СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ТОКСИКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКОЙ ОЦЕНКИ МЕДИЦИНСКИХ ИЗДЕЛИЙ, ПОЛУЧЕННЫХ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ НАНОТЕХНОЛОГИЙ

  • Авторы: В.Н. Левицкая, В.И. Слободкин
Скачать вложения:

Левицька В. М.1, Слободкін В. І.2
1Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, м. Київ, Україна
2Київський медичний університет УАНМ, м. Київ, Україна

Дані літератури свідчать про стрімкий розвиток медичної нанотехнології, що пов'язано з унікальними властивостями наноматеріалів. Національні інститути охорони здоров'я провідних країн світу залучили наномедицину до п'ятірки самих пріоритетних галузей розвитку медицини у XXI столітті. На сьогодні наноматеріали використовують у виробництві різноманітних медичних інструментів, зондів, наноелектродів, нанопровідників, при створенні біосумісних імплантатів, у шовних та перев'язувальних матеріалах та ін. Але не виключено, що застосування медичних виробів з використанням нанотехнологій може мати непередбачувані негативні наслідки для здоров'я людини.

Поки що достеменно невідомі усі аспекти впливу наноматеріалів на організм. Віднині доказано, що токсичність вивчених наноматеріалів залежить не стільки від дози, скільки від форми, розміру, вихідного матеріалу, площі поверхні, заряду, шляху надходження, концентрації в органі-мішені, розчинності і тривалості дії. З вищеназваних причин випливає гіпотеза, що класичне визначення концентрації маси наночастинок за принципом "доза-ефект" не може бути використано як основний критерій оцінки токсичності наноматеріалів. Відомо, що токсична дія наноматеріалів може посилюватися від впливу різноманітних факторів (нанесення покриттів, хімічне модифікування поверхні, опромінення УФ-світлом тощо).

Одночасно, наукові дані про токсичність наноматеріалів вказують, що вони належать до нового класу продукції, потенційно небезпечної для людини, тому оцінка їх ризику для здоров'я в усіх випадках має бути обов'язковою. Тобто, є небезпека впливу нанофактора на життєві процеси, які відбуваються у живому організмі. У свою чергу невизначеність токсичних доз для наночастинок поки що не дає можливості переходу до системного гігієнічного нормування наночастинок у медичних виробах.

Стрімкий розвиток нанотехнологій вимагає настільки ж швидкої розробки підходів до оцінки токсичності наноматеріалів. Вивчення безпеки наноматеріалів, що використовуються в медичних виробах, повинно йти випереджаючими темпами, тобто наноматеріали необхідно оцінювати на наявність потенційних медико-санітарних та екологічних ризиків ще до їх включення у медичні вироби. Разом з тим, питання вивчення безпеки нанотехнологій і наноматеріалів поки що перебувають на стадії спостережень, розробки концеції та методології оцінки ризику.

Враховуючи відсутність на сьогодні адекватної технічної бази для оцінки безпечності наноматеріалів, постає доцільним використовувати накопичений досвід у галузі експертизи хімічних факторів, а також альтернативні токсикологічні методи, що може дати можливість розпочати якнайшвидше оцінку потенційного ризику застосування нановиробів.

Таким чином, основною задачею сьогодення постає розроблення і затвердження концепції токсиколого-гігієчних досліджень медичних нановиробів та методології оцінки їх ризику, що має бути вирішено комплексно і на сучасному рівні наукових досягнень.