. Зниження ж активності трансаміназ може вказувати на стабілізацію мембран клітин печінки й інших органів, внаслідок мембранопротекторної дії екстракту бета-каротину. Отже, одержані результати досліджень дозволяють дійти висновку, що екстракт бета-каротину при надходженні до організму щурів токсично не впливав на внутрішні органи, а навпаки, виявляв мембрано-протекторну дію та запобігав цитолізу гепатоцитів і кардіоміоцитів.

Висновки

1. Екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta” за умови субхронічнного введення дослідним щурам сприяв підвищенню маси тіла, відносної маси імунних органів — тимуса і селезінки, що свідчить про позитивний вплив препарату на організм та імунну систему.

2. Екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta” підвищував кількість моноцитів і нейтрофілів, а також окремих індексів співвідношення лейкоцитів (ІСЛМ, ІСЛЕ), стимулював фагоцитарну активність нейтрофілів крові, що є ознаками підвищення неспецифічної резистентності й опірності організму до інфекцій.

3. Зменшення рівня цинкпротопорфірину в крові дослідних щурів після введення їм екстракту бета-каротину, пригнічення утворення реактивних форм кисню у фагоцитах пов’язане з антиоксидантною активністю цього препарату.

4. Введення щурам екстракту бета-каротину “Lyc-O-Beta” сприяло збільшенню вмісту каротиноїдів та вітаміну А у крові, отже, цей препарат може бути використаний для поповнення їхньої нестачі в організмі.

5. Екстракт бета-каротину “Lyc-O-Beta” не викликав порушень у роботі печінки й інших органів, зниження активності транс-аміназ у сироватці крові щурів може свідчити про його мембрано- та гепатопротекторну дію.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Никитюк В.Г. Каротиноиды и их значение в живой природе и для человека / В.Г. Никитюк // Провизор. — 1999. — Вып. 6. http://www.provisor.com.ua/archive/1999/N6/karot.php

2. Сааков В.С. Альтернативные пути биосинтеза кароти-ноидов у Procaryota и Eucaryota / В.С. Сааков // Докл. АН России. — 2003. — Т. 392. — № 6. — С. 825-831.

3. Мікроорганізми-продуценти β-каротину природного походження / А.С. Стенько, В.П. Мартиновський, Є.А. Кушнікова [та ін.] // Міжнародна конф. «Використання каротиноїдів мікробного походження в агропромисловому комплексі» (Суми 2-4 жовтня, 2002 р.): Тез. доп. — Суми, 2002. — С. 19-21.

4. Бета-каротин. Сырье и добавки // Пищевая промышленность. — 2008. — № 8. — С. 1-4.

5. Сімонова М. Каротиноїди: будова, властивості та біологічна дія / М. Сімонова // Біологічні Студії. — 2010. — Т.4, № 2. — С. 159-170.

6. Palozza P.Antioxidant effects of carotenoids in vitro and in vivo: an overview / P. Palozza, N. Krinsky // Methods Enzymol. — 1992. — Vol. 213. — P. 403-420.

7. Risk Factors for Lung Cancer and for Intervention Effects in CARET, the Beta-Carotene and Retinol Efficacy Trial /Gilbert S. Omenn, Gary E. Goodman [et al.] // Oxford Journals Medicine. — 1996. — Vol. 88, Issue 21. — P. 1550-1559.

8. OECD Guidelints for testing of chemicals/Paris Cedex — 1981.

9. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах //Ендокринологія. — 2003. — № 8 (1). — С. 142-145.

10. Instruction manual of Нematology analyzer ABX Micros 60, HORIBA (Франція), — 2011.

11. Осин А.Я. Информативность индексов соотношения лейкоцитов периферической крови при бронхиальной астме у детей / А.Я. Осин, Т.Д. Осина //Лабораторное дело. — 1987. — № 2. — С. 35-39.

12. Instruction manual of ZP HEMATOFLUOROMETER Models 206 and 206 D, 1996.

13. Сепашвили Р.И. Введение в иммунологию / Р.И. Сепашвили / Цхалтубо-Кутаиси, 1987. — 230 с.

14. Медицинские лабораторные технологии. Справочник / под ред. проф. А.И. Карпищенко. — Санкт-Петербург: Интермедика, 2002. — 600 с.

15. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / Л.В. Беракало, О.В. Бобович, Н.О. Боброва [та ін.]: [за ред. І.П. Кайдашева. — Полтава:Полімет, 2003. — 320 с.

16. Куценко С.А. Основы токсикологии: Научно-методическое издание / С.А. Куценко. — Санкт-Петербург, ООО «Издательство Фолиант», 2004. — 720 с.

