Т.Ф. Харченко, кандидат мед. наук, С.С. Ісаєва, кандидат хім. наук, А.М. Строй, кандидат мед. наук, В.М. Левицька, кандидат біол. наук, О.А. Харченко, Н.В. Терещенко, Т.В. Юрченко, С.О. Хомак, Т.І. Кругляк
ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України", м. Київ
SUMMARY. Nowadays sex toys, such as vaginal balls, masturbators, vibrators, nozzles and rings, rubber dolls, dildos, concussors, etc are widely used. They are made from polymer, natural, rubber and other materials such as PVC plasticate, latex and silicone. Consider the risk of using the goods for intimate purpose and publication of Dutch scientists about the danger of using PVC sex toys, we examined 3 groups of PVC, latex and silicone products of different manufacturers to determine the possible harmful effects. In the study we describe the results of complex sanitary and toxicological evaluation of domestic and imported PVC, latex and silicone sex industry products (sex toys). The study found that migration levels of harmful chemicals from evaluated products into model solution did not exceed the relevant hygienic standards. Moreover, cytotoxic and irritant effects results did not exceed established hygienic regulations. Migration of coloring agents into extracts analysis did not show any absorption bands (250–500 nm spectrum), color of products did not change either. Soluble proteins content in latex products did not exceed recommended level according to the British Standard BS EN 455-3:2000. In summary, PVC, latex and silicone sex industry products we evaluated have shown compliance of important manufacturing process parameters such as % ratio of components, temperature conditions, purity of raw materials etc.
Key words: sex industry products, migration of harmful chemicals, soluble protein content, cytotoxicity, irritant effect.
Останнім часом серед споживачів спостерігається збільшення застосування секс-іграшок, таких як вагінальні кульки, мастурбатори, вібратори, насадки та кільця, гумові ляльки, фалоімітатори, вібромасажери тощо. Найчастіше у їх виробництві використовуються полімерні, натуральні, гумові та ін. матеріали, зокрема полівінілхлоридний пластикат, латекс і силікон.
Серед групи полімерних матеріалів, що застосовуються при виготовленні секс-іграшок, значну частку посідає полівінілхлоридний пластикат. Пластифікований полівінілхлорид (ПВХ) — один з найбільш використовуваних у світовому виробництві полімерів. Еластичність, прозорість та відносна міцність дозволили йому стати незамінним у багатьох сучасних сферах життєдіяльсті людини. Зокрема, з нього виготовляють хірургічні рукавички, пристрої для переливання крові, трубки для внутрішньовенного та артеріального введення, для гемодіалізу, ємності для зберігання крові, серцеві клапани, матеріали для судинної пластики, секс-іграшки тощо. Слід підкреслити, що для надання виробам з ПВХ необхідної еластичності та стійкості до ультрафіолетового випромінювання в якості пластифікаторів широко використовуються ефіри фталевої кислоти, які у виробництві полівінілхлоридного пластикату займають провідне місце. Вони пом'якшують пластик, надаючи йому пластичність, тобто властивості, які необхідні для застосування цього матеріалу в секс-індустрії.
Однак, як свідчать дані літератури, фталати можуть мігрувати з готової продукції, а також їм притаманні віддалені негативні наслідки впливу на живий організм. Ризик застосування матеріалів на основі ПВХ-пластизолю пов'язаний з можливістю міграції ефірів фталевої кислоти в кровоносне русло людини. Так, наприкінці 70-х років в журналі ’’Stiense” з'явилось повідомлення про те, що фталатні пластифікатори, які мігрують з виробів медичного призначення, можуть бути небезпечними для людей, які мають з ними контакт. Біологічно важливим є той факт, що фталати легкорозчинні в крові та інших ліпопротеїноутримуючих матеріалах. Зокрема, діоктилфталат (ДОФ) у кількості 7% визначали в крові, яка зберігалась в спеціальних виготовлених з ПВХ ємностях [27]. Дані літератури свідчать, що після гемотрансфузії ДОФ визначався в тканинах хворих, якщо кров перед цим зберігалась у таких ємностях [1-12].
Встановлені також деякі закономірності міграції фталатів у модельні середовища. Так, підвищення температури підвищує кінетику міграції фталатів у воду. Відмічено залежність рівнів їхньої міграції від «віку» виробів (часу від моменту виготовлення до проведення дослідження), марки полівінілхлоридної смоли, рецептури, хімічної структури та особливостей модельного середовища [1–12].
