Оценка риска перорального поступления остаточных количеств инсектицидов после дезинсекции запасов продовольственного зерна

  • Авторы: С.Г. Сергеев, А.П. Кравчук, Н.В. Колонтаева, А.П. Гринько, О.А. Макарова
  • УДК: 613:632.95-035.63/.64:502
  • DOI: 10.33273/2663-4570-2018-81-1-5-16
Скачать вложения:

ГП «Научный центр превентивной токсикологии, пищевой и химической безопасности имени академика Л.И. Медведя МЗ Украины», г. Киев, Украина

Резюме. Введение. Обработка зерна запасов (ЗЗ) инсектицидами перед началом хранения — распространенная технология борьбы с насекомыми-вредителями. В Украине для проведения дезинсекции ЗЗ используют дельтаметрин (пиретроид), пиримифос-метил и хлорпирифос-метил (фосфорорганические соединения). Использование ЗЗ с остатками инсектицидов может представлять существенный риск для здоровья людей.
Цель исследования. Оценка риска токсического воздействия при пероральном поступлении остаточных количеств (ОК) инсектицидов после дезинсекции запасов продовольственного зерна.
Материалы и методы. Для идентификации опасности и оценки экспозиции анализировали физико-химические характеристики, ЛД50 per os, нормы расхода действующих веществ (ДВ) инсектицидов, отношение нормы расхода и ЛД50 per os, результаты измерения ОК ДВ в ЗЗ (газожидкостная хроматография), период полуразложения инсектицидов в зерне (Т50), отношение возможного суточного поступления (СП) остатков ДВ к допустимому суточному поступлению (ДСП), факторы переработки (ФП), суточное потребление продуктов переработки зерна. Вычисляли интегральный вектор экспозиции (сочетание ДСД, СП, Т50), который оценивали по предложенной шкале.
Результаты. Получены коэффициенты избирательности действия инсектицидов, определены физико-химические характеристики, которые способствуют стойкости ДВ в обработанном зерне, связь между нормами расхода и остатками. Установлены ДВ с наибольшими значениями интегрального вектора экспозиции. На основе соотношения теоретического СП и ДСП без и с учетом ФП и суточного потребления продуктов переработки зерна определены ДВ, остатки которых формируют наибольшие и наименьшие уровни экспозиции.
Выводы. ДВ имеют достаточную избирательность действия: их эффективные нормы расхода при защите ЗЗ в 180–640 раз ниже ЛД50 per os. Низкая растворимость в воде, гидролитическая стабильность и высокая липофильность способствуют стойкости ДВ, их концентрации в отрубях и зародышах зерна после обработки запасов. В связи с высокой стойкостью на количество остатков в зерне в конце исследования (до 90 суток) влияют исходные нормы расхода, которые возрастают в ряду дельтаметрин — хлорпирифос-метил — пиримифос-метил. При консервативной оценке через 80–90 суток после обработки теоретическое СП дельтаметрина не превышало ДСП, тогда как СП пиримифос-метила превышало ДСП в 5 раз, а хлорпирифос-метила — в 11 раз. При воздействии на уровне остатков наибольший риск представляют инсектициды с наибольшими значениями интегрального вектора экспозиции — пиримифос-метил и хлорпирифос-метил. При более реалистичной оценке наибольшая экспозиция пиримифос-метила связана с потреблением хлеба из муки грубого помола (на уровне ДСП), хлорпирифос-метила — с потреблением хлеба из муки грубого помола и отрубей (выше ДСП в 2,4 и 2,3 раза, соответственно); наименьший уровень экспозиции пиримифос-метила и хлорпирифос-метила возможен при потреблении белой муки и белого хлеба. При превышении допустимой величины теоретическим уровнем СП инсектицидов с обработанным зерном запасов в период его использования как продовольственного сырья целесообразно проведение исследований содержания ОК инсектицидов в продуктах переработки зерна с целью оценки экспозиции при потреблении этих продуктов на уровне научно обоснованных и принятых норм.
Ключевые слова: инсектициды, зерно запасов, оценка риска, экспозиция, пероральное поступление.

Рівень виробництва зернових культур в Україні посідає одне з провідних місць у світі. Згідно з офіційною статистикою [1, 2] виробництво зернових і зерно-бобових культур в Україні в 2010 році становило 39,3 млн. тонн, у 2015 році зросла до 60 млн. тонн, а в 2016 році — до 65,95 млн. тон. Збільшуються також показники експорту зернових і зерно-бобових культур на зовнішні ринки: в 2014–2015 рр. за кордон було відвантажено 34,8 млн. тон зернових, 2015–2016 рр. — 39,4 млн. тонн, 2016–2017 рр. — 43,8 млн. тонн. Для порівняння, в 2013–2014 рр. експорт зернових становив 32,4 млн. тонн, а в 2012–2013 рр. — усього 22,85 млн. тонн.

Сезонність виробництва і споживання зерна протягом усього року вимагають забезпечення тривалого зберігання великих мас запасів як у системі вирощування (фермерські господарства, акціонерні об'єднання), так і в заготівельній системі (елеватори, хлібоприймальні підприємства). У процесі зберігання можуть спостерігатися значні втрати через неналежні технології та рівень оснащення зерносховищ. Крім цього, причиною втрат і зниження якості зерна в процесі зберігання є шкідники хлібних запасів — комахи та кліщі.

