Косуба Р.Б., Гордієнко В.В., Перепелиця О.О.
Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

У хронобіологічному аспекті досліджено вплив фітокомпозиції "Поліфітол-1" (ПФ-1) на оксидантно-антиоксидантну рівновагу в організмі статевонезрілих (СНЗ, 6 тижнів) і статевозрілих (СЗ, 20 тижнів) щурів-самців на тлі тривалої (30 діб) інтоксикації малими дозами кадмію хлориду (0,03 мг/кг, per os). Встановлено, що у інтактних тварин з віком показники оксидантно-антиоксидантного гомеостазу та структура їх хроноритмів, маючи циркадіанну періодичність дещо змінюється. Біоритми окиснювально-модифікованих білків (ОМБ) у СНЗ тварин мають низьку амплітуду коливань і суттєво не змінюються впродовж доби, у СЗ тварин амплітуда біоритмів у 3,3 раза вища, мезор ОМБ на 13% нижчий, ніж у СНЗ тварин і має фотоперіодичну залежність. Циркадіанний біоритм вмісту церулоплазміну (ЦП) в плазмі крові інтактних тварин обох вікових груп близький за структурою і низькою амплітудою коливань.

При тривалому надходженні кадмію хлориду в дозах малої інтенсивності у СЗ тварин поряд з розвитком окиснювального стресу, що проявилося у зростанні мезора ОМБ, відбулася напруга ферментів антиоксидантного захисту. У СНЗ тварин при вищому, ніж у СЗ тварин вихідному рівні ОМБ у плазмі крові інтоксикація кадмієм призвела до зменшення активності каталази (КТ) плазми крові та підвищення активності глутатіон-S-трансферази (G-S-T) печінки. Добовий рівень ЦП зріс проти контролю: у СНЗ тварин на 45,8%, у СЗ — на 78,7%, що в 1,7 раза вище, ніж у СНЗ тварин. Амплітуда коливань біоритму у СЗ тварин зросла майже вдвічі (р<0,05). Разом з тим, у тварин обох вікових груп мало місце виснаження активності КТ печінки. Таким чином, у залежності від віку тварин при металотоксикозі змінювалася структура та архітектоніка циркадіанних біоритмів показників про- та антиоксидантного гомеостазу.

Профілактичне ентеральне введення ПФ-1 (ТОВ "ДКП" "Фармацевтична фабрика", м. Житомир) в дозі 5 мл/кг маси тіла, вдвічі розведеного дистильованою водою, при одночасному надходженні в організм з токсикантом викликало неоднозначну реакцію у молодих та дорослих тварин щодо інтенсивності про- та антиоксидантних процесів в організмі. Якщо у СНЗ тварин мезор ОМБ в плазмі крові зріс на 22,3%, то у СЗ він не відрізнявся від рівня контрольних тварин. Рівень ЦП у плазмі крові тварин залишався в 1,5-1,6 раза вищим показника контрольних СНЗ і СЗ тварин. Змінилася архітектоніка хроноритму, наблизившись до такої як у контрольних тварин. Мезор активності каталази в плазмі крові СЗ тварин під впливом ПФ-1 зріс в 1,6 раза (p<0,001), що майже вдвічі вище контрольного показника, у СНЗ тварин — не змінився, порівняно з впливом кадмію хлориду, амплітуда коливань біоритму зменшилася в 3,8 раза (p<0,0001) і наблизилася до показника контрольних тварин. Активність каталази печінки у СНЗ тварин зменшилася як порівняно з контролем, так і дією токсиканту (відповідно, в 1,4—1,3 раза). Акрофаза біоритму з нічного періоду змістилася на ранковий і наблизилася до акрофази контрольних тварин. У СЗ тварин активність ферменту печінки зросла в 1,5 раза (p<0,001) і за рівнем і архітектонікою біоритму помітно не відрізнялася від контрольних тварин. По-різному змінювалася також активність G-S-T в гомогенаті печінки за поєднаної дії ПФ-1 і кадмію хлориду. Якщо активність ферменту у СНЗ тварин не зазнала суттєвих змін при нормалізації амплітуди коливань, то у СЗ — знизилася до рівня контрольних тварин. У СЗ щурів у денний час відбулася інверсія хроноритму активності фермента. Таким чином, ПФ-1 на тлі субхронічної кадмієвої інтоксикації у СЗ тварин зменшує вільнорадикальне окиснення білків і підвищує активність ферментів антиоксидантного захисту до рівня контрольних тварин, у СНЗ тварин за аналогічних умов експерименту — прооксидантні процеси посилюються і виснажується активність ферментів антиоксидантного захисту.