Isaak TRAKHTENBERH

Download attachments:

На 100 році життя відійшов у вічність Ісаак Михайлович Трахтенберг — відомий український учений-гігієніст, токсиколог, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії медичних наук України, заслужений діяч науки та техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, лауреат премії імені О.О. Богомольця та академічних премій з профілактичної медицини Національної академії медичних наук України.

Ісаак Михайлович Трахтенберг народився 11 листопада 1923 року в місті Житомирі. У 1941 році став студентом Київського медичного інституту (КМІ). З початком Другої світової війни разом зі студентами та викладачами інститут було евакуйовано до Челябінська, де він продовжив навчання. Після звільнення Києва в 1944 році Ісаак Михайлович повернувся до столиці, де й продовжив навчання, а через два роки закінчив з відзнакою КМІ та був зарахований за конкурсом до аспірантури при кафедрі гігієни праці. Тут він почав працювати асистентом, а вже за кілька років був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри гігієни праці. Під керівництвом відомого гігієніста, академіка АМН СРСР Л.І. Медведя молодий науковець розвивав і втілював ідеї свого вчителя з питань токсикології ртутьорганічних пестицидів і гігієни праці при роботі з ними в умовах сільського господарства. Результати цих досліджень згодом були узагальнені в кандидатській дисертації «До токсикології органічних сполук ртуті – етилмеркурфосфату та етилмеркурхлориду», яку він успішно захистив у 1950 році. У 1964 році доцент І.М. Трахтенберг захистив докторську дисертацію на тему «Мікромеркуріалізм як гігієнічна проблема». У 1966 році йому присвоїли вчене звання професора. Розробка проблеми впливу на організм екзогенних чинників малої інтенсивності стала одним з основних напрямків наукових досліджень І.М. Трахтенберга та його учнів. За його ініціативи та редакції було видано колективну монографію «Питання промислової та сільськогосподарської токсикології» (1964 р.).

Наприкінці 1960-х років за матеріалами дисертаційного дослідження побачила світ його книга «Хронічний вплив ртуті на організм» (1969 р.), яка отримала широке визнання фахівців як в Україні, так і за її межами. У 1970 році у співавторстві з членом-кореспондентом АМН СРСР Г.Х. Шахбазяном вийшов з друку підручник «Гігієна праці», а в 1971 році – монографія «Гігієна розумової праці».

У 1972 році Ісаак Михайлович перейшов на науково-дослідницьку роботу в Київський НДІ гігієни праці та профзахворювань МОЗ України (нині ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМНУ»). Весь подальший науковий шлях вченого пов’язаний з цією відомою установою. Тут було організовано лабораторію промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин, яку він очолював понад 50 років. Працюючи в інституті, І.М. Трахтенберг продовжив експериментально-токсикологічні та клініко-гігієнічні розробки проблеми ртутної небезпеки. Результати цих багаторічних досліджень узагальнені в значній кількості публікацій, а також у монографії «Ртуть та її сполуки в навколишньому середовищі» (1990 р.).

З ім’ям академіка І.М. Трахтенберга пов’язане також коло питань з розробки проблеми норми в профілактичній токсикології. Результати цих досліджень опубліковані в наукових монографіях, одна з яких – «Показники норми в лабораторних тварин у токсикологічному експерименті» (1978 р.), яка в 1984 році була видана за кордоном. Розвитком даного наукового напряму стала колективна монографія «Основні показники фізіологічної норми в людини» (2001 р.). У 1980–1990 роках зі загальних і окремих проблем токсикології, гігієни та медичної екології І.М. Трахтенбергом опубліковано понад 400 робіт, зокрема 20 монографій і посібників. Серед них «Методи вивчення хронічної дії хімічних і біологічних забруднювачів» (1987 р.), «Хімічні фактори виробничого середовища та серцевосудинна система» (1992 р.), «Важкі метали в довкіллі: гігієнічні та екологічні аспекти» (1995 р.).

За вагомі розробки з проблеми «Важкі метали як небезпечні для людини забруднювачі довкілля України: медико-екологічні дослідження, обґрунтування та досвід впровадження профілактичних заходів» Ісааку Михайловичу разом з колегами було присуджено Державну премію України в галузі науки та техніки у 2002 році.

Слід зауважити, що кожен з напрямків у широкому спектрі наукових інтересів академіка І.М. Трахтенберга – це серйозні глибокі експериментальні та виробничі дослідження, результати яких, як правило, узагальнено в написаних ним особисто монографіях або в колективних монографіях за його редакцією. Загалом число його публікацій перевищує 500, серед них 35 монографій, керівництв, підручників. Він є автором понад 20 науковопопулярних книжок, брошур, нарисів. Чимало його творів видано за кордоном: у Швеції, Німеччині, Польщі, Китаї.

Багато уваги І.М. Трахтенберг приділяв підготовці молодих науковців та підвищенню кваліфікації гігієністів і токсикологів. Він є одним з фундаторів київської наукової школи профілактичної токсикології, яка органічно поєднала токсикологію та гігієну, фундаментальні дослідження й вирішення прикладних завдань. Під його керівництвом захищено 17 докторських і 42 кандидатські дисертації.

Ісаак Михайлович був великим патріотом Києва. У 2013 році він видав дві книги «Мій Київ, мої кияни», де виклав цікаві факти зі славної історії та архітектури рідного міста. Особливість цього видання в тому, що воно присвячене киянам – ученим-медикам, поетам і письменникам, художникам і архітекторам, педагогам і музикантам, меценатам — усім тим, хто є гордістю Києва, його духовністю.

Академік І.М. Трахтенберг усе своє життя плідно працював над фундаментальними і прикладними проблемами профілактичної медицини. Його наукові дослідження охоплюють різні аспекти гігієни й фізіології праці, промислової токсикології. З ім’ям академіка І.М. Трахтенберга пов’язане розроблення низки найактуальніших гігієнічних проблем захисту виробничого та навколишнього середовища України, у тому числі міста Києва, від хімічних забруднювачів, розробки теорії й практики гігієнічного нормування та регламентації, а також заходів профілактики їхнього шкідливого впливу на здоров’я людини. Від дня заснування журналу «Український журнал сучасних проблем токсикології» Ісаак Михайлович Трахтенберг був активним членом його редакційної колегії.

У свої 99 років Ісаак Михайлович завжди був активним учасником подій у науковій сфері, суспільному та культурному житті країни, рідного інституту, активно й натхненно працював. Його життєве кредо – робити людям добро тепер наслідують численні його колеги та учні.

 

Колектив ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України»

Редакційна колегія журналу«Український журнал сучасних проблем токсикології» Товариство токсикологів України