У світі налічується понад 400 видів шкідників запасів сільськогосподарської продукції, понад 100 з яких виявлено в Україні, в тому числі: кліщів — 34, комах — 60 (жорсткокрилі — 51, лускокрилі — 9) [3].

Шкідники, які заселяють запаси зерна, використовують його як їжу і середовище існування. В результаті знижується маса, посівні та харчові якості зерна, шкідники забруднюють його продуктами життєдіяльності. Запаси стають непридатними для господарського використання. Як наслідок, загальносвітові втрати зерна від комах під час зберігання становлять щорічно близько 50 млн. тонн або 10 % від валового обсягу.

Радикальним нищівним заходом боротьби зі шкідниками зернових запасів є хімічна дезінсекція зерна перед початком зберігання, яка здійснюється шляхом обприскування водними розчинами інсектицидів або їхніми препаратами без попереднього розведення. В європейських країнах протягом останніх 15 років використовують технологію прямої обробки зерна (ПОЗ), за якої інсектицид через спеціальне обладнання рівномірно розподіляється у товщі зерні. На сьогоднішній день європейський досвід проведення ПОЗ препаратами для ультрамалооб'ємного обприскування (УМО) на основі дельтаметрину, піриміфос-метилу та хлорпірифос-метилу дозволяє використовувати цю технологію для тривалого контролю незрілих стадій розвитку комах (личинок), що розвилися після обробки препаратами, які забезпечують нокдаун-ефект переважно у дорослих комах (фумігація фосфіном). У країнах Європи до 41 % зерна, що зберігається у складських приміщеннях, знезаражують за допомогою фумігації та близько 59 % — з використанням ПОЗ [4].

Зерно запасів (ЗЗ), оброблене інсектицидами, може бути значним джерелом їхніх залишкових кількостей (ЗК), що можуть впливати на людину пероральним шляхом [5].

Найбільш вивченими інсектицидами, що застосовуються при зберіганні зерна, є фосфорорганічні — малатіон, піриміфос-метил і хлорпірифос-метил. Їх розклад через 5–8 місяців зберігання коливається від 50 до 86 % залежно від коефіцієнту розподілу н-октанол/вода (Ков) ДР, хімічного класу застосованого пестициду, температури зберігання і вологості [5]. Передбачуваний механізм розкладу полягає в тому, що інсектициди, адсорбовані на зерні, десорбуються водою і стають доступними для деградації грибами, які накопичувались при зберіганні, ферментами, іонами металів й іншими активними сполуками. Вивчено також розклад натуральних і синтетичних піретроїдів після їхнього застосування. Встановлено, що розклад при зберіганні зерна вище для залишків натуральних піретринів (повне зникнення спостерігалося після 8 місяців зберігання при температурі навколишнього середовища і нижче для хлорорганічних речовин і синтетичних піретроїдів, які дуже стабільні (нелеткі речовини, з високими значеннями Ков, гідролітично стабільні) при описаних основних механізмах розкладу в типових умовах зберігання [5].

Тривалість вмісту пестицидів в обробленому зерні значною мірою пов'язана з концентрацією пестицидів у тригліцеридах, які містяться у висівках і зародках зерна. Таким чином, на підставі даних про ліпофільність пестицидів можна прогнозувати долю залишків в обробленій продукції на стадії подрібнення зерна. У підсумку Ков може адекватно пояснити відмінності в зменшенні вмісту різних пестицидів, які були виявлені в пшениці в результаті розмелювання: зниження в борошні карбофосу і фенітротіону становило близько 95–100 %, зниження дельтаметрину — близько 57, 6 % [5].

В Україні для проведення дезінсекції ЗЗ використовують інсектициди, що належать до класів піретроїдів і фосфорорганічних сполук [6].

Відповідь на питання про ступінь несприятливих наслідків при пероральному надходженні залишків зазначених інсектицидів після дезінсекції ЗЗ можлива на етапі випробувань, які включають ідентифікацію небезпеки і оцінку експозиції, як необхідні елементи процедури оцінки ризику. В даному випадку ризик токсичного впливу інсектицидів на людину являє собою функцію небезпеки їх діючих речовин (ДР), величини залишків та ймовірної тривалості експозиції. У свою чергу, небезпека визначається параметрами токсичності, від яких залежить величина допустимої добової дози (ДДД) — критерію оцінки небезпеки. Величина залишків у продукції формує можливе добове надходження (ДН) в організм або величину експозиції та залежить від норми витрати і фізико-хімічних властивостей ДР. Можлива тривалість експозиції характеризується періодом збереження інсектициду в продовольстві.

При зростаючих обсягах виробництва і, відповідно, зберігання зерна, пошук оптимального балансу між виробничою ефективністю і ризиком від застосування інсектицидів є актуальною проблемою, вирішення якої сприяє, з одного боку, продовольчій безпеці, з іншого — збереженню здоров'я людей.

Мета дослідження. Оцінка ризику токсичного впливу при пероральному надходженні залишкових кількостей інсектицидів після дезінсекції запасів продовольчого зерна.

Матеріали і методи дослідження. Для оцінки ризику токсичного впливу ЗК інсектицидів нами використана інформація про ДР інсектицидів для боротьби зі шкідниками ЗЗ, які проходили державні випробування в Україні. До них відносяться дельтаметрин (синтетичний піретроїд), піриміфос-метил і хлорпірифос-метил (фосфорорганічні сполуки). Фізико-хімічні властивості ДР представлені в табл. 1, їхня оцінка проведена відповідно до [7].

