Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

РЕЗЮМЕ. Вступ. Значної уваги в усьому світі викликає проблема алопеції, для лікування якої рекомендовано використання безрецептурних засобів — лосьйонів із вмістом міноксидилу. Їх споживачі через певні психологічні застереження рідко звертаються до медиків. Отже, це сприяє безконтрольному використанню засобів, а фіксація їхніх побічних ефектів стає неможливою. У літературі з’являються поодинокі повідомлення щодо впливу лосьйонів із вмістом міноксидилу на фертильність у чоловіків.

Мета. Встановити органометричні показники сім’яників та їхніх придатків і функціональні параметри сперматозоїдів у статевозрілих щурів при топічному впливові лосьйону із вмістом 10% міноксидилу.

Методи. Аналітичні, токсикологічні, статистичні.

Результати. Встановлено, що в умовах 72-денного перкутанного нанесення лосьйону із вмістом 10% міноксидилу відбуваються зміни в органах репродуктивної системи, які проявляються зниженням маси сім'яників і епідидимусів, а також зміною лінійних розмірів органів у бік зменшення. Загальний час рухової активності статевих клітин після впливу лосьйону із вмістом 10% міноксидилу має статистично достовірне зниження, також спостерігалась загальмованість активності окисно-відновних процесів у 6 разів у щурів експериментальної групи порівняно із контрольною.

Висновки. Враховуючи отримані дані та безконтрольне і довготривале застосування лосьйонів із вмістом 10% міноксидилу чоловіками репродуктивного віку, необхідне поглиблене вивчення його гонадотоксичних ефектів в експериментальних умовах у комплексі із епідеміологічними дослідженнями серед пацієнтів, що використовують дані лосьйони.

Ключові слова: міноксидил, гонадотоксичність, статевозрілі щури.

Вступ. У наукових публікаціях останнього десятиріччя описується відмічається зниження сперматогенної функції у чоловіків різних регіонів світу [1, 2]. Серед етіологічних факторів, що є причиною зазначеної ситуації значне місце посідають фармацевтичні препарати. Було досліджено значну кількість лікувальних засобів, аби з’ясувати їх вплив на сперматогенез та параметри сперми. Зазначається, що вплив фармацевтичних субстанцій (за винятком цитотоксичних препаратів), як правило, оборотний при припиненні лікування. До переліку препаратів з можливою гонадотоксичною активністю включено й антигіпертензивний вазодилататор – міноксидил [3]. Механізм його несприятливої дії на чоловічу фертильність ймовірно пов'язаний із загально визнаною здатністю блокаторів кальцієвих каналів знижувати життєздатність та рухливість сперматозоїдів у результаті модифікованого трансмембранного руху кальцію, що було описано в експериментах in vitro [4].

На даний час лосьйони із вмістом міноксидилу у сучасній трихології рекомендовані як найефективніші засоби боротьби з андрогенною алопецією [5, 6]. Вони відносяться до безрецептурної групи препаратів і часто позиціонуються виробниками як «лікувальна косметика». Оскільки більшість чоловіків із різними формами алопеції відчувають певний психологічний бар’єр, вони не звертаються за медичною допомогою, а шукають рішення своєї проблеми поза медичними закладами. Окрім цього, для помітного покращення росту волосся при алопеції необхідне досить тривале застосування лосьйонів, принаймні 4-6 місяців, а для підтримки отриманого ефекту рекомендовано їх подальше використання упродовж невизначеного часу [7, 8, 9]. Дана ситуація сприяє безконтрольному використанню лосьйонів із вмістом міноксидилу, отже, медики-трихологи не можуть контролювати режими та дози застосування та фіксувати можливі побічні ефекти. Наведені дані є підставою для з’ясування безпеки лосьйонів із вмістом міноксидилу для чоловічої репродуктивної системи.

Слід зазначити, що андрогени є основними гормональними регуляторами росту волосся [10]. За даними Sato, T. із спів. [11] міноксидил у культурі дермальних клітин людини здатен підвищувати активність ферментів, які беруть участь у метаболізмі андрогенів. Пізніше було встановлено, що клітини шкіри здатні синтезувати андрогени з попередників гонад або надниркових залоз, а ферменти, що беруть участь у стероїдогенезі шкіри, причетні до нормальних або патологічних процесів [12]. Отже, застосування лосьйонів із вмістом міноксидилу може призводити до порушення біохімічних регуляторних процесів, які пов’язані із гормональним балансом в організмі. Підтвердження даному припущенню є в публікаціях останніх років, де відзначається негативний вплив міноксидилу на чоловічу репродуктивну систему [13].

