М.Г. Проданчук¹, Г.М. Балан¹, О.П. Кравчук¹, П.Г. Жмінько¹, І.М. Максимчук², Н.П. Чермних¹

¹ Державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», м Київ, Україна
² Національна поліція України, м. Київ, Україна

РЕЗЮМЕ. Мета. Виділити групу високотоксичних хімічних речовин, які за останні десятиліття найчастіше використовуються в умисних кримінальних та суїцидальних інцидентах, диверсійних і терористичних актах, обіг, зберігання, використання та утилізацію яких потрібно особливо прискіпливо контролювати правоохоронним органам. У даній частині статті йдеться про сполуки миш’яку та ціаніди.

Матеріали та методи. Аналітичний огляд наукових публікацій виконаний з використанням реферативних баз даних наукових бібліотек Pub Med, Medline і текстових баз даних наукових видавництв Elsevier, Pub Med, Central, BMJ group та інших VIP-баз даних. Використано методи системного, порівняльного та контент-аналізу.

Результати та висновки. Проаналізовано наукові публікації, в яких йдеться про високотоксичні сполуки миш’яку та ціаніди, які становлять загрозу життю і здоров’ю людини. Останнім часом, зокрема понад чверть сторіччя, вони стали справжньою зброєю в руках злочинців, кримінальних елементів і терористів у всьому світі. Не можна замовчувати й суїцидальні інциденти, які також мають місце поряд з умисними кримінальними, терористичними та диверсійними актами. На основі аналізу токсичності, клінічних та морфологічних проявів інтоксикації цих хімічних речовин, враховуючи різні шляхи надходження до організму, обґрунтовано необхідність внесення їх до Переліку особливо небезпечних хімічних речовин, обіг яких, зберігання, використання та утилізація потребують більш жорсткого контролю з боку правоохоронних органів.

Ключові слова: сполуки миш’яку, ціаніди, ризик для здоров’я, гострі отруєння.

ЛІТЕРАТУРА

1. Fourtes L. Arsenic poisoning. Ongoing diagnostic and social problem. Postgrad. Med. 1988;83:233–4,241–4.

2. Gerhardson L, Dahlgren E, Eriksson A, Lagerkvist BE, Lundstrom J, Nordberg GF. Fatal arsenic poisoning – a case report. Scand. J. Work Environ. Health. 1988;14:130–2.

3. Massey EW, Wold D, Heyman A. Arsenic: homicidal intoxication. South Med. J. 1984;77:848–51.

4. Poklis A, Saady JJ. Arsenic poisoning: acute or chronic? Suicide or murder? Am. J. Foren. Med. Pathol. 1990; 11:226–32.

5. Embry JH, Walls HC. Serial arsenic poisoning. Albama Med. 1990;59:4–28.

6. Bartolome B, Cordoba S, Nieto S, Fernandes-Herrera J, Garcia-Diez A. Acute arsenic poisoning: clinical and histopathological features. Br. J. Dermatol. 1999.1106–1109.

7. Mathieu D, Mathieu-Nolf M, Germain-Alonso M, Neviere R, Furon D, Wattel F. Massive arsenic poisoning-effect of hemodialysis and dimercaprol on arsenic kinetics, Intensive Care Med. 1992;18:47–50.

8. Joliffe DM, Budd AJ, Gwilt DJ. Massive acute arsenic poisoning. Anesthesia. 1991;46:288–90.

9. Lech T, Trela F. Massive acute arsenic poisonings. Forensic Sci. Int. 2005;151:273–7.

10. Ghariani M, Adrien ML, Raucoules M, Bayle J, Jacomet Y, Grimaud D. Intoxication suraigue a l’arsenic. Ann. Fr. Anesth. Reanim. 1991;10:304–7.

11. Quatrchomine G, Ricq O, Lapalus Ph, Jacomet Y, Ollier A. Acute arsenic intoxication: forensic and toxicologic aspects (an observation). J. Foren. Sci. 1992;37:1163–71.

12. Roy A. Old textbooks out for arsenic poisoning case. Sunday Telegraph, 28 December, 1995.

13. Heitland P, Koster HD. Comparison of different medical cases in urinary arsenic speciation by fast HPLC-ICP-MS. Int. J. Environ. Health. 2009;212:432–8.

14. Leese E, Morton J, Tan E, et al. Microlitre ICP-MS determinations of unexposed UK urinary arsenic speciation reference values. J. Anal. Toxicol. 2014;38:24–30.

