Халаїм Є.А., Дейнека С.Є.1, Халаїм К.В.1
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, Україна,
1Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, м.Київ, Україна
Різного роду токсиканти викликають при їх проникненні в кров мобілізацію її захисних властивостей, спрямованих на швидке зв'язування та транспортування токсичного агента до органів, що забезпечують його знешкодження або виведення з організму. Пошук препаратів, що посилюють реакцію системи крові на дію шкідливих речовин екзогенного та ендогенного походження, може бути визнаним важливим завданням сучасної науки.
Отриманий нами, шляхом УФ-опромінення компонентів крові, препарат Ерсол володіє біологічною активністю, яка проявляється переважно у випадках ураження організму, і майже не помітна при застосуванні в інтактних тварин.
Виявилось, що дія препарату Ерсол подібна до ефектів, що викликані застосуванням опроміненої ультрафіолетовими променями крові. Особливість прояву дії препарату наштовхує на думку про те, що компоненти, які визначають його біологічні ефекти, впливають на процеси пов'язані з підвищенням стабільності клітинних мембран, діють на механізми клітинного енергозабезпечення, активізують процеси клітинної репарації. Проведені дослідження впливу препарату показали наявність суттєвого гепатопротективного ефекту, значного впливу на показники крові, впливу на процеси, що пов'язані з розвитком запалення. Теоретичний аналіз ефектів Ерсолу та дії УФ-опроміненої крові дають підставу вважати, що певна їх частина є аналогічною ефектам, що спостерігаються при дії церрулоплазміну.
На культурі клітин HeLa проведено дослідження біологічних ефектів препарату Ерсол стосовно модельного ксенобіотика — оксалату калію. Встановлено, що жодна із застосованих концентрацій Ерсолу (400 та 200 мкг/мл) не спричиняла цитотоксичного впливу на інтактну культуру клітин HeLa. Відсотки цитопатичної дії Ерсолу дорівнювали нулю і дослідні культури клітин візуально не відрізнялись від контрольних. Водночас, внесення препарату в культуру клітин, на яку діяли різними концентраціями оксалату калію в концентраціях 50, 100, 150 та 200 мкг/мл, приводило до зменшення цитотоксичного впливу цього ксенобіотика на клітини, причому вищі концентрації препарату Ерсол діяли більш ефективно. Так, концентрація препарату 400 мкг/мл приводила до статистично вірогідного (р<0,01) зменшення цитотоксичного впливу оксалату калію. Захисний ефект Ерсолу був більш вираженим при дії на культуру клітин порівняно низьких доз ксенобіотика, що може бути важливим з огляду на можливість його використання для профілактики негативного впливу металів, що знаходяться в оточуючому середовищі в невисоких концентраціях. Дослідження останніх років підтвердили таку можливість. У дослідах на лабораторних тваринах було показано, що Ерсол також зменшує негативний вплив інтоксикації та рентгенівського випромінювання на гематологічні, цитохімічні та деякі біохімічні показники крові.
Вивчена також можливість використання препарату як протектора гострого подразнення шкіри N-метилентретбутиламіном. Досліди проводили на білих мишах лінії NMRI і білих щурах. Гостру подразнюючу дію на шкіру викликали відповідно 2 і 4-х годинною експозицією 3/4 хвоста тварин в N-метилентретбутиламіні. Після цього дослідним тваринам внутрім'язево вводили препарат суміші біологічно активних речовин крові з розрахунку 100 мг/кг ваги тварин. На 3 день день після дії N-метилентретбутиламіну у тварин контрольних груп реєструвалось гостре подразнення шкірних покривів, ерозії, утворення виразок і в подальшому поява некротизованих ділянок як шкірних покривів, так і більш глибоких тканин хвоста, погіршувався загальний стан цих тварин, зменшувалась вага. Водночас у тварин дослідної групи патологічних змін шкірних покривів упродовж усього експерименту не спостерігалось. Встановлено зменшення ваги тіла лише в перший день після дії хімічного агента, а в подальшому вага тварин зростала.
Таким чином, беручи до уваги виявлені протективні ефекти можна припустити, що препарат Ерсол може бути перспективним для подальшого вивчення та введення в медичну практику.