Комбінована дія регуляторів росту рослин на основі похідних N-оксид піридину та деяких пестицидів різних хімічних груп

  • Автори: О.П. Васецька
Завантажити прикріплення:

ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна

Резюме. Мета роботи. Визначити характер і тип комбінованої дії регуляторів росту рослин — івіну і потейтину з пестицидами різних хімічних груп.
Методи. Токсикологічні — гостра токсичність (ЛД50), клініка інтоксикацій, тип комбінованої дії.
Результати. Дослідження комбінованої дії регуляторів росту рослин івіну (2,6-диметил N-оксид піридину) та потейтину (комплексу 2,6-диметил N-оксид піридину з бурштиновою кислотою) з деякими пестицидами у ізотоксичних дозах відповідних 1 ЛД50 або 1/2 ЛД50 (у співвідношенні 1:1) показали, що обидва регулятори росту рослин знижують гостру пероральну токсичність пестицидів та вираженість клінічних ознак інтоксикації у щурів. За комбінованого впливу характер інтоксикацій у щурів був обумовлений дією окремого пестициду. Для більшості досліджених пестицидів при комбінованій дії з івіном характерним є антагонізм, за винятком івіну з лямбда-цигалотрином — потенціювання токсичності. Для комбінацій потейтину з дослідженими пестицидами також переважним є антагонізм, за винятком потейтину з лямбда-цигалотрином або флутріафолом — потенціювання токсичності, потейтину з імідаклопридом або циперметрином — сумація токсичності.
Висновки. Регулятори росту рослин івін і потейтин у переважній більшості випадків знижують токсичність досліджених пестицидів і вираженість їхніх клінічних ознак інтоксикації. За комбінованої дії івіну з етилгексиловим ефіром 2,4-Д кислоти, тебуконазолом, дифеноконазолом, флутріафолом, циперметрином, тіаметоксамом, хлорпірифосом, імідаклопридом встановлено антагонізм, з лямбда-цигалотрином — потенціювання токсичності. За комбінованої дії потейтину з етилгексиловим ефіром 2,4-Д кислоти, тебуконазолом, дифеноконазолом, тіаметоксамом і хлорпірифосом встановлено антагонізм; імідаклопридом і циперметрином — сумація; флутріафолом і лямбда-цигалотрином — потенціювання токсичності.
Ключові слова: регулятори росту рослин, пестициди, щури, гостра токсичність, тип комбінованої дії.

В Україні для захисту сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб широко використовуються пестициди і регулятори росту рослин (РРР). Пестициди є основним хімічним засобом захисту рослин від бур’янів (гербіциди), шкідливих комах і кліщів (інсекто-акарициди), грибів і грибкових хвороб рослин (фунгіциди) та ін. [1]. РРР використовуються для стимулювання росту і розвитку рослин, підвищення їхньої стійкості до несприятливих умов довкілля, до патогенних грибів, шкідників, зниження токсичності важких металів для рослин та їхнього накопичення в рослинній продукції [2–7]. В останні роки показано, що вітчизняні РРР, зокрема на основі похідних N-оксид піридину (івін, потейтин), та природні біостимулятори росту (Емістим, Біолан, Регоплант, Стимпо та ін.) можуть використовуватися для зменшення норми витрат пестицидів без зниження їхньої ефективності за призначенням [2, 8–10]. Як пестициди, так і РРР є біологічно активними речовинами. Комбінована дія пестицидів і РРР на організм не досліджена.

Раніше було показано, що метильні похідні N-оксид піридину (івін, потейтин, триман-1 та ін.) є помірно токсичними речовинами, івін у субтоксичних дозах підвищує вміст ендогенного NO, стабілізує мембрани гепатоцитів, знижує перекисне окислення ліпідів, інтенсифікує білок-синтетичні процеси в організмі тварин [11–16], що може вплинути на токсичність і характер токсичної дії пестицидів.

Виходячи з цього, дослідження впливу пестицидів і РРР за їхнього одночасного надходження до організму, визначення характеру і типу комбінованої дії, а за необхідності — розробка превентивних заходів щодо шкідливого впливу на організм — важливе завдання для науковців-токсикологів.

Мета роботи. Визначити характер і тип комбінованої дії регуляторів росту рослин — івіну і потейтину з пестицидами різних хімічних груп.