Таблиця 1. Фізико-хімічні властивості інсектицидів для боротьби зі шкідниками запасів зерна [7, 8]

Інсектициди застосовували шляхом прямої обробки зерна на стрічковому транспортері. Дельтаметрин, піриміфос-метил і хлорпірифос-метил вносили у зерно пшениці у вигляді аерозолю робочого розчину препаратів. Найменування ДР, об'єкти обробки і норми витрати інсектицидів наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Об'єкти обробки і норми витрати інсектицидів

Параметри гострої пероральної токсичності дельтаметрину, піриміфос-метилу і хлорпірифос-метилу, що представлені за даними літератури [9, 10, 11, 22], оцінювали відповідно до діючої в Україні гігієнічної класифікації [12]. Вище зазначені параметри, а також ДДД інсектицидів наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Параметри гострої пероральної токсичності та ДДД інсектицидів [7, 9, 10, 11, 22]

Для характеристики небезпеки гострого перорального впливу інсектицидів на людину використано принцип встановлення коефіцієнта вибірковості дії (КВД), що є відношенням ефективної норми витрати до величини середньої смертельної дози при введенні в шлунок. Результати оцінювали за допомогою наступної шкали: КВД < 1 — надзвичайно низька вибірковість дії, КВД від 1 до 99 — низька вибірковість дії, КВД > 100 — достатня вибірковість дії [13].

Вивчення динаміки вмісту інсектицидів після їхнього застосування для боротьби зі шкідниками ЗЗ проводили відповідно до вимог методичних вказівок [14] і основних принципів, викладених у Керівництві ФАО [15]. Відбір і доставку проб для дослідження проводили у відповідності з уніфікованими правилами [16]. Дослідження вмісту дельтаметрину, піриміфос-метилу і хлорпірифос-метилу у зерні хлібних злаків після застосування препаратів на основі зазначених ДР виконували відповідно до вимог методичних вказівок [17, 18, 19].

Для оцінки експозиції ЗК інсектицидів на людину використані наступні показники: найменші величини ДДД, мг/кг м.т. (табл. 3) — в якості характеристики небезпеки; розраховане у відповідності з методичними вказівками [14] теоретично можливе добове надходження (ДН, мг/кг м.т.) залишків ДР з зерном (380 г в перерахунку на борошно) до організму людини масою 60 кг — в якості можливої величини експозиції; напівперіоди розкладу інсектицидів у зерні (Т50, діб), розраховані на підставі результатів дослідження динаміки вмісту ДР у зерні з використанням однокомпонентної моделі кінетики першого порядку [20] — в якості можливої тривалості експозиції. Для порівняльної оцінки експозиції у межах аналізованих величин вибрані показники оцінювали в балах і застосовували принцип встановлення інтегрального вектора [21, 22].

Величину експозиції оцінювали також за відношенням величини теоретично можливого ДН (мг/люд. масою 60 кг) залишків ДР інсектицидів при стандартизованій кількості споживання зерна (380 г у перерахунку на борошно) людиною до відповідного допустимого добового надходження (ДДН), мг/люд. масою 60 кг (ДДН є добутком від множення ДДД, мг/кг на 60 кг маси тіла згідно [14]). Використані величини ДН при рівні ЗК у зерні в період проведення і завершення спостережень.

При розрахунку передбачуваних залишків ДР інсектицидів у продуктах переробки зерна пшениці використані фактори механічної та термічної переробки (ФП), що представлені в [23, 24]. Для більш реалістичної оцінки величини експозиції (відношення теоретично можливого ДН залишків інсектицидів у період завершення спостережень до відповідних величин ДДН) використовували рекомендовані орієнтовні величини [25, 26, 27] добового споживання наступних продуктів переробки зерна: висівки, борошно грубого помелу, біле борошно — по 30 г, хліб білий та з борошна грубого помелу — по 170 г.

Результати досліджень та їх обговорення. Як випливає з даних, наведених у табл. 1, інсектициди мають, по-перше, низьку розчинність у воді, що вказує на їхню слабку здатність переходити з поверхні обробленого зерна в розчин; по-друге, гідролітична стабільність дельтаметрину і піриміфос-метилу свідчить про можливість тривалого збереження залишків при переході у розчин, хлорпірифос-метил порівняно менш стійкий. По-третє, у зв'язку з високою липофільністю ДР можуть концентруватися переважно у висівках і зародках зерна. По-четверте, піриміфос-метил і хлорпірифос-метил здатні випаровуватися з оброблених поверхонь, дельтаметрин має порівняно менший потенціал до випаровування.

Параметри гострої пероральної токсичності інсектицидів, що представлені у табл. 3, свідчать про те, що дельтаметрин і піриміфос-метил відносяться до помірно небезпечних (3-й клас небезпеки), а хлор-пірифос-метил — до мало небезпечних пестицидів (4-й клас небезпеки) у відповідності з Гігієнічною класифікацією пестицидів [12].

З використанням даних табл. 2 і 3 проведено розрахунок КВД (див. табл. 4), що характеризує небезпеку гострого впливу при пероральному надходженні інсектицидів до організму людини на рівні залишків у ЗЗ, що дорівнюють ефективним нормам витрат.

