ГЕПАТОТОКСИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ПЕСТИЦИДА 2,4-Д АМИННОЙ СОЛИ (ДИХЛОРФЕНОКСИУКСУСНОЙ КИСЛОТЫ) В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

  • Авторы: О.И. Дельцова, С.Б. Геращенко, Г.Б. Кулинич, Г.А. Дорогавцева
Скачать вложения:

Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Кулинич Г.Б., Дорогавцева Г.А.
ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", м. Івано-Франківськ,
Клінічна лікарня "Феофанія", м. Київ, Україна

Надмірне використання шкідливих і загрозливих для здоров'я людини різного роду хімічних сполук, у тому числі пестицидів, є однією з причин стійкого погіршення екологічної ситуації в Україні (Проданчук Н.Г. и др., 2004).

Експерименти були проведені на 48 білих щурах-самцях. Щурам першої групи (24 тварини) вводили внутрішньошлунково комерційний препарат пестицид 2,4-Д 700 у дозі 1/10 DL50 через день протягом 14 діб (7 введень). Другій групі (контроль, 18 тварин) вводили 0,5 мл дистильованої води. Утримання тварин та маніпуляції, які з ними проводились, відповідали загальним етичним принципам проведення експериментів на тваринах (Київ, 2001). Терміни забору матеріалу — 3, 7, 14, 21, 30, 60 діб. Методи дослідження: гістологічні, морфометричні, гістохімічні та ультраструктурні гепатоцитів, біохімічні.

Встановлено, що під впливом пестициду 2,4-Д у печінці розвивався токсичний гепатит: виявлено порушення цитоархітектоніки печінкових пластинок і їх лімфо-плазмоцитарну інфільтрацію, набряк, деформацію гепатоцитів та їх ядер, як під час введення пестициду 2,4-Д (14 діб), так й у відновному періоді. Від 21-ї до 30-ї доби набряк зменшувався і поступово проявлялись ознаки адаптаційних і компенсаторних процесів, підтверджені морфометрично. На 60-у добу досліду в печінці визначалися залишкові ознаки — дрібновакуольна дистрофія, слаба інфільтрація лімфоцитами і плазмоцитами, недосягнення гепатоцитами нормальних клітинних параметрів. До 14-ї доби досліду в гепатоцитах наростала дисфункція окисно-відновних (зменшення активності сукцинатдегідрогенази) і катаболічних (збільшення активності кислої фосфатази) процесів, із 21-ї доби активність ферментів мала тенденцію до стабілізації, але на кінець досліду не досягла показників норми.

Електронномікроскопічно під впливом пестициду 2,4-Д у цитоплазмі встановлено токсичне набухання ядер, виразні порушення структури плазмолеми гепатоцитів та ендотеліоцитів, пошкодження органел мембранного типу, зменшення кількості вільних і прикріплених до сплощених цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки рибосом, і як наслідок, дистрофічно-деструктивні процеси в гепатоцитах. Зростала кількість лізосом і пероксисом, ліпідних вакуоль, автофагосом, у мітохондріях виявлявся різний ступінь пошкодження мембран. У відновний період (21-30 доби) в ядрах і ядерцях гепатоцитів визначались ознаки регенераторних процесів. У стінці синусоїдів виявлено потоншення ендотеліального вистелення, обмежена кількість органел у них, роз'єднання міжендотеліальних контактів, в окремих ділянках руйнування стінки з виходом еритроцитів у простір Діссе.

Морфогенез токсичного гепатиту за дії пестициду 2,4-Д супроводжувався дисбалансом процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи — збільшенням у крові вмісту первинних (дієнових кон'югатів) і вторинних (малонового альдегіду) продуктів вільнорадикального окислення та зменшенням активності церулоплазміну і каталази. Розвивалися синдроми цитолізу (зростання активності аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази) і холестазу (підвищення активності лужної фосфатази).

Результати світлооптичного, морфометричного та електронномікроскопічного дослідження за інтоксикації пестицидом 2,4-Д підтвердили, що саме мембранопошкоджувальний механізм дії є одним із визначальних у виникненні реактивних, альтеративних і компенсаторно-пристосувальних процесів при інтоксикації пестицидом 2,4-Д на тлі оксидативного стресу (14 діб), але, незважаючи на перевагу дистрофічно-деструктивних процесів, після припинення введення пестициду 2,4-Д (21-30 доби) у гепатоцитах спостерігали відновлювальні процеси: гіпертрофію ядер, появу двохядерних клітин. Від 30-ї доби визначалися прояви зриву адаптаційних процесів.