Научное обоснование модели эксперимента для определения химического фактора потенциального риска применения медицинских изделий одноразового использования, которые контактируют с кровью

  • Авторы: Т.Ф. Харченко, В.Н. Левицкая, С.С. Исаева, О.А. Харченко, С.О. Хомак, Т.И. Кругляк, Н.В. Терещенко
  • УДК: 61:615.462:57.044
Скачать вложения:

Т.Ф. Харченко, к.мед.н., В.М. Левицька, к.біол.н., С.С. Ісаєва, к.хім.н., О.А. Харченко, С.О. Хомак, Т.І. Кругляк, Н.В. Терещенко

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, м. Київ

РЕЗЮМЕ. В статье приводятся факторы потенциального риска применения изделий медицинского назначения однократного использования и дейстующие в настоящее время методические подходы к их оценке. Авторы обсуждают вопросы гармонизации отечественных методических подходов оценки степени опасности изделий медицинского назначения и експериментально подтверждают возможность гармонизации отечественных методических подходов с международными, что касается моделирования експеримента для определения качественного и количественного состава химических веществ, которые мигрируют из изделий медицинских однократного использования, контактирующих с кровью.
Ключевые слова: изделия медицинские, факторы потенциального риска, химико-аналитические исследования, гармонизация, моделирование, методические подходы.

Експериментальні дані та клінічні спостереження в багатьох країнах свідчать, що пластики та еластомери, які застосовуються в медицині, можуть проявляти шкідливу дію на організм людини. Ступінь ризику небезпеки застосування виробів медичних визначається рядом факторів: чистотою, стандартністю та біологічними властивостями сировини, токсичністю мономерів та окремих інгредієнтів полімерної композиції, технологією виготовлення матеріалу, способом і режимом стерилізації, факторами старіння в процесі зберігання [1, 2, 3].

Серед виробів медичного призначення одне з провідних місць за обсягом застосування посідають вироби одноразового використання, які контактують із кровоносним руслом (ВМОЗ) і служать як провідник для входу в кровоносну систему (набори для введення розчинів, набори для забору та переливання крові), з циркулюючою кров'ю (внутрішньовенні катетери, оксигенатори, діалізатори, трубки для діалізаторів і додаткові пристрої до них). Для виготовлення МВОЗ використовуються полімерні матеріали такі як: поліетилен, поліпропілен, полівінілхлоридний пластикат, поліметилметакрилат, полістирол, поліефір, поліамід, фторопласт, латекс, медична гума та ін.

Дані літератури свідчать про встановлення багатьма дослідженнями факту того, що при використанні ВМ з полімерних матеріалів, виникає можливість одночасного виділення цілого ряду хімічних сполук та їх комбінованої дії, що може спричинити негативний вплив на організм людини [1, 2, 3].

Методичні підходи до оцінки факторів потенційного ризику при застосуванні виробів медичних (ВМОЗ) мають свої особливості, які полягають в їх безпосередньому контакті з тканинами та внутрішнім середовищем організму людини в нормальних і патологічних умовах, а також стерилізацією виробів [1, 2, 3].

Разом з тим, при визначенні ступеня потенційного біологічного ризику застосування ВМОЗ у практичній діяльності виникає багато труднощів, пов'язаних з моделюванням, яке б повною мірою відображало умови їх застосування.

Основні діючі в даний час нормативні документи з оцінки потенційного ризику застосування ВМ "Сборник руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения" [4], "Регламент, устанавливающий порядок проведения санитарно-химических, токсикологических и биологических испытаний стерилизованных шприцев инъекционных однократного применения" [5], "Методические указания по санитарно-гигиенической оценке резиновых и латексных изделий медицинского назначения" [6] та Методичні вказівки "Токсиколого-гігієнічні та доклінічні дослідження полімерних матеріалів і виробів на їх основі медичного призначення" [7] не задовольняють вимогам, які пред'являються сучасним рівнем розвитку загальної та профілактичної токсикології. А саме, вони не включають уніфікованих методичних підходів до визначення безпечності, не охоплюють всього спектру сучасних тестів та методик, необхідних для вивчення безпеки виробів медичного призначення. Перелік групп матеріалів та виробів медичного призначення, які включені до "Сборника руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделый на их основе медицинского назначения" [4], вимагає значного доповнення у зв'язку з тим, що сучасні полімерні матеріали відрізняються іншим складом та виготовлені за новими технологіями, а також змінився та розширився спектр застосування та призначення медичних виробів. Крім того, у зв'язку з розвитком економічних відношень з країнами ЄС та СНГ, в даний час необхідна гармонізація вітчизняних методичних підходів та критеріїв гігієнічної регламентації полімерних виробів медичного призначення з Міжнародними стандартами.

Відсутність гармонізованих з міжнародними стандартами методичних підходів обумовило необхідність виконання досліджень з наукового обгрунтування моделі експерименту для визначення хімічного фактора потенційного ризику застосування медичних виробів одноразового використання, які контактують з кров'ю (ВМОЗ).