Результати, представлені у табл. 4, свідчать про те, що дельтаметрин, піриміфос-метил і хлорпірифос-метил мають достатню вибірковість дії, тобто ефективні норми витрат цих інсектицидів у 180–639 разів нижчі їх середніх смертельних доз при введенні у шлунок.

Таблиця 4. Коефіцієнт вибірковості дії (КВД) інсектицидів на рівні залишків у ЗЗ, що дорівнюють ефективним нормам витрат

Для порівняльної оцінки рівня експозиції ЗК інсектицидів на людину використані наступні показники:
— найменші ДДД, що представлені у табл. 3;
— ДН інсектицидів в організм людини у період завершення спостережень, мг/кг м.т.: дельтаметрин — 0,0018, піриміфос-метил — 0,021, хлорпірифос-метил — 0,0114;
— Т50 інсектицидів в обробленому зерні, діб.: дельтаметрин — 61,3 (коефіцієнт детермінації R2=0,98), піриміфос-метил — 55 (R2=0,89), хлорпірифос-метил — 133,3 (R2=0,95).

Величини ДДД, ДН і Т50 були розділені на чотири рівні небезпеки. Кожному рівню небезпеки присвоєні наступні значення в балах: низький — 30, середній — 50, високий — 80, дуже високий — 100.

Шкала оцінки величин показників небезпеки інсектицидів, їхнього ймовірного впливу і тривалості вмісту в обробленому зерні представлена в табл. 5.

Таблиця 5. Шкала оцінки величин показників небезпеки інсектицидів, їх ймовірного впливу і тривалості вмісту в обробленому зерні

Інтегральний вектор експозиції R розраховували за формулою:

де х — ДДД, у — ДН, z — Т50, виражені в балах.

Шкала оцінки величини інтегрального вектора експозиції ЗК інсектицидів в зерні на людину подана в табл. 6.

З використанням наведених вище вихідних параметрів і шкали оцінки (табл. 5) величини показників виражали в балах, потім розраховували інтегральні вектори експозиції ЗК інсектицидів у зерні на людину. Величини інтегральних векторів оцінювали за запропонованою шкалою (табл. 6). Результати представлені в табл. 7.

Таблиця 6. Шкала оцінки величини інтегрального вектора експозиції ЗК інсектицидів у зерні на людину

Таблиця 7. Величини вихідних показників, інтегральних векторів і оцінка рівнів експозиції ЗК інсектицидів у зерні на людину

Наведені результати свідчать, що найбільшим рівнем експозиції володіють ті інсектициди, які мають найвищі значення інтегрального вектора, поєднучи високі рівні небезпеки, а також високі значення залишків (які формують ДН). Вони тривало зберігаються в обробленому зерні (50 балів і вище) за відповідною шкалою оцінки (табл. 5).

У розглянутому ряді піриміфос-метил характеризується високим, а хлорпірифос-метил — дуже високим рівнем експозиції. При цьому, піриміфос-метил має найвищий бал показника ДН у зв'язку з високими ЗК, а хлорпірифос-метил має найвищі бали за всіма трьома складовими — небезпека, ДН і тривалість вмісту в зерні (табл. 6).

На рис. 1–3 наведено динаміку залишків ДР інсектицидів і відношення теоретично можливого ДН їхніх залишків із зерном без його механічної та термічної обробки до відповідного допустимого добового надходження (ДДН) до організму людини.

Наведені величини інтегрального вектора R і динаміка небезпеки (рис. 1–3) отримані за досить консервативного підходу, який передбачає пероральне надходження залишків ДР інсектицидів в організм людини з зерном (380 г), яке не перероблено загальноприйнятими способами.

Рис. 1. Динаміка вмісту дельтаметрину в зерні пшениці і небезпеки його надходження до організму людини.

Рис. 2. Динаміка вмісту піриміфос-метилу в зерні пшениці та небезпеки його надходження до організму людини

Рис. 3. Динаміка вмісту хлорпірифос-метилу в зерні пшениці і небезпеки його надходження до організму людини

Незважаючи на це, через 60 і 90 діб після обробки зерна дельтаметрином (період завершення спостережень при максимальній рекомендованій нормі витрати 0,504 мг ДР/кг зерна) відношення ДН/ДДН для даного інсектициду становило 0,9 і 0,6 відповідно, тобто його вміст у сільськогосподарській сировині вже був безпечним після закінчення розглянутого періоду (рис. 1). Відношення ДН/ДДН для піриміфос-метилу через 80 діб після обробки становить 2 при ДДД=0,01 мг/кг м.т./добу (Україна) та 5 — при ДДД=0,004 мг/кг м.т./добу (ЄС), для хлорпірифос-метилу через 90 діб після обробки — 11 (рис. 2 і 3). В останньому випадку перевищення ДДН свідчить про небезпеку запасів зерна, що містять залишки вказаних ДР.

Як зазначено вище, період збереження інсектицидів в оброблених запасах зерна формує тривалість експозиції. За критерієм стійкості в сільськогосподарській сировині ДР інсектицидів відносяться до 1-го класу небезпеки у відповідності з Гігієнічною класифікацією [12]. У зв'язку з високою стійкістю ДР на кількість залишків у зерні в період завершення спостереження (80–90 діб) впливає норма витрати. Дані, наведені в табл. 2 і рис. 1–3, підтверджують цю залежність: норма витрати і залишки пропорційно зростають у ряду дельтаметрин — хлорпірифос-метил — піриміфос-метил. Тривале збереження цих залишків у зерні запасів і небезпека перевищення ДДН вимагає більш детальної оцінки вмісту піриміфос-метилу і хлорпірифос-метилу після механічної та термічної обробки зерна.

