Колодніцька Т.Л., Власик Л.Й., Михальчук А.Л.
Інститут екогігієни і токсикології ім.Л.І. Медведя, відділ медико-екологічних проблем,
Міська поліклініка №1,
Обласна клінічна лікарня, м.Чернівці, Україна

Забруднення повітря може впливати на здоров'я людини на всіх етапах життя від зачаття до старості. Найбільш вагомими їх ефектами є вплив на респіраторну та серцево-судинну системи, а також на розвиток дитячого організму у пре- та постнатальному періодах. В останні роки з'являється велика кількість робіт про шкідливі ефекти на здоров'я дисперсних частинок атмосферного повітря з аеродинамічним діаметром 2,5 та 10 мікрон (РМ 2,5 та РМ 10), а також ультрадисперсних частинок (ultrafine particles) — частинок нанометрового діапазону.

На перший погляд може здатися, що дисперсні частинки найбільше впливають на стан респіраторної системи. Однак дані великої кількості досліджень свідчать про те, що найвищий відносний ризик несприятливих наслідків для здоров'я людини від дії дисперсних частинок на серцево-судинну систему. Виділяють короткотривалий та довгостроковий вплив. При вивченні короткотривалих ефектів знайдений зв'язок між збільшенням PM10 і РМ 2,5 та ростом госпіталізованої захворюваності на серцево-судинні захворювання. До довгострокових ефектів відносять підвищений ризик перенесення гострого інфаркту міокарда у осіб, що проживають в межах 100 м від великих автострад, госпіталізації з приводу повторного інфаркту міокарда, часту госпіталізацію з приводу застійної серцевої недостатності.

Патогенез впливу дисперсних частинок на організм людини ще недостатньо вивчений. Наразі запропоновано декілька механізмів такого впливу. Найбільш доведеними є прогресування атеросклерозу за тривалого впливу та теорія запалення: вивільнення цитокінів та хемокінів, підвищене утворення лейкоцитів, утворення вільних радикалів в легенях і стимуляція подразнених рецепторів. Тобто на фоні прогресуючого атеросклерозу запалення бляшки призводить до гострих серцево-судинних подій. Інший механізм — підвищення частоти раптової серцевої смерті через дисбаланс вегетативної нервової системи, що може призвести до виникнення серцевих аритмій у осіб похилого віку. У порівнянні з більш великими частинками, наночасточки мають більшу площу поверхні відносно маси. Велика площа поверхні дозволяє їм виступати в якості носіїв для інших забруднюючих речовин, таких як органічні сполуки або металічні мікроелементи. Ці співзабрудники вкривають поверхню частинок та згодом руйнуються в легенях, а потім транспортуються через слизову оболонку легень в кров. Навіть тоді, коли наночасточки не є особливо токсичними, є свідчення того, що вони можуть ініціювати окисний стрес у легенях. Наночасточки є достатньо мікроскопічними, щоб перетнути легеневі мембрани та проникнути в кров, викликати імунну реакцію та згущення крові, що призводить до зростання ймовірності виникнення серцевих нападів та інсультів.

01 липня 2011 року в рамках міжнародної програми транскордонного співробітництва "Центральна Європа" стартував проект "Надтонкі частинки — доказовий внесок у розвиток регіональної та європейської політики в галузі охорони здоров'я та навколишнього середовища". На першому етапі проекту буде сформована структура бази даних для вивчення впливу наночасточок на здоров'я людини. Передбачається з 01.01.12 р. по 30.06.14 р. досліджувати в атмосферному повітрі кількість наночасточок розміром від 20 до 200 нм та встановити ризик виникнення шкідливих ефектів у мешканців міста Чернівці. Планується вивчити госпіталізовану захворюваність на серцево-судинні захворювання, зокрема: гострий інфаркт міокарду та інші форми ішемічної хвороби серця, гіпертонічна хвороба, емболія легень, гострий міокардит, порушення ритму та провідності серця, гостре порушення мозкового кровообігу; та захворювання респіраторної системи згідно з МКХ-10, а також співставити структуру смертності від вказаних хвороб з рівнями забруднення атмосферного повітря наночасточками. Отримана інформація ляже в основу профілактичних заходів шкідливого впливу наночасточок на організм людини.