З метою гармонізації вітчизняних методичних підходів до оцінки ступеня безпеки ВМОЗ з Міжнародним стандартом ІSО 10993 "Біологічна оцінка медичних виробів", нами були проведені дослідження на прикладі пристроїв для переливання крові, кровозамінників та інфузійних розчинів з використанням різних моделей експерименту. Експериментальними моделями були такі основні режими: режим 1 — статичні умови приготування витяжок відповідно до вимог "Сборника руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения" [4], режим 2 — рециркуляційні умови приготування витяжок відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSО 1135-4 "Оборудование переливвания для медицинского использования" [8]. При статичних умовах моделювання пристрої заповнювали дистильованою водою та витримували у термостаті протягом 1 доби при температурі 40оС або 70оС; при рециркуляційному режимі — використовували перистальтичний насос марки НП-1-М, з яким з'єднували 3 системи та переганяли 250 мл дистильованої води при температурі 40оС протягом 2 годин. Швидкість перегонки рідини та її кількість підбирали з урахуванням реального використання виробів. Беручи до уваги рекомендації ІSО 1135-4 [8] щодо умов приготування витяжок в динамічному режимі та температурі 40оС, дослідження при статичному режимі були проведені також при умовах приготування витяжок при температурі 40оС та при рекомендованих 70оС [4] для порівняння одержаних результатів за різними умовами приготування витяжок.

Результати хіміко-аналітичних досліджень витяжок з пристроїв, одержаних в залежності від двох режимів моделювання, наведені в таблицях 1-5

Таблиця 1

Результати хіміко-аналітичних досліджень пристрою ПК 21-02, виробництва ВАТ "Гемопласт"

Таблиця 2

Результати хіміко-аналітичних досліджень пристрою фірми Medic-O-planet GmbH

Таблиця 3

Результати хіміко-аналітичних досліджень пристрою фірми Medic-O-planet GmbH

Таблиця 4

Результати хіміко-аналітичних досліджень пристрою, виробництва фірми "Infusion set" (Китай)

Таблиця 5

Результати хіміко-аналітичних досліджень комплекту для гемодіалізу, виробництва фірми Б.Браун (Німеччина)

Як свідчать дані, наведені у таблицях 1-5 результати санітарно-хімічних досліджень витяжок, які отримані при статичному режимі приготування, суттєво не відрізнялись від результатів, отриманих за умов динамічного режиму приготування витяжок. Разом з тим, необхідно відзначити, що приготування витяжок у динамічному режимі відображає більш реальні умови використання виробів одноразового застосування, які контактують з кров'ю. Рівні міграції хімічних речовин з пристроїв, які серійно випускаються та дозволені до застосування, в деяких випадках перевищували гігієнічні нормативи.

Таким чином, одержані результати підтверджують можливість гармонізації вітчизняних методичних підходів з міжнародними стандартами щодо моделювання експерименту для визначення якісного та кількісного складу хімічних речовин, які відображають ступінь ризику небезпеки ВМОЗ.

Отримані результати у подальшому будуть враховані при розробці методичних вказівок та санітарних норм і правил щодо визначення небезпеки виробів медичного призначення одноразового застосування, які контактують з кров'ю.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гигиеническая оценка медицинских полимерных материалов и изделий различного назначения. М, —1986

2. Методологические и методические вопросы гигиены и токсикологии полимерых матералов и изделий медицинского назначения. Научный обзор. М., —1982

3. Лаппо В.Г. Токсиколого-гигиенический контроль полимеров и изделий медицинского назначения./В.Г. Лаппо, С.Я. Ланина, В.И. Тимохина //Журнал Всесоюзного химического общества им. Д.И.Менделеева, том ХХХ, С. 461—464

4. Сборник руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения" (М. 1987)

5. Регламент, устанавливающий порядок проведения санитарно-химических, токсикологических и биологических испытаний стерилизованных шприцев инъекционных однократного применения" (М., 1991)

6. Методические указания по санитарно-гигиенической оценке резиновых и латексных изделий медицинского назначения —Минздрав СССР; утв. 25.12,86. —М.: 1988. —136 с.

7. Методичні вказівки "Токсиколого-гігієнічні та доклінічні дослідження полімерних матеріалів і виробів на їх основі медичного призначення"

8. ISO 1135-4 Міжнародний стандарт. Оборудование переливания для медицинского использования., 2004.

 

REFERENCES

1. Gigienicheskaya ocenka medicinskikh polimernykh materialov i izdelij razlichnogo naznacheniya. M, —1986

2. Metodologicheskie i metodicheskie voprosy gigieny i toksikologii polimerykh materalov i izdelij medicinskogo naznacheniya. Nauchnyj obzor. M., —1982

3. Lappo V.G. Toksikologo-gigienicheskij kontrol' polimerov i izdelij medicinskogo naznacheniya./V.G. Lappo, S.Ya. Lanina, V.I. Timokhina //Zhurnal Vsesoyuznogo khimicheskogo obschestva im. D.I.Mendeleeva, tom KhKhKh, S. 461—464

4. Sbornik rukovodyaschikh metodicheskikh materialov po toksikologo-gigienicheskim issledovaniyam polimernykh materialov i izdelij na ikh osnove medicinskogo naznacheniya" (M. 1987)

5. Reglament, ustanavlivayuschij poryadok provedeniya sanitarno-khimicheskikh, toksikologicheskikh i biologicheskikh ispytanij sterilizovannykh shpricev in'ekcionnykh odnokratnogo primeneniya" (M., 1991)

6. Metodicheskie ukazaniya po sanitarno-gigienicheskoj ocenke rezinovykh i lateksnykh izdelij medicinskogo naznacheniya —Minzdrav SSSR; utv. 25.12,86. —M.: 1988. —136 s.

7. Metodychni vkazivky "Toksykologo-gigienichni ta doklinichni doslidzhennya polimernykh materialiv i vyrobiv na ikh osnovi medychnogo pryznachennya"

8. ISO 1135-4 Mizhnarodnyj standart. Oborudovanie perelivaniya dlya medicinskogo ispol'zovaniya, 2004.

 

Надійшла до редакції 23.11.2011 р.