Вміст піриміфос-метилу в зерні пшениці через 80 діб після обробки становив 3,3 мг/кг (див. рис. 2). У табл. 8 наведені передбачувані залишки і оцінка рівнів експозиції даного інсектициду (відношення ДН до ДДН, виходячи з ДДД, встановлених в Україні та ЄС) з урахуванням ФП і рекомендованого добового споживання продуктів переробки зерна пшениці.

Таблиця 8. Передбачувані залишки піриміфос-метилу та оцінка рівнів експозиції при рекомендованому добовому споживанні продуктів переробки зерна пшениці

Ці результати (табл. 5) свідчать, що при рекомендованій кількості споживання продуктів переробки зерна і ДДН піриміфос-метилу, що дорівнює 0,6 мг/люд./добу (Україна), експозиція не перевищує допустимої величини і знижується в ряду: хліб з борошна грубого помелу — висівки — мука грубого помелу — білий хліб — сніданок з висівок зерновий — біле борошно. При ДДН, що дорівнює 0,24 мг/люд./добу (ЄС), споживання хліба з борошна грубого помелу може вичерпувати ДДН, з подальшими продуктами експозиція знижується і не перевищує допустимого значення, однак небезпека рівнів експозиції при споживанні кожного продукту переробки пропорційно вище в 2,5 раза, ніж у попередньому випадку.

Вміст хлорпірифос-метилу в зерні пшениці через 90 діб після обробки становив 1,8 мг/кг (див. рис. 3). Передбачувані залишки хлорпірифос-метилу та їхня небезпека (відношення ДН до ДДН, виходячи з ДДД, встановленої в Україні) з урахуванням ФП для продуктів із зерна пшениці та рекомендованого добового споживання цих продуктів наведені в табл. 9.

Таблиця 9. Передбачувані залишки хлорпірифос-метилу та небезпека їхнього надходження до організму при рекомендованому добовому споживанні продуктів переробки зерна пшениці

Наведені в табл. 9 дані свідчать, що при рекомендованій кількості споживання продуктів переробки зерна і ДДН хлорпірифос-метилу, що дорівнює 0,06 мг/люд./добу, споживання хліба з борошна грубого помелу з залишками інсектициду може призвести до перевищення допустимої величини в 2,4 раза, при споживанні висівок — у 2,3 раза. При споживанні інших продуктів переробки експозиція хлорпірифос-метилу не перевищує допустимої величини і знижується в ряду: борошно грубого помелу — білий хліб — біле борошно.

Табл. 8 та 9 ілюструють залежність рівнів експозиції піриміфос-метилу і хлорпірифос-метилу при споживанні продуктів переробки зерна від ФП, відповідної величини залишків, кількості споживання цих продуктів і величини критерію оцінки. Одержані результати вказують на те, що рівні експозиції пропорційні величині ФП, кількості залишків і споживання продуктів переробки зерна, а небезпека рівнів експозиції обернено пропорційна величині критерію оцінки.

Висновки

1. За критерієм середня смертельна доза при введенні у шлунок піриміфос-метил і дельтаметрин відносяться до помірно небезпечних (3-й клас), а хлорпірифос-метил — до мало небезпечних пестицидів (4-й клас) у відповідності з Гігієнічною класифікацією пестицидів. Наведені ДР мають достатню вибірковість дії, їх ефективні норми витрат у 180–639 разів нижчі за середні смертельні дози при одноразовому введенні у шлунок.

2. Низька розчинність у воді, гідролітична стабільність і висока ліпофільність сприяють стійкості дельтаметрину, піриміфос-метилу і хлорпірифос-метилу, а також їх концентрації у висівках і зародках зерна після обробки запасів пшениці. За критерієм стійкості в сільськогосподарській сировині діючі речовини інсектицидів відносяться до 1-го класу небезпеки у відповідності з Гігієнічною класифікацією пестицидів. У зв'язку з високою стійкістю, на абсолютну кількість залишків у зерні в період завершення спостереження (80–90 діб) впливає норма витрати. Норма витрати і залишки пропорційно зростають у ряду дельтаметрин — хлорпірифос-метил — піриміфос-метил.

3. При оцінюванні можливості багаторазового впливу на рівні залишкових кількостей за критеріями ДДД, ДН і Т50 найбільший ризик токсичного впливу представляють ЗК інсектицидів, які мають найбільші значення інтегрального вектора експозиції за рахунок поєднання високих рівнів небезпеки, залишків та тривалості вмісту в обробленому зерні (50 балів і вище за відповідною шкалою оцінки). У розглянутому ряду до таких інсектицидів відносяться піриміфос-метил і хлорпірифос-метил.

4. При достатньо консервативному підході до оцінки (пероральне надходження залишків ДР інсектицидів в організм людини з зерном без його механічної і термічної обробки) показано, що через 80–90 діб після обробки при рекомендованій максимальній нормі витрати дельтаметрину його теоретичне ДН не перевищувало ДДН, тоді як ДН піриміфос-метилу перевищувало допустиму величину в 5 разів, а хлорпірифос-метилу — в 11 разів.