Широко розповсюджене також у світовій секс-індустрії використання латексу, який являє собою високомолекулярну речовину, екстраговану з молочного соку каучукової рослини — бразильської гівеї. Основою цього соку є вуглеводень ізопрен, але, окрім нього, він містить протеїни, липіди та фосфоліпіди, здатні викликати алергічні реакції у схильних до них людей. У згаданому молочному соку нараховується до 250 різних алергенів. Порівняно з іншими речовинами природний латекс містить незначну кількість протеїнів (у межах 1–5%) і в процесі його переробки в латексний концентрат з 60% вмістом сухої речовини більша частина розчинних протеїнів видаляється. При цьому кількість протеїнів, яка залишається в кінцевому продукті, залежить від особливостей процесу його виготовлення. Як свідчать дані літератури, результати спільних досліджень, проведених Малайзійським НДІ та Університетом Джона Хопкінса, кількість алергенів у латексі незначна, що обумовлено видаленням переважної частки алергенів у процесі виготовлення виробів з даного матеріалу. Між тим, контроль за рівнями вмісту у виготовленій з натурального латексу продукції є надзвичайно актуальним [13–28].
Силікон — еластомер, який має високі еластичні властивості, однак завдяки складному процесу виробництва він відноситься до більш коштовних полімерів. Позитивно, що до його складу не входять фталати та латекси. Алергічні реакції на нього практично не зустрічаються, в крові людини не визначені специфічні антитіла до еластомерів, отже, можливість їхнього відторгнення незначна. Хімічна інертність та низька токсичність матеріалів на основі силіконів дозволяють застосовувати їх для протезування м’яких тканин людини, у виготовленні медичних та дитячих виробів, а також для виробництва секс-іграшок.
Мета роботи. Визначення ступеня потенційного біологічного ризику для здоров'я людини застосування секс-іграшок на основі ПВХ-пластизолю, латексу та силікону.
Матеріали і методи досліджень. Керуючись сучасними даними наукової літератури щодо потенційного ризику застосування виробів секс-індустрії з полімерів, зокрема щодо небезпеки застосування виготовлених на основі ПВХ секс-іграшок, нами проведені дослідження з визначення можливої шкідливої дії 3 груп даного виду продукції, матеріалом яких є полівінілхлорид, латекс або ж силікон, а саме:
I — секс іграшки, виготовлені з силікону:
— віброкільце «DUREX» виробництва компанії “SSL International ріс.” (Великобританія);
— віброкільце «Sico Vibration Ring т.м. «Sico» виробництва фірми “Wenzhou Janda Electronic Co., Ltd.” (Китай);
— віброкільце т.м. «Dolphi» виробництва фірми “Wenzhou Janda Electronic Co., Ltd.” (Китай);
II група — секс-іграшки, виготовлені з латексу:
— кільце ерекційне сексометр «VIZIT» виробництва фірми “Pi Hwa Enterprise Corp.” (Китай, Тайвань);
— кільце ерекційне “VIZIT” («ВІЗИТ») виробництва фірми «РІ HWA ENTERPRICE CORP.», Тайвань;
III група — секс іграшки, виготовлені з ПВХ-пластизолю:
— лялька у вигляд і людини виробництва фірми “ORION Versand GmbH&Co.KG”, Німеччина;
— фалоімітатор виробництва ПП “Шевченко В.В.” (Україна);
— фалоімітатор з вібрацією, виробництва фірми “SHENZHEN SHAKI INDASTRIAL CO., LTD”, Китай.
З метою визначення ступеня потенційного ризику застосування виробів секс-індустрії зарубіжного та вітчизняного виробництва за токсиколого-гігієнічними показниками безпеки нами проведені дослідження згідно з вимогами “Методических указаний по санитарно-гигиенической оценке резиновых и латексных изделий медицинского назначения”, М., 1988р. та «Сборника руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения», М., 1987 р. Програма досліджень включала візуальний огляд, визначення інтенсивності запаху, виявлення міцності фіксації барвника, визначення рівнів міграції хімічних речовин у модельне середовище, а також вивчення цитотоксичних властивостей і подразнюючої дії з використанням експрес-методу in vitro на клітинному тест-об'єкті згідно з вимогами MB 1.1.037-95 «Биотестирование продукции из полимерных и других материалов». Для визначення ступеня міграції шкідливих хімічних речовин в модельне середовище використані хіміко-аналітичні методи, такі як газорідинна-хроматография (ГРХ), тонкошарова хроматографія (ТШХ), атомно-адсорбційна спектрофотометрія та фотометрія, які дозволяють визначити широкий спектр потенційно небезпечних при застосуванні даної продукції шкідливих хімічних речовин на рівнях від 1,0 до 0,001 мг/л. Вміст білків у виробах з латексу визначали модифікованим методом Лоурі згідно з Британським стандартом BSEN 455-3:2000.
