Положення про етику публікацій
Редакційна політика журналу у сфері публікаційної етики ґрунтується на рекомендаціях Elsevier, принципах Committee on Publication Ethics (COPE) для редакторів наукових журналів та стандартах Academy Publisher.
Автори оригінальних наукових статей подають до публікації виключно результати власних досліджень. Подання та поширення свідомо недостовірних або сфальсифікованих даних є неприпустимим. Усі запозичення з інших джерел оформлюються відповідно до встановлених вимог із обов’язковим зазначенням автора та першоджерела. Будь-які прояви плагіату, зокрема неоформлені цитати або привласнення результатів чужих досліджень, категорично заборонені.
Автори оглядових і проблемних статей належним чином посилаються на першоджерела та дотримуються правил наукового цитування.
У статті обов’язково зазначається внесок кожного співавтора у виконане дослідження. Особи, які фактично не брали участі в дослідженні, не включаються до переліку співавторів.
До розгляду не приймаються матеріали, які вже були опубліковані раніше, а також ті, що одночасно подані до інших журналів або видавництв.
Автори надають повні та достовірні персональні дані: місце роботи, адресу установи, посаду, електронну пошту, необхідні для офіційного листування з редакцією.
Автори поінформовані про те, що їхні матеріали проходять процедуру рецензування (за принципом конфіденційності особи рецензента). Вони зобов’язані співпрацювати з науковими, літературними та технічними редакторами з метою доопрацювання статті відповідно до зауважень і рекомендацій рецензентів та редакційної колегії, а також усувати виявлені неточності чи помилки.
У разі виявлення авторами помилок або неточностей після подання статті до редакції (на етапі розгляду або після публікації) вони зобов’язані невідкладно повідомити про це редакційну колегію.
Автор підтверджує своє виключне авторство поданого матеріалу та несе відповідальність за можливе порушення авторських прав третіх осіб.
У випадку встановлення фактів плагіату відповідальність повністю покладається на авторів поданих матеріалів.
Небезпеки та дослідження за участю живих об’єктів
У разі якщо дослідження пов’язане з використанням хімічних речовин, біологічних агентів, фізичних факторів, процедур або обладнання, що можуть становити нетипові чи підвищені ризики для дослідників, учасників або довкілля, автор зобов’язаний чітко описати потенційні небезпеки та заходи безпеки у тексті рукопису.
Якщо манускрипт містить результати дослідів на тваринах, обов’язково вказується джерело тварин (розплідник) та посилання на дотримання норм біоетики.
Якщо в роботі залучаються люди або тварини як об’єкти дослідження, автор повинен підтвердити, що всі процедури проведено відповідно до положень Конституції України (зокрема статей 28, 49, 52), принципів Загальної декларації прав людини (ООН, 1948), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 1950), Конвенції про права людини та біомедицину (1997) та відповідного Додаткового протоколу щодо біомедичних досліджень, а також Загальної декларація про біоетику та права людини (ЮНЕСКО, 2005).
Проведення медичних досліджень має відповідати етичним стандартам Гельсінської декларації (ВМА, чинна редакція), положення Міжнародного кодексу медичної етики, а також принципам ICH GCP (Належна клінічна практика).
У випадку досліджень за участю людей до рукопису обов’язково включається заява про отримання добровільної інформованої згоди учасників. При цьому право особи на приватність, гідність та конфіденційність персональних даних підлягає безумовному дотриманню.
Дослідження із використанням тварин мають здійснюватися відповідно до вимог Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних та інших наукових цілей, Директива 2010/63/EU, рекомендацій Guide for the Care and Use of Laboratory Animals, а також національного законодавства України, зокрема Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», наказу Міністерства освіти і науки України від 01.03.2012 № 249, наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08.02.2021 № 224 та Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 3933, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.2024 за № 1682/43027.
У рукописі обов’язково зазначається інформація про попереднє схвалення дослідження компетентним етичним (інституційним) комітетом із наведенням номера протоколу та дати ухвалення рішення.
Етичні принципи взаємодії автора і редколегії
Редколегія журналу керується у своїй діяльності положеннями книги 4 «Право інтелектуальної власності» Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють авторське право.
Усі рукописи, отримані для розгляду, розглядаються як конфіденційні документи. Вони не передаються третім особам і не обговорюються з ними без дозволу головного редактора.
Рецензент зобов’язаний звернути увагу на релевантні опубліковані роботи, які не були зазначені авторами. Усі твердження про те, що певні спостереження, висновки або аргументи вже були опубліковані раніше, повинні супроводжуватися відповідними посиланнями. Рецензент також інформує редакцію про істотну подібність або можливий збіг між поданим рукописом та будь-якою іншою відомою йому опублікованою працею.