5.    При більш реалістичному оцінюванні (використання орієнтовних величин добового споживання продуктів із зерна пшениці і скорегованому з урахуванням ФП вмісту в них інсектицидів) найбільший рівень експозиції піриміфос-метилу може бути пов'язаний зі споживанням хліба з борошна грубого помелу (на рівні ДДН), хлорпірифос-метилу — зі споживанням хліба з борошна грубого помелу і висівок (вище ДДН в 2,4 і 2,3 раза відповідно); найменший рівень експозиції піриміфос-метилу (0,08–0,28 від ДДН) і хлорпірифос-метилу (0,22–0,26 від ДДН) можливий при споживанні білого борошна і білого хліба.

6. При перевищенні допустимої величини теоретичним рівнем ДН інсектицидів з обробленим зерном запасів у період його використання як продовольчої сировини доцільно проведення досліджень вмісту ЗК інсектицидів у продуктах переробки зерна з метою оцінки експозиції при споживанні цих продуктів на рівні науково обґрунтованих і прийнятих норм.

7. Оцінку рівнів експозиції при використанні продовольчої сировини і продуктів її переробки, які містять ЗК інсектицидів, рекомендуємо проводити із застосуванням найменшого обґрунтованого критерію. У зв'язку з цим доцільно розглянути можливість зміни затвердженої в Україні ДДД піриміфос-метилу з 0,01 на 0,004 мг/кг м.т./добу, прийнятої в ЄС.

 

Література

1. Статистичний збірник «Державна служба статистики. Рослинництво України». —Київ. —2015. —180 с.

2. Статистичний збірник «Рослинництво України». —Київ. —2016. —С. 51.

3. Ганиев М.М. Вредители и болезни зерна и зернопродуктов при хранении / М.М. Ганиев, В.Д. Недорезков, Х.Г. Шарипов. —М.: Колос, 2009. —208 с.

4. Applied methods for insect management in stored grain and oilseeds. Results of the storage insecticides survey carried out by COCERAL, EUROMAISIERS, EURO-MALT and UNISTOCK. Report. —January 2014. [http://www.coceral.com/data/1390239243Storage%20insecticides_report%20Final.pdf].

5. Elpiniki G. Amvrazi. Fate of Pesticide Residues on Raw Agricultural Crops after Postharvest Storage and Food Processing to Edible Portions, Pesticides — Formulations, Effects, Fate, Prof. Margarita Stoytcheva (Ed.). —2011. —ISBN: 978-953-307-532-7, InTech. [http:// www. intechopen. com/ books/ pesticidesformu-lations-effects-fate/fate-of-pesticide-residues-on-raw-agricultural-crops-after-postharvest-storage-andfood-processing-t].

6. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні: Каталог / під ред. В.У. Ящук, В.М. Ващенко, Р.М. Кривошея та ін. —Київ: Юнівест Медіа, 2016. —1024 с.

7. The Pesticide Properties Database (PPDB) developed by the Agriculture&Environment Research Unit (AERU), University of Hertfordshire, funded by UK national sources and the EU — funded FOOTPRINT project (FP6-SSP-022704). [http://sitem.herts.ac.uk/aeru/ppdb/en/atoz.htm].

8. Tomlin D.S.P. The Pestiside Manual: Fifteenth Edition / [Ced. D.S.P. Tomlin.] / Hampshire: British Crop Protection Council, UK, 2009. —1457 р.

9. Pesticide residues in food 2000: Deltamethrin. First draft prepared by D.B. McGregor, International Agency for Research on Cancer, Lyon, France. [http://www.inchem.org/documents/jmpr/jmpmono/v00pr04.htm].

10. Chlorpyrifos-methyl / The e-Pesticile Manual Version 5. 2009–2010, P. 158. [http://bcpcdata.com/_assets/files/PM16-supplementary-BCPC.pdf]

11. Pirimiphos-methyl (WHO Pesticide Residues Series 4) —40 р. [http://www.inchem.org/documents/jmpr/jmpmono/v074pr32.htm].

12. Пестициди. Класифікація за ступенем небезпечності: ДСанПіН 8.8.1.2.002-98. —[затв. 28.09.98] // Зб. Важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. —№ 2. —Київ, 2000. —Т. 9. —Ч. 1. —С. 249–266.

13. Сергеев С.Г. Оценка возможности возникновения острых токсических эффектов при работе с пестицидами с учетом их избирательности действия / С.Г. Сергеев, Ю.Г.Чайка // Сучасні проблеми токсикології, 2008. —№ 4. —С. 29–31.

14. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: утв. МЗ СССР 13.03.87 № 426387. —Киев: Минздрав СССР. 1988. —210 с.

15. Guidelines on pesticide residue trials to provide data for the registration of pesticides and the establishment of maximum residue. FAO, UN. —ROME. —1986.

16. Унифицированные правила отбора проб сельскохозяйственной продукции, продуктов питания и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов: № 2051–79. —Утв. 21.08.1979 / Министерство здравоохранения СССР. —1980. —40 с.

