Экспериментальная оценка влияния коллоидных растворов Fe2O3 с частицами различных размеров на показатели иммунной системы

  • Авторы: О.С. Лагутина
Скачать вложения:

О.С. Лагутіна

ГУ«Институт медицины труда НАМН Украины», г. Киев, Украина

Резюме. Цель работы. Исследование влияния коллоидных растворов оксида железа Fe2O3 с частицами 19, 75 и 400 нм на клеточный состав периферической крови и показатели естественного иммунитета крыс Вистар.
Методы. Токсикологические (воспроизведение субхронической интоксикации), иммунологические (оценка функциональной активности нейтрофилов и макрофагов, содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК)), гематологические (анализ крови), биохимические (определение содержания белков), статистические.
Результаты. Установлено, что растворы Fe2O3 с НЧ 19 и 75 нм у крыс при введении в брюшину вызвали лейко- и лимфопению, увеличение относительного количества моноцитов, нейтрофилов п/я и эозинофилов, стимулировали фагоцитарную и бактерицидную активность нейтрофилов крови, метаболическую активность перитонеальных макрофагов, снижение концентрации глобулинов и увеличение ЦИК в сыворотке крови. После восстановительного периода повышенная активность фагоцитов сохранялась, тогда как уровень ЦИК снизился, а глобулинов приблизился к контрольным значениям.
Выводы. Введение крысам коллоидных растворов Fe2O3с НЧ 19 и 75 нм вызвало изменения в составе периферической крови и активацию клеток естественного иммунитета, развитие аллергической реакции, которые оставались и после восстановительного периода. Наибольшую активность проявлял раствор Fe2O3 19 нм, а наименьшую Fe2O3 400 нм. С учетом указанного, применение Fe2O3 в форме наночастиц для диагностики и лечения заболеваний у человека требует проведения дополнительных исследований по оценке их влияния на другие показатели иммунной системы.

Ключевые слова: наночастицы оксида железа, клетки крови, природный иммунитет, иммунная система.

Серед синтезованих наночастинок (НЧ) металів особлива увага сьогодні приділяється НЧ заліза та його оксидів. Завдяки унікальним парамагнітним властивостям НЧ оксидів заліза Fe3O4 (магнетит) і Fe2O3 (маггеміт) активно застосовуються у медицині для контрастного посилення при магнітно-резонансній томографії, лікуванні злоякісних новоутворень методом магнітно-рідинної гіпертермії, доставки лікарських засобів, клітинної сепарації і відновлення тканин тощо [1–3].

У більшості випадків використання НЧ оксидів заліза передбачає їхнє надходження до організму людини безпосередньо в кров’яне русло з подальшим розподіленням і накопиченням в органах і тканинах. При цьому залишається відкритим питання щодо особливостей кумуляції НЧ, механізму взаємодії з біологічними структурами, вплив на органи і системи організму [4].

На сьогодні доведено, що імунна система відіграє головну роль у забезпеченні захисту організму від різних сторонніх агентів. Будь-яка інтоксикація може стати причиною порушення імунного статусу, отже, сприяти зниженню адаптаційних і захисних можливостей організму [5].

Враховуючи важливе значення імунної системи у збереженні гомеостазу організму, а також високу біологічну активність НЧ, у тому числі металів, важливим є дослідження їхнього впливу на клітинні та гуморальні компоненти імунної системи за умови випадкового чи цільового потрапляння до організму.

За даними літератури [6, 7], НЧ металів при надходженні до організму можуть як стимулювати, так і пригнічувати імунну відповідь. І те, й інше може бути як бажаним при створенні нових вакцин, фармакологічних протипухлинних препаратів, так і шкідливим при некерованому потраплянні до організму. Якщо токсичний ефект НЧ металів призводить до пригнічення реакції імунної системи, це може знизити захист організму до різних інфекційних агентів та власних видозмінених антигенів і в подальшому стати причиною формування хронічного інфекційного чи онкологічного захворювання. В той же час надмірна стимуляція імунної відповіді може спричинити розвиток алергічних або аутоімунних реакцій.

