Карпезо Н.О., Гурняк О.М., Рибальченко В.К.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
У зв'язку із зростаючою частотою та розповсюдженістю онкологічних захворювань травної системи у сучасному суспільстві гостро стоїть питання пошуку та дослідження ефективних та малотоксичних цитостатиків таргетної дії. Серед них привертають увагу похідні малеіміду, що здатні інгібувати протеїнкінази — ключові молекули сигнальних шляхів, активність яких зростає при процесах малігнізації.
Для моделювання колоректального канцерогенезу у щурів широко використовується 1,2-диметилгідразин (ДМГ). При тривалому застосуванні цієї речовини пухлини виникають і в інших відділах кишечнику, а також можуть метастазувати або ж виникати de novo в таких органах як лімфатичні вузли, печінка, селезінка.
Вивчали дію ДМГ на морфо-функціональний стан селезінки щурів та вплив потенційного цитостатика похідного малеіміду (1-(4-Cl-бензил)-3-Cl-4-(CF3-феніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон, МІ-1) на селезінку за умов дії ДМГ.
Дослідження проводили на білих щурах-самцях масою 150-200 г. MI-1 вводили у дозі 2,7 мг/кг (що відповідає концентрації у крові 10-6 М) в 0,1 мл олії щоденно інтрагастрально за допомогою зонду, ДМГ — у дозі 20 мг/кг в 0,1 мл фізіологічного розчину раз на тиждень підшкірними ін'єкціями. Щурі контрольної групи одержували фізіологічний розчин та олію. Селезінку фіксували у суміші Буена, після стандартної гістологічної обробки заливали у парафін. Зрізи забарвлювали гематоксиліном Бьомера з дофарбуванням еозином та оранжем G. Гістологічні препарати аналізували на світлооптичному рівні за допомогою мікроскопу Olympus BX-41 (Японія).
Після дії ДМГ у селезінці щурів не виявлено новоутворень, однак цей канцероген призводить до значних морфо-функціональних змін у селезінці, які свідчать про вплив його на імунну систему організму. У селезінці з'являються зони з дистрофічними змінами, де спостерігається пошкодження ядерного апарату клітин.
При дії похідного малеіміду МІ-1 виявлено незначне потовщення стінок судин, що є характерним для дії МІ-1 на внутрішні органи і описано для печінки, серця та нирок. Похідне малеіміду МІ-1 знижує пошкоджуючий вплив ДМГ на селезінку, зокрема зменшується площа дистрофічно змінених зон.
Отже, похідне малеіміду МІ-1, за умов його застосування як цитостатика, не має негативного впливу на селезінку і може бути рекомендованим для подальших досліджень нових таргетних протипухлинних засобів.