Спрямований вплив на сигнальні шляхи та метаболічні процеси у пухлинних клітинах відкриває нові можливості пошуку засобів із протипухлинним ефектом. У зв'язку з цим дослідження біологічних ефектів алотропних різновидів вуглецю, зокрема фулеренів С60 та їх дериватів, по відношенню до пухлинних клітин є перспективними. Це пов'язано із наявністю у цих сполук властивостей, які можуть обумовлювати модифікацію метаболічних процесів у трансформованих клітинах [1]. На сьогодні одержано ряд дериватів фулеренів, які відрізняються за способом модифікації поверхні, що дозволяє забезпечити оптимальні умови прояву їх реакційної здатності у біологічних рідинах та всередині клітини [1].
Гідрофільність фулеренів С60, а отже, їхня біологічна сумісність, може бути підсилена шляхом модифікації групами, здатними іонізуватися у водних розчинах (гідроксильні, карбоксильні, аміногрупи тощо), а також іммобілізацією фулеренів на високодисперсних матрицях з амфіфільними властивостями [2]. Біологічна інертність та фізико-хімічні властивості (розміри, гідрофільність тощо) обумовлюють можливість використання сферичних колоїдних частинок діоксиду силіцію у формі аеросилу в якості наноматриці для фулеренів [3]. Відомо, що ці матеріали зазвичай не викликають алергічних реакцій та потенційно можуть бути розщеплені в організмі й виведені з нього [2], а можлива доставка препаратів за їх використання у більшості випадків є сайт-специфічною завдяки ефекту посиленого проникнення та утримання цих часток пухлинними клітинами [4].
Введення замісників у склад фулерену певною мірою змінює фізико-хімічні, і, звичайно, біологічні властивості молекули. Тому біологічний ефект немодифікованих фулеренів може відрізнятися від властивостей їх похідних.
Синтезовано нанокомпозит, який містить фулерен C60 та приєднаний за допомогою амінопропільних груп до часток діоксиду силіцію у вигляді аеросилу [5]. Можливість подальшого використання цієї сполуки по відношенню до біологічних об'єктів вимагає проведення комплексної оцінки впливу його на життєздатність організму, метаболічні показники, стан імунної системи тощо.
У зв'язку з цим метою роботи було дослідити вплив нанокомпозиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі силіцію на ріст саркоми 37, стан клітинної ланки протипухлинного імунітету та біохімічні показники сироватки крові тварин з саркомою 37.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведено на білих мишах-самцях лінії Balb/c віком 2-2,5 міс, вагою 20-25 г. Утримання тварин та проведення процедур із ними здійснювалися відповідно до прийнятих міжнародних правил проведення робіт із експериментальними тваринами. Для індукції пухлин тваринам перещеплювали у м'яз стегна 2*106 клітин саркоми 37 (С37) на тварину у розчині Хенкса.
Використано нанокомпозит фулерену C60 з високодисперсним матеріалом на основі аеро-силу (ФВДМА), модифікованого амінопропільними групами. Для створення композиту використовували сферичні наночастинки (діаметром 10-15 нм) діоксиду кремнію (аеросилу А — 300) з прикріпленими до поверхні амінопропільними ланцюгами з вільним NH2-кінцем (0,9 ммоль/г). С60-амінопропілаеросил синтезовано шляхом приєднання молекул С60 (0,18 ммоль/г) до NH2-кінців амінопропільних ланцюгів [5]. Синтез композиту ФВДМА проводився шляхом сорбції з толуольних розчинів з наступним промиванням толуолом в екстракторі Сокслета в атмосфері аргону. Наявність та форму існування фулерену на поверхні носіїв встановлено за допомогою мас-спектрометрії, спектрів дифузного відбиття та ІЧ-спектроскопії. Механізм сорбції фулерену на кластерах аеросилу встановлено шляхом комплексного спектрального та квантовохімічного дослідження [6].
Тварин розподілено на групи: 1 — інтактні миші (n=10); 2 — миші з пухлинами, яким замість препарату вводили 0,9 % NaCl (n=25); 3 — миші з С37, яким інтраперитонеально вводили ФВДМА в об'ємі 0,2 мл (початкова концентрація ФВДМА у водному розчині — 2 мг/мл) один раз на 5 діб (n=25). Характер введення ФВДМА обрано з урахуванням того, що фулерени С60, які вводять щурам інтраперитонеально (доза — 500 мг/кг) виводяться з організму впродовж 2-4 діб [9]. Слід відзначити, що кількості наявного у використаній дозі нанокомпозиту фулерену С60 та аеросилу були нижчими від значень ЛД50 для фулерену С60 та аеросилу, які при пероральному введенні мишам становлять 600 та 1500 мг/кг ваги тіла відповідно [7, 8].
