Петринич В.В.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Мета дослідження. Визначити в динаміці особливості змін структури поведінкових реакцій у статевозрілих щурів при марганцевій інтоксикації залежно від швидкості ацетилювання.

Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих конвенційних аутбредних статевозрілих щурах-самцях, які знаходилися на повноцінному раціоні віварію. Для визначення ацетилюючої здатності тваринам внутрішньоочеревинно вводили водну суспензію амідопірину з розрахунку 20 мг/кг. Упродовж трьох годин у тварин збирали сечу, в якій визначали активність 4-аміноантипірину та N-ацетил-4-аміноантипірину. За кількістю виділених з сечею метаболітів дослідних тварин було розділено на дві групи: "швидкі" та "повільні" ацетилятори.

Марганцеву інтоксикацію моделювали шляхом внутрішньошлункового уведення тваринам марганцю хлориду в дозі 1/100 ДЛ₅₀. Контролем слугувала інтактна група тварин, яким внутрішньошлунково вводили водопровідну воду. У динаміці інтоксикації (на 7, 14, 21-у та 28-у доби) у тварин вивчали поведінкові реакції: горизонтальну (ГРА) та вертикальну (ВРА) рухову активність, норковий рефлекс (НР), емоційну реактивність (ЕР) та інтегральну поведінкову активність (ІПА) у відкритому полі.

Оцінку різниці сукупностей вибірки проводили, використовуючи t-критерій Стьюдента. Відмінність між вибірками вважалася статистично вірогідною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. При уведенні щурам марганцю хлориду в дозі 1/100 ДЛ₅₀ вже на 7-й день експерименту спостерігали вірогідне зменшення показників поведінкових реакцій дослідних тварин. Зокрема, у "швидких" та "повільних" ацетиляторів статистично вірогідно (р<0,05) знизилися ГРА — на 10,2% та 12,6% відповідно, ІПА — на 8,2% та 16,6% відповідно. ВРА у тварин із повільним типом ацетилювання знизилась на 23,8%, НР — на 20,4%.

Продовження уведення ксенобіотика супроводжувалося подальшим зниженням цих величин і досягло свого максимуму до кінця експерименту, причому у тварин зі швидким типом ацетилювання ці зміни були вірогідно більші. Так, показник ГРА знизився на 39,2% у повільних ацетиляторів та на 51,2% у швидких, ВРА — на 63,8% та 75%, ІПА — на 35,7% та 47,5% відповідно. Показник НР знизився тільки у "швидких" тварин на 20,1%. Вірогідних змін ЕР протягом всього експерименту не спостерігалося.

Висновки: уведення щурам марганцю хлориду в дозі 1/100 ДЛ₅₀ викликало достовірне пригнічення ГРА, ВРА, ІПА, яке відзначалось з 7 доби експерименту та продовжувалось зниженням даних показників до завершення експерименту з вірогідно більшими змінами у тварин зі швидким типом ацетилювання.