Колінковський О.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
У зв'язку з аварією на залізниці потяга з жовтим фосфором 16.07.2007року, біля села Ожидів (Буський район Львівської області) всього на стаціонарному лікуванні перебувало 414 осіб, з них у Львівській області — 327 осіб (в тому числі 79 дітей). З фосфорною аварією подібного масштабу в Україні довелося зустрітися вперше. Метою дослідження була токсиколого-гігієнічна оцінка наслідків техногенної екологічної катастрофи, викликаної фосфором та розробка профілактичних заходів
Відбір 42 проб повітря та 126 визначень сполук фосфору (V) проводилось згідно РД 52.04.186-89, 40 досліджень вмісту фосфатів у воді проводились за ДСТУ ДСТУ ISO 6878:2003 "Якість води. Визначення фосфору. Спектрофотометричний метод із застосуванням молібдату амонію". 105 досліджень проб довкілля (вода, ґрунт, рослинність, молоко корів) проводились методом рентгенфлюорисцентного аналізу на приладі СЕР-01 виробництва ООО "Елватех" з програмним забезпеченням ElvaX (ООО "Элватех"). Розрахунок забруднення атмосферного повітря проводився з використанням програми ЕОЛ плюс, версія 5.23, що реалізує методику ОНД-86. Проаналізовано 1204 результати лабораторних досліджень, проведені при моніторингу забруднення внаслідок аварії, проаналізовано медичну документацію 109 стаціонарних хворих (85 дорослих та 24 дитини), які були госпіталізовані за період 17.07 по 21.07.2007 р. у дорослі та дитячі ЛПЗ м. Львів.
Встановлено, що внаслідок аварії відбулося короткочасне (до 3 діб) забруднення атмосфери 97 населених пунктів 32-х сільських рад у 5 районах області (Буському, Бродівському, Кам'янка-Буському, Золочівському та Радехівському) Львівської області з перевищенням ГДКм.р. в 2-23 рази за даними фактичних замірів. Визначено, що в пробах довкілля з місця аварі при атомарному дослідженні відсутні домішки токсичних елементів (кадмій, арсен, свинець), що могли входити до складу товарного фосфору. Встановлено, що ураження людей при аварії біля с. Ожидів (Львівська область) мало інгаляційний характер і було викликане продуктами горіння жовтого фосфору (фосфорний ангідрид). Серед числа уражених переважали ліквідатори аварії та задіяні службовці. У клініці ураження переважали наступні ознаки: подразнення очей та дихальних шляхів (гіперемія склер, гіперемія видимих слизових) у 100% постраждалих осіб, загальна інтоксикація (млявість, загальмованість, нудота) (у 84% постраждалих), та субфебрилітет (у 47% постраждалих осіб). У всіх госпіталізованих з приводу інгаляційного отруєння встановлена особливість — достовірне підвищення активності трансаміназ у крові на 4-6 день в порівнянні з днем поступлення. Клінічні прояви отруєння спостерігались у дітей при концентраціях фосфорних продуктів у повітрі близько 1 мг/м3 і більше за фосфорним ангідридом, що, очевидно, обумовлено анатомо-функціональними особливостями дитячого організму. Особливістю ураження дітей, в порівнянні з дорослими, були виражені шкірні прояви, ацетонемічний стан та більш виражені зміни з боку гепатобіліарної системи. При аналізі захворюваності та скарг населення та ліквідаторів спостерігалась відсутність уражень на територіях, де не було перевищень гігієнічних нормативів, що підтверджує надійність існуючих нормативів. Враховуючи досвід аварії на основі системного підходу до нормування ксенобіотиків розраховані різночасові аварійні ГДК для фосфорного ангідриду у повітрі робочої зони lgt=-1,98 lgC+3,16 та атмосфері, lgt=-1,477 lgC+0,935, що має бути базою для оцінки допустимого ризику та розрахунку показів до евакуації, тривалості роботи ліквідаторів в екстремальних умовах (t — допустимий час перебування, C — фактичний вміст фосфорного ангідриду у повітрі). Розрахункові аварійні ГДК не суперечать даним спостережень під час аварії та даним закордонних авторів. Розроблені методичні вказівки на випадок аварій, пов'язаних з розливом фосфору, де систематизовані та доповнені заходи профілактики виникнення аварійних ситуацій та їх наслідків.