Ріст саркоми 37 характеризували за зміною її розмірів на 8-у, 11-у, 14-у, 17-у та 20-у добу, оцінюючи об'єм пухлини. Евтаназію піддослідних тварин здійснювали на 20-у добу росту пухлини, відбирали кров, селезінку, перитонеальні макрофаги та вилучали пухлини. Використано гомогенну фракцію пухлин після центрифугування при 3600 об/хв 15 хв. Вміст загального білка визначали з використанням методу Грінберга [9].
Сироватку крові отримували після центрифугування крові при 3000 g 15 хв. Вміст загального білка, альбуміну, глюкози, тріацилгліцеролів, холестеролу метаболітів, які відображають функціональний стан нирок (сечовини та креатиніну) та активність ферментів (аланінамінотрансферази — АлАТ, аспартатамінотрансферази — АсАТ, лужної фосфатази — ЛФ, гаманглутамілтранспептидази — ГГТП) визначали на спектрофотометричному аналізаторі ,,Stat Fax 2100" фірми ,,AWARENESS TEHNOLOGY INC", виробництва США, за допомогою наборів реактивів фірми "ІНТЕРО, Лтд".
Лімфоцити отримували методом центрифугування (1500 об/хв, 40 хв) суспензії клітин селезінки у градієнті густини фіколверографіну (р=1,077) [10]. Перитонеальні макрофаги одержували з черевної порожнини мишей шляхом промивання 89% середовищем RPMI-1640 з додавання 10% ембріональної сироватки бика і 1% гепарину (5 од/мл) та наступного центрифугування (1000 об/хв, 10 хв).
Імунологічні дослідження: цитотоксичної активності лімфоцитів, макрофагів, кооперативної цитотоксичності цих ефекторних клітин по відношенню до клітин С37, а також оцінку модуляції аутологічною сироваткою мишей цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів проводили з використанням МТТ-тесту [10].
Вміст тіобарбітурат-активних продуктів (ТБ-АП), активність супероксиддисмутази (CОД), каталази та глутатіонпероксидази (ГП) оцінювали із застосуванням методу оптичної спектроскопії [9]. У сироватці крові визначали амінооксидазну активність церулоплазміну (АОА ЦП) згідно [11].
Експериментальні дані обробляли загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Вірогідність відмінностей між середніми величинами оцінювали з використанням t-критерію Стьюдента при рівні значимості р<0.05.
Результати та їх обговорення
Ріст пухлини. У кінетиці росту С37, при внутрішньом'язовому перещепленні мишам лінії Balb/c, можна виділити lag-фазу яка становить проміжок від моменту перещеплення пухлини до 8-ї доби її росту. Починаючи від 8-9-ї до 17-18-ї доби слід виділити експоненційну фазу росту, за якої розміри пухлини лінійно зростають у 3,0 рази (p < 0,05), з подальшим переходом у фазу стаціонарного росту (19-24-а доба), за якої розміри пухлин зростають на 20 % (p < 0,05), (рис. 1). Ці дані знаходяться у відповідності з попередньо отриманими [9].
Рис. 1 Розмір саркоми 37 мишей Balb/c (1), а також мишей з С37, яким інтраперитонеально вводили нанокомпозит фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу – ФВДМА (2). * — p – < у порівнянні з мишами, які не отримували препарат.
Використання ФВДМА призводить до зменшення розміру пухлини у середньому на 25 % (p < 0,05) починаючи від 17-ї доби росту в порівнянні з пухлинами тварин, яким не вводили нанокомпозит.
Кількість живих тварин з пухлинами, яким вводили нанокомпозит, є більшою на 40% (p < 0,05) на 30-у добу експерименту порівняно з тваринами, які не отримували ФВДМА. Проте показник середньої тривалості життя мишей з пухлинами, які отримували препарат, вищий лише на 9 % у порівнянні з тваринами, які не отримували ФВДМА (рис. 2).
Рис. 2 Виживаність мишей Balb/c з перещепленою саркомою 37 (1) та мишей з саркомою 37, яким вводили нанокомпозит фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу – ФВДМА (2)
Примітки: СТЖ – середня тривалість життя, ЗЗТЖ – зростання загальної тривалості життя тварин з пухлиною, яким вводили нанокомпозит.
