ПРОФЕСОРУ РИБАЛЬЧЕНКУ ВОЛОДИМИРУ КОРНІЙОВИЧУ — 70.
Рибальченко Володимир Корнійович народився 5 вересня 1941 р. у селянській родині в Шевченковому краї. В суворі повоєнні роки відмінно закінчив Кайтанівську семирічну школу, з відзнакою Звенигородський сільськогосподарський технікум, а в 1961 р. вступив до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка на біологічний факультет. 1964 року його як кращого студента (стипендія ім. О.О. Богомольця) переведено з Київського університету до Московського державного університету імені М.В.Ломоносова для продовження навчання зі спеціальності біофізика. Зі студентських років захоплювався науковими дослідженнями під керівництвом академіків В.А. Беліцера і П.Г. Богача (Київ) та С.Є. Северіна і О.С. Спірна (Москва). Першу свою роботу "Чи існують антикодони?" він опублікував у 1964 р.
По закінченні з відзнакою університету у 1966 році — перший диплом біофізика в Україні — В.К. Рибальченко обійняв посаду асистента Київського університету. Саме тут він пройшов шлях науковця і педагога від асистента до професора і декана факультету. З 1966 року і до сьогодні він читає лекції, проводить практичні заняття на біологічному факультеті, яким притаманні оригінальність, багатогранність і сучасний рівень досягнень мембранології та фізико-хімічної біології. Про його навчальну і навчально-методичну роботу схвально відгукуються студенти та науковці. В 1972-1974 роках — заступник декана, а в 1978-1979 роках — декан біологічного факультету. З 1985 року Володимир Корнійович — професор біологічного факультету, провідний і головний науковий співробітник, завідувач лабораторії мембранології (тепер — науково-дослідний сектор "Мембранології і цитології") та науковий керівник міжфакультетської НДЛ "Біологічно активні речовини" Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1994 по 2007 рік — завідувач кафедри медичної біології Медичного університету (за сумісництвом). У 1970 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю біофізика, а у 1988 — докторську дисертацію за спеціальностями біохімія і фізіологія людини і тварин.
Професор В.К. Рибальченко — талановитий викладач і один з провідних в Україні і за кордоном вчених-біологів у галузі мембранології і фізико-хімічної біології. Йому і його науковій школі з мембранології належать відкриття безрецепторної хімічної міжклітинної сигналізації та створення сучасної моделі молекулярної організації клітинних мембран. Ці два близьких напрямки є пріоритетними в світовій науці, мають як фундаментальне, так і прикладне значення, в першу чергу, в медицині. Модель молекулярної організації клітинних мембран В.К. Рибальченка і механізм безрецепторної міжклітинної сигналізації дають можливість зрозуміти еволюційно давній тип міжклітинної хімічної сигналізації без участі рецепторних структур, які утворилися після синтезу клітинами біологічно активних речовин (гормонів, нейромедіаторів тощо). До утворення мембранних білкових рецепторів міжклітинна хімічна сигналізація відбувалася через ліпіди прамембран. Цей шлях міжклітинної сигналізації через ліпіди мембран як генералізований ліпідний рецептор не втратив свого значення і на нинішньому етапі еволюційного розвитку живого.
Творчий доробок В.К. Рибальченка — це понад 550 наукових і навчальних праць (одноосібних і у співавторстві). Серед яких три підручники (два з яких з біологічної хімії), чотири монографії, 12 патентів і авторських свідоцтв на винаходи та 15 навчальних посібників з грифом МОН України, за які Вчена рада Київського університету у 2008 р. присудила йому премію імені Тараса Шевченка. Окремі з навчальних посібників ("Биохимическая кинетика", "Структура и функции мембран", "Физиология и биохимия пищеварения животных и человека") використовуються і в навчальних процесах університетів країн СНД, зокрема у Московському університеті ім. М.В. Ломоносова, випускником якого і є сам автор.
Значний внесок В.К. Рибальченка в підготовці та атестації науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Під його науковим керівництвом підготовлено і успішно захищено 26 кандидатських і три докторські дисертації, вперше в Україні створив і тривалий час очолював спецраду із захисту докторських дисертацій з цитології, є членом кількох спецрад, бере участь в організації і роботі республіканських і міжнародних наукових симпозіумів, конференцій та з'їздів біофізичного, біохімічного, токсикологічного і фізіологічного товариств України. Протягом багатьох років він є членом редколегій кількох наукових часописів і головним редактором фахового видання "Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології", яке видається спільно Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і Луганським державним медичним університетом.
Йому притаманні висока цілеспрямованість і воля, принциповість і професіоналізм, добропорядність і доброзичливість, а також високе почуття гумору (протягом короткого періоду нашого "тверезого" життя сам випускав стінгазету "Алкогольдегідрогеназа"). Вміння спілкуватися, дискутувати з колегами, студентами і з учнями, аргументувати власну думку принесли Володимиру Рибальченку заслужений авторитет у науковій спільноті України та світі. Його особистий внесок у науку сприяв розвиткові біохімії і біофізики мембран кінця ХХ — початку ХХI сторіч.
Визнанням вагомих результатів наукової та педагогічної діяльності професора В.К. Ри-бальченка є досить високий індекс цитування його робіт, членство в International Academy of Cardiovascular Sciences та The New York Academy of Sciences, Товаристві токсикологів України та ін., призначення вченим секретарем, заступником голови і головою експертної ради з біологічних наук Вищої атестаційної комісії України, нагородження почесним званням "Заслужений діяч науки і техніки України".
Колеги, співробітники, учні щиро вітають дорогого Володимира Корнійовича із 70-річчям, зичать міцного здоров'я, вдачі, творчої наснаги і активного довголіття.