Візнюк І.Д.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Проблема токсикологічних питань безпеки харчових продуктів залишається однією з найбільш актуальних завдань у життєдіяльності людини. У зв'язку з тим, що аудиторних годин (33,3%) для викладання дисципліни "Безпека життєдіяльності, основи охорони праці" обмаль і не може повністю забезпечити вивчення дисципліни, на сучасному етапі особливого значення набуває організація самостійної роботи студентів у процесі їхнього навчання.

Невід'ємною складовою частиною самостійної роботи є індивідуальна робота студентів (ІРС), яка дає можливість не лише контролювати рівень знань та вмінь студентів, але й цілеспрямовано впливати на мотивацію їх пізнавальної діяльності. Одним з видів ІРС є пошук тематичних відео та аудіо матеріалів, які успішно використовуються на практичних заняттях при вивченні теми "Безпека харчування". Особливу увагу приділяється питанням безпеки харчових продуктів, а саме: харчові добавки як можливі забруднювачі (нітрати, фосфати, глутамати, ароматизатори тощо); наслідки забруднення харчових продуктів пестицидами (фосфорорганічні, хлорорганічні тощо); стимулятори росту та інші хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві; генетично модифіковані продукти та їх небезпека для здоров'я людини.

Використання відео матеріалів за допомогою мультимедійного апарату на практичних заняттях дає можливість спостерігати за механізмом шкідливої дії токсичних речовин на організм людини. Звертається увага на імунотоксичність, нейротоксичність, генотоксичність, канцерогенність тощо харчових добавок. Під час перегляду фільму студент має можливість зупинити його і одержати пояснення до відповідного процесу.

Заключним етапом вивчення теми "Безпека харчування" є тестові завдання та ситуаційні задачі.

Отже, при вивченні токсикологічних питань безпеки харчових продуктів, токсикології генетично-модифікованих організмів та харчових продуктів, виготовлених з їх використанням важливо використовувати різні форми та засоби навчання, що дозволяє значно підвищити інтенсивність викладання, при цьому традиційні форми поєднувати з новими прогресивними, що значною мірою покращує підготовку майбутніх лікарів.