17. Методичні вказівки з визначення піриміфос-метилу у вишні, черешні, персиках, малині, полуниці, смородині, агрусі, соках, томатах, огірках, перці, баклажанах, цукровому буряку, зерні пшениці та гороху методом газорідинної хроматографії» № 372-2002 от 13.12.02 / Д.Б. Гиренко, О.М. Коршун, А.П. Виповська [та інш.] // Методичні вказівки з визначення мікрокількостей пестицидів в харчових продуктах, кормах та навколишньому середовищі. —Збірник № 41. —Київ: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2005. —С. 195–211.

18. Методичні вказівки з визначення хлорпірифос-метилу в зерні хлібних злаків методом газорідиної хроматографії № 1182-2012 від 05.09.2012, затв. Мінприроди, Наказ № 452 від 05.09.2012, погоджено МОЗ України постанова Гол. сан. лікаря № 23 від 02.08.2012.

19. Гринько А.П. Методичні вказівки по визначенню дельтаметрину в зерні хлібних злаків, цукровому буряку, яблуках та яблучному сокові методом газорідинної хроматографії (Доповнення до № 2473-81) № 233–2001 від 05.02.01. / Гринько А.П., Косовська ТО. // Методичні вказівки з визначення мікрокіль-костей пестицидів в продуктах харчування, кормах та навколишньому середовищі. —Збірник № 34. —Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2003. —С. 130–134).

20. Guidance Document on Estimating Persistence and Degradation Kinetics from Enveronmental Fate Studies on Pesticides in EU Registration: report of the FOCUS Work Group on Degradation Kinetics, EC Document Reference Sanco/10058/2005 version 2.0. —434 p.

21. Проданчук Н.Г. Принципы установления интегрального класса опасности ксенобиотиков / Н.Г. Проданчук, Е.И. Спыну, А.П. Кравчук [и др.] // Современные проблемы токсикологии. —2003. —№ 4. —С. 4–9.

22. Сергеев С.Г. Индикаторные критерии и прогноз опасности загрязнения подземных вод гербицидами на основе эфиров кислот / С.Г. Сергеев, А.П. Гринько, И.В. Лепешкин, Н.В. Колонтаева // Современные проблемы токсикологии. —2010. —№ 2–3. —С. 76–79.

23. Reasoned opinion on the review of the existing maximum residue levels (MRLs) for pirimiphos-methyl according to Article 12 of Regulation (EC) No 396/2005 // EFSA Journal; 2015. —№ 13(1). —3974. // European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy. —Р. 17–18. [https://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_documents/3974.pdf].

24. Reasoned opinion. Modification of the existing MRLs for chlorpyrifos-methyl in various crops / EFSA Journal; 2011. —№ 9(6). —Р. 2219 // European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy. —Р. 31. [http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_docume nts/ 2219.pdf].

25. Барановский А.Ю. Диетология. [под ред. А.Ю. Барановского]. —5-е издание. —СПБ. —Питер. —2017. —С. 588.

26. Australian Government. Department of Health. National Health and Medical Research Council: Grain (cereal) foods, mostly wholegrain and/or high cereal fibre varieties. —2017 [https://www.eatforhealth.gov.au/food-essentials/five-food-groups/grain-cereal-foods-mostly-wholegrain-and-or-high-cereal-fibre].

27. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 780 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення».

 

REFERENCES

1. Statistical collection “State Statistics Service. Plant Growing of Ukraine”. – Kyiv. – 2015. – 180 p.

2. Statistical Collection “Plant Growing of Ukraine”. – Kyiv. – 2016. – P. 51.

3. Ganiev M.M. Pests and diseases of grain and grain products during storage / М.М. Ganiev, V.D. Nedorezkov, H.G. Sharipov. – М.: Kolos, 2009. – 208 сp.

4. Applied methods for insect management in stored grain and oilseeds. Results of the storage insecticides survey carried out by COCERAL, EUROMAISIERS, EUROMALT and UNISTOCK. Report. – January 2014. [http://www.coceral.com/data/1390239243Storage%20insecticides_report%20Final.pdf].

5. Elpiniki G. Amvrazi. Fate of Pesticide Residues on Raw Agricultural Crops after Postharvest Storage and Food Processing to Edible Portions, Pesticides – Formulations, Effects, Fate, Prof. Margarita Stoytcheva (Ed.).– 2011. – ISBN: 978-953-307-532-7, InTech. [http://www.intechopen.com/books/pesticidesformulations-effects-fate/fate-of-pesticide-residues-on-raw-agricultural-crops-after-postharvest-storage-andfood-processing-t].

6. List of pesticides and agrochemicals authorised for use in Ukraine: Catalogue/ Edited by V.U. Yashchuk, V.M. Vashchenko, R.М. Krivosheia et al. – Kyiv: Univest Media, 2016. –1024 p.

7. The Pesticide Properties Database (PPDB) developed by the Agriculture & Environment Research Unit (AERU), University of Hertfordshire, funded by UK national sources and the EU – funded FOOTPRINT project (FP6 – SSP – 022704). [http://sitem.herts.ac.uk/aeru/ppdb/en/atoz.htm].

8. Tomlin D. S. P. The Pestiside Manual : Fifteenth Edition / [Ced. D. S. P. Tomlin.] /Hampshire: British Crop Protection Council, UK, 2009. – 1457 р.

9. Pesticide residues in food 2000: Deltamethrin. First draft prepared by
 D.B. McGregor, International Agency for Research on Cancer, Lyon, France. [http://www.inchem.org/documents/jmpr/jmpmono/v00pr04.htm].