З урахуванням зазначеного, метою роботи було дослідження впливу колоїдних розчинів оксиду заліза Fe2O3 19, 75 і 400 нм на клітинний склад крові та показники природного імунітету організму щурів Вістар.

Матеріали і методи дослідження.

Досліджували колоїдні розчини оксиду заліза Fe2O3 з частинками 19, 75 і 400 нм, що були отримані у відділі фотохімії Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України. Розмір частинок визначали за допомогою лазерного аналізатора частинок Zetasizer NanoZS (Німеччина).

Експеримент виконано на щурах-самцях лінії Вістар з початковою масою тіла 160–180 г. Під час експерименту тварини перебували в стаціонарних умовах віварію на стандартному харчовому і водному режимах. Щури були розділені на дві серії в кожній по 3 дослідні та 1 контрольна групи (по 10 щурів у групі). Першій дослідній групі щурів 5 разів на тиждень впродовж 6 тижнів інтраперитонеально (в очеревину) вводили колоїдний розчин Fe2O3 з НЧ 19 нм (у дозі за залізом 0,16 мг/100 г маси тіла щура). Другій групі дослідних щурів в такій же дозі вводили розчин Fe2O3 з НЧ 75 нм, а щурам третьої дослідної групи аналогічно вводили розчин Fe2O3 з частинками 400 нм. Контрольним тваринам вводили стабілізатор НЧ — 0,1 % розчин желатину. Дослідження проводили після 30-ти введень Fe2O3 (І серія) та через 30 днів після припинення введення (відновного періоду) (ІІ серія). Кров, перитонеальні макрофаги у контрольних і дослідних тварин забирали після декапітації. Експеримент проведено згідно з вимогами «Європейської конвенції захисту хребетних тварин, ...» (Страсбург, 1985), що були схвалені Комітетом з біоетики НАН України [8].

Аналіз крові в усіх групах щурів виконано на автоматичному аналізаторі MICROS 60 OT (HORIBA ABX, Франція) з підрахунком лейкоцитарної формули за стандартним методом. Серед показників природного імунітету визначали фагоцитарну активність нейтрофілів (ФАН) крові до полістиролового латексу (d=1,5 мкм), з підрахунком відносної кількості активних клітин. Бактерицидну здатність фагоцитів оцінювали в НСТ-тесті спонтанному, а їх резервні можливості в НСТ-тесті стимульованому [9]. Крім того, визначали функціональну активність перитонеальних макрофагів в МТТ-тесті. Виділення і постановку МТТ-тесту проводили згідно з методичними рекомендаціями [10, 11].

У сироватці крові щурів визначали вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та білків. ЦІК в реакції преципітації з поліетиленгліколем (ПЕГ) М=6000, для ЦІК високомолекулярних (в.м.) брали 3,5 % ПЕГ, а для ЦІК низькомолекулярних (н.м.) — 7,0 % ПЕГ [9]. Вміст загального білка, альбумінів і глобулінів визначали за допомогою біохімічного аналізатора VITALAB FLEXOR E (Нідерланди) з використанням стандартних тест-наборів Elitech (Франція) за інструкцією до них. Статистичний аналіз отриманих результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Microsoft Office Ехсеї 2007. Оцінку статистичної вірогідності результатів проводили за критерієм t-Стьюдента при р<0,05 [12].

Результати дослідження та їх обговорення.

Одержані результати показали, що 30-ти кратне введення дослідним щурам колоїдних розчинів Fe2O3 зміни у складі клітин периферичної крові порівняно з контрольною групою (табл. 1). Так, у щурів, яким вводили Fe2O3 з НЧ 19 нм виявлено зниження кількості лейкоцитів (на 51,6 %) та лімфоцитів (на 12,2 %), збільшення числа моноцитів (в 2,2 раза), нейтрофілів паличкоядерних (на 89,1 %), і еозинофілів (в 3,1 раза), порівняно з контрольними даними р<0,05. Після введення щурам розчину Fe2O3з НЧ 75 нм також визначено лейкопенію, збільшення кількості моноцитів і еозинофілів (на 35,4 %, у 2.3 і 2,7 раза відповідно, p<0,05 порівняно з контролем). За умови введення розчину Fе2О3 з частинками 400 нм суттєвих змін у клітинному складі периферичної крові встановлено не було, окрім підвищення числа еозинофілів (у 2,2 раза, р<0,05) (табл. 1).