* – p –< у порівнянні з мишами, які не отримували препарат.
Одержані результати узгоджуються з даними, представленими у роботі [12], які свідчать про встановлений протипухлинний та антиметастатичний ефект фулеренів С60 у дослідженнях з використанням моделі карциноми легені Льюїс. Крім того, в дослідах in vitro виявлено здатність фулерену С60 проявляти антипроліферативні властивості, які залежать від часу інкубації фулерену із суспензією пухлинних клітин епідермальної карциноми людини НЕР-2 та концентрації наночастинок [13], яку автори пояснюють здатністю фулерену С60 порушувати зборку мікротрубочок у пухлинних клітинах та пригнічувати їх проліферацію.
Наявність протипухлинного ефекту ФВДМА обумовлює необхідність оцінки його впливу на показники метаболічного стану мишей з пухлинами. Результати проведених досліджень, які представлено в табл.1, свідчать про відсутність змін у величинах досліджуваних біохімічних показників сироватки крові тварин з пухлинами за умов введення ФВДМА. Зростання активності АлАТ на 47 %, АсАТ — 39 % та ГГТП у середньому в 2,3 раза у порівнянні з сироваткою інтактних мишей може свідчити про деструктивні процеси у гепатоцитах мишей з пухлинами.
Таблиця 1
Вміст метаболітів та активність ферментів сироватки крові мишей в умовах досліду, (M±m)
Одержані результати узгоджуються з наведеними в [7, 14], які свідчать про нетоксичність та відсутність мутагенного ефекту фулеренів С60 in vivo у дозах, які близькі до використаних у даній роботі.
Проведені дослідження цитотоксичної активності лімфоцитів селезінки, перитонеальних макрофагів, кооперативної цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів по відношенню до аутологічних пухлинних клітин-мішеней дозволяють оцінити вплив введення нанокомпозиту на функціональну здатність клітинної ланки протипухлинного імунітету мишей з С37.
Встановлено, що цитотоксична активність як лімфоцитів, так і макрофагів тварин, яким вводили ФВДМА, не відрізняється для мишей з С37, що не отримували препарат (рис. 3А, 3Б). Проте цитотоксична активність лімфоцитів мишей, які не піддавалися дії препарату, з С37 по відношенню до пухлинних клітин вища в 2,6 раза (р<0,05) у порівнянні з інтактними мишами.
Проведено оцінку кооперативності макрофагальної та лімфоцитарної компонент системи клітинного імунітету по відношенню до пухлин. Виявлено, що кооперативна цитотоксичність цих ефекторних клітин більш виражена у мишей з пухлинами, про що свідчить зростання у 2,2 раза та 2,8 раза показника цитотоксичного індексу для мишей з С37, які не піддавалися дії препарату та отримували ФВДМА, відповідно, у порівнянні з інтактними мишами (рис. 3В.). Зростання цього показника для лімфоцитів, а також кооперативної цитотоксичності макрофагів та лімфоцитів мишей з С37 є результатом сформованої імунної відповіді в організмі на антигени аутологічних пухлинних клітин. Слід відзначити, що введення ФВДМА не спричинює змін у величинах сумісної цитотоксичної активності лімфоцитів та макрофагів мишей з пухлинами (рис. 3В.).
Досліджено характер модулюючого впливу аутологічної сироватки мишей на цитотоксичну активність ефекторних клітин та їх кооперативність у реалізації цитотоксичного ефекту щодо клітин С37. Величина індексу модуляції активності лімфоцитів аутологічною сироваткою мишей з С37, які отримували ФВДМА, була нижчою на 143 % від величини індексу для мишей з С37, яким не вводили ФВДМА, та на 10 % від показник для інтактних мишей (табл. 2). Величина індексу модуляції активності перитонеальних макрофагів мишей з С37, які отримували ФВДМА, знижувалась на 121 % порівняно з показником для мишей з С37 та на 37 % (р<0,05) у порівнянні з інтактними тваринами. Крім того, введення наноком-позиту фулерену С60 призводить до зниження індексу модуляції сироваткою кооперативної цитотоксичності лімфоцитів та макрофагів на 86,8 % (р<0,05) у порівнянні із величиною даного показника для тварин з пухлинами, які не отримували нанокомпозит, та на 15 % (р<0,05) порівняно з інтактними мишами (табл. 2). Отримані результати вказують на супресорний ефект нанокомпозиту на ланку протипухлинного імунітету, яка опосередковує взаємодію клітинного та гуморального компонентів.
