Б.П. Кузьмінов, доктор мед. наук, професор, Т.С. Зазуляк, кандидат біол. наук, С.І. Матисік, асистент, В.А. Туркіна, кандидат біол. наук Т.А. Альохіна, молодший наук. співробітник
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна
Резюме. Проведено токсикологічну оцінку нового вітчизняного гепатопротектора Антраль з обґрунтуванням орієнтовно-безпечного рівня впливу його у повітрі робочої зони. Вивчення токсичних властивостей препарату в гострому та підгостроому дослідах при пероральному, інтраназальному та перкутанному введеннях проводилось на білих щурах, білих мишах, кролях та мурчаках. Критеріями токсичної дії на організм тварин, які були обрані, з урахуванням літературних даних та результатів власних досліджень при внутрішньошлунковому введенні, стали загальний стан тварин, показники фагоцитозу, протромбіновий індекс, поведінкові реакції, СПП (сумаційно-пороговий показник). Результати проведених експериментів свідчать про те, що за параметрами гострої токсичності Антраль відноситься до речовин помірно токсичних зі слабо вираженою міжвидовою чутливістю. В клінічній картині гострого отруєння переважають симптоми ураження центральної нервової системи. Резорбтивно-токсичні та місцево-подразнювальні ефекти при попаданні на шкіру та слизові оболонки відсутні. Виявлено виражену кумулятивну активність. На підставі отриманих експериментальних даних обґрунтовано орієнтовно безпечний рівень впливу Антралю в повітрі робочої зони — 1,0 мг/м3.
Ключові слова: Антраль, токсикологічна оцінка, повітря робочої зони.
Вступ. Антраль — вітчизняний гепато-протектор для лікування гострих і хронічних гепатитів різного ґенезу, неалкогольної жирової хвороби печінки [1], а також препарат вибору при таких нозологічних станах, як атеросклероз, порушення згортання крові, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, обструктивна нефропатія, ускладнена інфекційно-запальним процесом тощо, за їхнього самостійного перебігу або на тлі хронічної патології печінки [2–4].
Інститут фармакології і токсикології НАМН Україна і ПАТ «Фармак» (м. Київ) розробили і налагодили промисловий випуск гепатопротектора Антраль.
Згідно з законодавством України промисловий випуск лікарських препаратів обумовлює розробку гігієнічного регламенту допустимого вмісту в об’єктах довкілля, і в першу чергу, у повітрі робочої зони.
Виходячи з цього, метою нашої роботи була токсикологічна оцінка Антралю з обґрунтуванням його орієнтовного безпечного рівня впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони.
Матеріали та методи дослідження
Антраль — трис-{N-(2,3-диметилфеніл) антранілато}алюміній [5].
Відносна молекулярна маса Мг: 771,8383
Емпірична формула: (C15H14NO2)3Al x 1(1/3) H2O
Структурна формула:
Препарат помірно розчинний у хлороформі, практично нерозчинний у воді, 96 % етиловому спирті, ацетоні і гексані.
Вивчення токсичних властивостей препарату в гострому та підгостроому дослідах при пероральному, інтраназальному та перкутанному введеннях проводилось на білих щурах, білих мишах, кролях та мурчаках у відповідності до методичних вказівок [6–9].
Середньосмертельні дози (DL50) визначали при пероральному введенні і розраховували за методом Litchfild, Wilcoxon та Van der Waerden [10].
Оцінку місцево-подразнюючої та резорбтивної дії препарату вивчали «пробірковим методом» шляхом занурення 2/3 хвоста білих щурів у суспензію препарату. Можливість впливу на слизові оболонки визначали шляхом внесення 50 мг нативного препарату в кон’юнктивальний мішок ока кроля. Впродовж 2 тижнів проводили спостереження за станом слизової оболонки ока і прозорістю рогівки. Ступінь пошкодження оцінювали за класифікацією A. Mayda i K. Chrusаielska [11]. Кумулятивні властивості вивчали в підгострому досліді за методикою Lim et all. [12]. Алергічні властивості речовини досліджували на мурчаках при епікутанній сенсибілізації тварин. Розвиток алергенної перебудови організму тварин оцінювали за результатами провокаційних шкірних проб та шляхом підрахунку кількості базофілів і еозинофілів у периферичній крові сенсибілізованих тварин.
