Киричок Л.Т., Звягінцева Т.В., Стороженко К.В., Сирова Г.О., Халін І.В., Миронченко С.І.
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна

Політропний фармакологічний ефект амкесола забезпечується властивостями його компонентів: амброксолу (відхаркувальний, протикашльовий, сурфактантний), кетотифену (протиалергічний, протиастматичний), сухого екстракту солодки (протизапальний, відхаркувальний, спазмолітичний), теоброміну (спазмолітичний, бронхолітичний). Незважаючи на те, що ступінь токсичності названих компонентів відомий з літератури, метою роботи було вивчення в експерименті гострої токсичності сиропу амкесола та порівняння одержаних даних з відомостями літератури щодо шкідливості його складових.

Дослідження проведено на білих безпорідних статевозрілих мишах обох статей, які утримувались в звичайних умовах біоекспериментальної клініки ХНМУ у відповідності із сучасними санітарними та біоетичними вимогами. Гостра токсичність вивчена методом однократного внутрішньошлункового введення сиропу амкесолу (С-АКС) у рівномірно зростаючих дозах від максимально переносимої до абсолютно смертельної, кожна з яких досліджувалась на 6 тваринах. Всього в роботі використано 54 тварини, за якими спостерігали протягом 14 діб, відмічаючи відсоток та строки загибелі, зовнішні ознаки інтоксикації, масу тіла в динаміці, а після закінчення досліду — коефіцієнти маси внутрішніх органів і дані їх макро- та мікроскопічного морфологічного дослідження.

Встановлено, що С-АКС являється практично нетоксичним препаратом, який в максимально допустимих для однократного введення об'ємах не викликає загибелі мишей, активує, за органометричними та патоморфологічними даними, стан органів елімінації (печінка>нирки), що забезпечує виживаність тварин на протязі двох тижнів спостереження після гострого отруєння. Із-за відсутності мінімальної смертельної дози ДЛ₅₀ не визначалась, але, орієнтуючись на максимальні об'єми використаного в дослідах препарату, С-АКС відповідно класифікації К.К. Сидорова можна віднести до відносно нетоксичних препаратів.

Знайомство з даними літератури щодо токсичності складових компонентів С-АКС свідчить про те, що передозування амброксолу не описано, кетотифен, гліцерам (солодка) і теобромін вважаються малотоксичними засобами, хоча і здатними зрідка викликати в клініці побічні ефекти, пов'язані із специфікою їх фармакодинаміки, та у зв'язку з цим мають протипоказаннями гіперчутливість, вагітність та період лактації.

Таким чином, за абсолютною гострою токсичністю С-АКС не відрізняється від своїх складових компонентів, а його застосування у хворих повинно обмежуватись загальновідомими станами, обумовленими порушенням чутливості організму до дії вивчених ліків.