Таблиця 2
Модуляція цитотоксичної активності ефекторних клітин імунної системи аутологічною сироваткою мишей з саркомою 37, (M±m)
Існуючі дані про вплив фулеренів С60 на систему імунного захисту неоднозначні, оскільки ці наночастинки здатні індукувати розвиток реакцій специфічного імунітету у вигляді синтезу специфічних імуноглобулінів G [15], проте з іншого боку, при захопленні фулеренів С60 фагоцитуючими клітинами у кровотоці виникає ймовірність небажаних ефектів на імунну систему у вигляді імуностимуляції та імуносупресії [15].
Результати свідчать про супресорний ефект введення ФВДМА на цитотоксичну активність лімфоцитів по відношенню до клітин С37, а аутологічна сироватка тварин з пухлинами, які отримували ФВДМА, інгібує цитотоксичну активність лімфоцитів, макрофагів та їх кооперативність. Результати узгоджуються з представленим у роботі [21], які в дослідах in vivo свідчать про пригнічення вуглецевими нанотрубками та фулеренами С60 функції В-лімфоцитів через індукції синтезу ТФР-бета макрофагами. Імуносупресія також може бути опосередкована токсичністю сполук фулерену по відношенню до Т-клітин, однак підтвердження даного факту вимагає подальших досліджень.
Враховуючи здатність фулеренів модулювати вільнорадикальні процеси окиснення, проведено дослідження впливу введення нанокомпозиту на показники про-антиоксидантного стану сироватки крові тварин з пухлинами, враховуючи, що продукти перекисного окиснення ліпідів здатні проявляти мутагенний та мембранодестабілізуючий ефект.
Не виявлено зростання вмісту продуктів окиснення (ТБ-АП) у сироватці крові мишей з С37, які отримували нанокомпозит, у порівнянні із мишами, які не піддавалися дії ФВДМА (табл. 3). За умов введення ФВДМА також не спостерігається змін в активності загальної супероксиддисмутази (СОД), каталази та амінооксидазної активності церулоплазміну (АОА ЦП) у сироватці крові порівняно з відповідними величинами для мишей з пухлиною, які отримували препарат (табл. 3).
Таблиця 3
Вміст ТБК-активних продуктів та активність антиоксидантних ферментів сироватки крові та пухлин мишей з саркомою 37 та за умов введення композиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу (ФВДМА), (M±m)
Порівняно з інтактними мишами, рівень вмісту ТБ-АП є вищим на 26 % (р<0,05) і 34 % (р<0,05) у сироватці мишей з пухлинами, які не отримували та отримували ФВДМА, відповідно. У сироватці крові активність СОД зростає у 2,7 раза для мишей з пухлиною та у 2,9 раза для мишей з С37, які отримували нанокомпозит у порівнянні з величиною показника для інтактних мишей. В той же час активність каталази у сироватці крові мишей з пухлинами знижується у середньому на 43 % (р<0,05) відносно показника для інтактних мишей. Амінооксидазна активність церулоплазміну зростає на 83 % та 72 % у сироватці крові мишей з С37, які не отримували чи отримували ФВДМА, відповідно порівняно з інтактними тваринами (табл. 3). Враховуючи здатність церулоплазміну виступати у якості білка гострої фази, активність якого індукується у відповідь на наявність запального процесу [11], ймовірно введення ФВДМА не призводить до виникнення додаткової запальної реакції в організмі мишей з саркомою 37.
Встановлено, що введення ФВДМА сприяє зростанню інтенсивності ПОЛ у клітинах пухлин: вмісту ТБ-АП зростає на 25 % (р<0,05) у порівнянні з тваринами, які не отримували нанокомпозит (табл. 3). Поряд з цим активність загальної СОД у пухлині знижується на 29 % (р< 0,05) порівняно з показниками для мишей, які не отримували нанокомпозит, а активність каталази та глутатіонпероксидази не змінюється (табл. 3). Тобто, введення нанокомпозиту фулерену С60 з високодисперсним матеріалом на основі аеросилу обумовлює зсув про-антиоксидантного стану в пухлинних клітинах у бік переважання окисних процесів.
