ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ КОМАХ

  • Автори: С.М. Недашківський, О.В. Іващенко, В.М. Падалка
Завантажити прикріплення:

Недашківський С.М., Іващенко О.В., 1Падалка В.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика,
1Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, м. Київ, Україна

Актуальність. Контакт людей з представниками різних видів комах, у багатьох випадках є невідворотнім. Клінічні прояви при цьому — від незначних до життєзагрожуючих. Найбільш небезпечними проявами на укус комах є розвинення системних алергічних реакцій і анафілактичного шоку, спроможних призвести до фатальних наслідків менш чим за 10 хвилин. Слід розрізняти декілька найбільш небезпечних патологічних станів, що розвиваються в результаті укусів комах. Це 1) загальна токсична реакція на отруту (реєструється при укусах 50 і більше бджіл та ос) [1], 2) анафілактичні реакції на невелику кількість укусів у сенсибілізованих осіб, 3) порушення прохідності дихальних шляхів при локалізації укусів в ротовій порожнині, глотці та гортані.

В Київському міському токсикологічному центрі на базі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги щорічно реєструється від 2 до 16 випадків госпіталізації пацієнтів після укусів комах.

Мета. Покращити ефективність надання медичної допомоги та профілактику тяжких ускладнень у постраждалих при укусах комах.

Результати. За останні 5 років нами проаналізовано 26 випадків перебігу захворювання при укусах комах. 19 пацієнтів лікувалося внаслідок укусів ос, 7 — в результаті укусів бджіл. Переважна кількість хворих була працездатного віку (40,42±14,6 років). Суттєвої статевої переваги серед госпіталізованих не було. Час з моменту укусу до госпіталізації склав 2,73±1,54 год. Три пацієнта поступили з клінікою загальнотоксичної реакції внаслідок множинних укусів (бджоли, оси). У 11 хворих спостерігалася клініка порушення прохідності дихальних шляхів в результаті місцевого набряку гортано-глотки (укус при випадковому проковтуванні оси). У трьох з них це потребувало інтубації трахеї. У решти, 12 хворих спостерігалася системні алергічні реакції різного ступеню тяжкості (у 4 — анафілактичний шок), що потребували застосування заходів інтенсивної терапії.

Небезпека анафілактичного шоку характеризується швидким розвитком клінічних проявів (від декількох хвилин до 30 хвилин, рідше до 2 годин). Як правило, пацієнти раніше сенсибілізовані до отрути. Кількість укусів не має значення. Клініка полягає у падінні артеріального тиску, запамороченні, нудоті, болем у животі, несамовільними сечовиділенням та дефекацією. Часто виникає бронхоспастична форма у вигляді бронхіолоспазму, експіраторної задишки [2].

Невідкладна допомога: негайно налагоджується надійний венозний доступ та в/в вводиться адреналін (болюс 300-500 мкг, через 10-20 хв. повторно у тих же дозах, при необхідності постійна в/в інфузія). Пацієнт оцінюється на необхідність застосування реанімаційних заходів за принципом АВС, Налагоджується в/в введення кристалоїдів, препаратів об'ємної дії (гідроксиетилкрохмалі) під контролем діурезу, центрального венозного тиску (якщо налагоджений венозний доступ у центральній вені) аускультації легень, контурації підшкірних вен. Глюкокортикоїди сприяють уповільненню вивільнення цитокинів з лімфоцитів і макрофагів, пригнічують вивільнення медіаторів запалення. Призначається у дозі 1-1,5 мг/кг маси тіла за преднізолоном. Повторне введення через 4 години. Антагоністи Н1 рецепторів: супрастин 2% 2,0 або тавегіл 0,1% 2,0 в/в. Н1 блокатори 2 і 3 поколінь випускаються для ентерального прийому і можуть застосовуватися для профілактики повторних проявів. Антагоністи Н2 рецепторів — циметидін 200 мг або ранітідін 50 мг в/в. Якщо у постраждалого превалює бронхіолоспазм, клініка набряку гортані, голосових зв'язок — призначаються β2-адреноміметики (астмопент, алупент), інгаляції (1-2 вдихи) "Беротеку", "Сальбутамолу", "Вентоліну". Хворим, приймаючим β-блокатори доцільно призначення глюкагону (1-5 мг болюсно, титрування зі швидкістю 5-15 мкг/хв.) [1]. Якщо причиною тяжкого стану послужили бджоли, їхні жала видаляються із шкіри для припинення потрапляння отрути. Шкіра обробляється асептичними розчинами, холод на місце укусу. З метою зменшення місцевого набряку можна використовувати гель, що містить антигістамінні препарати (феністіл).

Висновки. Укуси комах можуть призводити до життєзагрожуючих станів. Своєчасне надання кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги дозволяє стабілізувати стан пацієнта і зменшити кількість ускладнень.