Отримані результати оброблялись методами варіаційної статистики з використанням пакету стандартних програм у Microsoft Exel (1).
Результати досліджень та їх обговорення. Виходячи зі складу продукції та мети досліджень, зразки були поділені на 3 групи — силіконові, латексні та полівінілхлоридні.
При візуальному огляді та одориметричних дослідженнях всі зразки мали естетичний вигляд, без задирок та пошкоджень, мали специфічний запах, обумовлений введеними в рецептуру виробів ароматизаторами, рівень якого коливався в межах 1,0–1,4 балів.
Санітарно-хімічні дослідження були проведені при співвідношенні площі виробу до обсягу дистильованої води як 1:10 (см2/см3), зразки витримувались при температурі 40 °С протягом 1 доби. В якості модельного середовища використовували дистильовану воду pH 6,0–7,2. Результати досліджень наведені в таблиці.
Таблиця.
Результати санітарно-хімічних досліджень виробів інтимного призначення
Як видно з наведених в таблиці результатів, рівні міграції шкідливих хімічних речовин з досліджених нами зразків секс-іграшок у дистильовану воду не перевищують відповідні гігієнічні нормативи. Також не перевищують встановлені гігієнічні регламенти показники цитотоксичної та подразнюючої дії. При вивченні можливої міграції барвників, смуги поглинання спектрів (250–500 нм) витяжок з виробів не виявлено, колір секс-виробів виробів не змінювався. Вміст розчинних білків в продукції з латексу не перевищує рівня, рекомендованого Британським стандартом BS EN 455-3:2000, що дає підстави для припущення про видалення більшої їх частки в процесі технологічної переробки сировини.
Таким чином, результати випробувань свідчать про відповідність досліджених виробів, а саме віброкільця “DUREX виробництва “SSL International plc.” (Великобританія), віброкільця “Sico Vibration Ring“ т.м. “Sico“ виробництва “Wenzhou Janda Electronic Co., Ltd.” (Китай), віброкільця т.м. „Dolphi” виробництва “Wenzhou Janda Electronic Co., Ltd.” (Китай), кільця ерекційного сексометр „VIZIT” („ВІЗІТ”), виробництва “Pi Hwa Enterprise Corp.” (Китай, Тайвань), ляльки у вигляді людини, виробництва “ORION Versand GmbH&Co.KG” (Німеччина), фалоімітатора виробництва ПП “Шевченко В.В.” (Україна) і фалоімітатора з вібрацією виробництва фірми “SHENZHEN SHAKI INDASTRIAL CO., LTD”, Китай) за показниками безпеки, передбачених вимогами «Сборника руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения», М., 1987 р. та “Методических указаний по санитарно-гигиенической оценке резиновых и латексных изделий медицинского назначения”, М., 1988 р., і можуть бути застосовані за призначенням.
Отримані нами результати випробувань виробів секс-індустрії, виготовлених на основі полівінілхлоридного пластизолю, латексу або силікону за токсиколого-гігієнічними показниками безпеки для здоров‘я людини свідчать, що при їх виробництві були витримані оптимальні параметри технологічного процесу, такі як співвідношення компонентів рецептури, температурний режим тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Шефтель В. О. Санитарная токсикология фталатов, загрязнителей воды / В.О. Шефтель, Т.М. Зинченко, С.Е. Катаева // Гиг. и сан. — 1981. —№ 8. — С. 64–66.
2. Болтина Л.М. Дибутилфталат / JI.М. Болтина // Химическая Энциклопедия. М.: Большая Российская энциклопедия. — 1990. — Т. 2. — С. 214–293.
3. Масленке А.А. Гигиеническая характеристика дибутилфталата и диоктилфталата как загрязнителя водоемов / А.А. Масленко // Гигиена и санитария. — 1968. — № 6. — С. 102–103.
