ROLE OF THE LANDSCAPE IN MEDICAL AND ENVIRONMENTAL INVESTIGATIONS

  • Authors: N.J. Andreychuk, K.P. Nakonechny
Download attachments:

Андрійчук Н.Й., Наконечний К.П.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, відділ медико-екологічних проблем, м. Чернівці, Украіна

Концепція медико-екологічних досліджень розглядається у системі "навколишнє середовище — здоров'я населення", сформованій на фундаментальних даних ландшафтної екології та медицини.

Природно компонентною складовою досліджень є екологічна оцінка, визначення рівня напруженості медико-екологічної ситуації, інтегральний показник екологічної небезпечності ландшафту, картографічне моделювання.

Процес забруднення тих чи інших територій слід розглядати на фоні ландшафтних виділів (природних чи антропогенізованих), які насичені взаємодіючими потоками речовин, енергії та інформації, що дає можливість використовувати в процесі картографічного моделювання методичні прийоми інтерполяції та екстраполяції даних.

Визначення рівня напруженості медико-екологічної ситуації в ландшафтних виділах слід проводити на основі багатофакторного аналізу параметрів антропогеоекологічної системи, що складається із підсистем "середовище проживання" та "здоров'я населення".

Для оцінки ступеня напруженості медико-екологічної ситуації, пов'язаної із забрудненням середовища, може бути використаний інтегральний показник екологічної небезпечності ландшафту, що враховує транслокаційну значимість компонентів ландшафту і синергічну дію властивих їм елементів. Даний показник враховує міграцію шкідливих хімічних речовин в природних ланцюгах (ґрунт — вода — людина, ґрунт — атмосфера — людина, ґрунт — сільгосппродукти — людина).

Виконуючи факторний медико-екологічний аналіз, можна вдосконалити оцінку якості навколишнього середовища (його окремих параметрів) і визначити його вплив на здоров'я людини. Вказаний аналіз передбачає перехід від загальної концепції факторів зв'язку рівня здоров'я населення з навколишнім середовищем (на рівні ландшафтних одиниць) до визначення механізму зв'язку (і адаптації) організмів із геохімічними (токсикологічними) і геофізичними факторами середовища.

Даний підхід апробований нами на прикладі оцінки середовища життєдіяльності людини в Чернівецькій області. Це дало змогу ранжувати території за ступенем напруженості медико-екологічної ситуації із встановленням пріоритетних факторів, що її формують.