РЕТИНОТОКСИЧЕСКИЕ ПРОЯВЛЕНИЯ ЦИСПЛАТИНА В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

  • Авторы: Р.Л. Вадюк, О.И. Дельцова, С.Б. Геращенко
Скачать вложения:

Вадюк Р.Л.*, Дєльцова О.І., Геращенко С.Б.
ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", м. Івано-Франківськ, Україна

Препарати цисплатину вважають одними з найефективніших у сучасній хіміотерапії. У літературі триває накопичення даних щодо цисплатин-індукованої нейротоксичності його сполук, механізм якої залишається до кінця не з'ясованим.

Експерименти проведені на 54 білих щурах-самцях: І група (30 щурів) внутрішньоочеревинно вводили Цисплатин-КМП (№ Р.09.03/07324) щотижнево (9 тижнів) за методом G. Cavaletti et al. (2002), у сумарній дозі 2,7 мг; ІІ група (24 щура) — контрольна до І групи, внутрішньоочеревинно вводили 1,5 мл 0,9% розчину NaCl один раз на тиждень (9 тижнів). Термін забору матеріалу (сітківка ока та кров) — через 1, 3, 7, 14, 21 і 28 діб після останнього введення цисплатину. При плануванні і проведенні роботи дотримувалися загальних етичних принципів експериментів на тваринах (Київ, 2006). Методи дослідження: гістологічні, морфометричні, гістохімічні та ультраструктурні, біохімічні.

Після 9-тижневого введення цисплатину спостерігали набряк усіх шарів сітківки, у шарі паличок і колбочок — зменшення довжини і локальну відсутність зовнішніх сегментів; переміщення ядер із зовнішнього ядерного в шар паличок і колбочок; гомогенні дифузні безклітинні зони в зовнішньому ядерному шарі; мікрокістозну дегенерацію внутрішнього ядерного шару; мікроаневризми і зменшення кількості гангліонарних нейронів. Основний комплекс потовщений. Морфометрично в сітківці ока після припинення введення цисплатину виявили значне розширення шару паличок і колбочок, стоншення зовнішнього ядерного, розширення і поступову нормалізацію показників зовнішнього сітчастого, стоншення внутрішнього ядерного і сітчастого; зростання товщини гангліонарного, назначні зміни в шарі нервових волокон. Атрофію сітківки через 28 діб підтвердило зменшення її товщини до (81,24±1,12) мкм, інтактні тварини — (119,06±0,59) мкм, р<0,05.

Електронномікроскопічно в пігментоцитах сітківки виявлено каріопікноз, у цитоплазмі — численні вакуолі різних розмірів, набряк, невелику кількість гранул меланіну. Зовнішні сегменти фоторецепторних клітин деформовані, їхня плазмолема мала ділянки деструкції. У паличках відмічено руйнування дисків, у колбочках — деструкцію і розпад зовнішнього сегмента, у мітохондріях внутрішнього сегмента — локальне руйнуванням крист і внутрішньої мітохондріальної мембрани. Для біполярних і гангліонарних нейронів характерні дистрофічні зміни з вираженим набряком, їхня деформація і каріопікноз. У ділянці основного комплексу помітні локальні розширення і звуження. Стінка капілярів тонка, на люменальній поверхні дистрофічно змінених ендотеліоцитів ідентифікувалися вітрилоподібні відростки.

Розвиток токсичних пошкоджень сітківки ока під впливом цисплатину перебігав у наступні фази: упродовж 1-7 діб — реактивні і альтеративні процеси (некроз і апоптоз ядер паличкових і колбочкових зорових клітин, деструкція зовнішніх сегментів паличок, дистрофічні зміни біполярних і гангліонарних нейронів); 8-14-а доби — прогресуючі дистрофічні і некробіотичні зміни (втрата і зменшення довжини зовнішніх сегментів фоторецепторних клітин, набряк зовнішнього і внутрішнього ядерних шарів); 15-21-а доби — фаза компенсаторних процесів у клітинах нейронного ланцюга сітківки зі зменшенням набряку і дистрофічних проявів. До 28-ї доби нормалізації будови сітківки не визначалося.

При біохімічному дослідженні сироватки крові виявлено погіршення стану антиоксидантної системи і посилення активності процесів перекисного окислення ліпідів: вміст дієнових кон'югатів у сироватці крові через 1 добу був найбільшим — (8,15±0,02) од. і через 28 діб перевершував інтактний показник у 2,85 разів. Вміст ТБК-активних продуктів (малонового альдегіду) через 1 добу був більшим на 123,46 % від показника інтактних тварин, а через 28 діб перевершував його на 98,15 %. Через 1 добу каталазне число різко зменшилося до 3,08±0,02, р<0,05, і через 28 діб становило 3,28±0,02, р<0,05. Активність церулоплазміну протягом усього експерименту була вірогідно підвищена.