Матеріали і методи досліджень. У роботі використані РРР — 2,6-диметил N-оксид піридин (івін) і його комплекс з бурштиновою кислотою (потейтин), пестициди із різних хімічних груп, що найширше застосовуються в сільському господарстві України: похідні феноксиалканкарбонової кислоти — етилгексиловий ефір 2,4-Д кислоти (2,4-Д ЕГЕ); триазола — тебуконазол, дифеноконазол, флутріафол; синтетичних піретроїдів — лямбда-цигалотрин, циперметрин; неонікотиноїдів — імідаклоприд; тіаметоксам; фосфорорганічних сполук — хлорпірифос.

Біологічною моделлю для визначення гострої пероральної токсичності вказаних речовин при ізольованому і комбінованому впливові були щури Wistar Han ((SPF) із розплідника дрібних тварин ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України». Піддослідні тварини пройшли карантин упродовж 5 днів. Тварини утримувались у приміщенні при температурі — 22±3°С, відносній вологості повітря — 40–60 %. Раціон тварин — концентрований гранульований комбікорм виробництва Альтромін (Німеччина). Тварини одержували знезаражену за допомогою ультрафіолетового опромінення і фільтрування з використанням зворотного осмосу воду зі скляних пляшок об'ємом 0,5 літра через металеві наконечники (без обмежень).

Дослідження проводилось у відповідності з вимогами принципів GLP (Good Laboratory Practice), викладених у Directive 2004/10/EC [17]. Гостру пероральну токсичність за ізольованого надходження до організму досліджуваних речовин вивчали на щурах Wistar Han (самцях) за методом OECD 425 [18]. Розчини досліджуваних ксенобіотиків готували ex tempore на дистильованій воді, для нерозчинних у воді пестицидів попередньо розводили їх емульгатором ОП-10 (ГОСТ 8433-81). При надходженні розчинів до шлунка дотримувались техніки введення і враховували допустиму кількість рідини залежно від шляху введення, виду та маси тіла щурів [19].

Основним критерієм гострої токсичності була доза, що викликала загибель 50 % тварин (ЛД50), яку визначали за Статистичною програмою (AOT 425 Stat Program) [20]. Упродовж 14 діб проводили клінічне обстеження тварин, реєстрували клінічні ознаки інтоксикації та їхню тривалість.

Комбіновану дію РРР з пестицидами різних хімічних груп досліджували при одноразовому пероральному надходженні до організму. Щурам-самцям Wistar Han перорально одноразово вводили івін або потейтин і через 30 хвилин діючі речовини пестицидів у ізотоксичних дозах відповідних 1 ЛД50 або 1/2 ЛД50 (у співвідношенні 1:1). Для досліджуваних комбінацій речовин величину ЛД50 визначали за методом 2-х точок [21], тип комбінованої дії розраховували за формулою Finney D.J. [22].

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що при одноразовому сумісному пероральному введенні пестицидів з РРР івіном або потейтином клінічні ознаки інтоксикацій у щурів були характерними для дії окремого пестициду, але в більшості випадків менш вираженими, ніж за ізольованої дії пестицидів.

Так, за дії обох РРР з 2,4-Д ЕГЕ у дозах відповідних 1 ЛД50 виражених клінічних ознак інтоксикації (атаксії, ригідності хвоста та парезу задніх кінцівок), характерних для 2,4-Д ЕГЕ, не спостерігалось, тривалість інтоксикації скорочувалась приблизно вдвічі (9 діб для 2,4-Д ЕГЕ, 3 доби в комбінації з івіном і 4 доби в комбінації з потейтином). Летальність щурів мала місце лише в комбінації івіну з 2,4-Д ЕГЕ.

За комбінованої дії фосфорорганічного пестициду хлорпірифосу з РРР у дозах відповідних 1 ЛД50 виражених холінергічних симптомів інтоксикації не виявлено, що свідчить про зменшення антихолінестераз-ної дії фосфорорганічної речовини. Але загальнотоксичні симптоми інтоксикації (зниження активності, зкуйовджена шерсть, сукровичні виділення з носа) спостерігались на 1–2 доби довше, ніж за дії хлорпірифосу. Летальність щурів при сумісному впливові хлорпірифосу з івіном або потейтином була однаковою.

