Т.С. Оборонова1, В.С. Лісовська1, Б.І. Паламар2, Н.В. Курділь1, Н.П. Чермних1
1Державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна.
2Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
РЕЗЮМЕ. Мікроядерний тест на букальних клітинах є чутливим, малоінвазивним і доволі поширеним методом цитогенетичних досліджень.
Мета. Дослідити цитоморфологічні та цитогенетичні характеристики букального епітелію за мікроядерним тестом в осіб, що безпосередньо контактують з летючими органічними сполуками в умовах «хворої будівлі».
Матеріали та методи. Досліджували стан букального епітелію у 237 мешканців багатоквартирних будинків і офісів, що скаржилися на неприємний запах у приміщеннях (чоловіча стать – 117, жіноча – 120). Букальні клітини забарвлювали 2,5 % розчином ацетоорсеїна та 1 % світлим зеленим. Мікроскопію препаратів здійснювали за допомогою світлооптичного мікроскопу OPTON Axioskop (West Germany) при збільшенні масляною імерсією – х1000. Морфометричний аналіз параметрів клітин та облік відсоткового співвідношення різних форм епітеліоцитів проводили за допомогою програми Excel. Розрахунки частоти утворення мікроядер здійснювали за наказом МОЗ України 13.03.2007 № 116 «Про затвердження методичних рекомендацій: Обстеження та районування території за ступенем впливу антропогенних чинників на стан об'єктів довкілля з використанням цитогенетичних методів». Статистична обробка даних виконана за допомогою програми IBMSPSS Statistics 29.0.0.0 (t-критерій Стьюдента; Манна-Уїтні; ANOVA: Тьюки; Т3-Даннетт), при р ≤ 0,05.
Результати. Виявлені цитоморфологічні та цитогенетичні зміни букальних клітин у широкому діапазоні частот 0,3–7,0 ‰; нормальні клітини – 81 %; каріорексис і тучні клітини – 5 %, подвоєння ядра і вакуольна дистрофія – 2 %, фагоцитоз-апоптоз і відсутність ядра – 1 %, колонізація мікрофлорою – 1 %, мікроядра – 0,6 %, багатоядерні клітини – 0,5 %, протрузія ядра «розбите яйце» – 0,5 %, протрузія ядра «язик» – 0,3 %. За мікроядерним тестом встановлено, що серед осіб жіночої статі спостерігалася тенденція до збільшення частоти утворення МЯ одночасно зі збільшенням віку (R2 = 0,456), проте серед осіб чоловічої статі зазначених змін не виявлено. Максимальний показник утворення мікроядер виявлений серед осіб чоловічої статі віком 15–39 та 65 і більше років, а серед осіб жіночої статі – 65 років і старше.
Висновки. В цілому, дослідження підтверджують, що букальні епітеліоцити мають чутливість до різних екзогенних та ендогенних факторів, що позначається на цитоморфологічних і цитогенетичних ознаках букальних клітин, причому ці ознаки мають доволі широкий спектр.
Ключові слова: повітря приміщень, «синдром хворої будівлі», цитогенетичні дослідження, букальний епітелій, мікроядерний тест.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ / REFERENCES
1. Redlich CA, Spare Judy, Cullen MR. Sick-building syndrome. Lancet. 1997;349(9057):1013–6. doi:10.1016/S0140-6736(96)07220-0.
2. Salin JT, Salkinoja-Salonen M, Salin PJ, Nelo K, Holma T, Ohtonen P, et al. Building-related symptoms are linked to the in vitro toxicity of indoor dust and airborne microbial propagules in schools: A cross-sectional study. Environmental Research. 2017;154:234–9. https://doi.org/10.1016/j.envres.2017.01.015.
3. Sahlberg B, Gunnbjörnsdottir M, Soon A, Jogi R, Gislason H, Wieslander G, et al. Airborne molds and bacteria, microbialvol at ileorganic compounds (MVOC), plasticizers and formaldehyde in dwellings in three North European cities in relation to sickbuilding syndrome (SBS). Science of The Total Environment. 2013;444:433–40. doi.org/10.1016/j.scitotenv.2012.10.114.
