Зінов'єва М.Л., Жмінько П.Г., Кокшарева Н.В.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, Україна

Сполуки природного походження знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства, і зокрема, в харчовій промисловості. Похідна кумарину — умбеліферон, що широко поширений в природі в рослинах родини зонтичних, запропонований для використання у якості харчового барвника для слабкоалкогольних напоїв. В зв'язку з цим, актуальною є оцінка безпечності його використання за призначенням.

Метою роботи було дослідження токсичних властивостей умбеліферону та його комбінації з етиловим спиртом в експерименті на лабораторних тваринах.

Проведено первинну токсикологічну оцінку умбеліферону, досліджено його кумулятивні властивості, характер токсичної дії за умов тривалого надходження (3 місяці) в організм щурів, комбіновану дію етанолу та умбеліферону за умов гострого та підгострого впливу на щурів (28 днів).

Встановлено, що за параметрами гострої пероральної та дермальної токсичності умбеліферон відноситься до 4 класу небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76), не подразнює шкіру, чинить слабку подразнюючу дію на слизові оболонки ока, не має алергенних властивостей.

Дослідження кумулятивної дії умбеліферону проведено на щурах за методом Ліма. Показано, що сполука чинить слабку кумулятивну дію функціонального характеру.

За умов перорального надходження в організм щурів самців та самок Wistar в дозах 500-200-50-20 мг/кг упродовж 3 місяців, умбеліферон викликав дозозалежну загальнотоксичну дію з переважним ураженням печінки та нирок. Гепатотоксична дія характеризувалась порушенням вуглеводного та ліпідного обміну, застійними явищами у кровоносній системі печінки (за даними патоморфологічного дослідження). Нефротоксична дія умбеліферону характеризувалась порушенням видільної і концентраційної функцій нирок і супроводжувалась морфологічними змінами. Недіюча доза умбеліферону для щурів — 20 мг/кг.

При однократному сумісному пероральному надходженню в організм щурів умбеліферону і етанолу в еквівалентних дозах (1/2 ЛД₅₀), а також при сумісному пероральному введенні умбеліферону в дозі 20 мг/кг і етанолу в дозі 1,5 мл/кг (у вигляді водного розчину в концентрації, що відповідає вмісту етанолу в слабкоалкогольних напоях — 7,5 %) упродовж 4 тижнів не виявлено посилення токсичної дії етилового спирту за клінічними і біохімічними показниками та поведінковими реакціями тварин.

Таким чином, умбеліферон є малотоксичною сполукою, проявляє слабку кумулятивну дію, у високих дозах чинить гепатотоксичну і нефротоксичну дією, не посилює токсичні ефекти, викликані етиловим спиртом.