За дії триазольних сполук у дозах відповідних 1 ЛД50 (тебуконазолу, флутріафолу, дифеноконазолу) клінічні ознаки інтоксикації характеризувались зниженням активності, зкуйовдженою шерстю, салівацією, сукровичними виділеннями з носа і тривали відповідно 8, 9 і 7 діб. За умов сумісної дії з РРР у дозах відповідних 1 ЛД50 клінічні ознаки інтоксикації були аналогічними. Тривалість інтоксикації за сумісної дії івіну з тебуконазолом становила 2 доби, з флутріафолом — 7 і дифеноконазолом — 9 діб; потейтину з тебуконазолом — 8 діб, з флутріафолом — 8 і дифеноконазолом — 10 діб. Отже, лише за сумісної дії РРР з дифеноконазолом тривалість інтоксикацій збільшувалась на 1–2 доби, потейтину з флутріафолом — зменшувалась на 1 добу. Більша летальність щурів спостерігалась у комбінаціях тебуконазола з івіном, ніж потейтином, флутріафола і дифеноконазола з потейтином, ніж івіном.

При сумісному надходженню РРР із синтетичними піретроїдами у дозах, відповідних 1 ЛД50 (лямбда-цигалотрином і циперметрином), інтоксикація характеризувалась ураженням нервової системи (утруднене дихання, тремор, парез задніх кінцівок, судоми) і була більш вираженою в комбінації з лямбда-цигалотрином, ніж циперметрином. Тривалість інтоксикацій лямбда-цигалотрину становила 5 діб, циперметрину — 2 доби; при сумісному надходженні лямбда-цигалотрину або циперметрину з івіном — 1 добу, з потейтином — відповідно 5 і 3 діб. Летальність щурів за комбінації лямбда-цигалотрину або циперметрину з івіном була вищою, ніж з потейтином.

Для неонікотиноїдів — імідаклоприду і тіаметоксаму у дозах, відповідних 1 ЛД50, інтоксикація проявлялась переважно зниженням активності, згорбленістю, у разі імідаклоприду — тремором, тіаметоксаму — салівацією. Тривалість інтоксикацій за впливу імідаклоприду становила — 7 діб, тіаметоксаму — 1 добу. При сумісному надходженні з РРР у дозах, відповідних 1 ЛД50, характер інтоксикацій був подібним, тривалість інтоксикацій комбінації івіну або потейтину з імідаклопридом становила — 14 діб, івіну з тіаметоксамом — 2 доби, потейтину з тіаметоксамом — 1 добу. Більша летальність щурів спостерігалась при комбінаціях імідаклоприду з потейтином, ніж івіном, а тіаметоксаму з івіном, ніж з потейтином.

Як видно із табл. 1, при комбінаціях івіну з досліджуваними пестицидами (2,4-Д ЕГЕ, хлорпірифосом, тебуконазолом, дифе-ноконазолом, флутріафолом, циперметри-ном, тіаметоксамом, імідоклопридом) спостерігався антагонізм. Коефіцієнт комбінованої дії становив від 0,43 до 0,83. За комбінованої дії івіну і лямбда-цигалотрину виявлено потенціювання токсичності.

Таблиця 1. Гостра комбінована дія івіну і деяких пестицидів на щурів-самців в ізотоксичних дозах

При комбінаціях потейтину з пестицидами (табл. 2) (2,4-Д ЕГЕ, хлорпірифосом, тебуконазолом, дифеноконазолом, тіаметоксамом) спостерігався антагонізм. Коефіцієнт комбінованої дії становив від 0,31 до 0,73. За комбінованої дії потейтину з імідаклопридом, потейтину з циперметрином виявлена сумація, потейтину з лямбда-цигалотрином, потейтину з флутріафолом — потенціювання токсичності.

Таблиця 2. Гостра комбінована дія потейтину і деяких пестицидів для щурів-самців в ізотоксичних дозах

Таким чином, для більшості досліджених пестицидів з івіном або потейтином виявлено антагонізм, що свідчить про зниження гострої токсичності пестицидів при сумісному надходженні до організму з РРР. Враховуючи те, що івін і потейтин є стабілізаторами біологічних мембран [13–15], зниження токсичності досліджених пестицидів може бути пов'язане з гепатопротекторною дією відповідних РРР.

Потенціювання токсичності виявлено у 2-х випадках — з лямбда-цигалотрином і флутріафолом. Не виключено, що підвищення токсичності лямбда-цигалотрину, який має виражені нейротоксичні властивості, з івіном або потейтином, та флутріафолу, який містить у своїй структурі 2 атоми фтору, із потейтином може бути пов’язане зі зміною їхньої токсикокінетики в організмі тварин, що потребує подальших досліджень.

Висновки

1. Регулятори росту рослин івін і потейтин у переважній більшості випадків знижують токсичність досліджених пестицидів і вираженість їхніх клінічних ознак інтоксикації.

