Ткаченко О.Є., Карацуба М.О., Бондаренко Л.Б.
ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України", Київ, Україна

Наразі у зв'язку з зростанням захворюваності на туберкульоз у глобальному масштабі, гостро стоїть проблема оптимізації схем його хіміотерапії з одночасною мінімізацією негативних функціональних і біохімічних порушень, що виникають при тривалому застосуванні антибактеріальних препаратів. При цьому необхідно забезпечити раннє виявлення негативних ефектів лікарських засобів на основні органи-мішені з метою їх попередження чи/або корекції викликаних ними біохімічних і функціональних порушень. Одним із чутливих показників ранньої комплексної оцінки порушень метаболічних процесів в тканинах і органах є пул вільних амінокислот. Метою даної роботи було вивчення пула вільних амінокислот нирок щурів при введенні різних доз піразинаміда.

У дослідженнях використовували самців білих щурів лінії Вістар масою тіла 160-200 г, які утримувалися в стандартних умовах з дотриманням харчового та водного режимів.Для введення тваринам використовували піразинамід в таблетках по 500 мг діючої речовини в кожній, виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу. Водний розчин піразинаміду в дозах 1000 мг/кг та 2000 мг/кг маси тіла вводили внутрішньошлунково металевим зондом самцям щурів (відповідно 1 та 2 група) протягом 60 діб. Контрольній групі щурів внутрішньошлунково вводили дистильовану воду. Вміст вільних амінокислот у нирках тварин досліджували на амінокислотному аналізаторі ААА-881 (Чехія).

Вивчення змін вмісту вільних амінокислот нирок щурів при введенні різних доз піразинаміду дозволило провести комплексну оцінку впливу даної сполуки на метаболізм азоту, азотистих сполук, амінокислот, протеїнів, нуклеотидів та енергетичний обмін у даних органах. У нирках відбувалось дозозалежне зростання співвідношення незамінних амінокислот до замінних, вмісту лізину, гістидину, орнітину, лейцину, тирозину, фенілаланіну на фоні дозозалежного зниження вмісту глютаміну, що свідчить про специфічний вплив піразинаміду у нирках в першу чергу на процеси перетворення азотовмісних сполук.

Враховуючи високу чутливість досліджених показників перспективною є розробка на базі отриманих результатів системи ранніх маркерів оцінки негативних ефектів лікарських засобів на окремі органи та організм в цілому.