РОЛЬ ГІСТОПАТОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПЛАЦЕНТИ В СИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД В РЕЗУЛЬТАТІ ВПЛИВУ ПЕСТИЦИДІВ НА ВАГІТНИХ САМИЦЬ ЩУРІВ

  • Автори: Н.О. Корнута, О.В. Решавська
Завантажити прикріплення:

Корнута Н.О., Решавська О.В.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, м. Київ, Україна

Плацента — тимчасовий орган, який встановлює двусторонній функціональний зв'язок між організмом матері і плоду, тобто має подвійне підпорядкування. Плацента виконує транспортну, вивідну, газообмінну, захисну, ендокринну та інші функції, які забезпечують нормальне протікання вагітності і ембріогенезу. Плацента проявляє себе подібно до багатьох органів, наприклад, функціонує як нирки, печінка, легені або щитоподібна залоза. А разом з тим, функціонально все це відбувається в одному органі, який можна навіть уявити як єдиний організм.

У зв'язку з такою унікальністю, плацента надзвичайно чутлива до впливу різних факторів зовнішнього середовища, в тому числі і пестицидів. Усі наслідки негативного впливу на організм вагітної, несприятливо позначаються на стані плаценти, а це в свою чергу призводить до погіршення життєдіяльності й внутрішньоутробному розвитку плода. Вона є дзеркальним відображенням стану організму вагітної і організму плода.

В основному в експериментах по дослідженню впливу пестицидів на організм вагітних самиць і розвиток плоду вивчаються морфометричні показники плаценти (вага, діаметр, товщина, визначення плацентарно-плодного індексу). Проте вивчення тільки цих параметрів не достатньо для того, щоб оцінити вплив пестициду на систему мати-плацента-плід. Для більш повної оцінки необхідно приділяти більше уваги гістопатологічній оцінці тканини плаценти.

Нами була проведена гістопатологічна оцінка плацент в результаті впливу пестицидів на організм вагітних самиць щурів. Вивчались такі пестициди як манкоцеб, тирам, метрибузин, тріадимефон, хлорпірифос. Після вилучення і органометричних досліджень, плаценти фіксували в 10 % нейтральному забуферованому розчині формаліна. Подальша обробка матеріалу проходила за класичною гістологічною методикою із спиртовим дегідратуванням, заливкою в парафін і гемотоксилін-еозиновим пофарбуванням.

Вивчення морфологічних особливостей плаценти показало, що в ній розвиваються в основному стереотипічні неспецифічні реакції, які характеризують пошкодження і компенсаторно-пристосувальні зсуви. Компенсаторно-пристосувальні зсуви плаценти мають першочергове значення в підтримці гомеостазу в системі мати-плацента-плід і направлені на збереження життєдіяльності плода. Компенсаторно-пристосувальні зсуви були пов'язані з перелокалізацією капілярів ворсин з їх переважним розташуванням в субепітеліальних ввідділах, збільшенням сінцито-капілярних мембран, підвищенням кількості "синцитіальних нирок" за рахунок проліферативної активності хоріального епітелію (метрибузин — 50 мг/кг, хлорпірифос — 6 мг/кг). Їх виразість залежила від доз впливу пестицидів. Разом з тим прослідковувались і деякі відносно специфічні особливості перебудови плаценти. При високих дозах введення пестицидів (манкоцеб — 128 мг/кг, тирам — 30 мг/кг, тріадимефон — 90 мг/кг) в плацентах посилювались деструктивно-дистрофічні процеси, які проявлялись збільшенням числа безсудинних, склерозованих, фібриноідних ворсин, появі їх незрілих форм.

При цьому прослідковувалась пряма залежність між виявленими змінами структури плаценти і порушеннями розвитку плода (зниження довжини і маси тіла плода, вісцеральні і скелетні порушення розвитку, а іноді і аномалії). Таким чином, детальне гістопатологічне вивчення плаценти може виступати важливим інструментом для з'ясування складних механізмів ембріотоксичності.