Після 30 діб відновного періоду у щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп загальна кількість лейкоцитів дещо збільшилась порівняно з попереднім терміном експерименту, (на 40,6 % і 35,5 % відповідно, p<0,05), проте була нижчою за контрольні значення, залишалось підвищеним число моноцитів (на 34,9 % і 28,0 %, p<0,05) і еозинофілів (у 2.3 і 1,9 раза, p<0,05). В 1-й дослідній групі також були збільшеними лімфоцити (на 13,2 % ) і нейтрофіли п/я (на 75,4 %), проте знизились нейтрофіли с/я (на 29,1 %), p<0,05.порівняно з контрольною групою. У тварин 3-ї дослідної групи загальна кількість лейкоцитів була нижче, ніж у контролі (на 20,6 %), всі інші показники за відновний період наблизились до контрольних значень (табл. 1).

Таблиця 1. Показники периферичної крові контрольних і дослідних щурів після введення колоїдних розчинів Fe2O3, (M±m)

Примітка: в цій та інших таблицях * — позначена вірогідна відмінність з p<0,05 показників у дослідній групі щурів у порівнянні з такими в контрольній групі.

Отже, узагальнюючи результати гематологічних досліджень, можна дійти висновку, що введення щурам розчинів Fe2O3, які містили наночастинки викликало лейкопенію зі зниженням відносної кількості лімфоцитів, а також збільшеним відсотком моноцитів, нейтрофілів паличкоядерних та еозинофілів. Найістотніші зміни відбувалися після введення розчину Fe2O3 з НЧ 19 нм. Встановлені порушення можуть свідчити про активацію природного імунітету і пригнічення клітинної ланки набутого імунітету. Наявне підвищення еозинофілів може вказувати на розвиток алергічної реакції.

Дослідження функціональної активності клітин природного імунітету, показало, що введення щурам Fe2O3 з НЧ 19 нм стимулювало поглинальну та бактерицидну (респіраторний вибух) здатність нейтрофілів крові, їхні резервні можливості (збільшення ФАН на 33,2 %, НСТ-тесту спонтанного — у 3,7 раза і НСТ-стимульованого — у 2,3 раза, p<0,05 порівняно з контрольною групою). Після введення щурам розчину Fe2O3 з НЧ 75 нм фагоцитарна і бактерицидна активність нейтрофілів також підвищилася відносно контрольних показників (на 36,7 %, у 3,4 і 2,3 раза відповідно, p<0,05). В дослідній групі тварин, яким вводили розчин Fe2O3 з частинками 400 нм, дані показники теж були вірогідно підвищеними (ФАН — на 22,2 %, НСТ-спонтанний — у 1,8 раза, НСТ — стимульований — у 2,1 раза, p<0,05). Через 30 діб відновного періоду у щурів, яким вводили колоїдні розчини Fe2O3 з НЧ 19 і 75 нм фагоцитарна і бактерицидна активність нейтрофілів залишались вірогідно високими (ФАН — на 26,1 % і 33,8 %; НСТ-спонтанний — на 91,2 % і 79,5 %, а НСТ-стимульований — на 83,3 % і 55,8 %). У щурів 3-ї дослідної групи порівняно з контрольною значення ФАН і НСТ-тесту стимульованого наблизились до контрольних, тоді як НСТ-спонтанного залишалося підвищеним (на 30,5 %) (табл. 2).

