Баглєй Є.А., Недопитанська Н.М., Решавська О.В., Лісовська В.С.
Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя МОЗ України, м. Київ
Ацетохлор (2-хлор-N-(2-етил-6-метилфеніл) ацетамід) це — одна із найбільш розповсюджених діючих речовин, що належить до низки високоефективних гербіцидів з групи хлорацетанілідів, що широко застосовується в Україні та багатьох інших країнах світу, при вирощувані кукурудзи, сої, соняшнику, пшениці. Беручи до уваги той факт, що дана речовина стійка у воді, існує достатня імовірність надходження ацетохлору до організму людини саме з водою.
Мета роботи — визначення канцерогенності ацетохлору за умов надходження його до організму з питною водою.
Дослідження проведено у хронічному експерименті на щурах, як найбільш чутливому до канцерогенної дії ацетохлору виді тварин, згідно загально прийнятих в світі методичних підходів. Щури лінії Вістар впродовж 104 тижнів отримували з питною водою ацетохлор, 95 %, 5 разів на тиждень у вигляді водної суспензії в концентраціях 0,001 % та 0,1 %, що відповідало дозам — 1 та 100 мг/кг маси тіла. Здійснювався щоденний огляд тварин з метою виявлення будь-яких відхилень від фізіологічного стану пов'язаних з дією вивчаємої речовини. Оцінювалась поведінка, рухливість, апетит, стан шкіри, шерсті, та слизових оболонок щурів. Проводилися зважування тварин, пальпація (для виявлення часу появи новоутворень), розтин загиблих та забитих тварин, гістологічна обробка вилученого матеріалу та його морфологічна діагностика.
В контрольній групі через 104 тижні вижило 44 % самців та 42 % самиць. Серед тварин, які отримували ацетохлор в дозі 1 мг/кг м.т., вижило 48 % самців і 42 % самиць, а в дозі 100 мг/кг м.т., — 72 % самців і 40 % самиць. Таким чином, різниця у виживанності тварин різних груп виявлена лише у самців, які отримували ацетохлор в дозі 100 мг/кг м.т. Смертність тварин у даній групі була меншою ніж у контрольних щурів (р=0,008). Причиною смертності щурів є інтеркурентні захворювання, частота яких не пов'язана з надходженням ацетохлору до організму щурів і носить випадковий характер. Протягом експерименту тенденція фізіологічного збільшення маси тіла щурів як самців так і самиць збереглася. Виявлені коливання маси тіла щурів самців, які отримували високу дозу не є стабільними і показують зміни допустимої фізіологічної межі вікового розвитку тварин. Середні значення зміни маси тіла у самиць, які отримували високу дозу ацетохлору менші на 7 %, а у тварин, що отримували високу дозу більші на 8 %, у порівнянні з контролем. Висока доза відповідає МПД за критерієм "зниження приросту маси тіла" на 6-8 тиждень. Зміни інших клінічних показників не залежать від надходження ацетохлору до організму щурів.
Частота виявлених пухлин та передпухлинних станів, їх гістоморфологічний спектр та час появи у піддослідних щурів, що отримували ацетохлор в дозі 1 мг/кг знаходяться в межах коливань, характерних для контрольних тварин. Не встановлено відмінностей між кількістю тварин з доброякісними та злоякісними пухлинами, їх множинністю. Онкогенний ефект у даної групи щурів не виявлено. У тварин, які отримували дозу 100 мг/кг м.т., за сумою показників (поява першої пухлини у самиць, число тварин з пухлинами і число пухлин у самців, частота злоякісних пухлин, коефіцієнт множинності) виявлено слабкий статистично не значимий канцерогенний ефект. За результатами попереднього експерименту, проведеного в нашій лабораторії, при внутрішньошлунковому введенні ацетохлору щурам Вістар в аналогічній дозі (100 мг/кг) онкогенний ефект більш значимий. NOEL за канцерогенним ефектом встановлено на рівні 1 мг/кг м.т. Проведено аналіз даних літератури щодо можливих реальних рівнів надходження ацетохлору та його метаболітів до організму людини з питною водою. Обговорюється можливість розвитку онкологічних захворювань у людей і безпечність існуючих нормативів.