4. Зинченко Т.М. О гонадотоксическом действии дибугил- и диоктилфталатов / Т.М Зинченко // Сб. Гигиена применения, токсикология пестицидов и полимерных материалов. — Вып. 15. — 1985. — С. 121–123.
5. Антонюк О.К. Токсикология сложных эфиров фталевой кислоты (Обзор литературы). О.К. Антонюк // Гигиена труда. — 1975. № 1. — С. 32–35.
6. Шефтель В.О. Гигиена и токсикология пластмасс, применяемых в водоснабжении. В.О. Шефтель. — К. : Здоров’я, 1981.
7. Современное состояние исследований по регламентации мономера винилхлорида и других добавок в упаковочных поливинилхлоридных материалах / [В.В. Станкевич, О.К. Зарембо, B.C. Гуменный, В.Н. Левицкая] // Серия. Гигиена. Обзорная информация. — Выпуск 2. — ВНИИМИ. — 1984.
8. Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах / В.О. Шефтель // Справ. Изд. — М.: Химия, 1991. — 544 с.
9. Sun Jun-hong. Токсикокинетика фталатов у кроликов-самців. Huanjing yu jiankang zazhi / Jun-hong Sun, Ke-rong Zhang, De-sheng Wu // J. Environ. And Healt. — 2004. —21, N4, — С. 213–214.
10. Hauser R. Фталаты и здоровье человека. Phthalates and human health / R. Hauser. A.M. Calafat I. I. Occup. And Environ. Med. — 2005. — 62. N 11. — С. 806–818.
11. Потенциальный риск для здоровья фталатных пластификаторов поливинилхлорида (современные аспекты) / [Г.М. Балан. Т.Ф. Харченко. В.Н. Левицкая, С.С. Исаева, О.А. Харченко, Н.Н. Бубало. Л.И. Повякель] // Сучасні проблеми токсикології. — 2013. — № 1–2. — С. 38–48.
12. Allergiengegen Latexhandschuhe / [A. Heese. K.P. Peters. H.U. Koch, O.P. Homstein] //Alleigologie. — 1995. — 18. № 9. — P. 358–365.
13. Ebo D.G. Latex anaphylaxis / D.G. Ebo, W.J. Stevens, L.S. De Clerck//Acta clin. Belg. — 1995. — 50, №2. — P. 87–93.
14. Latexsensibilisierung und Latexallergenkonzentration in the Luft / H. Allmers, A. Kirov, O. Hagemeyer [et al.] // Allergologie. — 1996. — 19, № 2. — P. 68–70.
15. Медичні одноразові рукавички. Частина 3. Вимоги та іспити для біологічної оцінки BS EN (EC) 455-3:1999. — К.: Держспоживстандарт України, 2000. — С. 20–28.
16. Біологічне оцінювання медичних виробів. Частина 10. Випробування на подразнення та сенсибілізацію (ISO 10993-10:1995, IDT): ДСТУ ISO 10993-10:2004. — [Чинний від 2006-01-01]. — К.: Держспоживстандарт України, 2006. — 34 с. — (Національний стандарт України).
17. Сборник руководящих методических материалов по токсиколого-гигиеническим исследованиям полимерных материалов и изделий на их основе медицинского назначения. — М. : Министерство Здравоохранения СССР. — 1987. — 75 с.
18. Методические указания по санитарно-гигиенической оценке резиновых и латексных изделий медицинского назначения. — М.: Министерство Здравоохранения СССР. — 1988. — 136 с.
19. Биотестирование продукции из полимерных и других материалов MB 1.1.037-95.
20. Британський стандарт BS EN 455-3:2000.
21. Глаис С. Медико-биологическая статистика / С. Глаис // Москва, Практика. — 1999. — 459 с.
22. Респираторный синдром при латексной аллергии / Г.А. Казакова, О.С. Васильева, Т.П. Дмитрова, А.Г. Чучалин] // Пульмонология. — 2003. — № 5. — С. 71, 74–75, 78–79.
23. Акасава А. Сывороточная реактивность на белок (протеин) латекса (Llevea brasiUiensis) /А. Акасава. JI.С. Хсиех. Й. Лин / J. Allergy Immonol. — 1995:95, С. 1196–1205.