2. За комбінованої дії івіну з етилгексиловим ефіром 2,4-Д кислоти, тебуконазо-лом, дифеноконазолом, флутріафолом, циперметрином, тіаметоксамом, хлорпірифосом, імідаклопридом встановлено антагонізм, з лямбда-цигалотрином — потенціювання токсичності.

3. За комбінованої дії потейтину з етил-гексиловим ефіром 2,4-Д кислоти, тебуконазолом, дифеноконазолом, тіаметоксамом і хлорпірифосом встановлено антагонізм; імідаклопридом і циперметрином — сумація; флутріафолом і лямбда-цигалотрином — потенціювання токсичності.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Справочник по пестицидам: Гигиена применения и токсикология / Сост. Л.К. Седокур; [под ред. A.В. Павлова.] —3-е изд., испр. и доп. —К.: Урожай, 1986. —432 с.

2. New plant growth regulators: basic research and technologyes of application. Monograph. [Editors S.P. Ponomarenko, H.O. Iutynska.] —Kyiv. Nichlava, 2011. —210 р.

3. Контурська О.О. Активність фосфоліпази D у коренях проростків за умов сольового стресу та передпосівного оброблення кукурудзи препаратами адаптогенної дії / О.О. Контурська, Т.О. Палладіна // Укр. біохім. журн. —2008. —Т. 80, № 2. —С. 141–146.

4. Підвищення регуляторами росту імунітету рослин до патогенів грибів, шкідників і нематод / В.А. Циганкова, Я.В. Андрусевич, О.В. Бабаянц [та ін.] // Фізіологія та біохімія культурних рослин. —2013. —Т. 45, №2. —С. 138–147.

5. Роль регуляторов роста в иммуно-защитных реакциях растений на болезни, вызванных патогенными организмами. / [О.В. Бабаянц, В.А. Цыганкова, С.П. Пономаренко, А.И. Медков] // Посібник українського хлібороба. —2014. —№1. —С. 161–165.

6. Титов В.Н. Регуляторы роста растений как биологический фактор снижения уровня тяжелых металлов в растении / В.Н. Титов, Д.Г. Смыслов, Г.А. Дмитриева, В.И. Болотова // Вестник ОрелГАУ. —2011. —№4 (31). —С. 4–7.

7. Коротченко И.С. Влияние регулятора роста растений «Рибав-Экстра» на степень токсичности тяжелых металлов для тест-растений / И.С. Коротченко, Н.Н. Кириенко // Вестник ОрелГАУ. —2013. —№9. —С. 117–122.

8. Пономаренко С. Біостимулятори росту. Як зменшити пестицидний прес на поля / С. Пономаренко, Б. Черемха // Захист рослин. —1997. —№ 1. —С. 4–5.

9. Вакулин К.М. Мобилизация биологически адаптивного потенциала некоторых лекарственных культур при комплексном применении регуляторов роста и пестицидов / дисс. на соискание степени кандидата биологических наук по специальности Лекарственные и эфирно-масличные культуры —06.01.13. / К.М. Вакулин. —М., 2008. —146 с.

10. Рябченко Н.А. Влияние регуляторов роста растений на возможность снижения инсектицидной нагрузки в агроценозах озимой пшеницы / Н.А. Рябченко, B.В. Мочалов, С.М. Лисицкая // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. —№14, Т. 1. —2006. —С. 160–164.

11. Жминько П.Г. Прогнозирование острой токсичности производных пиридина и N-оксидпиридина / П.Г. Жминько, И.В. Лепешкин, Жминько О.П. // Матеріали наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми екогігієни і токсикології». —Київ, 1998. —Ч.2. —C. 109–118.

12. Plant growth regulators — a technology for ecological orientated agriculture production // Scientific Reports Wissenschaftliche Berichte / S.P. Ponomarenko, G.A. Jutinskaja, P.G. Zhminko [at al.] // Journal of the University of Applied Sciences Mittweida Wissenschaftliche Zeitschrift der Hochschule Mittweida (FH). —Saterra’99. —1999. —№3. —Р. 305–311.

13. Zhminko O.P. Influence of ivin on mitochondrial membranes and content of cytochrome Р-450 in rat liver / O.P. Zhminko, M.G. Prodanchuk, M.V. Yankevich // Toxicol. Letters. —2002. —V. 135, Suppl. 1. —Р. 154–155.

