Геращенко С.Б., Дєльцова О.І., Гевка О.І.
ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет", м. Івано-Франківськ, Україна
Паклітаксел (Таксол) — хіміопрепарат рослинного походження, належить до групи таксанів і має широкий спектр протипухлинної дії. Поширеним побічним ефектом є нейротоксичність, яка може проявлятися на всіх рівнях нервової системи.
Метою дослідження було вивчення структурних змін мотонейронів спинного мозку в процесі розвитку паклітаксел-індукованої нейропатії.
Об'єктом дослідження були нейрони ІХ пластини (за Рекседом) попереково-крижового відділу спинного мозку 35 білих щурів, яким вводили внутрішньоочеревинно паклітаксел (Actavis, Румунія) у дозі 2 мг/кг маси тіла, через одну добу 4 рази (сумарна доза 8 мг/кг). 15 тваринам (контроль) внутрішньоочеревинно вводили ізотонічний розчин NaCl еквівалентного об'єму. Забір матеріалу проводили на 1, 7, 15, 27, 60, 90, 120 доби після останнього введення препарату. Серійні строго поперечні зрізи фрагментів спинного мозку забарвлені за Нісслем і вивчені морфометричним методом.
При світлооптичному дослідженні зрізів спинного мозку на першу добу після останнього введення паклітакселу в мотонейронах хроматофільна речовина розміщується у вигляді крупних грудок по всій клітині. В окремих нейронах контури ядер розмиті, у цитоплазмі — периферійний вогнищевий хроматоліз. На 7 добу нейрони мають неправильну зірчасту форму, їх межі нечіткі, контури ядер стерті, ядерця зміщені на периферію. На 15 добу визначається перицелюлярний набряк нейронів, їхні відростки контуруються на значному протязі, грудки хроматофільної речовини скупчуються перинуклеарно. Ядра з нечіткими обрисами. В окремих нейронах тигроїд має вигляд пилоподібної зернистості, забарвленої слабобазофільно. 27 доба характеризується деформацією більшості мотонейронів, перицелюлярним набряком. Ядра просвітлені, деякі вакуолізовані, ядерця зміщені на периферію. Хроматофільна речовина представлена ніжною і місцями грубою зернистістю, подекуди виявляється субтотальний хроматоліз. На 60 добу контури більшості нейронів округлилися, ядра з нечіткими межами, просвітлені, ядерець не видно. Речовина Нісcля в деяких клітинах на периферії утворила гомогенну масу, в інших — перинуклеарний хроматоліз, в окремих клітинах аксони виявляються на значній відстані від перикаріона. Спостерігається підвищене скупчення гліоцитів навколо нейронів. На 90-у добу тіла нейронів округлої форми, грудки хроматофільної речовини інтенсивно базофільно забарвлені, подекуди вогнищевий крайовий хроматоліз, ядра дещо зміщені на периферію, ядерця округлі. На 120 добу нейрони залишаються сплощеними, ядра простежуються в окремих клітинах. Тигроїд має вигляд базофільних зерен різної величини. У контрольній групі суттєвих змін у нейронах у порівнянні з нормою не відзначено.
Отримані результати морфометричного аналізу вказують на порушення метричних показників перикаріонів нейронів. Від першої до 120-ї доби значно зростає до (62,2±0,7)% кількість дрібних нейронів із площею профілю 200-400 мкм2, у гістограмі переважають нейрони з ядрами з площею профілю 50-100 мкм2 — (75,6±0,4)%; клітини з площею профілю ядер більше 150 мкм2 відсутні. Ядерно-цитоплазматичне співвідношення досягає найбільшого виразу і знаходиться в межах 0,2-0,3 (57,8±0,5)%. Значення коефіцієнту форми нейрона розділяються в інтервалах 0,4-0,8, (у контрольній групі переважає показник 0,6-0,7).
Отримані результати щодо порушень структури перикаріонів мотонейронів спинного мозку протягом 120 діб після завершення введення паклітакселу свідчать, що їхні пошкодження можуть відігравати суттєву роль у патоморфогенезі паклітаксел-індукованої нейропатії.