Критеріями токсичної дії на організм тварин у гострому та підгострому експерименті, що були обрані, з урахуванням літературних даних та результатів власних досліджень при внутрішньошлунковому введенні стали: загальний стан тварин, показники фагоцитозу, протромбіновий індекс, поведінкові реакції, СПП (сумаційно-пороговий показник), які оцінювали згідно з методиками [13]. Розрахунок величини ОБРВ Антралю було проведено за методичними вказівками [14]. Одержані результати співставляли з показниками норми у лабораторних тварин [15–16].
Результати та їх обговорення.
Однократне пероральне введення Антралю щурам і мишам у дозах від 650,0 мг/кг до 750,0 мг/кг викликало розвиток гострого отруєння, в клінічній картині якого відзначались симптоми ураження центральної нервової системи. При введенні препарату в дозі 750 мг/кг у білих мишей спостерігалось короткочасне збудження, що три вало від 30 хв до 1,5 год. (тварини безладно пересувались по клітці), після чого рухова активність знижувалась, тварини залягали на живіт упродовж години від початку експерименту. Спостерігалося нечасте спастичне дихання; надалі — періодичні корчі. Загибель білих щурів і білих мишей реєструвалась, починаючи з 4 до 6 години спостереження. DL50 для білих мишей-самців становить 687 мг/кг, білих щурів-самців — 1255 мг/кг, білих щурів-самок — 1520 мг/кг (3 клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76). Розрахований КМЧ (коефіцієнт міжвидової чутливості) — 2,21 свідчить про слабо виражену міжвидову чутливість.
10-кратне занурювання хвостів білих мишей в суспензію Антралю (час експозиції 2 години) не викликало загибелі тварин, змін на шкірі та помітних ознак гострої інтоксикації.
Внесення 50 мг Антралю до кон’юнктивального мішка ока кроля не спричинило подразнюючої дії: 0 балів за класифікацією A. Mayda i K. Chrusаielska [13].
Однократну інгаляційну дію Антралю вивчали шляхом інтраназального введення препарату білим щурам-самцям у кількості 50 мг, що в перерахунку на концентрацію в повітрі становило 2000,0 мг/м3. Після введення препарату у тварин спостерігалась адинамія, порушення ритму дихання (тахіпное, а потім зниження частоти дихальних рухів). Загибелі тварин за весь період спостереження не відмічено. Розрахункова середньосмертельна концентрація CL50 Антралю для білих щурів-самців становить 3253,5 мг/м3, що відповідає ІІ класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76.
Для визначення порогу гострої інгаляційної дії Антраль інтраназально вводили до організму білих щурів у дозах 7,8 мг/кг та 23,4 мг/кг, що відповідало концентраціям у повітрі 50,0 мг/м3 та 150,0 мг/м3 [9].
У піддослідних тварин, яких піддавали впливу препарату в концентрації 150,0 мг/м3 на добу, статистично достовірно зменшувався протромбіновий час на 25 % і збільшувалися протромбіновий індекс на 29,7 %, а також фагоцитарний індекс — 13,6 % та фагоцитарна активність — 16,4 %. На 2 добу спостерігалось зменшення протромбінового часу на 20,7 % і збільшення індексів протромбінового на 30,2 % і фагоцитарного на 15,4 % відповідно.
За дії препарату в концентрації 50,0 мг/м3 у піддослідних тварин статистично достовірних змін досліджуваних показників не спостерігалось. В якості порогової концентрації Антралю (Limac) при однократному інгаляційному впливі визначена концентрація 150,0 мг/м3.
Кумулятивну активність Антралю визначали шляхом його введення білим щурам-самцям у вигляді суспензії, починаючи з 0,1 DL50 (122,5 мг/кг) і вище, шляхом збільшення дози в 1,5 раза кожні 4 доби [14]. Всього було проведено 24 введення. Загибель тварин відзначалась, починаючи з 5 доби. В клінічній картині отруєння спостерігалися гальмування рухової активності, тварини залягали на живіт, зниження частоти дихання, відсутність апетиту, тварини різко реагували на зовнішні подразники. Сумарна DL50 становила 2900 мг/кг. Коефіцієнт кумуляції — 2,3 (речовина з вираженою кумулятивною активністю). Алергенна дія Антралю в дослідах на мурчаках не виявлена.
