Михальчук Б. В., Власик Л.І.
ДП "Інститут екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя "відділ медико-екологічних проблем",
Чернівці, Україна
На сучасному етапі гостро постало питання про входження України в Європейську спільноту, як партнера, що здатен дотримуватись високого рівня організації, закладеного в основу сучасної розвиненої держави. Для цього, насамперед, необхідно усвідомити неможливість перестрибнути через історично закладені періоди розвитку України та держав Євросоюзу. Разом з тим ми маємо можливість прискорити власний розвиток використовуючи досвід країн, що вже пройшли цей шлях. Як відомо, вчитись ніколи не пізно…
Гармонізація законодавства є першим кроком до розвитку співробітництва між будь-якими державами. На шляху до євроінтеграції, найперше, що треба зробити це зрозуміти та впровадити у життя європейський спосіб організації управління державою. Це стосується всіх без винятку галузей, в тому числі й охорони навколишнього природного середовища.
Сучасне природоохоронне законодавство України в сфері контролю якості атмосферного повітря (АП), за своїм рівнем, суттєво поступається аналогічним документам наших найближчих сусідів. Зокрема моніторинг повітря на вміст твердих суспендованих частинок (ТСЧ) проводиться тільки за валовим вмістом. Тоді як в Європейському законодавстві предбачено нормування вмісту твердих суспендованих частинок за розмірами 2,5 та 10 мкм. Доведено, що найбільшої шкоди організму завдають частинки розміром менше 2,5 мкм. Також дослідження вмісту ТСЧ в Україні є недостатньо інформативним, так як вимірювання відбувається, в найкращому випадку, чотири рази на добу (за повною схемою), що не є достатнім для аналізу добових коливань концентрації. У більшості розвинених країн світу моніторинг якості повітря за вмістом основних забрудників ведеться автоматизованими системами спостереження із погодинним усередненням результатів.
У Російській Федерації численними дослідженнями підтверджено високий ризик від впливу ТСЧ 2,5 мкм, однак, вони ще не отримали відображення в нормуванні вмісту в атмосферному повітрі зважених часток з розмірами менше 10 мкм (PM10) та 2,5 мкм (PM 2,5). Діючий норматив для РМ10 в ЄС складає 40 мкг/м3 за 24 год. Для РМ2,5 передбачається до 2020 року досягти зниження до 8,5-18 мкг/м3 у залежності від фонового рівня за 3 останні роки (2008-2010).
Наразі Європейські природоохоронні організації напрацьовують досвід з вимірювання вмісту ультрадисперсних частинок в атмосферному повітрі міст. У липні 2011 року, за нашої участі, стартував проект UFIREG, в рамках якого планується вимірювання вмісту наночастинок в повітрі за розмірами: 20-30/30-50/50-70/70-100/100-200 нм. У подальшому цей досвід у сукупності із епідеміологічними даними стане основою для запровадження нових вимог та стандартів в галузі охорони атмосферного повітря. Зокрема планується переглянути та доповнити Air Quality guidelines for particulate matter, Ozone, Nitrogen, Dioxide, Sulfur Dioxide. Global update 2005.
Вже сьогодні планується на майбутнє реалізація вимірювання наночасточок за різними розмірами із паралельним аналізом речовин, з яких частинки складаються. Проведення диференціації за складом дасть можливість виявити залежність між впливом на людський організм та природою частинок.
Для вирішення цих питань насамперед необхідно провести стандартизацію та гармонізацію існуючих методів вимірювання та оцінки впливу на здоров'я з метою можливості подальшого узагальнення та аналізу накопичених різними країнами даних.