REGARDING SETTING SAFETY CRITERIA OF THE PRODUCTS OF PERFUME AND COSMETIC INDUSTRY

  • Authors: V.M. Levitskaya, T.F. Kharchenko, S.S. Isaeva, O.A. Kharchenko, S.O. Khomak, T.V. Yurchenko, T.V. Zelenska
Download attachments:

Левицька В.М., Харченко Т.Ф., Ісаєва С.С., Харченко О.А. , Хомак С.О., Юрченко Т.В., Зеленська Т.В.
Інститут екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя, м. Київ, Україна

Продукція парфюмерно-косметичної промисловості (ППКП) впевнено увійшла до нашого побуту. Кожна людина регулярно використовує 4-5 видів косметичних засобів. Проте вже стало відомо, що широке використання косметичних препаратів разом із сучасним екологічним станом довкілля, може призвести до негативних змін реактивності організму людини. Статистичні дані щодо частоти виникнення ускладнень від використання косметичних засобів, за даними різних авторів, різняться і коливаються від 0,2 до 20%. Із косметичних засобів найчастішами причинами виникнення ускладнень можуть бути фарби, препарати для хімічного завиття волосся, миючі засоби, креми для обличчя, губні помади, а також декоративна косметика для очей. Викладена інформація не свідчить про необхідність скорочення випуску і використання ППКП, а тільки застерігає про необхідність прийняття профілактичних заходів, спрямованих на її безпечне використання.

У світовій практиці критериї показників безпеки виробів парфюмерно-косметичної промисловості прирівнюються до законодавств у галузі харчових продуктів та лікарських засобів. Європейським співтовариством для гармонізації державних законодавств країн ЕЕС у галузі виробництва та використання ППКП у 1976 році була прийнята косметична Директива 76/768/ЕЕС, а пізніше доповнення до неї, які регламентують, не допускають або обмежують використання у виробництві ППКП окремих груп хімічних сполук і препаратів.

В Україні у 1999 році було затверджено регламентуючий документ — ДСанПіН 2.2.9.027-99 "Санітарні правила і норми безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості", який, на жаль, не повністю відображає реальні показники безпеки ППКП. Так, у документі, показники безпеки ППКП зводяться лише до визначення токсикологічних та мікробіологічних показників (індекси токсичної, подразнюючої та інших негативних дій, мікобіологічна чистота).

Слід відзначити, що прийняті раніше, ще у 1995 та 1997 роках, аналогічні регламентуючі документи стосовно ППКП, відповідно, у Білорусії та Росії, відрізняються від вітчизняного ДСанПіН більшим обсягом показників безпеки парфюмерно-косметичних виробів, серед яких поряд з токсикологічними та мікробіологічними показниками враховуються і такі важливі з гігієнічних позицій показники, як органолептичні, вміст токсичних елементів та тощо. Крім вищеприведеного до вказаних документів додаються інструкції та вказівки, які сприяють поліпшенню проведення досліджень (наприклад, "Інструкція з безпечного проведення іспитів парфюмерно-косметичної продукції на добровольцях").

Отже аналіз викладеного та досвід роботи з проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи ППКП або сировини для неї, свідчить про необхідність якнайшвидшого внесення доповнень до діючого в Україні ДСанПіН 2.2.9.027-99 "Санітарні правила і норми безпеки продукції парфюмерно-косметичної промисловості".