Бліндер О.В., Бліндер О.О., Дейнека С.Є.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, відділ медико-екологічних проблем, м. Чернівці, Україна
Мета дослідження. Вивчення епідеміології та моніторинг антибіотикорезистентності штамів P.aeruginosa, як збудників інфекцій сечової системи (ІСС) серед населення м. Чернівці та області.
Матеріали та методи. Протягом 2009-2010 років проведено бактеріологічне дослідження 1434 зразків сечі пацієнтів лікувальних закладів міста Чернівці та Чернівецької області з метою верифікації діагнозу ІСС, у тому числі 773 у 2009 році і 661 у 2010 році.
Родову та видову ідентифікацію виділених штамів проводили загальноприйнятими в клінічній мікробіології методами. Антибіотикочутливість визначали методом стандартних паперових дисків.
Отримані результати та їх обговорення. Псевдомонади за частоотою виділення в 2009 р. зайняли третє місце серед збудників ІСС, поступившись ентеробактеріям та дріжджеподібним грибкам. Їх частка серед усіх збудників склала 5,5±1,59%. У 2010 р. частота виділення штамів P.aeruginosa збільшилась на 1,9% і склала 7,4±2,05. У цьому році вони також зайняли третє місце — після ентеробактерій та грам-позитивних коків. Дріжджеподібні грибки були на четвертому місці. Залежності частоти виділення псевдомонад від статі не було виявлено. Так у 2009 р. частота їх виділення від пацієнтів жіночої статі склала 4,2±1,85%, від пацієнтів чоловічої статі 8,9±4,24%, а у 2010 р. відповідно 7,96±2,55% та 6,0±3,36%. Хоча це може бути зумовлено малою абсолютною кількістю виділення цих бактерій — 9 випадків у 2009 р. і 12 у 2010 р.
Майже у всіх випадках виділення етіологічно значимої мікрофлори із сечі був виділений тільки один штам-збудник. Випадків виділення одразу двох чинників зареєстровано у 2009 р один, а у 2010 р чотири. Звертає на себе увагу те, що у таких випадках саме псевдомонади у поєднанні з ентеробактеріями були виділені у 2009 р. У 2010 р. така ж комбінація збудників зустрічалась 3 рази. У четвертому випадку у 2010 р. виділена комбінація E.faecalis та C.albicans.
Антибіотикорезистентність штамів псевдомонад, виділених з сечі у 2009-2010 рр. виявилась високою. До 11 з 14 вивчених антибіотиків відсоток резистентних штамів у 2009р. коливався від 11,1% до 100%. У 2010 р. також до 11 антибіотиків відосток резистнтних штамів знаходився у межах 18,2-90,9%. В загальному, відсоток штамів, які були резистентними до того чи іншого антибіотику, то зростав від року до року, то навпаки знижувався. У 2009 р. не виділено жодного штаму, резистентного до цефтазидіму, офлоксацину та ципрофлоксацину. Проте у 2010 р. відсотки штамів резистентних до цих антибіотиків вже дорівнювали 9,1-18,2%. До гентаміцину у 2009 р. були резистентними 11,1% виділених штамів псевдомонад, а у 2010 р. не виділено жодного резистентного. Проте у жодному випадку різниця не була статистично вірогідна.
Обговорено питання про можливість зв'язку між токсичністю антибіотиків та виникненням резистентності до них.
Висновки:
1. Серед збудників ІСС відсоток псевдомонад порівняно невеликий: 5-7%.
2. При виділенні із сечі більше одного етіологічного чинника штами P.aeruginosa зустрічались у 80% таких випадків.
3. Через високі відсотки виділення штамів P.aeruginosa, які резистентні до вивчених антибіотиків, у м. Чернівці та області застосування будь-якого з них для лікування ІСС без бактеріологічного аналізу сечі і постановки антибіотикограми не доцільне.