17. Клетки крови как биоиндикатор токсического действия отравляющих веществ / Н.И. Алимов, А.Ю. Павлов, В.И. Попович [и др.] // Сб. тез. 2-го съезда токсикологов России, Москва, 10-13 ноября, 2003. — С. 52-53.

18. B-Carotene and the immune response. BY ADRIANNE BENDICH. Proceedings of the Nutrition Society. — 1991. — Vol. 50. — P. 263-274.

19. Olson J.A. Absorption, transport and metabolism of carotenoids in humans / J.A. Olson // Pure & Appl. Chem. — 1994. — Vol. 66 (5). — P. 1011-1016.

 

REFERENCES

1. Nikityuk V.G. Karotinoidy i ikh znachenie v zhivoj prirode i dlya cheloveka / V.G. Nikityuk // Provizor. — 1999. — Vyp. 6. http://www.provisor.com.ua/archive/1999/N6/karot.php

2. Saakov V.S. Al'ternativnye puti biosinteza karoti-noidov u Procaryota i Eucaryota / V.S. Saakov // Dokl. AN Rossii. — 2003. — T. 392. — № 6. — S. 825-831.

3. Mikroorhanizmy-producenty β-karotynu pryrodnoho pokhodzhennya / A.S. Sten'ko, V.P. Martynovs'kyj, E.A. Kushnikova [ta in.] // Mizhnarodna konf. «Vykorystannya karotynoidiv mikrobnoho pokhodzhennya v ahropromyslovomu kompleksi» (Sumy 2-4 zhovtnya, 2002 r.): Tez. dop. — Sumy, 2002. — S. 19-21.

4. Beta-karotin. Syr'e i dobavki // Pischevaya promyshlennost'. — 2008. — № 8. — S. 1-4.

5. Simonova M. Karotynoidy: budova, vlastyvosti ta biolohichna diya / M. Simonova // Biolohichni Studii. — 2010. — T.4, № 2. — S. 159-170.

6. Palozza P.Antioxidant effects of carotenoids in vitro and in vivo: an overview / P. Palozza, N. Krinsky // Methods Enzymol. — 1992. — Vol. 213. — P. 403-420.

7. Risk Factors for Lung Cancer and for Intervention Effects in CARET, the Beta-Carotene and Retinol Efficacy Trial /Gilbert S. Omenn, Gary E. Goodman [et al.] // Oxford Journals Medicine. — 1996. — Vol. 88, Issue 21. — P. 1550-1559.

8. OECD Guidelints for testing of chemicals/Paris Cedex — 1981.

9. Zahal'ni etychni pryncypy eksperymentiv na tvarynakh //Endokrynolohiya. — 2003. — № 8 (1). — S. 142-145.

10. Instruction manual of Нematology analyzer ABX Micros 60, HORIBA (Франція), — 2011.

11. Osin A.Ya. Informativnost' indeksov sootnosheniya lejkocitov perifericheskoj krovi pri bronkhial'noj astme u detej / A.Ya. Osin, T.D. Osina //Laboratornoe delo. — 1987. — № 2. — S. 35-39.

12. Instruction manual of ZP HEMATOFLUOROMETER Models 206 and 206 D, 1996.

13. Sepashvili R.I. Vvedenie v immunologiyu / R.I. Sepashvili / Ckhaltubo-Kutaisi, 1987. — 230 s.

14. Medicinskie laboratornye tekhnologii. Spravochnik / pod red. prof. A.I. Karpischenko. — Sankt-Peterburg: Intermedika, 2002. — 600 s.

15. Metody klinichnykh ta eksperymental'nykh doslidzhen' v medycyni / L.V. Berakalo, O.V. Bobovych, N.O. Bobrova [ta in.]: [za red. I.P. Kajdasheva. — Poltava:Polimet, 2003. — 320 s.

16. Kucenko S.A. Osnovy toksikologii: Nauchno-metodicheskoe izdanie / S.A. Kucenko. — Sankt-Peterburg, OOO «Izdatel'stvo Foliant», 2004. — 720 s.

17. Kletki krovi kak bioindikator toksicheskogo dejstviya otravlyayuschikh veschestv / N.I. Alimov, A.Yu. Pavlov, V.I. Popovich [i dr.] // Sb. tez. 2-go s'ezda toksikologov Rossii, Moskva, 10-13 noyabrya, 2003. — S. 52-53.

18. B-Carotene and the immune response. BY ADRIANNE BENDICH. Proceedings of the Nutrition Society. — 1991. — Vol. 50. — P. 263-274.

19. Olson J.A. Absorption, transport and metabolism of carotenoids in humans / J.A. Olson // Pure & Appl. Chem. — 1994. — Vol. 66 (5). — P. 1011-1016.

 

Надійшла до редакції 15.01.2014