Таблиця 2. Фагоцитарна та бактерицидна активність нейтрофілів крові контрольних і дослідних щурів після введення колоїдних розчинів Fe2O3, (M±m)

Одержані нами результати кореспондують з даними авторів [13], які в експерименті на мишах лінії BALB/c вивчали вплив НЧ Fe3O4 40–60 нм на клітини імунної системи і встановили, що введення НЧ викликало зменшення кількості лімфоцитів та зниження їхньої проліферативної активності, підвищення активності фагоцитуючих клітин (нейтрофілів, макрофагів). Це може вказувати на активацію клітин природного імунітету та пригнічення клітинної ланки набутого імунітету.

При дослідженні функціональної активності макрофагів, виділених з перитонеального ексудату, було визначено збільшення показників оптичної густини розчину у дослідних щурів, яким вводили усі три колоїдні розчини, проте найбільше після введення Fe2O3 з НЧ 19 нм. Після відновного періоду метаболічна активність макрофагів щурів, яким вводили Fe2O3 з НЧ, дещо зменшилась, але порівняно з даними в контрольній групі залишалась підвищеною. У щурів, яким вводили Fe2O3 400 нм, показник МТТ-тесту не відрізнявся від контролю (рис. 1).

Рис. 1. Дані МТТ-тесту (од.опт.г.) у перитонеальних макрофагах контрольних і дослідних щурів після 30-ти введень в очеревину колоїдних розчинів Fe2O3 з частинками 19, 75 і 400 нм та через 30 діб відновного періоду.

На рис. 2 представлені мікрофотографії МТТ-тесту в макрофагах перитонеального ексудату контрольних і дослідних щурів. Збільшення показників МТТ-тесту, а саме, більш інтенсивне утворення кристалів формазану в макрофагах щурів, яким вводили Fe2O3 з НЧ 19 нм свідчать про активацію дихальної функції мітохондрій, зокрема активності ферменту сукцинатдегідрогенази, що відновлювала жовту сіль метилтетразолію до темно-синіх кристалів формазану (рис. 2).

Рис. 2. Мікрофотографії інтенсивності утворення кристалів формазану в перитонеальних макрофагах контрольних щурів (а) і дослідних щурів, яким вводили колоїдні розчини Fe2O3 з частинками 19 нм (в), 75 нм (с) і 400 нм (d), (МТТ-тест, Oк. 10, Об. 10).

За даними літератури [14], механізм розвитку токсичної дії наночастинок металів пов'язаний з окислювальним стресом, порушенням функцій мітохондрій, збільшенням проникності мембрани та загибеллю клітини. Одержані нами результати також свідчать, що наночастинки оксиду заліза при введенні до організму щурів стимулюють оксидативний стрес (респіраторний вибух) в нейтрофілах та перитонеальних макрофагах. Ці дані кореспондують з результатами досліджень інших авторів [15–17], які показали, що за умови інтратрахеального введення в рівних масових дозах мікро- і наночастинок Fe3O4 останні мали значно більш виражену біологічну активність і викликали підвищення фагоцитарної і бактерицидної активності альвеолярних макрофагів.

Відомо, що НЧ металів, потрапляючи в біологічні середовища живого організму, зазнають певних модифікацій при взаємодії з білками, ліпідами та іншими органічними компонентами клітини. Володіючи високою поверхневою енергією, вони можуть руйнувати ковалентне зв’язування високомолекулярних білків, а також адсорбувати білки на своїй поверхні [18].

Під час експерименту було визначено, що вміст загального білка в сироватці крові щурів, яким вводили Fe2O3 з НЧ, суттєво не змінювався в обидва терміни спостереження, тоді як у тварин, що отримували Fe2O3 з частинками 400 нм, він був зниженим (на 16,8 %). У сироватці крові щурів 1-ї і 2-ї дослідних груп визначено незначне збільшення вмісту альбумінів (на 11,5 % і 12,4 %). В усіх дослідних групах, особливо за введення Fe2O3 з частинками 400 нм, спостерігалося зниження вмісту глобулінів (в 1-й групі — на 13,6 %, 2-й — на 16,0 %, 3-й — на 30,3 %) (табл. 3). Останнє може бути наслідком пригнічення їхнього синтезу або надмірної активності імуноглобулінів, які є антитілами до утворення імунних комплексів (антиген-антитіло) з екзогенними чи ендогенними антигенами.

