24 лютого 2017 року на 53 році раптово пішов із життя Ігор Васильович Лепьошкін — відомий вчений-гігієніст, завідувач відділу гігієни пестицидів та агрохімікатів, кандидат медичних наук.

Лепьошкін Ігор Васильович народився у м. Києві. Після закінчення Національного медичного інституту імені О.О. Богомольця у 1990 році почав наукову діяльність у ВНДІГІНТОКСі під керівництвом професора Ю.С. Кагана. Результатом плідної співпраці стала дисертаційна робота на тему "Вплив компонентів препаративних форм на токсичність та токсикокінетику синтетичного піретроїду дельтаметрину та фосфорорганічного інсектициду бензофосфату", яка була належно відзначена науковим ступенем кандидата медичних наук за фахом “токсикологія”.

І.В. Лепьошкін понад 13 років очолював відділ пестицидів та агрохімікатів Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров'я України. Завдяки наполегливій праці І.В. Лепьошкіна і співробітників його відділу світ побачив багато фундаментальних праць, монографій, керівництв з гігієни та токсикології. Основні напрямки роботи знайшли відображення у понад 50 наукових працях, методичних рекомендаціях, нормативно-методичних документах МОЗ з проблеми пестицидів та агрохімікатів, а також у понад 350 гігієнічних нормативах та регламентах.

Як завідувач відділу І.В. Лепьошкін здійснював наукове керівництво дослідженнями, пов’язаними з вивченням закономірностей метаболізму в рослинах та динаміки залишкових кількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції з урахуванням особливостей різних агрокліматичних зон України, їх потенційної та реальної небезпеки для здоров’я населення з оцінкою та керуванням ризиком застосування пестицидів.

І.В. Лепьошкін був постійним членом Комісії з питань гігієнічного регламентування пестицидів та агрохімікатів, Науково-експертної ради Міністерства екології та природних ресурсів України, Комісії з питань санітарно-гігієнічної експертизи пестицидів та агрохімікатів, тривалий час працював експертом з токсикологічних питань фармацевтичних препаратів.

З особливою тугою ми згадуємо нашого колегу, згадуємо якою людиною був Ігор Васильович. У ньому не було нічого на кшталт «зіркової хвороби». Він завжди був доброзичливим, позитивним, людяним. На його серйозному обличчі, в куточках очей та вуст невловимо вгадувалась привітна усмішка. І не було жодного питання, якого неможливо було б з ним обговорити. Будь-яке звернення до нього з робочих проблем, за порадою або консультацією знаходило відгук. Навіть раптом щось було не в його компетенції, він підказував, до кого краще звернутися. Це була дивовижна людина.

Кажуть, що немає такої професії — хороша людина. Є! Саме таким і був Ігор Васильович. Усім своїм життям, всіма своїми вчинками він доводив це щоденно.

Поруч з ним кожний ставав добрішим, ввічливішим, більш уважним і чуйним. Ідеї, на які був багатим і щедрим, ще довгі роки будуть невичерпним джерелом наукових звершень для його послідовників, а пам’ять про надзвичайно талановиту людину назавжди залишиться в наших серцях.

Світла пам'ять про І.В. Лепьошкіна зігріватиме душу кожного, хто мав щастя працювати, спілкуватись з цим видатним науковцем, вченим-гігієністом та й просто яскравою особистістю, чудовою та чуйною людиною.

Співробітники ЕКОГІНТОКСу висловлюють найщиріші співчуття родині, колегам, рідним і близьким Ігоря Васильовича.

Товариство токсикологів України,
ДП «Науковий центр превентивної токсикології,
харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України»,
Редакційна колегія журналу «Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки»