Федоренко В.І., Кіцула Л.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Одним з надійних і доступних для спостереження і реєстрації ознак пошкодження живої клітини під впливом будь-якого чинника зовнішнього середовища, є зміна сорбційних властивостей клітин та їх здатності до зв'язування барвника (Романов С.Н., 1960).

Даних про прижиттєві зміни структури протоплазми під впливом нітратів, нітритів, свинцю та їх комбінацій у науковій літературі практично немає. Ще у 1956 році Е.М. Граменицким було встановлено, що пороговими дозами азотнокислого свинцю на нервові симпатичні клітини, паренхіматозні клітини печінки і клітини стінок звивистих канальців нирок жаб є відповідно 7 мг/г, 3 мг/г і 10 мг/г. При дії цих доз спостерігається типовий комплекс так званих паранекротичних змін прижиттєвого забарвлення: пригнічується процес утворення гранул, цитоплазма зафарбовується дифузно в малиновий колір, зафарбовується ядро і ядерце, в каріоп-лазмі видно зернисті структури. В умовах цілого організму найбільш чутливими до отруєння свинцем виявилися клітини печінки. За даними Б.М. Штабского (1969 р.) гостре отруєння білих щурів нітратом натрію призводить до багатофазної паранекротичної реакції тканин, яка в тканинах різних органів розвивається паралельно і характеризується зсувом сорбційного рівня у бік підвищення. А.П.Дискаленко и соавт. (1981 р.) було встановлено, що надходження в організм білих щурів максимально переносимої дози нітрату натрію підвищує сорбційні властивості у серцевому м'язі.

Мета роботи — вивчити особливості комбінованої дії (КД) подвійної (нітрати і нітрити) та потрійної (нітрати, нітрити, свинець) сумішей у співвідношенні 1 : 1 за ЛД₅₀ на прижиттєве забарвлення тканин білих щурів у токсикологічному експерименті.

Проведені нами дослідження показали, що при дії на організм NaNO₃ у дозі 1/10 ЛД₅₀ на 30-ту добу поглинання нейтрального червоного тканинами організму виявилося збільшеним у такому порядку: серце > нирки > печінка > кора головного мозку > мозочок > селезінка, тобто було максимально збільшеним у порівнянні з контролем у серці, нирках і печінці (у 1,5-2 рази). При дії NaNO₂ у тій самій дозі виразні зміни порівняно з контролем спостерігалися лише у корі головного мозку і виявлялися у підвищенні сорбційної здатності, що можливо, свідчить про підвищену чутливість кори головного мозку до недостатності кисню в організмі внаслідок метгемоглобіноутворення. Сорбційна здатність тканин інших органів теж була дещо підвищена. Дія зазначених речовин у дозі 1/100 ЛД₅₀ до суттєвих змін сорбційної здатності не призводила, хоча при дії NaNO₃ сорбційна здатність тканин була дещо зниженою порівняно з контролем.

При комбінованій дії нітрату і нітриту натрію в дозі по 1/10 ЛД₅₀ спостерігалося зниження сорбційної здатності тканин, особливо селезінки, що свідчить про антагонізм цих речовин на 30-ту добу експерименту. Рівняння регресії отримані за ортогональним планом 22, підтверджують думку про антагонізм або десенситизацію (серце) сорбції до контролю: y= 130,6 + 18,0х1 — 13,0х2 — 25,4х1х2 (печінка), у = 126,9 + 17,4х1 — 23,1х2 — 32,6х1х2 (нирки), у = 133,2 + 31,4х1 — 25,0х2 — 27,0х1х2 (серце), де у — % сорбції до контролю, х1 і х2 — коди доз NaNO₃ і NaNO₂. При дії свинцю на організм у дозі 1/10 ЛД₅₀ найбільш чутливими виявилися клітини печінки і нирок, у яких відмічалося достовірне підвищення сорбційної здатності порівняно з контролем. Додання свинцю в тій самій дозі до суміші NaNO₃ і NaNO₂ призвело до підвищення сорбційної здатності тканин усіх органів, що підтверджує зростання ушкоджуючої дії на організм комбінації вказаних речовин.

Характер комбінованої дії подвійної суміші нітрату і нітриту натрію та потрійної суміші нітрату і нітриту натрію з азотнокислим свинцем залежить від складу суміші, випробуваних доз, часу дії, досліджуваного ефекту.