Т.Ф. Харченко, кандидат мед. наук, В.М. Левицька, кандидат біол. наук, С.С. Ісаєва, кандидат хім. наук, А.М. Строй, кандидат мед. наук, О.А. Харченко, Т.А. Кругляк, Л.Е. Патіота
ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.і. Медведя МОЗ України", м. Київ
РЕЗЮМЕ. Станом на сьогоднішній день спостерігається висока частота виникнення пелюшкового дерматиту у новонароджених, у звязку з чим проблема гігієнічної регламентації дитячих підгузків відноситься до категорії першочергових. Масштаби використання цих виробів досить широкі, причому основна маса виробів, які зустрічаються на вітчизняному ринку, імпортного походження. В той же час, науковий аналіз даних літератури свідчить про відчутну різницю у вітчизняних та міжнародних методичних підходах до токсиколого-гігієнічної оцінки засобів особистої гігієни, зокрема, за умовами моделювання експерименту та критеріями гігієнічної оцінки отриманих результатів.
Вивчення методичних схем гігієнічної експертизи підгузків, яка проводиться вітчизняними установами, свідчить про відсутність стандартизованого підходу при проведенні досліджень згаданих виробів, а обсяг досліджень у повній мірі не відображає хімічний склад підгузків, характер контакту з поверхнею шкіри, фізіологічні особливості організму дітей, що може призвести до необ’єктивності в оцінці отриманих результатів. Саме така обставина визначила мету і завдання проведених авторами досліджень.
Результати дослідження. Авторами розроблений метод моделювання „парниковий ефект” — тобто такі умови моделювання експерименту, в яких передбачається температурний режим, максимальна зволоженість виробів та відповідна експозиція, які реально створюються в процесі використання підгузків. З використанням парникового ефекту встановлено спектр хімічних факторів потенційного ризику застосування дитячих підгузків, який включає найбільш токсичні хімічні речовини, які можуть обумовити потенційну небезпеку для здоров’я дитини.
Висновок. Результати проведеноїроботи будуть враховані авторами при розробці методичних підходів для токсиколого-гігієнічної оцінки та регламентації дитячих підгузків.
Ключові слова: дитячі підгузки, фактори потенційного ризику, хіміко-аналітичні дослідження, моделювання, методичні підходи.
Дані літератури свідчать про встановлення багатьма дослідженнями факту того, що при використанні виробів з полімерних матеріалів, виникає можливість одночасного виділення цілого ряду хімічних сполук та їх комбінованої дії, що може спричинити негативний вплив на організм людини [1, 2].
Відомо, що станом на сьогоднішній день завдяки високій частоті виникнення (від 35 до 50%) пелюшковий дерматит є одним з найпоширеніших уражень шкіри новонароджених, і в процесі догляду за дітьми дану проблему слід віднести до категорії першочергових [5, 6, 7, 8]. Серед реальних можливих причин виникнення вказаної патології необхідно вказати на збільшення застосування підгузків (памперсів), причому питома вага виробів даного призначення закордонного походження переважає, а більшість вітчизняних виробників підгузків для дітей та дорослих, як правило, використовують виключно імпортовані комплектуючі матеріали.
Згідно із сучасними уявленнями, розвиток пелюшкового дерматиту провокується рядом мікробіологічних, фізичних і хімічних чинників. Причому останні у науковій літературі не розглядаються у взаємозв'язку з такими потенційними джерелами шкідливого впливу на шкіру, як полімерні матеріали, що входять до складу підгузків [3, 4, 5, 6, 7].
В той же час, за даними сучасної наукової літератури синтетичні полімерні матеріали в процесі безпосереднього контакту з організмом дитини можуть викликати не лише місцеву резорбтивну та алергійну дію, але й віддалені наслідки токсичного впливу, такі як гонадо-токсичний, ембріотоксичний і мутагенний ефекти тощо. Окрім того, науковий аналіз даних літератури свідчить про відчутну різницю у вітчизняних та міжнародних методичних підходах до токсиколого-гігієнічної оцінки засобів особистої гігієни, зокрема, за умовами моделювання експерименту та критеріями гігієнічної оцінки отриманих результатів.
