Сененко Л.Г., Кравченко Т.І., Веременко Л.М., Коверін В.В.
Інститут екогігієни і токсикології ім Л.І.Медведя , м. Київ, Україна
Сучасна індустрія текстилю активно впроваджує у виробництво натуральних та хімічних волокон нові текстильно допоміжні речовини і апретуючі композиції з метою надання продукції заданих властивостей, естетичного вигляду, підвищення ефективності виробництва та ін. Тому вважати, що текстильні матеріали і вироби з нього (в тому числі і натурального походження) можуть бути безпечними для здоров'я людини, недоцільно. В зв'язку з цим при здійсненні попереджувального і поточного санітарного нагляду необхідно приділяти особливу увагу міграції хімічних забруднювачів з текстильних виробів.
На сьогодні методично-інструктивна база в Україні застаріла і потребує термінового оновлення. Протягом останніх років у відділі гігієни полімерів проводиться робота з удосконалення методичних підходів в гігієнічних дослідженнях текстильних матеріалів та виробів з них в рамках гармонізації вітчизняних стандартів зі стандартами Інтернаціональної Асоціації досліджень і впровадження в галузь екології текстилю. Нами були апробовані, стандартизовані методи санітарно-хімічних досліджень щодо визначення в модельних середовищах формальдегіду, шестивалентного хрому, пентахлорфенолу.
Згідно стандарту ОКО-ТЕХ-200 формальдегід визначають за методикою в основі якої є його взаємодія з ацетилацетоновим реактивом з утворенням забарвленої сполуки 4-R-3,5-диацетил-дигідротолуїдина. Нами була проведена валідація методики. Зараз проводиться підготовка роботи щодо її атестації в системі Укрметртестстандарту.
Текстильні і шкіряні матеріали у відповідності до вимог стандартів ОКО-ТЕХ підлягають дослідженням на предмет міграції пентахлорфенолу (ПХФ). Цей пестицид заборонений в багатьох країнах світу, однак в деяких країнах його використовують в якості антисептика для консервації шкіри і хутра-сирцю та при багаторічному зберігання текстилю і виробів з нього. Аналіз методів досліджень показав, що в Україні не існує методики його визначення в необхідних нам об'єктах. Тому нами була апробована методика визначення ПХФ на всіх стадіях обробки натуральної шкіри від шкіри-сирцю до готової продукції. В зв'язку з необхідністю контролю ПХФ у виробничих процесах шкіряних заводів, методика потребує атестації в системі Укрметртестандарту.
Протягом останніх двох десятиліть на ринку Україні активно реалізується одяг з натуральних шкір. Разом з тим, контроль міграції хімічної сполуки — хрому VI — що має широкий токсикологічний спектр дії, в тому числі і канцерогенний, гігієністами не проводиться. Причина цьому — відсутність методики дослідження. У відповідності до стандарту ОКО-ТЕХ-200 нами була апробована і атестована в системі Укрметртестандарту методика визначення хромуVI.
Актуальним в гігієнічних дослідженнях є питання контролю міграції йонів важких металів. До сьогодні гігієністи не враховували цей дуже важливий показник. Хоча відомо наскільки забруднюється ґрунт за рахунок індустріальних викидів в атмосферне повітря, а також внесення мінеральних добрів. Разом з тим, досліджень ґрунту на вміст йонів важких металів та інших хімічних забруднювачів перед посівом бавовни, льону та ін. не проводяться. Тому хімічні забруднювачі ґрунту трансформуються в рослинну сировину для текстильної галузі. Крім того, важки метали входять до складу барвників, пігментів. Їх вносять в полімерну масу при виготовлення синтетичних і штучних волокон в якості каталізаторів хімічних процесів.
З гігієнічних позицій важливим питанням є контроль міграції барвників з текстильних матеріалів та виробів з них.
Ідентифікація того чи іншого барвника вимагає спеціального матеріально-технічного забезпечення. Тому як альтернативою у вирішенні даного питання може бути впровадження в практику гігієнічних досліджень крапельного методу, з допомогою якого можна визначити наявність у модельному середовищі азогрупп, що входять до складу барвників.
Таким чином, проведена робота щодо впровадження в практику гігієнічних досліджень текстильних, шкіряних матеріалів і виробів з них сучасних інформативних методик дозволить підвищити методичний рівень дослідження текстильних матеріалів у відповідності до сучасних вимог та знизити ризик негативної дії небезпечного хімічного фактору на здоров'я всіх верств населення України.