Сініцина О.С.*, Дроговоз К.В.
Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Актуальність. Бактеріально-грибкові вагініти залишаються найбільш розповсюдженою гінекологічною патологією. Не дивлячись на значні успіхи хіміотерапевтичної профілактики та лікування інфекцій генітального тракту, відзначається не уклінна тенденція щодо зростання післяпологових та післяопераційних гнійно-септичних ускладнень в акушерсько-гінекологічній практиці. Не останнє місце в цій проблемі посідає дефіцит ефективних, безпечних та економічно доступних лікарських засобів для місцевого лікування неспецифічних вагінітів, за допомогою яких проводять преконцепційну та передопераційну підготовку пацієнток.

Мета даної роботи полягала у вивченні місцевої переносності нової вагінальної мазі, яка містить антибіотик широкого спектру дії кліндаміцин та сучасний антимікотик — похідне азолів.

Матеріали та методи дослідження. Місцевоподразнюючу дію нової вагінальної мазі вивчали на білих нелінійних самках щурів. Тваринам дослідної групи (n = 6) вагінально один раз на добу уводили нову комбіновану мазь протягом 10-ти днів, тваринам контрольної групи (n=6) у тому ж режимі вводили мазеву основу (плацебо). У тварин щоденно обстежували ділянку вульви та нижніх відділів піхви, реєстрували клінічні ознаки та проводили обстеження вагінальних виділень. Після завершення токсикологічних досліджень тварин виводили з експерименту, проводили некропсію та макроскопічне обстеження слизової оболонки вагіни, реєструючи виразність еритеми, набряку, ерозій та вагінальних виділень. Отримані експериментальні дані обробляли методами варіаційної статистики за допомогою стандартного пакету статистичних програм "Statistica, v. 6,0" . Для отримання статистичних висновків при порівнянні виборок експериментальних даних застосовували критерій Ст`юдента з поправкою Бонфероні, або непараметричний критерій Манна-Уітні з поправкою Бонфероні. Відмінності між контрольними та дослідними групами вважали статистично значущими при р<0,05.

Результати. При візуальному спостереженні протягом усього експерименту не виявлено ніяких патологічних відхілень у поведінці тварин, їх зовнішньому вигляді, споживанні їжі і води порівняно з самками контрольної групи. При вивченні місцевоподразнювальної дії мазі та плацебо щоденне обстеження стану ділянки навколо входу до вагіни (еквівалент вульви), доступного для огляду нижнього відділу піхви, показало відсутність клінічних ознак подразнення та наявності патологічних вагінальних виділень у самок щурів дослідної та контрольної груп. На 10-й день тварин виводили з експерименту. Макроскопічне обстеження слизової оболонки вагіни у щурів не виявило наявності еритеми, набряку, ерозій та патологічних виділень, що дозволило оцінити ступінь кожного виду ушкоджень слизової оболонки нижнього відділу генітального тракту в 0 балів (відсутність подразнюючої дії) во всіх групах тварин.

Висновки. Нова комбінована вагінальна мазь, що містить антибіотик та антимікотик, а також мазева основа (плацебо), при 10-ти денному вагінальному введенні самкам щурів не чинять місцевоподразнюючої дії. Досліджувана мазь, яка виготовлена за даною технологією, може бути рекомендована для подальших фармакологічних досліджень.