В процесі токсиколого-гігієнічної експертизи нормативних документів на дитячі підгузки виробництва відомих в Україні фірм ("Procter & Gamble", "SCA HYGIENE PRODUCTS AB", "Sylvi", "Ontex N.V.", "Kimberly Clark" та ін.) встановлено, що для досягнення ефектів від свого прямого призначення до складу памперсів входять: розпушена целюлоза з абсорбентом для поглинання і утримання сечі, в якості якого використовується суперпоглинаючий полімер на основі поліакрилату натрію, в якості розподільного шару — нетканий матеріал та спандекс (поліуретанова еластична тканина); в якості захисного шару — повітряно проникна плівка з поліетилену або поліпропілену; в якості нижнього покривного шару — тканина з натуральної бавовни або з нетканого матеріалу. Захисним бар’єром служать бокові дугоподібні збірки з двох сторін підгузка, виготовлені зі стягнутими гумками з нетканого матеріалу. Для закріплення підгузка на талії дитини передбачений еластичний пояс, виготовлений з нетканого матеріалу та застібки типу "липучки" або клейкі стрічки.
Таким чином, до складу сучасних підгузків входять такі полімерні матеріали, як поліетилен, поліпропілен, поліаміди, поліакрилат натрію, целюлоза, гума, тощо, які в результаті місцевої та резорбтивної дії можуть становити небезпеку для стану здоров'я та самопочуття споживачів при їх застосуванні за призначенням.
Деякими виробниками підгузків з метою отримання бактеріостатичного ефекту в зоні контакту в якості компонента використовується екстракт натурального (без будь-яких домішок) китайського чаю.
Беручи до уваги асортимент матеріалів, які використовуються у виготовленні підгузків, та дані літератури [3, 4, 5, 6, 7], потенційно небезпечними при їх застосуванні можуть бути такі речовини: формальдегід, ацетальдегід, фенол, поліакрилат натрію, спирти (ізопропіловий, пропіловий, бутиловий, ізобутиловий, метиловий), ацетон, етилацетат, гептан, гексан, вільний хлор і токсичні елементи.
Отже, на відміну від інших широко застосовуваних засобів особистої гігієни (паперові хусточки, серветки, туалетний папір, паперові рушники, тощо) методичні підходи до моделювання міграції токсичних речовин з памперсів, аби запобігти негативним ризикам для здоров'я, повинні найбільш реально відображати призначення та особливості умов використання даного виду продукції.
Науковий аналіз сучасних методичних підходів до токсиколого-гігієнічної оцінки засобів особистої гігієни, чинних у Республіці Білорусь, Російській Федерації та в Україні, свідчить про відсутність специфічних стандартизованих процедур випробувань, заснованих на особливостях, притаманних лише даній категорії продукції, а обсяг досліджень повною мірою не відображає характер асортиментного складу матеріалів і конструктивних елементів, їхнє хімічне походження, наявність в якості прошарку між шкірою і слизовими оболонками дитини далеко не нейтрального компоненту, а саме сечі, а також тривалий контакт з поверхнею шкіри та фізіологічні особливості організму дитини може привести до критичної необ’єктивності в оцінці отриманих результатів.
Так, згідно з санітарними правилами та нормами Республіки Білорусь № 1.1.12-14-2003 «Гигиенические требования к безопасности средств личной гигиены» [8] та «Единых санитарно-эпидемиологических требований к товарам, подлежащим санитарно-эпидемиологическому надзору (контролю)» Російської Федерації [9]. передбачено випробування за загальними показниками (органолептичні, зміна pH, окислюваність та рівень міграції формальдегіду), токсичністю та мікробним забрудненням, що не є в повній мірі інформативним при вирішенні питання щодо можливості/неможливості застосування даної продукції за призначенням. У той же час, контроль за рівнями вмісту таких потенційно небезпечних компонентів, як фенол, поліакрилат натрію, спирти (ізопропіловий, пропіловий, бутиловий, ізобутиловий і метиловий), ацетон, етилацетат, гептан, гексан, вільний хлор та токсичні елементи, які можуть мігрувати з конструкційних елементів підгузків, вказаними документами визначати не передбачено. Національним медичним університетом ім. Данила Галицького (м. Львів) [10] встановлена можливість міграції з підгузків у водне модельне середовище поліакрилату натрію та розроблена методика по його визначенню з суперпо-глинаючого шару підгузків. Одержані результати свідчать, що дитячі підгузки можуть бути джерелом міграції в водне модельне середовище низькомолекулярних фракцій суперсорбенту [10].
На наш погляд, міграція поліакрилату натрію із підгузків при їх використанні за призначенням, може бути врахована поряд з іншими, переліченими вище негативними факторами під час проведення санітарно-епідеміологічної експертизи виробів гігієни і санітарії для дітей.