15. Tournel G, Houssaye C, Humbert L, Dhorne C, et al. Acute Arsenic Poisoning: Clinical, Toxicological, Histopathological and Forensic Features. J. Forensic Sci. 2011;56:275–8. doi: 10.1111/j.1556-4029.2010.01581.

16. Buchet JP, Lauwerys R, Roels H. Comparison of the urinary excretion of arsenic metabolites after a single oral dose of sodium arsenite, monomethylarsonate or dimethylarsinate in man. Int. Arch. Occup. Environ. Health. 1981;48:71–9.

17. Dunkan A, Taylor A, leese E, Allen S, et al. Homicidal arsenic poisoning. Annals of Clinical Biochemistry. 2015;52(4):510–5.

18. Tietz NW, editor. Clinical guide to laboratory tests, 3rd edn. Philadelphia, PA: Saunders WB;1995.72–4.

19. Saha JC, Dikshit AK, Bandyopadhyay M. A Review of Arsenic Poisoning and its Effects on Human Health. Critical Reviews in Environmental Science end Technology. 1999;29(3):281–313.

20. Trestrail J. Criminal poisoning: an investigational guide for law enforcement, toxicologists, forensic scientists, and attorneys. Clifton: Humana Press, 2007.

21. Morocco AP. Cyanides. Crit Care Cline. 2005;691–705.

22. Kerns W, Isom G, Kirk MA. Cyanide and hydrogen sulfide. In: Goldfrank LR, Flomenbaum NE, Lewin NA, Howland MA, Hoffman RS, Nelson LS, (eds.). Goldfrank’s Toxicologic Emergencies New York, NY: McGraw-Hill; 2002: 1498–510.

23. Nelson L. Acute cyanide toxicity: mechanismis and manifestations. J Emerg Nurs. 2006;32:8–11.

24. Hamel J. A review acute cyanide poisoning with treatment update. Crit Care Nurse. 2011;30:72–82.

25. Borron SW. Recognition and treatment of acute cyanide poisoning. J Emerg Nurs. 2006;32:12–8.

26. Sodium nitrite and sodium thiosulfate (Nithiodote) [package insert]. Cangene BioPharma Inc.; 2011.

27. Shepard G, Velez LI. Role of 2009; 2923–46. in acute cyanide poisoning. Ann Pharmacother. 2008;42:661–9.

28. Baskin SI, Kelly JB, Maliner BI, Rockwood GA. Cyanide poisoning. Medical Aspects of Chemical and Biological Warfare Washington, DC: Borden Institute; 2009: 371–410.

29. Beasley DM, Glass WI. Cyanide poisoning: pathophysiology and treatment recommendations. Occup. Med. 1988;48:427–31.

30. Kharchenko OA, Balan HM, Bubalo NM. Syntetychni piretroidy: mekhanizm dii, hostri otruiennia ta viddaleni naslidky. Problemy kharchuvannia. 2013;1:29–39.

31. Balan HM, Kharchenko OA, Bubalo NM. Prychyny, struktura ta klinichni syndromy hostrykh otruien pestytsydamy u pratsivnykiv silskoho hospodarstva v umovakh yoho reformuvannia. Suchasni problemy toksykolohii, kharchovoi ta khimichnoi bezpeky. 2013;4:22–29.

32. European Medicines Agency A. Summary of the European public assessment report (EPAR). Cyanokit. [Online] 2012. Available at http://www.ema.europa.eu/ema/index.jsp?curl=pages/medicines/human/medicines/000806/human_med_000731.jsp&mid=WC0b01ac058001dl24. Accessed on 3 Jul 2012.

33. Borron SW, Baud FJ, Megarbane B, Bismuth C. Hydroxocobalamin for severe acute cyanide poisoning by ingestion or inhalation. Am. J. Emerg Med. 2007;25:551–558.

34. Coentrao L, Moura D. Acute cyanide poisoning among jewelry and textile industry workers. Am. J. Emerg Med. 2011;29:78–81.

35. Payen C, Combe C, Le Meur C, Gaillard Y, Pulce C, Descotes J. Lethal acute cyanide poisoning with potassium ferrocyanide. Am. J. Emerg Med. 2010;28:642.

36. Tassan H, Joyon D, Richard T, Lamaison D, Guelon D, Barakeh S. Potassium cyanide poisoning treated with hydroxocobalamin. Ann Fr Anesth Reanim. 1990;9:383–5.

