Вавріневич О.П., Омельчук С.А., Борисенко А.А.
Інститут гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Аналіз асортименту пестицидів дозволених до застосування в Україні показав, що на сьогоднішній день частка фунгіцидів від загальної кількості пестицидних препаратів становить близько 30 %. Найбільш поширені фунгіциди на основі сполук класу триазолів (31 %), проте, в останні роки почали з'являтись фунгіциди відносно нових класів — анілінопіримідини, аніліди, арилфенилкетони, які потребують детального вивчення.

У зв'язку з вищевикладеним, метою нашої роботи була порівняльна гігієнічна оцінка потенційного ризику інгаляційного і дермального ризику працюючих при різних способах застосування фунгіцидів класу анілінопіримідинів (ципродинілу, валіфеналу, піриметанілу).

Натурні дослідження з вивчення поведінки ципродинілу проведено при вентиляторному і ранцевому обприскуванні культур препаратом Світч (норма витрати препарату — 1,0 л/га), валіфеналу — вентиляторному та штанговому обприскуванні культур препаратом Валіс М (норма витрати — 2,0-2,5 л/га), піриметанілу — вентиляторній та ранцевій обробці культур препаратом Скала (норма витрати — 1,2 л/га) та вентиляторній обробці культур препаратом Флінт Стар (норма витрати — 0,5 л/га).

Дослідження включали визначення ципродинілу, валіфеналу, піриметанілу у зоні дихання працюючих до початку робіт (контроль), при виконанні виробничих циклів, робочій зоні на межі ділянки і в області можливого зносу пестицидів з урахуванням напрямку руху повітря. Забруднення шкірних покривів працюючих вивчали шляхом відбору проб методом нашивок і змиву з відкритих ділянок шкіри.

За результатами досліджень встановлено, що при приготуванні робочих розчинів в зоні дихання заправників, при вентиляторній та штанговій обробці культур в зоні дихання трактористів сполуки класу анілінопіримідинів не виявлено (при межі кількісного визначення: ципродиніл — 0,02 мг/м³, валіфенал — 0,5 мг/м³, піриметаніл — 0,01 мг/м³). При ранцевій обробці було виявлено піриметаніл в кількості 0,19±0,03 мг/м³, що в 5 разів нижче встановленого гігієнічного нормативу в повітрі робочої зони.

При дослідженні вмісту сполук класу анілінопіримідинів в змивах з поверхні шкіри та нашивках на спецодязі працюючих встановлено, що у заправників на поверхні гумових рукавичок їх вміст становив 0,005-0,01 мг, операторів ранцевого обприскувача — 0,0001-0,008 мг, трактористів — 0,005 мг. В нашивках на спецодязі заправників виявлено анілінопіримідини у кількості 0,003-0,014 мг/дм², операторів ранцевого обприскувача — 0,0009-0,009 мг/дм², тракториста — не виявлено.

За отриманими фактичними даними, нами був розрахований потенційний ризик працюючих при інгаляційному і дермальному надходженні. У відповідності до затверджених МОЗ України № 324 від 13.05.2009 Методичних рекомендацій "Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу пестицидів під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів", інгаляційний ризик операторів ранцевого обприскування склав 0,0002-0,0065, заправників — 0,001-0,005, трактористів — 0,004-0,02. Величини дермального ризику у операторів ранцевого обприскування становили 0,0003-0,0013, заправників — 0,04-0,92, трактористів — 0,004-0,238. Сумарний потенційний ризик у всіх працюючих не перевищував допустимий рівень (менше 1).

Висновок: Встановлено, що за умови дотримання регламентів безпечного застосування фунгіцидів класу анілінопіримідинів при різних видах обробки культур, вони не представляють небезпеки для працюючих.