Версія для друку

АНАЛІЗ ХАРЧОВИХ РАЦІОНІВ ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ M. ЧЕРНІВЦІ ЗА ВУГЛЕВОДНОЮ СКЛАДОВОЮ

  • Автори: Л.І. Власик, О.М. Жуковський, Н.М. Фундюр, Т.І. Грачова, Н.Й. Андрійчук, О.М. Іфтода
Завантажити прикріплення:

Власик Л.І., Жуковський О.М., Фундюр Н.М., Грачова Т.І., Андрійчук Н.Й., Іфтода О.М.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, м. Київ, Україна
Буковинський державний медичний університет,м. Чернівці, Україна

Важливим фактором, який визначає фізичний розвиток дітей і підлітків, оптимальне функціонування всіх органів та систем, адаптаційно-компенсаторні можливості, а також рівень здоров'я дитячої популяції є повноцінне харчування.

Важливим нутрієнтом харчових раціонів дітей та дорослих є вуглеводи. Згідно з сучасними уявленнями вони є не лише енергетичним субстратом, а й виконують пластичну функцію (структурні компоненти глікопротеїдів), беруть участь у важливих обмінних процесах. Відомо, що схильність дітей до посилення кетогенезу у поєднанні з їх високими енерготратами обумовлює важливість надходження достатньої кількості вуглеводів з їжею саме у дитячому віці (Конь І.Я., 2007).

Надмірне споживання простих вуглеводів на фоні недостатнього надходження клітковини в організм дитини сприяє виникненню закрепів, дивертикульозу, дисбактеріозу кишечнику та зумовлює порушення процесів обміну речовин, створюючи передумови розвитку цукрового діабету, захворювань жовчовивідних шляхів. Як антитоксичний компонент їжі, клітковина перешкоджає всмоктуванню токсичних та канцерогенних речовин у кишечнику, позитивно впливає на формування нормальної кишкової мікрофлори, підвищуючи цим самим опірність організму до несприятливих чинників навколишнього середовища.

Метою проведених досліджень було вивчення та аналіз стану харчування дітей дошкільного віку у 2007-2009 роках в м. Чернівці.

Вивчення стану організованого харчування дітей, які відвідували 9 ДНЗ м. Чернівці, проводили розрахунковим методом шляхом викопіювання даних з меню-розкладок за 10 днів посезонно. Визначали середню кількість продуктів, що припадала на одну дитину в день і порівнювали з рекомендованою.

Визначення енергетичної цінності харчових продуктів та вмісту в них основних нутрієнтів проводили за допомогою спеціальної програми, складеної нами на основі довідкових таблиць Скурихіна І.М. Оцінку якісного та кількісного харчування дітей проводили згідно з "Нормами харчування у навчальних та оздоровчих закладах" (2004), "Нормами фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії" (1999) та "Нормами физиологических потребностей в энергии и пищевых веществах для различных групп населения Российской Федерации" (2008).

Проведений аналіз добових раціонів у ДНЗ показав, що харчування дітей було різноманітним, дотримувалася кратність харчування, інтервали між прийомами їжі, послідовність прийому страв та розподіл енергетичної цінності раціону за прийомами їжі. Разом з тим, мав місце дефіцит споживання основних продуктів (м'ясні та рибні продукти, молоко та молочні продукти, яйця), що обумовлювало зниження біологічної та енергетичної цінності раціону.

Відсоток простих вуглеводів у добовому раціоні перевищував рекомендовану норму, разом з тим вміст клітковини в харчових раціонах усіх ДНЗ нижче рекомендованих величин. Дисбаланс вуглеводної складової раціону зумовлений відсутністю у раціоні житнього хліба, дефіцитом овочів і фруктів, перевищенням кількості круп, бобових, макаронних та кондитерських виробів.

Отримані результати та висновки лягли в основу розробки заходів щодо корекції фактичного харчування дітей дошкільного віку ДНЗ м. Чернівці.

FaLang translation system by Faboba