37. Mannaioni G, Vannacci A, Marzocca C, Zorn AM, Peruzzi S, Moroni F. Acute cyanide intoxication treated with a combination of hydroxocobalamin, sodium nitrite, and sodium thiosulfate. J. Toxicol Clin Toxicol. 2002;40:181–3.

38. Hon KL, Cheung KL. Pink toes and red urine: what is this poison? Hong Kong Med J. 2010;16:411–412.

39. Erdman AR. Reply to “Is hydroxocobalamin sate and effective for smoke inhalation? Searching for guidance in the haze” – in reply. Ann. Emerg Med. 2008;51:110–111.

40. Graham J, Traylor J. Cyanide toxicity. NCBI Bookshelf. A service of the National Library of Medicine, National Institutes of Health. Stat Pearls. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing; 2020. Jun.

41. Fortin JL, Capellier G, Manzon C, Giocanti J, Gall O. Intraosseus administration of hydroxocobalamin in the acute treatment of cyanide poisoning. Burns. 2009;35:15–16.

42. Fortin JL, Judic-Peureux V, Desmettre T, Manzon C, Grimon D, Hostalek U, et al. Hydrogen cyanide poisoning in a prison environment: a case report. J Correct Health Care 2011;17:29–33.

43. Fortin J-L, Desmettre T, Manzon C, Judic-Peureux V, Peugeot-Mortier C, Giocanti J-P, et al. Cyanide poisoning and cardiac disorders: 161 cases. J Emerg Med. 2010;38:467–76.

44. Roderigue EJ, Gebre-Giorgis AA, Stewart DH, Feldman MJ, Pozez AL. Smoke inhalation injury in a pregnant patient: a literature review of the evidence and current best practices in the setting of a classic case. J Burn Care Res. 2012;33:624–33.

45. Ballantyne B. Chemical terrorism. General and Applied Toxicology. 3rd ed. Chichester, UK: John Wiley&Sons; 2009; 2923–46.

46. Bryson D. Acute industrial cyanide intoxication and its treatment. Clinical and Experimental Toxicology of Cyanides. Bristol, UK: Wright, IOP Publishing; 1987; 348–358.

47. Sauer SW, Keim ME. Hydroxocobalamin: improved public health readiness for cyanide disasters. Ann. Emerg Med. 2001;37:635–41.

48. Keim ME. Terrorism involving cyanide: the prospect of improving preparedness in the prehospital setting. Prehosp Disaster Med. 2006;21:56–60.

49. Akyildis BN, Kurtoglu S, Kondolot M, Tunc A. Cyanide poisoning caused by ingestion of apricot seeds. Ann Trop Paediatr. 2010;30:639–43.

50. Borron SW, Baud FJ, Barriot P, Imbert M, Bismuth C. Prospective study of hydroxocobalamin for acute cyanide poisoning in smoke inhalation. Ann. Emerg Med. 2007;49:794–801.

51. Desola J. Hydroxocobalamin, hyperbaric oxygen and cyanide poisoning. Undersa Hyperb Med. 2011;38:217–20.

52. Thompson JP, Marrs TC. Hydroxocobalamin in cyanide poisoning. Clin Toxicol. 2012;50:875–85. DOI: 10.3109/1563650.2012.742197

53. Dinh D, Rosini JM, Muller AA. Empiric Treatment of Cyanide Toxicity in an Enclosed – Space Fire Survivor. J. Emerg. Nurs. 2014;40:282–5. http://dx.doi.org/10.1016/j.jen.2014.02.003.

54. Culnan DM, Craft-Coffman B, Bitz GH, Capek KD, Tu Y, Lineaweaver WC, Kuhlmann-Capek MJ. Carbon Monoxide and Cyanide Poisoning in the Burned Pregnant Patient: An Indication for Hyperbaric Oxygen Therapy. Ann. Plast. Surg. 2018;3:106–12. [PubMed: 29461288].

55. Parker-Cote JL, Rizer J, Vakkalanka JP, Rege SV, Holstege CP. Challenges in the diagnosis of acute cyanide poisoning. Clin Toxicol (Phila) 2018;56(7):609–17.

56. Zacarias CH, Esteban C, Rodrigues GL, Nascimento ES. Occupational exposure to hydrogen cyanide during largescale cassava processing, in Alagoas State, Brazil. Cad Saude Publica. 2017;33(7). [PubMed: 29461288].

57. Netto AB, Netto CM, Mahadevan A, Taly AB, Agadi JB. Tropical ataxic neuropathy – A century old enigma. Neurol India. 2016 Nov-Dec; 64(6): 1151–9.

Надійшла до редакції 22/03/2021