Автори оригінальних досліджень подають точний і достовірний опис виконаної роботи та об’єктивне обговорення її наукової значущості. Основні результати мають бути чітко представлені в тексті. Стаття повинна містити достатній обсяг методичних деталей і бібліографічних посилань, щоб інші дослідники могли відтворити дослідження. Фальсифікація, фабрикація даних або свідомо неточні твердження є порушенням принципів наукової етики та є неприйнятними.
Оглядові статті також повинні бути точними, об’єктивними та базуватися на достовірних джерелах. Автори гарантують оригінальність поданого тексту. У разі використання результатів, ідей або текстових фрагментів інших авторів відповідні запозичення мають бути належним чином процитовані з обов’язковим посиланням на першоджерело.
Автор не подає до публікації рукописи, що за своєю суттю описують одне й те саме дослідження, більш ніж до одного журналу. Одночасне подання одного й того самого рукопису до кількох видань є порушенням публікаційної етики.
Автор не подає до розгляду в іншому журналі роботи, які вже були опубліковані раніше. В окремих випадках вторинна публікація (наприклад, переклад статті) допускається за умови дотримання встановлених вимог. Автори та редактори обох видань повинні надати згоду на вторинну публікацію, яка має відтворювати ті самі дані та інтерпретації, що і первинна стаття. У вторинній публікації обов’язково зазначається посилання на першоджерело.
Редколегія зобов’язана:
Забезпечувати відповідність публікацій академічним стандартам, дотримуватися принципів незалежності редакційних рішень та запобігати конфлікту інтересів, у тому числі між комерційними/бізнес-вимогами та науковими критеріями.
За потреби здійснювати виправлення, публікувати спростування та вибачення відповідно до міжнародних етичних вимог до наукових публікацій і вимог законодавства у сфері охорони прав інтелектуальної власності.
Журнал виступає як міжнародний майданчик для наукових дискусій і публікацій, а також можливість молодим дослідникам публікувати результати власних наукових досліджень і ознайомитися з працями колег.
Не приймати до публікації матеріали політичного характеру, а також статті, що містять упереджені, некоректні або дискримінаційні оцінки інших наукових праць чи діяльності вчених.
Приймати редакційні рішення на підставі достовірності поданих даних, наукової значущості та наукової новизни представленої роботи.
У разі виявлення плагіату, інших форм недоброчесного запозичення або фактів дублюючої публікації (публікації одного й того самого матеріалу в різних журналах) вживати заходів для з’ясування обставин порушення публікаційної етики, повідомляти про це авторів, залишати за собою право відхилити або зняти статтю з публікації та надалі не приймати до розгляду матеріали авторів, які допустили порушення.
Дотримуватися конфіденційності щодо змісту рукописів, отриманих для публікації: не передавати матеріали третім особам і не використовувати їх у власних цілях без письмової згоди авторів.
Етичні принципи роботи рецензента
Усі рукописи, що надходять до редакції, проходять рецензування щонайменше одним рецензентом із числа авторитетних фахівців відповідного наукового напряму.
Рецензент надає об’єктивну, неупереджену та аргументовану оцінку результатів дослідження відповідно до структури рецензії, затвердженої редакційною колегією. Персональні зауваження або критика автора є неприпустимими. Редакція забезпечує проведення сліпого рецензування.
Неопубліковані дані, отримані з рукописів, поданих на рецензування, не використовуються рецензентом у власних наукових, професійних чи інших цілях.
Рецензент, який вважає, що не має достатньої компетентності для оцінювання поданого матеріалу, або перебуває у стані конфлікту інтересів, що може вплинути на об’єктивність висновків, зобов’язаний невідкладно повідомити про це редакційну колегію та відмовитися від участі у рецензуванні відповідного рукопису.
У рецензії аналізується відповідність статті тематичному профілю журналу та встановленим вимогам щодо обсягу, оцінюється наукова новизна, коректність методології, логічність і зрозумілість викладу матеріалу, переконливість експериментальних даних, якість ілюстративного матеріалу, а також правильність оформлення бібліографічного списку.
За результатами розгляду рецензент формулює висновок щодо можливості публікації статті.
Остаточне рішення щодо публікації ухвалюється редакційною колегією з урахуванням висновків рецензента.
За необхідності за результатами зовнішнього та внутрішнього (редакційного) рецензування автору надсилається мотивований відгук із переліком необхідних доопрацювань і зазначенням строків їх виконання. Персональні дані рецензента та наукового редактора залишаються конфіденційними.