14. Жмінько О.П. Влияние некоторых производных N-оксид пиридина на мембраны митохондрий печени крыс при субхроническом пероральном воздействии / О.П. Жминько // Современ. проблемы токсикол. —2003. —№1. —С. 50–54.

15. Васецкая О.П. «Парадоксальные» эффекты в токсикологии, механизмы и методические подходы к их прогнозированию (по данным литературы и собственных исследований) / О.П. Васецкая, П.Г. Жминько // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. —2015. —№1/2 (68/69). —С. 54–66.

16. Жмінько О.П. Вплив івіну на білковий обмін щурів при субхронічному надходженні до організму / О.П. Жмінько, О.П. Надточій, М.Г. Проданчук // Современ. проблемы токсикол. —2003. —№2. —С. 85–90.

17. Directive 2004/10/EC of the Europeаn Parliament and of the Council of 11 February 2004 on the harmonization of laws, regulations and administrative provisions relating to the application of the principles of good laboratory practice and the verification of their applications for tests on chemical substances // Official Journal L 050.2004. —P. 0044–0059.

18. OECD 425. OECD Guideline for Testing of Chemicals «Acute Oral Toxicity-Up-and-Down Procedure”. —2001. —26 р.

19. Сидоров К.К. Введение веществ в желудок, в трахею, под кожу, в вену и другие пути введения ядов лабораторным животным / К.К. Сидоров // Методы определения токсичности и опасности химических веществ. —М. —1976. —С. 87.

20. Acute Oral Toxicity (OECD Test Guideline 425) Statistical Programme (AOT 425 StatPgm). Ver-sion:1.0,2001. [http://www.oecd.org/env/ehs/testing/ section4software.htm].

21. К методике определения среднесмертельных доз и концентраций химических веществ / Б.М. Штабский, М.И. Гжегоцкий, М.Р. Гжегоцкий [и др.] // Гиг. и сан. 1980. —№10. —С. 49–51.

22. Finney D.J. Probit Analysis (3rd Edn.) London, Cambridge Univ.Press, 1971. —XV. —333 p.



 

REFERENCES

1. Spravochnik po pestitsidam: Gigiyena primeneniya i toksikologiya / Sost., L.K.Sedokur; [pod red. A.V.Pavlova.] —3-ye izd., ispr. i dop. —K.: Urozhay, 1986. —432 s.

2. New plant growth regulators: basic research and technologyes of application. Monograph. [Editors S.P.Ponomarenko, H.O.Iutynska.] —Kyiv. Nichlava, 2011. —210 r.

3. Konturs'ka O.O. Aktivnist' fosfolipazi D u korenyakh prorostkiv za umov sol'ovogo stresu ta peredposivnogo obroblennya kukurudzi preparatami adaptogennoi' dii' / O.O. Konturs'ka, T.O. Palladina // Ukr. biokhim. zhurn. —2008. —T. 80, № 2. —S. 141–146.

4. Phdvishchennya regulyatorami rostu hmunhtetu roslin do patogenhv gribhv, shkhdnikhv н nematod / V.A. Tsigankova, YA.V. Andrusevich, O.V. Babayants [ta Hn.] // Fhzhologhya ta bhokhhmhya kul'turnikh roslin. —2013. —T. 45, №2. —S. 138–147.

5. Rol' regulyatorov rosta v immuno-zashchitnykh reaktsiyakh rasteniy na bolezni, vyzvannykh patogennymi organizmami. / [O.Y. Babayants, Y.A. Tsygankova, S.P. Ponomarenko, A.I. Medkov] // Poshbnik ukrahns'kogo khlhboroba. —2014. —№1. —S. 161–165.

6. Titov V.N. Regulyatory rosta rasteniy kak biologicheskiy faktor snizheniya urovnya tyazhelykh metallov v rastenii / V.N. Titov, D.G. Smyslov, G.A. Dmitriyeva, V.I. Bolotova // Vestnik OrelGAU. —2011. —№4 (31). —S. 4–7.

7. Korotchenko I.S. Vliyaniye regulyatora rosta rasteniy «Ribav-Ekstra» na stepen' toksichnosti tyazhelykh metallov dlya testrasteniy / I.S. Korotchenko, N.N. Kiriyenko // Vestnik OrelGAU. —2013. —№9. —S. 117–122.

8. Ponomarenko S. Bhostimulyatori rostu. Yak zmenshiti pestitsidniy pres na polya / S. Ponomarenko, B. Cheremkha // Zakhist roslin. —1997. —№ 1. —S. 4–5.