Розрахункові величини ОБРВ за методичними рекомендаціями [6] становили 0,87–1,93 мг/м3. В якості ОБрВ запропонована і затверджена МОЗ України величина 1.0 мг/м3.
Висновок
Орієнтовно безпечний рівень впливу Антралю у повітрі робочої зони хіміко-фармацевтичних підприємств становить 1.0 мг/м3 агрегатний стан аерозоль. Гігієнічний регламент затверджено МОЗ України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Самогальська О.Є. Ефективність препарату ''Антраль'' при неалкогольній жировій хворобі печінки. / О.Є. Самогальська // Лікарські засоби. — № 5, 2009. — С. 85–88.
2. Фролов В.М. Антраль — Эффективный препарат для лечения заболеваний печени. / В.М. Фролов, A.С. Григорьева // Український медичний часопис. — №2 (34) — ІІІ/IV 2003. — С. 65–68.
3. Черткова Н.М. Ефективність використання Антралю в комплексному лікуванні виразкової хвороби на фоні хронічної патології гепатобіліарної системи / Н.М. Черткова // Проблеми екології та медичної генетики і клінічної імунології. — 1999. — №3 (23). — С. 268–278.
4. Фролов В.М. Досвід і перспективи застосування нового препарату "Антраль" у клінічній практиці. / B.М. Фролов, Г.С. Григор’єва, І.В. Лоскутова // Фармакологічний вісник. — №2. — 2000. — С. 2–5.
5. Ошивалова О.О. Актуальність гепатопротекторної терапії у хворих на псоріаз / О.О. Ошивалова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. — № 1 (44). — 2012. — C. 129–130.
6. Методичні вказівки по обґрунтуванню гранично допустимих концентрацій лікарських засобів у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць” (затв. наказом МОЗ України № 544 від 21.10.2005 р.). — К., 2005. — 19 с.
7. Методические указания по оценке воздействия вредных химических соединений на кожные покровы и обоснование ПДУ загрязнения кожи. — М., 1979. — 12 с.
8. Методические указания по постановке исследований по гигиеническому нормированию промышленных аллергенов в воздухе рабочей зоны. — Рига, 1980. — 23 с.
9. Методические рекомендации по использованию поведенческих реакций животных в токсикологических исследованиях для целей гигиенического нормирования. Киев, 1980.
10. Van der Waerder B.Z. Wirksankeits und Konzetrations. Bestimungdurch tierversuche / B.Z. Van der Waerder // — Arch exp Path, 1940 Bd. — V. 195. — P. 389–412.
11. Maida A. / Maida A.,Chrusаiеlska K. // Medicine Pracy. — 1965. — V. XXX1V. — P. 321–396.
12. A metod for the watnation of comulation and tolerance Bei the determination of acute and subschiranie median effective doses / Lim K.S. [et al.] // Archives Intern. Pharmocodynam. — 1963. — V. 130. — P. 336–353.
13. Сперанский С.В. Методические рекомендации по определению суммационно-порогового показателя (СПП) при различных формах токсикологического эксперимента / С.В. Сперанский. — Новосибирск. — 1975. — 27 с.
14. Методические указания по установлению ориентировочных безопасных уровней воздействия вредных веществ в воздухе рабочей зоны. — М.,1985. — 34 с.
15. Саноцкий И.В. Критерии вредности в гигиене и токсикологии при оценке опасности химических соединений / И.В. Саноцкий, И.П. Уланова — М.: Медицина,1975. — 76 с.
16. Показатели нормы у лабораторных животных в токсикологическом эксперименте (современные представления и методические подходы, основные параметры и константы) / [И.М. Трахтенберг, Р.Е. Сова, О.В. Шефтель, Ф.А. Оникиенко] — М., Медицина, 1978. — 176 с.