Через 30 діб відновного періоду вміст білків в 3-й дослідній групі відрізнявся від контрольних значень, зокрема рівень загального білка був нижчим (на 20,6 %), за рахунок зменшення альбумінів (на 10,6 %) і глобулінів (на 30,6 %), тоді як у 1-й групі тварин був підвищеним тільки вміст альбумінів (на 17,1 %), а у 2-й групі — вміст білків був на рівні контрольних (табл. 3).

Визначення вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові дослідних щурів показало, що у тварин, яким вводили Fe2O3 з НЧ 19 нм, рівень ЦІК в.м. був підвищеним (на 22,4 %), а за введення Fe2O3 з НЧ 75 нм були збільшені рівні ЦІК обох розмірів (ЦІК н.м. — на 27,8 %, ЦІК в.м. — 25,2 %, р<0,05 порівняно з даними в контрольній групі). Після відновного періоду вміст ЦІК у щурів 1-ї дослідної групи зменшився (ЦІК н.м. — на 33,3 %, а ЦіК в.м. — на 21,4 %), р<0,05 порівняно з контрольними даними. (табл. 3).

У щурів 2-ї дослідної групи рівні ЦІК обох розмірів також були нижчими за контрольні (на 11,1 % і 14,3 % відповідно). У щурів 3-ї групи, яким вводили Fe2O3 400 нм, відзначали збільшені рівні ЦіК як після 30-ти введень (ЦІК н.м. — на 44,4 % і, а ЦІК в.м. — на 100,7 %), так і після 30-ти днів відновного періоду (у 2 і 2,5 раза відповідно, р<0,05 у порівнянні з даними в контрольній групі) (табл. 3). Таке збільшення вмісту ЦІК у сироватці крові дослідних щурів може вказувати на їхнє активне утворення та повільну елімінацію з організму Зменшення вмісту ЦІК у крові після припинення введення НЧ Fe2O3 19 нм і 75 нм може бути результатом їх виділення або відкладення в органах і тканинах. Посилаючись на дані літератури [18], можна припустити, що зменшення вмісту ЦІК у сироватці крові щурів, яким вводили НЧ Fe2O3, може бути обумовлене здатністю НЧ осаджувати білки (глобуліни), що, в свою чергу, веде до зменшення їхнього вмісту та зниження функціональної активності.

Таблиця 3. Вміст білків та ЦІК у сироватці крові контрольних і дослідних щурів після введення колоїдних розчинів Fe2O3, (M±m)

Таким чином, одержані результати дослідження впливу колоїдних розчинів оксиду заліза Fe2O3 з частинками різними за розміром на склад та функціональну активність клітини крові, а також вміст білків, що забезпечують імунну відповідь організму щурів, дозволяють дійти наступних висновків.

Висновки
1. Введення щурам Fe2O3 з НЧ викликало зміни клітинного складу крові, а саме лейко- та лімфопенію, збільшення числа моноцитів та еозинофілів, які були більш виразними у щурів після введення Fe2O3 з НЧ 19 нм.
2. Колоїдні розчини Fe2O3 після введення щурам стимулювали функцію клітин природного імунітету (фагоцитарну та бактерицидну активність нейтрофілів крові, перитонеальних макрофагів), інтенсивність яких зберігалась і через 30 днів відновного періоду.
3. Колоїдні розчини Fe2O3 при надходженні до організму щурів стимулювали утворення імунних комплексів, вміст яких після відновного періоду зменшився у щурів, яким вводили Fe2O3 з НЧ, і залишався високим після введення Fe2O3 400 нм. Збільшення рівня ЦІК у сироватці крові може вказувати на активацію імунної відповіді, а зниження може бути результатом їх активного видалення з організму або відкладення в органах і тканинах.
4. З урахуванням виявлених змін застосування Fe2O3 у формі наночастинок для діагностики та лікування захворювань у людини потребує проведення додаткових досліджень з оцінки їхнього впливу на інші показники імунної системи.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Чекман І.С. Наночастинки: властивості та перспективи застосування / І.С. Чекман // Укр. біохімічний журнал. — 2009. — Т. 81, № 1. — С. 122–129.