9. Vakulin K.M. Mobilizatsiya biologicheski adaptivnogo potentsiala nekotorykh lekarstvennykh kul'tur pri kompleksnom primenenii regulyatorov rosta i pestitsidov / diss. na soiskaniye stepeni kandidata biologicheskikh nauk po spetsial'nosti Lekarstvennyye i efirnomaslichnyye kul'tury — 06.01.13. / K.M. Vakulin. —M., 2008. —146 s.

10. Ryabchenko N.A. Vliyaniye regulyatorov rosta rasteniy na vozmozhnost' snizheniya insektitsidnoy nagruzki v agrotsenozakh ozimoy pshenitsy / N.A. Ryabchenko, V.V. Mochalov, S.M. Lisitskaya // Vhsnik Dnhpropetrovs'kogo unhversitetu. BhologHya, yekologhya. —№14, T. 1. —2006. —S. 160–164.

11. Zhmin'ko P.G. Prognozirovaniye ostroy toksichnosti proizvodnykh piridina i N-oksidpiridina / P.G. Zhmin'ko, I.V. Lepeshkin, Zhmin'ko O.P. // Materaali nauk.-prakt. konf. «Aktual'nh problemi yekoghghkni i toksikologhi». —Kijv, 1998. —CH. 2. —S. 109–118.

12. Plant growth regulators — a technology for ecological orientated agriculture production // Scientific Reports Wissenschaftliche Berichte / S.P. Ponomarenko, G.A. Jutinskaja, P.G. Zhminko [at al.] // Journal of the University of Applied Sciences Mittweida Wissenschaftliche Zeitschrift der Hochschule Mittweida (FH). —Saterra’99. —1999. —№3. —R. 305–311.

13. Zhminko O.P. Influence of ivin on mitochondrial membranes and content of cytochrome R-450 in rat liver / O.P. Zhminko, M.G. Prodanchuk, M.V. Yankevich // Toxicol. Letters. —2002. —V. 135, Suppl. 1. —R. 154–155.

14. Zhmhn'ko O.P. Vliyaniye nekotorykh proizvodnykh N-oksid piridina na membrany mitokhondriy pecheni krys pri subkhronicheskom peroral'nom vozdeystvii / O.P. Zhmin'ko // Sovremen. problemy toksikol. —2003. —№1. —S. 50–54.

15. Vasetskaya O.P. «Paradoksal'nyye» effekty v toksikologii, mekhanizmy i metodicheskiye podkhody k ikh prognozirovaniyu (po dannym literatury i sobstvennykh issledovaniy) / O.P. Vasetskaya, P.G. Zhmin'ko // Suchasni problemi toksikologhi, kharchovoj ta khimichnoi bezpeki. —2015. —№1/2 (68/69). —S. 54–66.

16. Zhmin'ko O.P. Vpliv ivinu na bilkoviy obmin shchuriv pri subkhronichnomu nadkhodzhenni do organizmu / O.P. Zhmin'ko, O.P. Nadtochiy, M.G. Prodanchuk // Sovremen. problemy toksikol. —2003. —№2. —S. 85–90.

17. Directive 2004/10/EC of the European Parliament and of the Council of 11 February 2004 on the harmonization of laws, regulations and administrative provisions relating to the application of the principles of good laboratory practice and the verification of their applications for tests on chemical substances // Official Journal L 050.2004. —P. 0044–0059.

18. OECD 425. OECD Guideline for Testing of Chemicals «Acute Oral Toxicity-Up-and-Down Procedure”. —2001. —26 r.

19. Sidorov K.K. Vvedeniye veshchestv v zheludok, v trakheyu, pod kozhu, v venu i drugiye puti vvedeniya yadov laboratornym zhivotnym / K.K. Sidorov // Metody opredeleniya toksichnosti i opasnosti khimicheskikh veshchestv. —M. —1976. —S. 87.

20. Acute Oral Toxicity (OECD Test Guideline 425) Statistical Programme (AOT 425 StatPgm). Version: 1.0,2001. http://www.oecd.org/env/ehs/testing/section4software.htm].

21. K metodike opredeleniya srednesmertel'nykh doz i kontsentratsiy khimicheskikh veshchestv / B.M. Shtabskiy, M.I. Gzhegotskiy, M.R. Gzhegotskiy [i dr.] /Gig. i san. 1980. —№10. —S. 49–51.

22. Finney D.J. Probit Analysis (3rd Edn.) London, Cambridge Univ.Press, 1971. —XV. —333 p.

 

Надійшла до редакції 16.01.2017 р.