При вирішенні питання про можливість використання підгузків за призначенням необхідним є проведення комплексної гігієнічної оцінки, яка включає аналіз всієї сукупності можливих негативних впливів на організм дитини та здійснюється за умови використання максимально стандартизованих, наближених до реальних, умов, а саме з урахуванням безпосереднього контакту з тканинами дитини в нормальних і патологічних умовах. У зв’язку з вищезазначеним для вирішення питання гігієнічної регламентації дитячих підгузків нами розроблено та використовується так званий метод "парникового ефекту" — тобто такі умови моделювання експерименту, в яких передбачається температурний режим, максимальна зволоженість виробів та відповідна експозиція, які реально створюються в процесі їх використання (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 10336 від 23.06.2004р.).
Розроблений нами процес моделювання експерименту, заснований на т.з. „парниковому ефекті” складався з таких етапів:
— максимально можливе зволоження зразків підгузків (максимальна поглинаюча здатність становить у залежності від розмірів від 500 до 1500 мл рідини);
— розміщення зволожених виробів в камеру при співвідношенні маси (М) до обсягу повітря (V) як 1:10 см2/см3 та витримка за температури 40 °С протягом 4-х годин в умовах герметизації;
— аналіз повітря в камері на вміст токсичних хімічних речовин;
— вивільнення зразка від верхнього плівкового шару;
— розміщення поверхневого шару підгузка в ємності при співвідношенні площі до об’єму дистильованої води як 2:1 см2/см3, витримка його в термостаті протягом 2 годин при температурі 40 °С;
— хіміко-аналітичні дослідження водної витяжки на вміст токсичних речовин.
На підставі аналізу хімічного складу комплектуючих деталей до дитячих підгузків різних торгових марок визначались інтегральні показники та токсичні хімічні речовин, що можуть мігрувати у модельне середовище з використанням методу моделювання експерименту „парниковий ефект”. Дослідження проведені в динаміці (через 6, 10, 12 та 24 години).
Результати досліджень представлені в табл. 1. Наведені в таблиці 1 дані свідчать, що при використанні дитячих підгузків можлива міграція шкідливих хімічних речовин, рівні яких залежать від терміну їх застосування. Так, через 10–24 години експозиції з підгузків мігрували у водне середовище формальдегід та фенол, але їх концентрації не перевищували величин гігієнічних регламентів (ДКМ). Концентрації таких шкідливих хімічних речовин, як спирти, вуглеводні та органічні розчинники при вищезазначених умовах експерименту, також були значно менше нижніх меж визначення відповідних методів.
Таблиця 1.
Результати санітарно-хімічних досліджень підгузків в динаміці
У табл. 2 наведені результати визначення рівнів міграції поліакрилату натрію у водні витяжки з дитячих підгузків найбільш відомих виробників. Рівні міграції поліакриламіду з використанням парникового ефекту визначались методом фотоелектроколориметрії, розробленим Т.С. Зозуляк [16].
Таблиця 2.
Результати визначення рівнів міграції поліакрилату натрію з дитячих підгузків
Наведені в табл. 2 дані свідчать, що при моделюванні в режимі ’’парниковий ефект” з підгузків переважної більшості виробників можлива міграція у водне середовище поліакрилату натрію в залежності від терміну використання дитячих підгузків, що корелює з результатами досліджень Національного медичного університету ім. Данила Галицького [10].
Таким чином, на підставі проведених досліджень встановлено спектр хімічних факторів потенційного ризику застосування дитячих підгузків, який включає найбільш токсичні хімічні речовини: формальдегід, фенол, поліакрилат натрію, хлор, які можуть обумовити потенційну небезпеку для здоров’я дитини.
Такі хімічні речовин, як спирти, вуглеводні, органічні розчинники та метали, за результатами наших досліджень та багаторічного досвіду з гігієни застосування полімерних матеріалів, в модельне водне середовище не мігрують на рівнях, небезпечних для здоров’я людини.
Результати проведеної роботи будуть враховані при розробці методичних підходів для токсиколого-гігієнічної оцінки та регламентації дитячих підгузків.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гигиеническая оценка медицинских полимерных материалов и изделий различного назначения: Научный обзор / Под ред. В.Г. Лаппо. — М., 1986.
2. Методологические и методические вопросы гигиены и токсикологии полимерных матералов и изделий медицинского назначения. Научный обзор. — М.,1982.
3. До питання гігієнічної оцінки одноразових засобів особистої гігієни / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, Т.С. Зозуляк [та ін.] / Довкілля та здоров’я. — 2002. — №3. — С. 60–62.