2. Дудченко Н.О. Магнітні наночастинки медико-біологічного призначення: методи синтезу, дослідження властивостей, застосування / Н.О. Дудченко // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. — 2009. — Т. 7, № 4. — С. 1027–1059.

3. Чехун В.Ф. Создание новых лекарственных форм на основе нанокомпозитных материалов для решения современных проблем онкологии / В.Ф. Чехун // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. — 2011. — Т. 9, № 1. — С. 261–274.

4. Lanone S. Biomedical applications and potential health risks of nanomaterials: molecular mechanisms / S. Lanone, J. Boczkowski // Curr. Mol. Med. — 2006. — V. 6(6). — P. 651–663.

5. Імунологія: Підручник / А.Ю. Вершигора та ін. / за заг. ред.. Є.У. Пастер. — К.: Вища шк., 2005. — 599 с.

6. Nanoparticles and the immune system / B.S. Zolnik [et al.] // Endocrinology. 2010. — V. 151. — P. 458–465.

7. Impact of nanoparticles on the immune system / P.D. Dwivedi [et al.] // J. Biomed Nanotechnol. — 2011. — V. 7(1) . — P. 193–194.

8. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / Л.В. Беркало [та ін.] / за ред. І.П. Кайдашева — Полтава: Полімет, 2003. — 320 с.

9. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes, Strasbourg, 1986. http://conventions.coe.int/treaty/en/ treaties/html/123.htm

10. Иммунология: Практикум / Е.У. Пастер, В.В. Овод, В.К. Позур, Н.Е.Вихоть. — Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те., 1989. — 304 с.

11. Методичні рекомендації «Оцінка безпеки лікарських нанопрепаратів» / І.М. Трахтенберг, З.Р. Ульберг, І.С. Чекман [та ін.]. — Київ, 2013. — 108 с.

12. Антамонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антамонов. — К.: ФМД, 2006. — 558 с.

13. Белова О.Б. Функциональная активность клеток системы иммунитета интактных мышей при взаимодействии с наночастицами ферромагнетика в условиях in vivo и in vitro / О.Б. Белова, Ю.Д. Винничук, Н.М. Бережная // Онкология. — Т. 13, № 3. — 2011. — С. 192–1296.

14. Hu X. In vitro evaluation of cytotoxicity of engineered metal oxide nanoparticles / X. Hu, S. Cook, P. Wang // Sci. Total Environ. — 2009. — V. 407 (8). — P. 3070–3072.

15. Comparative study of pulmonary responses to nano- and submicron-sized ferric oxide in rats / M.T. Zhu [et al.] // Toxicology. — 2008. — V. 247, Iss. 2–3. — P. 102–111.

16. Katsnelson B. Some peculiarities of pulmonary clearance mechanisms in rats after intratracheal instillation of magnetite (Fe3O4) suspensions with different particle sizes in the nanometer and micrometer ranges: are we defenseless against nanoparticles / В. Katsnelson // Occup Environ Health. — 2010. — V. 16, № 4. — P. 508–524.

17. Взаимодействие наночастиц оксида железа Fe3O4 и альвеолярных макрофагов in vivo / Б.А. Канцельсон [и др.] // Бюлл. Эксперим. биологии и медицины. — 2011. — № 11. — С. 560–563.

18. Nanoparticle interaction with plasma proteins as it relates to particle biodistribution, biocompatibility and therapeutic efficacy / Р. Aggarwal P. [et al.] // Adv. Drug. Deliv. Rev. — 2009. — 61, № 6. — P. 428–437.

 

REFERENCES

1. Chekman I.S. Nanochastynky: vlastyvosti ta perspektyvy zastosuvannya / I.S. Chekman // Ukr. biokhimichnyj zhurnal. — 2009. — T. 81, № 1. — S. 122–129.

