ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНОГО ЗАСОБУ ДИФЕНІНУ

  • Автори: О.В. Багуля, В.С. Бондар
Завантажити прикріплення:

Багуля О.В., Бондар В.С.
Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна

Серед лікарських препаратів для лікування судом широко використовується дифенін (фенітоїн), який застосовується як у монотерапії, так і в комбінації з фенобарбіталом, сукцилепом, карбамазепіном та ін. Їх використання часто призводить до гострих отруєнь і тому хіміко-токсикологічне дослідження є актуальною проблемою.

До цього часу відсутні дані про комплексне дослідження дифеніну та інших проти судомних засобів при спільній присутності: методи ізолювання з біологічних об'єктів, виявлення та кількісне визначення з використанням сучасного обладнання та приладів.

Для експресних методів дослідження наявності протиепілептичних засобів у біологічних об'єктах нами запропоновано ряд хімічних методик (осадові, кольорові реакції з рядом загальноприйнятих реагентів) і розділення та ідентифікацію речовин за допомогою хроматографії у тонких шарах сорбенту (ТШХ). При цьому використано системи рухомих фаз, які рекомендовані Міжнародним комітетом з систематичного токсикологічного аналізу Міжнародної асоціації судових токсикологів та комбінації органічних розчинників.

Хроматографування проводили на пластинках для ТШХ Сорбфіл, ВЕТШХ, Армсорб, Силуфол, а як проявники використовували УФ-світло, реактив Драгендорфа, бромтимоловий синій, 3% розчин оксиду заліза (ІІІ) з парами 25 % розчину аміаку, пари йоду. Задовільне розділення спостерігалась у деяких системах, але найкраще розділення спостерігається при використанні рухомих фаз: (1) хлороформ-ацетон (8:2), (2) хлороформ-ацетон (6:4), (3) толуол-єтанол-гексан (6:3:1) та пластинках Сорбфіл.

Так в системі 1 значення Rf були: дифеніну — 0,45; фенобарбіталу — 0,57; суксилепу — 0,64; карбамазепіну — 0,32; дибанку (як стандарту) — 0,36, а в системі 2 — 0,53; 0,64; 0,70, 0,47; 0,50 відповідно. Дифенін проявлявся 3 % розчином оксиду заліза (ІІІ) з парами аміаку у вигляді рожевих плям на відміну від забарвлення інших об'єктів, що робить таке дослідження експресним і доказовим.

Раніше нами досліджено хроматографічну поведінку дифеніну методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). з використанням рухомої фази ацетонітрил-метанол-вода (25:25:50) і встановлено час утримування фенобарбіталу (5,5 хв.), дифенілу (8,2 хв.), клоназепаму (10,9 хв.).

Спільно з НВФ "Аналітика" (м. Харків) розроблена експресна методика по ідентифікації протисудомних засобів при спільній їх присутності за допомогою методу ВЕРХ. При цьому вдалося чітко розділити досліджувані засоби, встановити час утримування кожної речовини за допомогою підбору рухомої фази та температурного режиму колонки хроматографа.

Одночасно для дифеніну, крім ідентифікації, розроблено метод ВЕРХ кількісного визначення і встановлена залежність площі піка (S) від концентрації (С, мкг/мл).

Проведено попередні дослідження по виділенні дифенілу з біологічного матеріалу загальноприйнятими методами (водою, підкисленою кислотою щавлевою; водою, підкисленою кислотою сульфатною). Встановлено, що враховуючи фізико-хімічні властивості дифеніну, його таутомерні форми, незначну розчинність у водних розчинах кислот вдалося виділити 30-40 % діючої речовини від загальної кількості, внесеної до біологічного матеріалу. При використанні води, підлуженої розчином натрію гідроксиду до рН 9-10, дифенін в імідольній таутомерій формі було виділено у два рази більше, ніж кислотами (60-70 %). Але цього недостатньо для практичного застосування і необхідна розробка індивідуальної методики ізолювання дифенілу з біологічних об'єктів.

Одержані результати досліджень можна використати при проведенні хіміко-токсикологічного аналізу біологічних об'єктів на наявність протиепілептичних засобів.