Герасимова В.Г., Рудая Л.О.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя, Киев, Украина
Компоненти миючих засобів більш інтенсивно впливають на шкіру дитини, ніж дорослої людини. Існують досить розповсюджені рекомендації щодо обмеження використання препаратів на основі синтетичних поверхнево-активних речовин (СПАР) для прання дитячих речей, хоча і композицій на основі натуральних мил можуть мати несприятливі для шкіри властивості. Також треба враховувати, що ефективність синтетичних миючих засобів (СМЗ) дещо вище, ніж препаратів на мильній основі.
Метою даної роботи було визначення і аналіз токсиколого-гігієнічних характеристик сучасних синтетичних мийних засобів дитячого асортименту. У відповідності до діючих в Україні нормативних документів контроль за безпечним для здоров'я людини застосуванням товарів побутової хімії проводиться за рядом гігієнічних та токсикологічних показників. До гігієнічних критеріїв відноситься необхідність видалення компонентів миючих препаратів після прополіскування тканьових виробів, а також нормування величини залишкових кількостей поверхнево-активних речовин на випраній тканині і на шкірі людини, що мала контакт з миючими засобами. До токсикологічних показників безпеки насамперед відноситься відсутність у миючого засобу шкіро-резорбтивної, подразнюючої і алергенної дії при дотриманні режиму їх використання у відповідності до нормативно-технічної документації.
На відповідність існуючим гігієнічним і токсикологічним критеріям безпеки нами були проведені дослідження засобів мийних синтетичних на основі СПАР торгової марки "Ушастий нянь" виробництва ЗАТ "Вінницяпобутхім" (Україна), рекомендованих для прання дитячої білизни.
Хіміко-аналітичне визначення залишкових кількостей поверхнево-активних речовин проводилось на тканинах після прання миючими засобами і подальшого полоскання. Були встановлені особливості утримування детергентів на поверхні текстильних матеріалів в залежності від виду тканини, дозування миючого препарату, кратності прополіскування. При всіх заданих умовах експериментів рівень синтетичних ПАР на поверхні текстилю після триразового полоскання не перевищував гігієнічного нормативу.
При проведенні токсикологічних досліджень було прийнято до уваги, що основним шляхом надходження компонентів миючих засобів до організму людини є перкутанний. Дослідження були проведені з урахуванням максимально рекомендованої норми використання миючих засобів за інструкцією виробника на різних видах тварин (морські свинки, кролі, щури). При одноразовій і багаторазовій дії миючих засобів вивчалось їх шкіро-резорбтивна дія, подразнююча дія на шкіру і слизові оболонки очей, здатність викликати алергічні реакції. Велося спостереження за станом крові (з урахуванням кількості еозинофілів), проводились імунологічні дослідження (реакція дегрануляції тучних клітин, реакція специфічного лізису лейкоцитів), а також макроскопічне дослідження внутрішніх органів. За підсумками токсикологічних досліджень зроблено висновки, що СМЗ "Ушастий нянь" не проявляє резорбтивної дії при контакті зі шкірою (відноситься до малонебезпечних продуктів — 4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76). Препарати не подразнюють шкіряні покриви, слабо подразнюють слизові оболонки очей і не проявляють сенсибілізуючих властивостей.
Результати гігієнічних і токсикологічних досліджень СМЗ "Ушастий нянь", а також аналіз матеріалів щодо фізико-хімічних показників засобів, токсикологічних властивостей сировини, яка використовується для виробництва миючих композицій, дають підстави для висновку про можливість безпечного використання СМЗ торгової марки "Ушастий нянь" для прання дитячої білизни при рекомендованих способах, нормах витрат порошку та температурних режимах.