10. Chlorpyrifos-methyl/ The e-Pesticile Manual Version 5. 2009-2010,   P.158. [http://bcpcdata.com/_assets/files/PM16-supplementary-BCPC.pdf]

11. Pirimiphos-methyl (WHO Pesticide Residues Series 4) –40 р. [http://www.inchem.org/documents/jmpr/jmpmono/v074pr32.htm].

12. Pesticides. Classification by degree of danger. DSanPin 8.8.1.2.002-98. – [approved as of 28.09.98]// Zb. Vazhlyvykh ofitsiynykh ofitsiinykh materialiv z sanitarnykh i protyepidemichnykh pytan. – No. 2. – Kyiv, 2000. – V.9. – P.1– P. 249–266.

13. Sergeev S.G. Evaluation of the possibility of acute toxic effects when working with pesticides, taking into account their selectivity of action / S.G. Sergeev, Yu.G.Chaika // Suhachnі problemy toxicologii, 2008. – No. 4. – P.29–31.

14. Guidelines  for hygienic assessment of new pesticide: Approved by Ministry of Health of the USSR 13.03.87 No. 4263-87. – Kiev:  Minzdrav SSSR. 1988. – 210 p.

15. Guidelines on pesticide residue trials to provide data for the registration of pesticides and the establishment of maximum residue. FAO, UN. – ROME. – 1986.

16. Unified rules for sampling of agricultural products, food and environmental facilities for determination of pesticide microcounts: No. 2051–79. – Approved by 21.08.1979/ Ministry of Health of the USSR – 1980. – 40 p.

17. Guidelines for determination of pirimifos-methyl in cherry, sweet cherry, peaches, raspberries, strawberries, currants, gooseberries, juices, tomatoes, cucumbers, peppers, eggplants, sugar beets, wheat grains and peas using gas-liquid chromatography no. 372-2002 of 13.12. 02 / D.B Gyrenko, О.М. Korshun, А.P. Vypovska [et al.] //Metodychni vkazivky z vyznachennya mikrokilkostei pestytsydiv v kharchovykh produktakh, kormakh ta navkolyshnomu seredovyshchi. – Collection no. 41. – Kyiv: Ministry of Environmental Protection of Ukraine, 2005. – p. 195–211.

18. Guidelines for determination of chlorpyrifos-methyl in cereals by gas-liquid chromatography No. 1182-2012 of 05.09.2012, approved by the Ministry of Environmental Protection, Order No. 452 dated September 5, 2012, agreed with the Ministry of Health of Ukraine, Resolution of the Chief Sanitary Doctor no. 23 of 02.08.2012.

19. Grynko A.P. Guidelines for determination of deltamethrin in cereals, sugar beets, apples and apple juice by gas-liquid chromatography (Supplement to no. 2473-81) No. 233-2001 of February 5, 2001/ Grinko A.P., Kosovskaia T.O. // Metodychni vkazivky z vyznachennya mikrokilkostei pestytsydiv v produktakh kharchuvannia, kormakh ta navkolyshnomu seredovyshchi. – Collection No. 34. – Kyiv: Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine, 2003. –P.130–134).

20. Guidance Document on Estimating Persistence and Degradation Kinetics from Enveronmental Fate Studies on Pesticides in EU Registration: report of the FOCUS Work Group on Degradation Kinetics, EC Document Reference Sanco/10058/2005 version 2.0. – 434 p.

21. Prodanchuk N.G. Principles of establishing an integral hazard class of xenobiotics/ N.G. Prodanchuk, E.I. Spynu, А.P. Kravchuk [et al.] // Sovremennye problemy toksikologii. – 2003. – No. 4. – P. 4 – 9.

22. Sergeev S.G. Indicative criteria and prediction of danger of groundwater contamination with herbicides based on acid esters / S.G. Sergeev, А.P. Grynko, I.V. Lepeshkin, N.V. Kolontaieva// Sovremennye problemy toksikologii. – 2010. – No. 2-3. – P. 76–79.

23. Reasoned opinion on the review of the existing maximum residue levels (MRLs) for pirimiphos-methyl according to Article 12 of Regulation (EC) No 396/2005 // EFSA Journal;  2015. – № 13(1). – :3974. //  European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy. –  Р. 17–18. [https://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_documents/3974.pdf].

24. Reasoned opinion. Modification of the existing MRLs for chlorpyrifos-methyl in various crops / EFSA Journal; 2011. – №No. 9(6). – Р.:. 2219 // European Food Safety Authority (EFSA), Parma, Italy. – Р.31. [http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_output/files/main_documents/ 2219.pdf].

25. Baranovskyi A.Yu. Dietology. [edited by А.Yu. Baranovskyi]. -– 5th edition. – SPB. – Piter. – 2017. – P. 588.

26. Australian Government. Department of Health. National Health and Medical Research Council: Grain (cereal) foods, mostly wholegrain and/or high cereal fibre varieties. – 2017 [https://www.eatforhealth.gov.au/food-essentials/five-food-groups/grain-cereal-foods-mostly-wholegrain-and-or-high-cereal-fibre].

27. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated October 11, 2016 No. 780 “On approval of sets of food products, sets of non-food products and sets of services for the main social and demographic groups”.

 

Надійшла до редакції 08.02.2018 р.