Ямка Я.М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Значне забруднення довкілля на фоні недостатнього та розбалансованого харчування сприяє поглибленню патології з аліментарним фактором ризику та розвитку екопатологічних станів. Шкідливі хімічні речовини накопичуються у навколишньому середовищі, в тому числі і у харчових продуктах, що призводить до накопичення їх в організмі людини. Низька забезпеченість організму вітамінами та мікроелементами підвищує токсичність важких металів, в свою чергу, перевищення допустимого добового надходження токсичних елементів в організмі, веде до знижння вмісту мікроелементів та вітамінів.

Нами проводилось вивчення стану фактичного харчування здоров'я студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького ІІ–ІІІ курсів медичного та стоматологічного факультетів методом анкетування та розрахунку нутрієнтного складу триденних раціонів харчування. Харчову і біологічну цінність раціонів оцінювали за основними показниками (білки, жири, вуглеводи, вітаміни В₁, В₂ та С, мінеральні речовини: залізо, кальцій, фосфор), що регламентовані нормами фізіологічної потреби.

Проведений аналіз фактичного харчування студентів показав, що енергетична цінність добових раціонів не відповідає добовим енерговитратам і становить в середньому 1955,8±180,4 ккал/добу для дівчат, а для юнаків — 2649,6±203,5 ккал/добу. Загальна квота білків у раціоні студенток була достатня, проте відмічається порушення співвідношення між білками тваринного і рослинного походження. Незбалансованість харчування за основними харчовими речовинами відображається також і на забезпеченості організму студентів мікронутрієнтами — вітамінами і мінералами. При аналізі вітамінної забезпеченості раціонів харчування студентів встановлено, що надходження з продуктами харчування вітаміну В₁ як для хлопців, так і для дівчат становить 1,8±0,3 мг/добу та 1,09±0,09 мг/добу відповідно. Вміст вітаміну В₂ у раціонах харчування характеризувався незначним перевищенням норм фізіологічних потреб, проте при аналізі індивідуальних раціонів харчування у 18 % студентів було встановлено недостатню кількість вітаміну В₂. Вміст вітаміну С у раціонах харчування студентів в середньому відповідав добовим потребам, однак при аналізі індивідуальних раціонів його дефіцит був виявлений у 35 % дівчат та у 60 % студентів-чоловіків. При оцінюванні середнього вмісту у раціонах мінеральних елементів виявлено дефіцит Са у 44 % раціонів дівчат та у 7,6 % раціонів студентів-чоловіків; вміст фосфору у раціонах був дещо підвищеним і становив у чоловіків 2070,9±159,8 мг/добу, а у раціонах жінок 2123,9±201,4 мг/добу. Вміст загального заліза у раціонах був в межах рекомендованих величин, проте у 55 % раціонів студенток було виявлено дефіцит заліза.

Результати досліджень покладені в основу рекомендацій щодо раціоналізації раціонів харчування. Склад студентського раціону, збагачення його повноцінними білками, і в першу чергу, вітамінами, їх комплексами, мінеральними макро- і мікроелементами буде сприяти підвищенню захиснопристосувальних реацій організму при дії несприятливих факторів довкілля. До числа продуктів, що були рекомендовані студентам внесені молоко та молочні продукти, страви з риби, овочеві гарніри, салати з свіжих овочів з рослинними оліями, фруки, овочі та соки з них, вітамінізовані напої, пектинові речовини. Раціоналізація харчування студентів буде сприяти підвищенню їх розумової та фізичної працездатності.