1Юрченко І.О., 1Буряк В.П., 2Куртєв А.В.
1Запорізький державний медичний університет,
2Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи, Україна
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) широко вживаються для лікування болю та запалення різної етіології, головним чином самолікування ними спричиняє велику кількість негативних наслідків, нерідко летальних. Щороку в Україні констатується кілька сотень смертей, пов'язаних з прийомом НПЗЗ.
На сьогоднішній день згідно Переліку токсикологічних речовин, які підлягають судово-токсикологічному дослідженню, що викладено в додатку №3 до наказу МОЗ України №6 від 17.01.95 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" групу НПЗЗ представляють всього декілька препаратів: саліцилова та ацетилсаліцилова кислота, амідопірин, анальгін, антипірин, бутадіон, парацетамол. Але, як свідчать останні статистичні дані, на даний момент амідопірин та антипірин не вживаються у зв'язку із виключенням їх з реєстру лікарських засобів, а бутадіон переважно застосовується зовнішньо. Також з'явилася ціла низка сучасних НПЗЗ, на які відсутній направлений судово-токсикологічний аналіз.
Міжнародна асоціація судових токсикологів (TIAFT) рекомендує проводити токсикологічний аналіз за наступною схемою: відбір проб, попередня підготовка (ізолювання), ідентифікація та кількісне визначення із урахуванням посмертного метаболізму та перерозподілу токсиканта.
Як правило всі НПЗЗ відносяться до речовин з рКа<7, тобто слабокислих або нейтральних, та ізолюються органічними розчинниками з біологічних об'єктів після кислотного або ферментативного гідролізу. Використання твердофазної екстракції дозволяє працювати з малою кількістю біооб'єкту та розчинників, а також значно підвищити ступінь екстракції. Ідентифікація та кількісне (напівкількісне) визначення проводиться за допомогою тонкошарової хроматографії або високоефективної тонкошарової хроматографії, УФ-спектрофотометрії, ІЧ-спектрометрії, газової, рідинної, газорідинної або високоефективної хроматографії з мас- або УФ-детектуванням. Дуже важливо звертати увагу на наявність метаболітів (біомаркерів дії), бо деякі токсиканти швидко метаболізуються та через деякий час їх вже не можливо ідентифікувати в нативному вигляді, або біомаркерів ефекту (присутність або різке підвищення концентрації специфічних протеїнів тощо).
Необхідно відмітити, що гострі отруєння всіма НПЗЗ можна діагностувати за характерними патолого-морфологічними змінами внутрішніх органів, насамперед це печінка, шлунок та нирки. Тому судово-медичний танатолог мусить звертати на це увагу та, при необхідності, повідомляти про це судово-медичного токсиколога.
Для проведення судово-токсикологічної експертизи належним чином необхідно проводити злагоджену роботу всіх ланок бюро судово-медичної експертизи, починаючи від відбору, консервування, транспортування, зберігання зразків, проведення патолого-анатомічної та судово-токсикологічної експертизи, а також правильна інтерпретація отриманих результатів досліджень. Та звичайно необхідно переглянути перелік токсикологічних речовин, які підлягають обов'язковому судово-токсикологічному дослідженню, з урахуванням сучасних тенденцій.