Державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України», м. Київ, Україна

Резюме. Гербіцид пропізохлор широко використовується в сільському господарстві України. Інтенсивне застосування потенційно небезпечне через залишки в сільгосппродукції, екосистемі, а також впливи на організм тварин і людини. Це обумовлює необхідність вивчення його токсикологічних властивостей.

Мета. Вивчення канцерогенності пропізохлору в хронічному експерименті на щурах-самцях.

Матеріали та методи. Експеримент виконаний на щурах-самцях Wistar Han. Досліджувався зразок пропізохлору, 95% технічного, який вводився тваринам внутрішньошлунково в дозах 20 і 200 мг/кг маси тіла впродовж двох років. На терміні 52 тижні відбиралася група тварин для вивчення токсичності пропізохлору. Канцерогенність оцінювалася на 104-у тижні.

Результати. Токсична дія пропізохлору на організм щурів проявилася в зниженні маси тіла за дії дози 200 мг/кг, починаючи з 29-го тижня тестування. За результатами аналізу показників клінічної біохімії з’ясувалося, що пропізохлор у дозі 200 мг/кг на 52-й тиждень експозиції мав тенденцію до зниження активності АЛТ та АСТ. Гістологічно на термінальному етапі в дозі 200 мг/кг у щурів виявлено гепатоцелюлярні некрози з асоційованими фокальними геморагіями, що підтверджує гепатотоксичність, а в щитоподібній залозі встановлено збільшення випадків нодулярної фолікулярноцитарної гіперплазії.

Пропізохлор не впливав на виживання і тривалість життя щурів, не спричиняв збільшення кількості тварин з пухлинами, не впливав на множинність новоутворень, не змінював співвідношення доброякісних та злоякісних пухлин, а також не скорочував їх латентний період, залежності «доза – ефект» не спостерігалося.

Висновки. Пропізохлор, 95 % технічний генеричний не проявив канцерогенної дії у дворічному експерименті на щурах-самцях. NOAEL встановлено за загальнотоксикологічними критеріями і становить 20 мг/кг.

Ключові слова: пропізохлор, канцерогенез, токсикологія, щури-самці Wistar Han, хронічний експеримент.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES

1. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Довідкове видання; 2020. 896 с.

2. Miklaszewska K, Adamczewski K. Weed control efficacy of propisochlor in wheat, barley, maize, root crops and pea. Journal of Plant Protection Research. 2003;41(4):341–7.

3. ECHA Committee for Risk Assessment, RAC. Opinion proposing harmonised classification and labelling at EU level of Acetochlor (ISO). Adopted 04 December 2014. Доступ: http://echa.europa.eu/harmonised-classification-and-labelling-consultation.

4. Ki–Hyun Kim, Ehsanul Kabir, Shamin Ara Jahan. Exposure to pesticides and the associated human health effects. Science of the Total Environment. 2017;575:525–35.

5. Kerry D, Nancy M, Alberto P. A survey of EPA. OРР and open literature on selected pesticide chemicals: Mutagenicity and carcinogenicity of selected chloraacetamilids and related compounds. Mutat Res Genetic Toxicol Environ Mutagen. 1999;5:8.

6. Lewis KA, Tzilivakis J, Warner D, Green, A. An international database for pesticide risk assessments and management. Human and Ecological Risk Assessment: an International Journal. 2016;22(4):1050–64.

7. Державні санітарні правила і гігієнічні норми «Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності». ДСанПіН 8.8.1.2.002–98.

8. European Food Safety Authority; Conclusion on the peer review of the pesticide risk assessment of the active substance propisochlor. EFSA Journal. 2010;8(9):1769.

9. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for experimental and other scientific purposes. Strasbourg: Council of Europe; 1986. 51 p.

10. OECD. Guidance document 116 on the Conduct and Design of Chronic Toxicity and carcinogenicity Studies, Supporting Test Guidelines 451, 452 and 453. Series on Testing and Assessment №116. Paris: OECD; 2021. 156 p.

11. GLP. Directive 2004/10/EC, of the European Parliament and of the Council of 11 February 2004. “Statement of GLP compliance №G–042” issued by SNAS 09/03/2015.

12. Turusov VS, Mohr U. Pathology of tumors in laboratory animals. Tumours in the rat. Second Edition. Lyon: IARC Scientific Publications. 1990;1(99):754.

13. Proliferative and Nonproliferative Lesions of the Rat. Toxicological Pathology. 2010;38:5–81.

14. Лапач СН, Губенко АВ, Бабич ПН. Статистические методы в медико–биологических исследованиях с использованием Excel. Киев: Морион; 2001. 408 с.

15. Giknis MLA, Clifford CB. Spontaneous Neoplasms and Survival in Wistar Han Rats: Compilation of Control Group Data. Charles River Laboratories. 2003, 25 р.

Стаття надійшла до редакції 07.02.2022 / The article was received February 07, 2022.