22. Кох Х.У. Регулирующие аспекты аллергии на латекс (ЕКС; анализ екстрагируемого белка и аллергена для перчатки из латекса) / X.У. Кох / Rev. Fr. Allergol. — 1997:37. — С. 1201–1210.
23. Braun J.J. Латексний алергічний риніт. Від діагностики до лікування / J.J. Braun, F. de Blau // Rev. fr. allergol. et Immunol. — 2008. — 48. N 3. — C. 237–241.
24. Алергія до латексу у працівників охорони здоров'я. Епідеміологічні дослідження в іспанській лікарні / Maria Carmen, Pulido Zeida. de la Hoz Belen, Dlanco Roza // Allergy and Asthma Proc. — 2007. — 28, № 5. — С. 564–570.
25. La Montagne AD. Первинна профілактика сенсибілізації до латекса і професійної бронхіальної астми. Системний огляд /А.D. La Montagne. М.J. Abramson // Occup. and Environ. Med. — 2006. — 63, С. 359–364.
26. Васильева O.C. Дерматореспираторньй синдром при латексной аллергии / О.С. Васильева // Атмосф. Пульмонол. и аллергол. — 2005. — № 4. — С. 37–39.
27. PETERS J. Effect of phthalate esters on reproduction of rate / J. PETERS, R. COOK // Envinorm. Health Perspect. Exp. Issue. — 1973. — N 3. — P. 91–94.
28. RUBIN R. Plasticizer in human tissues / R. RUBIN, P. NAIR // New Enge. Med. — 1973. — P. 915.
REFERENCES
1. Sheftel' V. O. Sanitarnaya toksikologiya ftalatov, zagryaznitelej vody / V.O. Sheftel', T.M. Zinchenko, S.E. Kataeva // Gig. i san. — 1981. —№ 8. — S. 64–66.
2. Boltina L.M. Dibutilftalat / JI.M. Boltina // Khimicheskaya Enciklopediya. M.: Bol'shaya Rossijskaya enciklopediya. — 1990. — T. 2. — S. 214–293.
3. Maslenke A.A. Gigienicheskaya kharakteristika dibutilftalata i dioktilftalata kak zagryaznitelya vodoemov / A.A. Maslenko // Gigiena i sanitariya. — 1968. — № 6. — S. 102–103.
4. Zinchenko T.M. O gonadotoksicheskom dejstvii dibugil- i dioktilftalatov / T.M Zinchenko // Sb. Gigiena primeneniya, toksikologiya pesticidov i polimernykh materialov. — Vyp. 15. — 1985. — S. 121–123.
5. Antonyuk O.K. Toksikologiya slozhnykh efirov ftalevoj kisloty (Obzor literatury). O.K. Antonyuk // Gigiena truda. — 1975. № 1. — S. 32–35.
6. Sheftel' V.O. Gigiena i toksikologiya plastmass, primenyaemykh v vodosnabzhenii. V.O. Sheftel'. — K. : Zdorov’ya, 1981.
7. Sovremennoe sostoyanie issledovanij po reglamentacii monomera vinilkhlorida i drugikh dobavok v upakovochnykh polivinilkhloridnykh materialakh / [V.V. Stankevich, O.K. Zarembo, B.C. Gumennyj, V.N. Levickaya] // Seriya. Gigiena. Obzornaya informaciya. — Vypusk 2. — VNIIMI. — 1984.
8. Sheftel' V.O. Vrednye veschestva v plastmassakh / V.O. Sheftel' // Sprav. Izd. — M.: Khimiya, 1991. — 544 s.
9. Sun Jun-hong. Toksikokinetika ftalatov u krolikov-samcіv. Huanjing yu jiankang zazhi / Jun-hong Sun, Ke-rong Zhang, De-sheng Wu // J. Environ. And Healt. — 2004. —21, N4, — S. 213–214.
10. Hauser R. Ftalaty i zdorov'e cheloveka. Phthalates and human health / R. Hauser. A.M. Calafat I. I. Occup. And Environ. Med. — 2005. — 62. N 11. — S. 806–818.
11. Potencial'nyj risk dlya zdorov'ya ftalatnykh plastifikatorov polivinilkhlorida (sovremennye aspekty) / [G.M. Balan. T.F. Kharchenko. V.N. Levickaya, S.S. Isaeva, O.A. Kharchenko, N.N. Bubalo. L.I. Povyakel'] // Suchasni problemy toksykologii. — 2013. — № 1–2. — S. 38–48.