2. Dudchenko N.O. Mahnitni nanochastynky medyko-biolohichnoho pryznachennya: metody syntezu, doslidzhennya vlastyvostej, zastosuvannya / N.O. Dudchenko // Nanosystemy, nanomaterialy, nanotekhnolohii. — 2009. — T. 7, № 4. — S. 1027–1059.

3. Chekhun V.F. Sozdanie novykh lekarstvennykh form na osnove nanokompozitnykh materialov dlya resheniya sovremennykh problem onkologii / V.F. Chekhun // Nanosistemi, nanomaterіali, nanotekhnologії. — 2011. — T. 9, № 1. — S. 261–274.

4. Lanone S. Biomedical applications and potential health risks of nanomaterials: molecular mechanisms / S. Lanone, J. Boczkowski // Curr. Mol. Med. — 2006. — V. 6(6). — P. 651–663.

5. Imunolohiya: Pidruchnyk / A.Yu. Vershyhora ta in. / za zah. red.. Ye.U. Paster. — K.: Vyscha shk., 2005. — 599 s.

6. Nanoparticles and the immune system / B.S. Zolnik [et al.] // Endocrinology. 2010. — V. 151. — P. 458–465.

7. Impact of nanoparticles on the immune system / P.D. Dwivedi [et al.] // J. Biomed Nanotechnol. — 2011. — V. 7(1) . — P. 193–194.

8. Metody klinichnykh ta eksperymental'nykh doslidzhen' v medycyni / L.V. Berkalo [ta in.] / za red. I.P. Kajdasheva — Poltava: Polimet, 2003. — 320 s.

9. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and Other Scientific Purposes, Strasbourg, 1986. http://conventions.coe.int/treaty/en/ treaties/html/123.htm

10. Immunologiya: Praktikum / E.U. Paster, V.V. Ovod, V.K. Pozur, N.E.Vikhot'. — Vyscha shk. Izd-vo pri Kiev. un-te., 1989. — 304 s.

11. Metodychni rekomendacii «Ocinka bezpeky likars'kykh nanopreparativ» / I.M. Trakhtenberh, Z.R. Ul'berh, I.S. Chekman [ta in.]. — Kyiv, 2013. — 108 s.

12. Antamonov M.Yu. Matematicheskaya obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh / M.Yu. Antamonov. — K.: FMD, 2006. — 558 s.

13. Belova O.B. Funkcional'naya aktivnost' kletok sistemy immuniteta intaktnykh myshej pri vzaimodejstvii s nanochasticami ferromagnetika v usloviyakh in vivo i in vitro / O.B. Belova, Yu.D. Vinnichuk, N.M. Berezhnaya // Onkologiya. — T. 13, № 3. — 2011. — S. 192–1296.

14. Hu X. In vitro evaluation of cytotoxicity of engineered metal oxide nanoparticles / X. Hu, S. Cook, P. Wang // Sci. Total Environ. — 2009. — V. 407 (8). — P. 3070–3072.

15. Comparative study of pulmonary responses to nano- and submicron-sized ferric oxide in rats / M.T. Zhu [et al.] // Toxicology. — 2008. — V. 247, Iss. 2–3. — P. 102–111.

16. Katsnelson B. Some peculiarities of pulmonary clearance mechanisms in rats after intratracheal instillation of magnetite (Fe3O4) suspensions with different particle sizes in the nanometer and micrometer ranges: are we defenseless against nanoparticles / В. Katsnelson // Occup Environ Health. — 2010. — V. 16, № 4. — P. 508–524.

17. Vzaimodejstvie nanochastic oksida zheleza Fe3O4 i al'veolyarnykh makrofagov in vivo / B.A. Kancel'son [i dr.] // Byull. Eksperim. biologii i mediciny. — 2011. — № 11. — S. 560–563.

18. Nanoparticle interaction with plasma proteins as it relates to particle biodistribution, biocompatibility and therapeutic efficacy / Р. Aggarwal P. [et al.] // Adv. Drug. Deliv. Rev. — 2009. — 61, № 6. — P. 428–437.

 

Надійшла до редакції 20.11.2016 р.