4. Гігієнічні проблеми оцінки одноразових засобів особистої гігієни / Б.П. Кузьмінов, О.І. Галушка, Т.С.Зозуляк [та ін.] //Тези доповідей IX Конгресу СФУЛТ. — К.: „Київська книжкова фабрика”. — 2002. — С. 494.
5. Зозуляк Т.С. Токсиколого-гігієнічна оцінка одноразових дитячих підгузників / Т.С. Зозуляк //Медичні перспективи. — 2002. — Т. №2. — С. 121–124.
6. Зозуляк Т.С. Суперсорбент поліакрилат натрію - джерело міграції низькомолекулярних фракцій / Т.С Зозуляк // Довкілля та здоров,я. — 2003. — №4. — С. 37–38.
7. Результати розробки „Державних санітарних правил і норм безпеки засобів особистої гігієни для здоров’я дітей та дорослих” / Б.П. Кузьмінов, Н.С. Полька, О.І. Галушка [та ін.] // Гігієна населених місць. Київ. — 2004. — Вип. 43. — С. 525–530.
8. Санітарні правила та норми 1.1.12-14-2003 „Гигиенические требования к безопасности средств личной гигиены” (Республіка Білорусь).
9. «Единые санитарно-эпидемиологические требования к товарам, подлежащим санитарно-эпидемиологическому надзору (контролю), гл. II, роздел 12. Требования к средствам личной гигиены”. — Російська Федерація. — С. 162–173.
10. Зозуляк Т.С. Методика определения содержания полиакрилата натрия в водных витяжках / Т.С. Зозуляк //Гигиена и санитария. — 2005. — №1. — С. 69–70.
REFERENCES
1. Gigienicheskaya ocenka medicinskikh polimernykh materialov i izdelij razlichnogo naznacheniya: Nauchnyj obzor / Pod red. V.G. Lappo. — M., 1986.
2. Metodologicheskie i metodicheskie voprosy gigieny i toksikologii polimernykh materalov i izdelij medicinskogo naznacheniya. Nauchnyj obzor. — M.,1982.
3. Do pytannya hihiyenichnoi ocinky odnorazovykh zasobiv osobystoi hihiyeny / B.P. Kuz'minov, O.I. Halushka, T.S. Zozulyak [ta in.] / Dovkillya ta zdorov’ya. — 2002. — №3. — S. 60–62.
4. Hihiyenichni problemy ocinky odnorazovykh zasobiv osobystoi hihiyeny / B.P. Kuz'minov, O.I. Halushka, T.S.Zozulyak [ta in.] //Tezy dopovidej IX Konhresu SFULT. — K.: „Kyivs'ka knyzhkova fabryka”. — 2002. — S. 494.
5. Zozulyak T.S. Toksykoloho-hihiyenichna ocinka odnorazovykh dytyachykh pidhuznykiv / T.S. Zozulyak //Medychni perspektyvy. — 2002. — T. №2. — S. 121–124.
6. Zozulyak T.S. Supersorbent poliakrylat natriyu - dzherelo mihracii nyz'komolekulyarnykh frakcij / T.S Zozulyak // Dovkillya ta zdorov,ya. — 2003. — №4. — S. 37–38.
7. Rezul'taty rozrobky „Derzhavnykh sanitarnykh pravyl i norm bezpeky zasobiv osobystoi hihiyeny dlya zdorov’ya ditej ta doroslykh” / B.P. Kuz'minov, N.S. Pol'ka, O.I. Halushka [ta in.] // Hihiyena naselenykh misc'. Kyiv. — 2004. — Vyp. 43. — S. 525–530.
8. Sanitarni pravyla ta normy 1.1.12-14-2003 „Hyhyenycheskye trebovanyya k bezopasnosty sredstv lychnoj hyhyenы” (Respublika Bilorus').
9. «Edinye sanitarno-epidemiologicheskie trebovaniya k tovaram, podlezhaschim sanitarno-epidemiologicheskomu nadzoru (kontrolyu), gl. II, razdel 12. Trebovaniya k sredstvam lichnoj gigieny”. — Rosijs'ka Federaciya. — S. 162–173.
10. Zozulyak T.S. Metodika opredeleniya soderzhaniya poliakrilata natriya v vodnykh vytyazhkakh / T.S. Zozulyak //Gigiena i sanitariya. — 2005. — №1. — S. 69–70.
Надійшла до редакції 24.11.2014 p.