Таким чином, результати проведених досліджень при введенні фулеренвмісного нанокомпозиту (у сумарній дозі 2 мг/тварину) мишам лінії Balb/c з перещепленою саркомою 37 свідчать про відсутність його впливу на організм за біохімічними показниками сироватки крові та показниками окисного метаболізму. Встановлено супресорний ефект введення фулерен-вмісного нанокомпозиту на ланку системи імунного захисту, яка опосередковує взаємодію клітинної та гуморальної компонент у реалізації протипухлинного ефекту, а також на цитотоксичну активність лімфоцитів селезінки мишей щодо клітин саркоми 37. Поряд з цим не виявлено впливу даного нанокомпозиту по відношенню до клітинної ланки імунної системи, а також здатності ФВДМА сприяти синтезу церулоплазміну як білка, що опосередковує розвиток запальної реакції. Отримані результати вказують на біосумісність та можливість використання фулерен-вмісного нанокомпозиту на основі амінопропілаеросилу при проведенні досліджень на біологічних системах. Однак його застосування у системах in vivo, можливо, потребує додаткового використання сполук з імуномодулюючим ефектом. Інгібування росту саркоми 37 за введення ФВДМА супроводжується зростанням інтенсивності окисних процесів у пухлині, що обумовлює перспективність проведення подальших досліджень ефектів даного нанокомпозиту в трансформованих клітинах по відношенню до метаболічних шляхів, пов'язаних з окисним гомеостазом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Fullerenol cytotoxic conjugates for cancer chemotherapy / S. Sengupta, P. Chaudhuri, A. Paraskar [et al.] // Acs Nano. — 2009. — V. 3, № 9. — Р. 2505–2514.
2. Effect of UV irradiation of fullerene-containing composite in biological samples / V.M. Yashchuk, K.M. Kushnir, O.A. Golub [et al.] // Functional Materials. — 2003. — V. 10, № 3. — Р. 525–527.
3. Взаємодія гідроксильованої поверхні кремнезему та молекул води с фулереном C60: модельні дослідження / О.А.Голуб, А.В. Хаврюченко, Ю.І. Прилуцький [та ін.]. // Доповіді Національної академії наук України. — 2003. — №11. — С. 153–156.
4. Nanotechnology applications in cancer / S. Nie, Y. Xing, G.J. Kim [et al.] // Ann. Rev.Biomed. — 2007. — V. 9. — P. 12.1–12.32.
5. Fullerenes immobilized at silica surface: topology, structure and bioactivity / A. Golub, O. Matyshevska, S. Prylutska [et al.] // J. Mol. Liq. — 2003. — V. 105. — P. 141–147.
6. Structure of C60 fullerene in water: spectroscopic data / Scharff P. , Risch K., Carta-Abelmann L. [et al.] // Carbon. — 2004. — V. 42, № 5–6. — Р. 1203–1206.
7. C60 fullerene is a powerful antioxidant in vivo with no acute or subacute toxicity / N. Gharbi, M. Pressac, M. Hadchouel [et al.] // Nano Lett. — 2005. — V. 5. — P. 2578–2585.
8. Fubini B. Variability of biological responses to silicas: effect of origin, crystallinity, and state of surface on generation of reactive oxygen species and morphological transformation of mammalian cells / B. Fubini, I. Fenoglio, Z. Elias, O. Poirot // J. Environ Pathol. Toxicol. Oncol. –2001. –V. 20, № 1. – Р. 95–108.
9. The influence of sodium dichloroacetate on the oxidative processes in sarcoma 37 / L.V. Sorokina, T.V. Pyatchanina, G.V. Didenko [et al.] // Experimental Oncology. — 2011. — V 33, № 4. — P.216–221.
10. The application of fullerene C60 for the modification of an anti-cancer vaccine based on metabolism products of Bacillus sub-tilis 7025 / G.V .Didenko, L.V. Sorokina, Eu.G. Shpak [et al.] // Journal of Biological Physics and Chemistry. — 2011. — V. 11. — P. 30–35.
11. Changes in the Proportion of Blood Metalloproteids as a Result of Arterial Hypertension Treatment in Liquidators of the Chornobyl NPP Accident Consequences / О. Melnikov, T. Pyatchanina, V. Momot [et al.] // Int. J. Rad. Med. — 2003. — V. 5, № 1 — 2. — Р. 237–245.
12. Using water-soluble fullerenes in anticancer therapy / S.V. Prylutska, A.P. Burlaka, P. P. Klymenko [et al.] // Cancer Nano. — 2011. — V. 2, № 1–6. — P. 105–110.
13. Wilson S.R. Biological aspects of fullerenes/ S.R. Wilson. In: Fullerenes Chemistry, Physics and Technology /Ed. K.M. Kadish, R.S.Ruoff. — New York: John Wiley & Sons, 2000. — P. 437–466.