12. Allergiengegen Latexhandschuhe / [A. Heese. K.P. Peters. H.U. Koch, O.P. Homstein] //Alleigologie. — 1995. — 18. № 9. — P. 358–365.
13. Ebo D.G. Latex anaphylaxis / D.G. Ebo, W.J. Stevens, L.S. De Clerck//Acta clin. Belg. — 1995. — 50, №2. — P. 87–93.
14. Latexsensibilisierung und Latexallergenkonzentration in the Luft / H. Allmers, A. Kirov, O. Hagemeyer [et al.] // Allergologie. — 1996. — 19, № 2. — P. 68–70.
15. Medychni odnorazovi rukavychky. Chastyna 3. Vymogy ta ispyty dlya biologichnoi ocinky BS EN (EC) 455-3:1999. — K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2000. — S. 20–28.
16. Biologichne ocinyuvannya medychnykh vyrobiv. Chastyna 10. Vyprobuvannya na podraznennya ta sensybilizaciyu (ISO 10993-10:1995, IDT): DSTU ISO 10993-10:2004. — [Chynnyj vid 2006-01-01]. — K.: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2006. — 34 s. — (Nacional'nyj standart Ukrainy).
17. Sbornik rukovodyaschikh metodicheskikh materialov po toksikologo-gigienicheskim issledovaniyam polimernykh materialov i izdelij na ikh osnove medicinskogo naznacheniya. — M. : Ministerstvo Zdravookhraneniya SSSR. — 1987. — 75 s.
18. Metodicheskie ukazaniya po sanitarno-gigienicheskoj ocenke rezinovykh i lateksnykh izdelij medicinskogo naznacheniya. — M.: Ministerstvo Zdravookhraneniya SSSR. — 1988. — 136 s.
19. Biotestirovanie produkcii iz polimernykh i drugikh materialov MB 1.1.037-95.
20. Brytans'kyj standart BS EN 455-3:2000.
21. Glais S. Mediko-biologicheskaya statistika / S. Glais // Moskva, Praktika. — 1999. — 459 s.
22. Respiratornyj sindrom pri lateksnoj allergii / G.A. Kazakova, O.S. Vasil'eva, T.P. Dmitrova, A.G. Chuchalin] // Pul'monologiya. — 2003. — № 5. — S. 71, 74–75, 78–79.
23. Akasava A. Syvorotochnaya reaktivnost' na belok (protein) lateksa (Llevea brasiUiensis) /A. Akasava. JI.S. Khsiekh. J. Lin / J. Allergy Immonol. — 1995:95, S. 1196–1205.
22. Kokh Kh.U. Reguliruyuschie aspekty allergii na lateks (EKS; analiz ekstragiruemogo belka i allergena dlya perchatki iz lateksa) / X.U. Kokh / Rev. Fr. Allergol. — 1997:37. — S. 1201–1210.
23. Braun J.J. Lateksnyj alergichnyj rynit. Vid diagnostyky do likuvannya / J.J. Braun, F. de Blau // Rev. fr. allergol. et Immunol. — 2008. — 48. N 3. — C. 237–241.
24. Alergiya do lateksu u pracivnykiv okhorony zdorov'ya. Epidemiologichni doslidzhennya v ispans'kij likarni / Maria Carmen, Pulido Zeida. de la Hoz Belen, Dlanco Roza // Allergy and Asthma Proc. — 2007. — 28, № 5. — S. 564–570.
25. La Montagne AD. Pervynna profilaktyka sensybilizacii do lateksa i profesijnoi bronkhial'noi astmy. Systemnyj oglyad /A.D. La Montagne. M.J. Abramson // Occup. and Environ. Med. — 2006. — 63, S. 359–364.
26. Vasil'eva O.C. Dermatorespiratorn'j sindrom pri lateksnoj allergii / O.S. Vasil'eva // Atmosf. Pul'monol. i allergol. — 2005. — № 4. — S. 37–39.
27. PETERS J. Effect of phthalate esters on reproduction of rate / J. PETERS, R. COOK // Envinorm. Health Perspect. Exp. Issue. — 1973. — N 3. — P. 91–94.
28. RUBIN R. Plasticizer in human tissues / R. RUBIN, P. NAIR // New Enge. Med. — 1973. — P. 915.
Надійшла до редакції 16.06.2014 p.