Мета. Вивчити органометричні показники сім’яників, їхніх придатків і функціональні параметри сперматозоїдів у статевозрілих щурів при топічному впливові лосьйону із вмістом 10% міноксидилу.

Матеріали та методи дослідження . Експериментальна робота проведена на 20 білих безпородних щурах-самцях. Тварини утримувались на стандартному харчовому та питному раціоні. Всі щури були в активному статевозрілому стані.

Експериментальні роботи з тваринами виконувались відповідно до національних «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», які узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» [14].

Щури поділялись на дві групи – контрольна та експериментальна по десять особин кожна. Контрольним тваринам наносили розчинник – етиловий спирт, експериментальним тваринам – лосьйон із вмістом 10% міноксидилу. Через 71 добу після початку досліду щури зважувались та виводились з експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом. У виборі термінів експерименту керувались необхідністю завершення хоча б одного циклу сперматогенезу. Повний цикл розвитку сперматозоїда щурів відбувається за 48 діб, час проходження через канали придатків сім’яників триває близько 4 тижнів [15].

Внутрішні органи статевої системи вилучали єдиним органокомплексом і ретельно препарували [16]. Проводили зовнішній огляд гонад з метою виявлення порушень кровообігу, запальних змін, дистрофії (атрофії) і аномалій. Надалі зважували сім’яники та їх придатки (епідидиміси), окрім того, до біометричних параметрів сім’яників були включені їх лінійні розміри (довжина, ширина). Розраховували відносні вагові коефіцієнти сім’яників та епідидимісів по відношенню до маси тіла (у %).

З метою вивчення функціонального стану сперматозоїдів використовували суспензію, яку отримували шляхом поздовжнього розрізу епідидимісів з наступним 2- хвилинним їх екстрагуванням в 10 мл фізіологічного розчину, нагрітого до 37°С.

Для визначення загальної кількості сперматозоїдів використовували суспензію епідидиміса у фізіологічному розчині зі застосуванням лейкоцитарного меланжера та камери Горяєва.

Кількість аномальних сперматозоїдів підраховували під світловим мікроскопом при збільшенні ×400. Сперматозоїд вважали морфологічно аномальним, якщо хоча б одна з його частин (головка, середня частина або хвіст) мала видимі у світловий мікроскоп порушення будови.

Функціональний стан сперматозоїдів вивчали за такими параметрами: тривалість рухливості, визначення відносної кількості живих, їх життєздатність щодо хімічних розчинів, які відповідають фізіологічним умовам (кислотна та осмотична резистентність) та інтенсивність дихання (стан окисно-відновних процесів) у тесті з метиленовим синім [17].

Аналіз і обробку результатів дослідження здійснювали за допомогою комп’ютерної системи Microsoft Exel 7.0. Нормальність розподілу перевіряли з використанням тесту Шапіро-Уілка. Достовірність розбіжностей середніх значень для вибірок із параметричним розподілом оцінювали з використанням критерію Ст’ьюдента. При порівнянні показників, розподіл яких не відповідав закону нормальності, у двох незалежних групах використано критерій Манна-Уїтні. Параметричні дані описані середніми значеннями (М) і стандартними відхиленнями (SD); непараметричні – за допомогою медіани (Mе) і квартилів. Критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез був прийнятий р≤0,05 [18].

Результати й обговорення. Перкутанне нанесення лосьйону із вмістом 10% міноксидилу не викликало проявів інтоксикації та летальності у піддослідних тварин упродовж всього експерименту, явищ подразнення шкірних покривів не виявлено. Показник маси піддослідних щурів становив 266±20,25 г і не мав достовірних відмінностей порівняно з контролем.

У тварин експериментальної групи відзначалося достовірне зниження органометричних показників сім'яників та епідидимусів (рис.). Зниження маси та масових коефіцієнтів сім'яників відбувалося в середньому на 12% (p<0,05) порівняно із тваринами контрольної групи та референтними значеннями [19]. Маса сім'яних придатків у тварин дослідної групи зменшилася на 13,29% (p<0,05), на 12,08% знижувалися їх масові коефіцієнти (p<0,05) порівняно із контрольною групою. Об’єм сім'яників у тварин експериментальної групи також був нижчим на 12% від даного показника тварин контрольної групи.

Отже, встановлено, що в умовах 72-денного перкутанного нанесення лосьйону із вмістом 10% міноксидилу відбуваються зміни в органах репродуктивної системи, які проявляються зниженням маси сім'яників і епідидимусів, а також зміною лінійних розмірів органів у бік зменшення. Зазначені зміни свідчать про зниження секреторної функції цих органів.