14. Andrievsky G. Is the C60 fullerene molecule toxic? / G. Andrievsky, V. Klochkov, L. Derevyanchenko // Fullerenes, Nanotubes, and Carbon Nanostruct. — V. 13. — P. 363–376.
15. Zolnik B. S. Minireview: Nanoparticles and the Immune System / B.S. Zolnik, A. Gonzаlez-Fernаndez, N. Sadrieh, M.A. Dobrovolskaia // Endocrinology. — 2010. — V. 151, № 2. — P. 458–465.
REFERENCES
1. Fullerenol cytotoxic conjugates for cancer chemotherapy / S. Sengupta, P. Chaudhuri, A. Paraskar [et al.] // Acs Nano. — 2009. — V. 3, № 9. — Р. 2505–2514.
2. Effect of UV irradiation of fullerene-containing composite in biological samples / V.M. Yashchuk, K.M. Kushnir, O.A. Golub [et al.] // Functional Materials. — 2003. — V. 10, № 3. — Р. 525–527.
3. Vzaemodiya gidroksyl'ovanoi poverkhni kremnezemu ta molekul vody s fulerenom C60: model'ni doslidzhennya / O.A.Golub, A.V. Khavryuchenko, Yu.I. Pryluc'kyj [ta in.]. // Dopovidi Nacional'noi akademii nauk Ukrainy. — 2003. — №11. — S. 153–156.
4. Nanotechnology applications in cancer / S. Nie, Y. Xing, G.J. Kim [et al.] // Ann. Rev.Biomed. — 2007. — V. 9. — P. 12.1–12.32.
5. Fullerenes immobilized at silica surface: topology, structure and bioactivity / A. Golub, O. Matyshevska, S. Prylutska [et al.] // J. Mol. Liq. — 2003. — V. 105. — P. 141–147.
6. Structure of C60 fullerene in water: spectroscopic data / Scharff P. , Risch K., Carta-Abelmann L. [et al.] // Carbon. — 2004. — V. 42, № 5–6. — Р. 1203–1206.
7. C60 fullerene is a powerful antioxidant in vivo with no acute or subacute toxicity / N. Gharbi, M. Pressac, M. Hadchouel [et al.] // Nano Lett. — 2005. — V. 5. — P. 2578–2585.
8. Fubini B. Variability of biological responses to silicas: effect of origin, crystallinity, and state of surface on generation of reactive oxygen species and morphological transformation of mammalian cells / B. Fubini, I. Fenoglio, Z. Elias, O. Poirot // J. Environ Pathol. Toxicol. Oncol. –2001. –V. 20, № 1. – Р. 95–108.
9. The influence of sodium dichloroacetate on the oxidative processes in sarcoma 37 / L.V. Sorokina, T.V. Pyatchanina, G.V. Didenko [et al.] // Experimental Oncology. — 2011. — V 33, № 4. — P.216–221.
10. The application of fullerene C60 for the modification of an anti-cancer vaccine based on metabolism products of Bacillus sub-tilis 7025 / G.V .Didenko, L.V. Sorokina, Eu.G. Shpak [et al.] // Journal of Biological Physics and Chemistry. — 2011. — V. 11. — P. 30–35.
11. Changes in the Proportion of Blood Metalloproteids as a Result of Arterial Hypertension Treatment in Liquidators of the Chornobyl NPP Accident Consequences / О. Melnikov, T. Pyatchanina, V. Momot [et al.] // Int. J. Rad. Med. — 2003. — V. 5, № 1 — 2. — Р. 237–245.
12. Using water-soluble fullerenes in anticancer therapy / S.V. Prylutska, A.P. Burlaka, P. P. Klymenko [et al.] // Cancer Nano. — 2011. — V. 2, № 1–6. — P. 105–110.
13. Wilson S.R. Biological aspects of fullerenes/ S.R. Wilson. In: Fullerenes Chemistry, Physics and Technology /Ed. K.M. Kadish, R.S.Ruoff. — New York: John Wiley & Sons, 2000. — P. 437–466.
14. Andrievsky G. Is the C60 fullerene molecule toxic? / G. Andrievsky, V. Klochkov, L. Derevyanchenko // Fullerenes, Nanotubes, and Carbon Nanostruct. — V. 13. — P. 363–376.
15. Zolnik B. S. Minireview: Nanoparticles and the Immune System / B.S. Zolnik, A. Gonzаlez-Fernаndez, N. Sadrieh, M.A. Dobrovolskaia // Endocrinology. — 2010. — V. 151, № 2. — P. 458–465.
Надійшла до редакції 23.02.2012 р.