REFERENCES
1. Samohal's'ka O.Ye. Efektyvnist' preparatu ''Antral''' pry nealkohol'nij zhyrovij khvorobi pechinky. / O.Ye. Samohal's'ka // Likars'ki zasoby. — № 5, 2009. — S. 85–88.
2. Frolov V.M. Antral' — Effektivnyj preparat dlya lecheniya zabolevanij pecheni. / V.M. Frolov, A.S. Grigor'eva // Ukraїns'kij medichnij chasopis. — №2 (34) — ІІІ/IV 2003. — S. 65–68.
3. Chertkova N.M. Efektyvnist' vykorystannya Antralyu v kompleksnomu likuvanni vyrazkovoi khvoroby na foni khronichnoi patolohii hepatobiliarnoi systemy / N.M. Chertkova // Problemy ekolohii ta medychnoi henetyky i klinichnoi imunolohii. — 1999. — №3 (23). — S. 268–278.
4. Frolov V.M. Dosvid i perspektyvy zastosuvannya novoho preparatu "Antral'" u klinichnij praktyci. / B.M. Frolov, H.S. Hryhor’yeva, I.V. Loskutova // Farmakolohichnyj visnyk. — №2. — 2000. — S. 2–5.
5. Oshyvalova O.O. Aktual'nist' hepatoprotektornoi terapii u khvorykh na psoriaz / O.O. Oshyvalova // Ukrains'kyj zhurnal dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. — № 1 (44). — 2012. — C. 129–130.
6. Metodychni vkazivky po obgruntuvannyu hranychno dopustymykh koncentracij likars'kykh zasobiv u povitri robochoi zony i atmosfernomu povitri naselenykh misc'” (zatv. nakazom MOZ Ukrainy № 544 vid 21.10.2005 r.). — K., 2005. — 19 s.
7. Metodicheskie ukazaniya po ocenke vozdejstviya vrednykh khimicheskikh soedinenij na kozhnye pokrovy i obosnovanie PDU zagryazneniya kozhi. — M., 1979. — 12 s.
8. Metodicheskie ukazaniya po postanovke issledovanij po gigienicheskomu normirovaniyu promyshlennykh allergenov v vozdukhe rabochej zony. — Riga, 1980. — 23 s.
9. Metodicheskie rekomendacii po ispol'zovaniyu povedencheskikh reakcij zhivotnykh v toksikologicheskikh issledovaniyakh dlya celej gigienicheskogo normirovaniya. Kiev, 1980.
10. Van der Waerder B.Z. Wirksankeits und Konzetrations. Bestimungdurch tierversuche / B.Z. Van der Waerder // — Arch exp Path, 1940 Bd. — V. 195. — P. 389–412.
11. Maida A. / Maida A.,Chrusаiеlska K. // Medicine Pracy. — 1965. — V. XXX1V. — P. 321–396.
12. A metod for the watnation of comulation and tolerance Bei the determination of acute and subschiranie median effective doses / Lim K.S. [et al.] // Archives Intern. Pharmocodynam. — 1963. — V. 130. — P. 336–353.
13. Speranskij S.V. Metodicheskie rekomendacii po opredeleniyu summacionno-porogovogo pokazatelya (SPP) pri razlichnykh formakh toksikologicheskogo eksperimenta / S.V. Speranskij. — Novosibirsk. — 1975. — 27 s.
14. Metodicheskie ukazaniya po ustanovleniyu orientirovochnykh bezopasnykh urovnej vozdejstviya vrednykh veschestv v vozdukhe rabochej zony. — M.,1985. — 34 s.
15. Sanockij I.V. Kriterii vrednosti v gigiene i toksikologii pri ocenke opasnosti khimicheskikh soedinenij / I.V. Sanockij, I.P. Ulanova — M.: Medicina,1975. — 76 s.
16. Pokazateli normy u laboratornykh zhivotnykh v toksikologicheskom eksperimente (sovremennye predstavleniya i metodicheskie podkhody, osnovnye parametry i konstanty) / [I.M. Trakhtenberg, R.E. Sova, O.V. Sheftel', F.A. Onikienko] — M., Medicina, 1978. — 176 s.
Надійшла до редакції 1.06.2016 р.