4. Joshi SM. The sickbuilding syndrome. Indian J Occup Environ Med. 2008;12(2):61–4. doi:10.4103/0019-5278.43262.
5. Development of WHO Guidelines for Indoor Air Quality. Report on Working Group Meeting, (Germany, 23-24 October 2006) /World Health Organization; Regional Office for Europe. – Copenhagen, 2006: 27 р.
6. Oboronova TS, Potebenko MV, Kurdil NV. Doslidzhennia vplyvu polimernykh materialiv yak dzherela khimichnoho chynnyka maloi intensyvnosti v povitri zhytlovykh prymishchen. Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Trends in the scientific development», 28 veresnia-01 zhovtnia 2021 r., Vankuver, Kanada. S. 190–4.
7. Von Ledebur M., Schmid W. The micronucleus test: Methodological aspects. Mutat. Res. 1973;19:109–17. doi:10.1016/0027-5107(73)90118-8.
8. Bolognesi C, Bonassi S, Knasmueller S, Fenech M, Bruzzone M, Lando C, et al. Clinical application of micronucleus test in exfoliated buccal cells: A systematic review and metanalysis. Mutat. Res. 2015;766:20–31. doi:10.1016/j.mrrev.2015.07.002.
9. Speit G, Schmid O. Local genotoxic effects of formaldehyde in humans measured by the micronucleus test with exfoliated epithelial cells. Mutat Res. 2006;613(1):1-9. doi: 10.1016/j.mrrev.2006.02.002.
10. Sommer S, Buraczewska I, Kruszewski M. Micronucleus Assay: the state of art, and future directions. International Journal of Molecular Sciences. 2020;21:1534–53. doi:10.3390/ijms21041534.
11. Ballarin C, Sarto F, Giacomelli L, Bartolucci GB, Clonfero E. Micronucleated cells in nasal mucosa of formaldehydeexposed workers. Mutat Res. 1992;280(1):1–7. doi:10.1016/0165-1218(92)90012-o.
12. Bonassi S, Coskun E, Ceppi M, Lando C, Bolognesi C, Burgaz S, et al. The Human micronucleus project on exfoliated buccal cells (HUMN (XL)): the role of life-style, host factors, occupational exposures, health status, and assay protocol. Mutat Res. 2011;728(3):88–97. doi:10.1016/j.mrrev. 2011.06.005.
13. Fenech M, Holland N, Zeiger E, Chang WP, Burgaz S. The HUMN and HUMNxL international collaboration projects on human micronucleus assays in lymphocytes and buccal cells-past, present and future. Mutagenesis. 2011;26(1):239–45. doi: 10.1093/mutage/geq051.
14. Andrade MC, DosSantos JN, Cury PR, Flygare AC, Claudio SR, Oshima CTF, et al. Cytogenetic biomonitoring in buccal mucosal cells from municipals olidwaste collectors. Anticancer research. 2017;37(2):849–52.
15. Holland N, Bolognesi C, Kirsch-Volders M, Bonassi S, Zeiger E, Knasmueler S, et al. The micronucleus assay in human buccal cells as a tool for biomonitoring DNA damage: the HUMN project perspective on current status and knowledge gaps. Mutat Res. 2008;659(1-2):93–108. doi: 10.1016/j.mrrev.2008.03.007.
16. Nakaz MOZ Ukrayiny 13.03.2007 № 116 «Pro zatverdzhennya metodychnykh rekomendatsiy «Obstezhennya ta rayonuvannya terytoriyi za stupenem vplyvu antropohennykh chynnykiv na stan ob'yektiv dovkillya z vykorystannyam tsytohenetychnykh metodiv». Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0116282-07#Text.
17. Majer BJ, Laky B, Knasmüller S, Kassie F. Use of the micronucleus assay with exfoliated epithelial cells as a biomarker for monitoring individuals at elevated risk of genetic damage and in chemoprevention trials. Mutat Res. 2001;489:147–72. doi:10.1016/s1383-5742(01)00068-0.
18. Collins A, Dusinska M. Applications of the comet assay in human biomonitoring. In: Dhawan A, Anderson D, editors. The Comet Assay in Toxicology. Cambridge: Royal Society of Chemistry; 2009. P 201–2. doi: 10.1016/j.mrrev.2019.108288.
Стаття надійшла до редакції 29.03.2023
The article was received by the editorial March, 29th, 2023